11.11.2024
Перед складанням річної фінансової звітності всі без винятку підприємства зобов’язані провести річну інвентаризацію — навіть під час дії ВС (ч. 1 ст. 10 Закону про бухоблік*, п. 7 розд. І Положення № 879**). Тобто стосується ця процедура всіх юридичних осіб, незалежно від їх організаційно-правових форм, форм власності, системи оподаткування чи категорій — мікро-, мале, середнє або велике підприємство (п. 2 розд. І Положення № 879).
* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV.
Ба більше,
Положення № 879 не звільняє від обов’язку провести річну інвентаризацію підприємства, майно яких знаходиться на тимчасово окупованій території (ТОТ) або в районах проведення воєнних (бойових) дій
Інша справа, що такі підприємства проводять інвентаризацію лише у разі можливості безпечного та безперешкодного доступу уповноважених осіб до активів, первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку, в яких відображені їх зобов’язання та власний капітал (п. 8 розд. І Положення № 879).
Мета річної інвентаризації активів і зобов’язань — забезпечити достовірність даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства (ч. 1 ст. 10 Закону про бухоблік, п. 5 розд. І Положення № 879). Досягається вона шляхом перевірки і документального підтвердження наявності об’єктів інвентаризації, їх стану, відповідності критеріям визнання та оцінки.
Річна інвентаризація має бути суцільною. Тобто інвентаризацією охоплюють всі види активів і зобов’язань підприємства незалежно від їх місцезнаходження, технічного стану і особливостей використання, у тому числі передані у прокат чи здані в оренду (п. 6 розд. І Положення № 879).
Загальні строки. У загальному випадку річну інвентаризацію слід провести до дати балансу, тобто до 31 грудня (п. 10 розд. І Положення № 879). Однак конкретні строки початку та закінчення інвентаризації, її тривалість, а також об’єкти, що підлягають інвентаризації, встановлює керівник підприємства у наказі про проведення інвентаризації. Головне — провести інвентаризацію протягом періоду, встановленого п. 10 розд. І Положення № 879 для різних груп активів і зобов’язань, і встигнути завершити її до кінця звітного року (див. табл. 1).
Таблиця 1. Загальні строки проведення річної інвентаризації
| № з/п | Вид активів і зобов’язань | У який строк проводять |
| 1 | Необоротні активи (крім незавершених капітальних інвестицій, об’єктів основних засобів (ОЗ), які на момент інвентаризації перебуватимуть за межами підприємства, зокрема автомобілів, морських і річкових суден, які вирушать у тривалі рейси, тощо) | Протягом 3 місяців до дати балансу (тобто в період із 1 жовтня до 31 грудня) |
| Запаси (крім незавершеного виробництва і напівфабрикатів, інших матеріальних цінностей, які на момент інвентаризації перебуватимуть за межами підприємства) | ||
| Поточні біологічні активи | ||
| Дебіторська та кредиторська заборгованості | ||
| Витрати і доходи майбутніх періодів | ||
| Зобов’язання (крім невикористаних забезпечень, розрахунків з бюджетом і за відрахуваннями на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) | ||
| 2 | Незавершені капітальні інвестиції | Протягом 2 місяців до дати балансу (тобто в період із 1 листопада до 31 грудня) |
| Незавершене виробництво та напівфабрикати | ||
| Фінансові інвестиції | ||
| Грошові кошти | ||
| Кошти цільового фінансування | ||
| Зобов’язання в частині невикористаних забезпечень, розрахунків з бюджетом і за відрахуваннями на загальнообов’язкове державне соціальне страхування | ||
| 3 | Об’єкти ОЗ, зокрема автомобілі, морські та річкові судна, які вирушать у тривалі рейси | До тимчасового вибуття з підприємства |
| Інші матеріальні цінності, які на дату інвентаризації перебуватимуть за межами підприємства |
Особливі строки. Для окремих активів п. 10 розд. І Положення № 879 встановлює певні особливості при визначенні строків проведення інвентаризації. А саме дозволено проводити інвентаризацію:
1) земельних ділянок, будівель, споруд та інших нерухомих об’єктів — один раз на три роки. Всі інші ОЗ слід інвентаризувати щороку;
2) інструментів, приладів, інвентарю (меблів) — щороку в обсязі не менше 30 % усіх зазначених об’єктів з обов’язковим охопленням усіх цих активів протягом 3 років;
3) бібліотечних фондів за рішенням керівника — протягом року за графіком. За наявності обсягу бібліотечних фондів від 100 до 500 тис. одиниць інвентаризацію можна проводити протягом 5 років з охопленням щорічно не менше 20 % одиниць, а понад 500 тис. одиниць — протягом 10 років з охопленням щорічно не менше 10 % одиниць;
4) дорогоцінних металів та каміння, які містяться у приладах, обладнанні та інших виробах, — одночасно з інвентаризацією цих активів.
