ФОП-єдинник здає в оренду приміщення, отримане в позичку

У листі розглянута ситуація, коли ФОП на ЄП отримує від звичайних фізосіб приміщення в безоплатне користування за договором позички (ст. 827 ЦКУ), а потім планує його здати в оренду і, відповідно, отримувати орендні доходи. У податківців запитали:

— чи буде виникати у ФОП ЄП-дохід від безоплатного користування майном за договором позички?

— чи не буде порушень умов перебування на ЄП при отриманні ФОП-єдинником майна в безоплатне користування за договором позички?

Щодо першого запитання бачимо досить загадкову, але типову для сучасних податкових роз’яснень логіку. Податківці зазначають, що ЄП-доходу від безоплатного користування майном у ФОП-користувача виникати не буде.

Така відповідь міститься не тільки в цьому листі, а й в інших роз’ясненнях податківців (див., зокрема, 107.01.03 БЗ; лист ДПСУ від 05.04.2024 № 1860/ІПК/99-00-24-03-03; лист ДПСУ від 01.03.2024 № 1057/ІПК/99-00-24-03-03).

Аргументують вони це тим, що передача майна в позичку не передбачає переходу права власності на таке майно, а тому дохід у розумінні п. 292.1 ПКУ у ФОП-єдинника не виникає.

Аргумент доволі дивний. Адже відповідно до п. 292.3 ПКУ в дохід платника ЄП включається вартість не лише безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (яких, безумовно, в нашому випадку немає, адже за договором позички майно передається не у власність, а у користування), але і безоплатно отриманих протягом звітного періоду робіт, послуг.

А під безоплатно отриманими товарами/роботами/послугами цей пункт розуміє товари/роботи/послуги, надані платникові ЄП за письмовими договорами дарування або іншими письмовими договорами, укладеними відповідно до законодавства, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації. А договори позички цілком вписуються в такі інші письмові договори, за якими не передбачено компенсації.

Можливо, така позиція податківців про те, що доходу від безоплатного користування майном у ФОП-єдинника не буде, пов’язана ще й з тим, що ПКУ не врегульовано, як саме має визначатися такий дохід. Невідомо. Але нам такий підхід податківців здається підозрілим. Тим більше що були часи, коли податківці давали і протилежні роз’яснення. Більше деталей щодо цього знайдете в статті «Отримання/надання в позичку майна та єдиний податок» // «Податки & бухоблік», 2023, № 26 (ср. ).

Тож

— так, як це зробив ФОП, якому надано відповідь у листі, що коментується.

Отже,

Податківці виділяють тільки один дохід — дохід у вигляді орендної плати, яку ФОП-єдиноподатник вже як орендодавець отримуватиме при передачі майна в оренду.

Втім ми ж завжди маємо пам’ятати про такий нюанс щодо ФОП. Якщо якісь надходження/доходи ФОП не є підприємницьким доходом, то про них не можна просто забути. Бо якщо дохід не підпадає під підприємницьке оподаткування, отже, він оподатковується за правилами для звичайних фізосіб.

Тож тут актуальним є питання, чи не зажадають податківці у такому разі, щоб ФОП збільшив свій громадянський дохід.

До речі, у листі, що коментується, податківці приділили багато уваги цитуванню ПКУ в частині правил оподаткування ПДФО та ВЗ. Але закінчується все таким ось багатозначним висновком: «договір позички частини нежилого приміщення є правочином, що покладає на його сторін (позичкодавця та користувача) взаємні зобов’язання, тому в розумінні ПКУ податковий обов’язок зі сплати податкових зобов’язань може виникнути як у позичкодавця, так і у користувача, в залежності від прав та обов’язків, які фактично виникають у таких осіб на підставі цього договору».

Зрозуміти його можна взагалі як завгодно. Можливо, податківці мають на увазі податкові зобов’язання, що гіпотетично можуть виникнути при виконанні додаткових зобов’язань за договором позички. Так, наприклад, якщо користувач майна за договором позички здійснював його капремонт/поліпшення, а власник майна поліпшувальні витрати не компенсував, то в цьому випадку у фізособи-позичкодавця виникає дохід у вигляді додаткового блага. Такий висновок податківці роблять в категорії 103.02 БЗ. І він у них є похідним від висновку, про який ми казали вище.

Але знову-таки, нас цікавить саме безоплатне користування? Чи виникає тут громадянський дохід у ФОП-користувача власне від нього? Виходить, що податківці прямо про це не говорять. Ні в листі, що коментується, ні в інших роз’ясненнях (див., зокрема, категорію 107.01.03 БЗ). Тобто, можливо, вони і не будуть форсувати це питання. А в ПКУ прямої відповіді на нього немає.

Тепер щодо другого питання: чи не буде порушенням умов перебування на спрощенці отримання ФОП-єдинником майна в безоплатне користування? Податківці в листі згадують лише про загальні існуючі орендні обмеження за площею для ФОП-єдинника з п.п. 291.5.3 ПКУ. З цього можна зробити висновок, про те, що:

— по-перше, отримувати майно (приміщення) в безоплатне користування ФОП-єдиннику можна;

— а по-друге,

Щоправда, зазначимо, що все ще трапляються поодинокі консультації (див., зокрема, лист ДПСУ від 01.03.2024 № 1057/ІПК/99-00-24-03-03), де податківці зазначають, що за КВЕД 68.20 підприємець може здавати в оренду власне чи орендоване нерухоме майно, а отже, ФОП на ЄП може надавати в оренду лише власне або орендоване нерухоме майно.

Але тут варто нагадати, що за своєю правовою природою договір позички має схожі риси з договором оренди та до нього застосовуються положення ЦКУ про найм (оренду). Це прямо зазначено в ч. 3 ст. 827 ЦКУ. Тому

Більше деталей з цього приводу знайдете у статті «Оренда та ФОП: «перекручення» від фіскалів» // «Податки & бухоблік», 2023, № 56.