Фактичні «пальні» перевірки (ч. ІІ): наслідки і «запобіжники»

Наслідки

Звісно, наслідки фактичних «пальних» перевірок можуть бути некомільфо: анулювання ліцензій, штрафи і навіть конфіскація. Далі — стисло про кожний вид.

Анулювання ліцензій. «Пальні» ліцензії за результатами фактичних перевірок зараз зазвичай анулюються з приводу встановлення:

— факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії;

— факту порушення місячного строку для внесення зміни відомостей;

— факту здійснення роздрібної торгівлі через РРО, не зазначені в ліцензії.

(У ч. І ми згадували і такий привід для анулювання, як недопуск для перевірки…)

Звісно, за наявності відповідних підстав (зокрема, і через «не той» РРО) можуть анулювати й ліцензії на роздрібну торгівлю алкоголем/тютюновими/РЕС, якими супутньо торгують на АЗС тощо.

Пам’ятайте:

Штрафи. Коротенько нагадаємо, що згідно зі ст. 17 Закону № 481 штрафи за роботу без «пальних» ліцензій складають: 250 тис. грн (роздрібна торгівля), 500 тис. грн (оптова торгівля та зберігання), 1 млн грн (виробництво). РРО, не зазначений у ліцензії, «коштує» 200 % вартості реалізованих через нього товарів, але не менше 10 тис. грн.

Крім того, за зберігання чужого пального та/або реалізацію пального іншим особам на підставі спрощеної ліцензії на зберігання є окремий штраф — 500 тис. грн. До речі, у таких («спрощених») випадках ще можуть вліпити й штраф 1 млн грн (!) за нереєстрацію акцизних складів за п. 128¹.2 ПКУ. Бо операції зберігання чужого пального або його реалізації передбачають фізичну передачу пального, що вимагає реєстрацію акцизного складу (і платника пального акцизу).

Кожний необладнаний резервуар/місце відпуску пального та/або незареєстрований лічильник «коштує» 20 тис. грн штрафу (п. 128¹.1 ПКУ). А не (своєчасно) передана електронна довідка — 1 тис. грн штрафу (п. 128¹.3 ПКУ).

Чималі штрафи на фактичних перевірках АЗС (тощо) накладають і за Законом про РРО. Усі можливі штрафи перераховувати не будемо, але згадаємо чи не «найпопулярніший»: за необліковане у встановленому порядку за місцем реалізації та зберігання пальне (та інші товари) податківці штрафують за ст. 20 Закону про РРО у розмірі вартості реалізованих товарів (але не менше 1700 грн). Також при перевірках, окрім як за невидачу розрахункового документа (чека), незазначення (або зазначення некоректних) «підакцизних» кодів УКТ ЗЕД і несканування акцизних марок алкоголю, штрафують іще за торгівлю алкогольними напоями через магазини при АЗС у заборонений для цього час доби та за інші РРО-провини…

КУпАП-штрафи й конфіскація. Пам’ятаєте і про адмінсанкції, передбачені в ч. 1 та 5 ст. 164 КУпАП! Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 164 КУпАП за зберігання та/або реалізацію на митній території України пального на незареєстрованому в СЕАРП акцизному складі — штраф у розмірі від 17000 до 34000 грн (від 1000 до 2000 нмдг) з конфіскацією пального, транспортних засобів, ємностей та обладнання, що використовувалися для зберігання та/або реалізації такого пального, грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення.

Ці санкції мають застосовуватися за рішеннями суду (ст. 221 КУпАП), винесеними на підставі протоколів податківців або представників Нацполіції (ст. 255 КУпАП). І хоча теоретично ці санкції за КУпАП мають застосовуватись до винних фізичних осіб, але на практиці за цією статтею їх активно застосовують і до юросіб…

Деякі «запобіжники»

Be ready! Якщо маєте справи з пальним, будьте завжди напоготові, щоб фіскали перевіркою не застали вас зненацька. Ретельно перевірте свої ліцензії і документи, щоб не було якихось розбіжностей в даних ліцензій і поданих із заявою документів із реальними!

Перевірте і (за необхідності) доведіть до ладу усі пально-облікові документи!