У які строки тоді проводити річну інвентаризацію підприємству, майно якого знаходиться на ТОТ та/або в районах проведення бойових дій? Адже проінвентаризувати майно, до якого немає безпечного та безперешкодного доступу, підприємству не вдасться (див. статтю «Інвентаризація на тимчасово окупованій території» // «Податки & бухоблік», 2024, № 91).
Тут варто пам’ятати:
обов’язкова інвентаризація непідконтрольного майна взагалі не скасовується —просто момент проведення цієї процедури поки що відкладається (відтерміновується)
Як тільки зникнуть перешкоди доступу до майна, первинних документів і регістрів бухобліку, підприємства з ТОТ та районів бойових дій зобов’язані (п. 8 розд. І Положення № 879):
— провести за загальним порядком суцільну інвентаризацію станом на 1-ше число місяця, що настає за місяцем, у якому з’явилася можливість доступу до активів, первинних документів і регістрів бухобліку;
— відобразити результати інвентаризації в бухобліку у звітному періоді, на який припадає такий місяць.
І якщо дата здійснення такої інвентаризації вписується в рамки періодів для проведення річної інвентаризації з п. 10 розд. І Положення № 879, тоді повторно інвентаризувати таке майно перед складанням річної фінзвітності підприємству не потрібно.
Утім у разі встановлення фактів викрадення (розкрадання), нестачі, знищення (псування) майна керівники постраждалих від війни підприємств можуть прийняти рішення провести інвентаризацію цього окремо визначеного майна на день установлення таких фактів (п. 8 розд. І Положення № 879). Тож за таких обставин не потрібно чекати 1-го числа місяця, що настає за місяцем, в якому з’явилася можливість доступу до активів, а можна діяти оперативно. Тоді інвентаризацію проводять в обсязі, визначеному керівником підприємства (п. 7 розд. І Положення № 879). Однак така вибіркова інвентаризація не замінює річну інвентаризацію. Останню все одно доведеться провести в повному обсязі до 31 грудня звітного року.
Старт інвентаризації. Щоб розпочати проведення інвентаризації, керівник має видати розпорядчий документ — наказ (розпорядження) про проведення інвентаризації.
У наказі, зокрема, вказують: дату, на яку проводять інвентаризацію, строки її проведення, види активів і зобов’язань, що інвентаризуються
Цим же наказом деколи затверджують склад робочих інвентаризаційних комісій.
Водночас бувають випадки, коли строки і порядок проведення інвентаризації визначають у наказі про організацію бухобліку або в наказі про облікову політику. Тоді, щоб розпочалася річна інвентаризація, можна обійтися без окремого наказу. Достатньо безпосередньо перед її початком окремим наказом керівника затвердити склад робочих інвентаризаційних комісій.
Проведення інвентаризації. Під час проведення інвентаризації інвентаризаційна комісія складає (п. 15 розд. II Положення № 879):
— інвентаризаційні описи, в яких фіксують наявність, стан та оцінку активів підприємства та тих активів, що належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом.
В інвентаризаційному описі активи наводять за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей та особами, відповідальними за їх зберігання, з можливим виділенням за субрахунками та номенклатурою (п. 16 розд. II Положення № 879);
— акти інвентаризації, в яких показують наявність готівки, грошових документів, бланків документів суворої звітності, фінансових інвестицій, а також повноту відображення грошових коштів на рахунках у банку, дебіторської та кредиторської заборгованостей, зобов’язань, коштів цільового фінансування, витрат і доходів майбутніх періодів, забезпечень (резервів), які створюються відповідно до вимог НП(С)БО, НП(С)БО у державному секторі, МСФЗ та інших актів законодавства.
Акти інвентаризації заповнюють з урахуванням об’єктів інвентаризації. При цьому мають бути забезпечені їх ідентифікація та співставлення з даними бухобліку (п. 16 розд. II Положення № 879).
Однак у Положенні № 879 не визначено, за якою формою оформляти такі інвентаризаційні документи. На наш погляд, для цього можна:
1) використовувати вже затверджені форми інвентаризаційних описів, наприклад, наказом Мінфіну від 17.06.2015 № 572 для бюджетних установ чи наведені в додатку до листа Мінагрополітики від 04.12.2003 № 37-27-12/14023;
2) розробити власні форми, наприклад спираючись на затверджені. Головне, щоб вони відповідали вимогам ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік і п. 2.3 Положення № 88*.
Фінальні акорди інвентаризації. Після закінчення інвентаризації оформлені інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) передають до бухгалтерії. Там їх перевіряють, таксують. А потім бухгалтерська служба має звірити дані з документів, наданих інвентаризаційною комісією, із даними обліку. Для цього складають звіряльні відомості активів і зобов’язань, у яких відображають розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації) (пп. 19 і 20 розд. II Положення № 879).
Результати інвентаризації оформляють протоколом інвентаризаційної комісії
За зразок можна взяти форму протоколу інвентаризаційної комісії, затверджену наказом Мінфіну від 17.06.2015 № 572.
У протоколі наводять (п. 1 розд. IV Положення № 879):
— причини нестач, втрат, лишків;
— пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач у межах норм природного убутку, а також наднормативних нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам.
Підприємства можуть додавати до протоколів іншу інформацію, що є суттєвою для прийняття рішень щодо визнання і оцінки активів і зобов’язань та розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.
Протокол інвентаризаційної комісії має розглянути і затвердити керівник підприємства протягом 5 робочих днів після завершення інвентаризації (п. 2 розд. IV Положення № 879).
Результати річної інвентаризації на підставі затвердженого протоколу інвентаризаційної комісії відображають у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності не пізніше ніж у грудні звітного року (п. 3 розд. IV Положення № 879). Як саме це зробити, див. у статтях «Інвентаризація та облік майна, знищеного ворогом» // «Податки & бухоблік», 2024, № 91, «Втрата активів без війни» // «Податки & бухоблік», 2022, № 90, «Облік пересортиці» // «Податки & бухоблік», 2022, № 90, «Нестачі в межах норм» // «Податки & бухоблік», 2021, № 82, «Облік лишків після інвентаризації» // «Податки & бухоблік», 2021, № 82.
Приклади заповнення інвентаризаційного опису запасів, звіряльної відомості результатів інвентаризації запасів та протоколу інвентаризаційної комісії наведені у додатку до цієї статті.
За непроведення обов’язкової інвентаризації жодні прямі фінансові санкції підприємству не загрожують. Позаяк це не передбачено бухгалтерським законодавством. А нарахування (сплата) податків, зборів (обов’язкових платежів) безпосередньо не пов’язано з проведенням інвентаризації.
Утім непроведення або неякісне проведення річної інвентаризації може призвести до інших негативних наслідків для підприємства та його посадових осіб (див. табл. 2).