Нагадуємо, що в СЕАРП працює система автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального! Чітко слідкуйте за обліком пального, щоб не виникало розбіжностей у недозволених обсягах, бо це може викликати перевірку, інвентаризацію, штрафи тощо...

Серйозним «пальним гравцям» не завадить завчасно ознайомитись і з Методикою проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати акцизного податку (затверджена наказом Мінфіну від 09.10.2023 № 831) і особливо із її п. 4.8, який присвячений перевіркам саме операцій із пальним*. І хоча вона призначена для документальних перевірок, але деякі методи з неї (вимога інвентаризації на початок перевірки, зіставлення, порівняння показників із СЕАРП з показниками Єдиного держреєстру лічильників та інші) фіскали застосовують і на фактичних перевірках.

* Наш коментар до цієї «методички» див. тут: «Методика перевірки акцизних питань від ДПСУ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 88.

Перевіряйте «на вході». Коли прийдуть на фактичну перевірку, ретельно перевіряйте у податківців: копію наказу, направлення на проведення перевірки та їх службові посвідчення. І контролюйте «перевірочні межі», які визначені цими документами. Бо їх порушення, як і недоліки згаданих документів, — вагомі приводи для оскарження підсумків і законності перевірки взагалі!

Поради щодо зберігання пального

Чи не найбільш болюча «тема» — зберігання пального. Бо хоча таких ліцензій (особливо спрощених) видано багато, але й чимало госпсуб’єктів, що ними нехтують… Тому поділимося декількома порадами-правилами, яких варто дотримуватись.

Каністри, бочки тощо. Отже, пам’ятайте: не варто зберігати пальне без ліцензії в тарі більше 5 л (каністрах/бочках тощо), навіть у нестаціонарних об’єктах — кузовах чи багажниках авто тощо. Хоча у останньому випадку ліцензія формально не потрібна, але фіскали тут іншої думки і проблеми на перевірках регулярно трапляються. Тому краще, щоб під час перевірок ці ємності були порожні — мовляв, нічого не зберігали, а відразу перелили з них пальне у баки (авто, техніки, обладнання тощо). Детальніше — «Пальне в каністрах та ліцензія на зберігання»// «Податки & бухоблік», 2021, № 3.

Якщо ж пальне зберігається вами у тарі не більше 5 літрів, то така тара ще має бути «споживчою»*. Але начебто зараз на перевірках фіскали до цього не чіпляються…

* Термін «споживча тара» визначено у Порядку оплати послуг зі збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки), затвердженому постановою КМУ від 09.07.99 № 1225.

Будьте також готові до питання: як пальне в каністрах потрапило на вашу територію? Краще кажіть, що на сторонньому авто або що працівники його доперли «на власному горбу» (бо інколи фіскали вимагають ліцензію на зберігання, навіть коли каністри з заправки госпсуб’єкт доставляє з АЗС на своєму авто — див., наприклад, лист ДПСУ від 21.01.2020 № 229/6/99-00-04-01-01-06/ІПК)…

Газ-балони. Також пам’ятайте, що газ у балонах можна зберігати без ліцензії тільки разом з обладнанням, з яким цей газ використовується: див. «Газ у балонах: фіскали про ліцензію на зберігання» // «Податки & бухоблік», 2021, № 99.

Для «власників» спрощених ліцензій (і не тільки). Пам’ятайте: якщо у вас спрощена ліцензія на зберігання, то категорично не можна зберігати чуже пальне або реалізовувати комусь своє (це «коштує» 0,5 млн грн — див. вище)!

Якщо маєте «незаявлені» (тобто не включені в загальний обсяг, зазначений у заяві/ліцензії) ємності — резервуари, бочки, каністри тощо, слідкуйте, щоби вони при перевірці були порожніми. Та і вони у вас — «узагалі не для пального»!

Звісно, завжди контролюйте, щоб пальне зберігалось виключно за адресою, зазначеною в ліцензії!

Якщо виявили зайві обсяги

Зайві обсяги ще не значить — порушення! Той факт, що якісь «зайві» обсяги пального обліковуються (обліковувались) у бухобліку на субрахунку 203, ще не означає, що ліцензіат порушує (порушував) відповідні норми Закону № 481. Але ж пальне може зберігатись у нього в баках транспортних засобів чи обладнання, у тарі до 5 л тощо. Окрім того, пальне може обліковуватись у госпсуб’єкта, що перевіряється, на балансі, але в цей час фактично зберігатись у іншого суб’єкта, в якого є ліцензія, що допускає зберігання чужого пального (це може бути, зокрема, ліцензія на торгівлю чи виробництво пального, бо вони «охоплюють» і зберігання). Бажано, щоб такі факти можна було підтвердити даними інвентаризації, якщо цього забажають фіскали. Тут зауважимо, що

Тут додамо, що у свіжій постанові ВС від 23.04.2024 у справі № 520/9278/22 суд зазначив, що самого лише встановлення факту придбання пального (відображення його на балансі) недостатньо для висновку про його зберігання госпсуб’єктом. І що для оцінки наявності в діях госпсуб’єкта правопорушення у вигляді зберігання пального без відповідної ліцензії, з’ясуванню підлягають: місце та спосіб його зберігання, мета придбання, технічні характеристики використаних для цього споруд (обладнання, ємностей), обсяги споживання, закупівлі та обставини використання пального. Тому у спорах про правомірність застосування штрафних санкцій за зберігання пального без відповідної ліцензії основним і вирішальним предметом доказування є підтвердження або спростування обставин саме факту здійснення госпсуб’єктом діяльності зі зберігання пального, а не його придбання (записів в обліку). Ця справа цікава тим, що фіскали застосували штраф за операції, що були здійснені в минулому, спираючись лише на облікові дані. Тож ВС із таким підходом не згоден, бо фактична перевірка — на то й фактична, щоб з’ясувати конкретні факти порушень, а не примарні…

Зайві обсяги при спрощеній ліцензії (як захищатись). Нерідко у суб’єкта із спрощеною ліцензією на зберігання фіскали на перевірці виявляють зберігання пального в обсягах, що перевищують зазначені в заяві/ліцензії. Якщо усе-таки втрапили у таку халепу, руки не опускайте, а прагніть переконати фіскалів, що тут закон не порушено і вони не мають права вас штрафувати. (Звісно, якщо зайве пальне/ємності знаходяться за адресою, зазначеною в ліцензії.) Тим більше не мають прискіпуватись, якщо ще не минув місячний строк з моменту появи зайвих ємностей, тобто коли ще є час подати заяву на зміну відомостей в ліцензії…

Отже, у такому разі наполягайте, що інформація про загальний обсяг ємностей фактично є довідковою, тому не можна застосовувати штраф за те, що «зайві» обсяги пального зберігались без ліцензії, адже ліцензія на цю адресу є! Стверджуйте, що Закон № 481 не забороняє і не передбачає штрафних санкцій за зберігання пального для власних потреб у обсягах більших, ніж ви зазначили в заяві, а от штраф за зберігання чужого пального чи реалізацію за наявності спрощеної ліцензії передбачає!

Тут можна нагадати фіскалам, що

* Але до цього додали, що у разі збільшення загального об’єму використовуваних ємностей для зберігання пального необхідно мати всі дозвільні документи на зазначені ємності.

Тим самим фактично підтверджено, що ця інформація є довідковою і при зміні ємностей не обов’язково вносити зміни до спрощеної ліцензії на зберігання пального.

Тим паче не можна тут і анулювати ліцензію з підстави «недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії». Адже для отримання спрощеної ліцензії ніякі документи із заявою не подаються!

Але щоб не було зайвих проблем на перевірках, ми б усе-таки радили у загальному порядку (у місячний строк після збільшення обсягу ємностей) вносити до спрощеної ліцензії відповідні зміни.

Тож не давайте перевіряючим тут вас незаконно карати, але про «запобіжники» краще подбати завчасно…

Оскаржуйте! Якщо у таких чи інших випадках на фактичних «пальних» перевірках вас піддали санкціям незаконно, оскаржуйте такі дії адміністративним та/або судовим шляхом. Це хоч і довго, але не настільки коштовно, як санкції. А судова практика містить достатньо позитивних прикладів, які ми згодом разом із вами проаналізуємо…