Таблиця 2. Відповідальність за непроведення обов’язкової інвентаризації
| Що загрожує? | У чому порушення? |
| Негативи для підприємства | |
| Визнання фінзвітності недостовірною | Річна фінансова звітність, складена без попереднього проведення інвентаризації, ставить під сумнів її достовірність. А враховуючи, що на підставі даних фінзвітності визначають податок на прибуток (п.п. 134.1.1 ПКУ), то виникає запитання: чи може недостовірність фінзвітності призвести до донарахування податку на прибуток при перевірці? Напряму — навряд чи. Навіть якщо через непроведення інвентаризації податок на прибуток і визначено неправильно, то щоб донарахувати його, податківці повинні змусити підприємство провести інвентаризацію та перерахувати фінрезультат. І тільки якщо виявиться, що фінзвітність таки недостовірна та є заниження фінрезультату, тільки тоді фіскали зможуть донарахувати податок на прибуток |
| Адмінарешт майна платника | Норми п.п. 20.1.9 ПКУ надають контролюючим органам право вимагати під час проведення перевірок від платників податків проведення інвентаризації основних засобів (ОЗ), товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), грошових коштів, зняття залишків ТМЦ, готівки. Так-от, якщо платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення такої інвентаризації, то до нього може бути застосовано адмінарешт майна (п.п. 94.2.8 ПКУ). Детальніше див. статтю «Податківці вимагають провести інвентаризацію: що треба знати» // «Податки & бухоблік», 2023, № 91 |
| Проведення інвентаризації через суд | Якщо ОЗ підприємства або ТМЦ перебувають під митним контролем чи використовувалися підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим, — у підприємства при перевірці можуть вимагати провести інвентаризацію цих активів. При непроведенні такої інвентаризації контролери можуть зобов’язати підприємство провести зазначену інвентаризацію через суд (п.п. 8 ч. 1 ст. 347 МКУ) |
| Покарання для посадових осіб | |
| Адміністративна відповідальність | Для посадових осіб підприємства КУпАП передбачає декілька видів адміністративних штрафів за непроведення або неякісне проведення інвентаризації: 1) загальний випадок. Пряма адмінвідповідальність за несвоєчасну або неякісну інвентаризацію грошових коштів і матеріальних цінностей установлена ст. 1642 КУпАП. Розмір штрафу на посадових осіб підприємства: від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн) — за перше порушення і від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн) — за повторне порушення протягом року. Щоправда, посадових осіб звичайних підприємств цей штраф не стосується. Бо згідно зі ст. 2341 КУпАП розглядати справи за такі порушення може Держаудитслужба, яка має повноваження контролювати тільки бюджетні кошти. А тому оштрафувати посадових осіб звичайних підприємств (у тому числі тих, що отримують в оплату поставлених товарів / послуг бюджетні кошти) формально не може (див. статтю «Операції з бюджетниками: контроль» // «Податки & бухоблік», 2019, № 48); 2) юрособа, що ліквідується. У такому разі несвоєчасна, неповна або проведена з порушенням інвентаризація тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб юрособи та інших осіб, залучених до припинення юрособи, у сумі від 100 до 150 нмдг (від 1700 до 2550 грн) (ч. 3 ст. 1666 КУпАП). Якщо протягом року таке правопорушення вчиняють удруге, то на голову комісії з припинення юридичної особи, ліквідатора, інших осіб, залучених до припинення юрособи, може бути накладено адмінштраф у розмірі від 150 до 250 нмдг (від 2550 до 4250 грн). Розгляд справ за такими порушеннями покладено на Держаудитслужбу і ДПСУ (ст. 2341 і ст. 2342 КУпАП). І в першому, і в другому випадку непроведення інвентаризації — це триваюче правопорушення, адмінстягнення за яке можливо отримати не пізніше ніж через два місяці з дня його виявлення (ст. 38 КУпАП); 3) надання до статистики недостовірних даних. Загрожує посадовій особі адмінштрафом на підставі ст. 1863 КУпАП. Адже інвентаризація, не проведена перед складанням річної фінзвітності, може поставити під сумнів достовірність фінзвітності підприємства. Розмір штрафу за таке порушення — від 10 до 15 нмдг (від 170 до 255 грн). А за повторне протягом року порушення розмір штрафу становитиме вже від 15 до 25 нмдг (від 255 до 425 грн). Розглядають справи про адміністративні правопорушення, визначені ст. 1863 КУпАП, органи статистики (ст. 2443 КУпАП) |
| Дисциплінарна відповідальність | До працівників, винних у непроведенні інвентаризації, роботодавець може застосувати заходи дисциплінарного стягнення: догану і звільнення (ст. 147 КЗпП). Заходи дисциплінарного стягнення — право, а не обов’язок роботодавця. Найчастіше оголошують догану. Адже для звільнення мають бути підстави, перераховані в КЗпП. Наприклад, у п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП — систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором, якому раніше оголошувалася догана. Причому після попередньої догани не повинно минути більше 1 року (див. статтю «Заохочення та дисциплінарні стягнення» // «Податки & бухоблік», 2021, № 92). Для застосування дисциплінарного стягнення мають бути дотримані такі умови: — оформлено наказ, з яким працівника необхідно ознайомити під підпис; — дисциплінарне стягнення застосоване протягом місяця з дня виявлення проступку (строк відпустки або лікарняного до цього періоду не включається). Не накладається взагалі після закінчення 6 місяців із моменту вчинення порушення |
Інвентаризаційний опис запасів
Звіряльна відомість результатів інвентаризації запасів
Протокол інвентаризаційної комісії