ВИСНОВКИ ДОКУМЕНТА
Кабмін з 01.12.2024 на період дії воєнного стану запроваджує режим експортного забезпечення ПДВ для окремих видів сільськогосподарських товарів, перелік яких визначено у додатку до постанови.
Режим експортного забезпечення ПДВ вводиться в порядку та на умовах, визначених ст. 192 Закону про ЗЕД
Отже, Кабмін цією постановою запроваджує на час дії воєнного стану режим експортного забезпечення ПДВ для окремих видів сільськогосподарських товарів (детальніше про те, що означає цей режим, див. у статтях «Нові реквізити ПН та зміни в експортному забезпеченні ПДВ с/г продукції: огляд змін» // «Податки & бухоблік», 2024, № 50; «Експортне забезпечення та ПДВ: коментар від ДПСУ» // «Податки & бухоблік», 2024, № 56).
Постанова набирає чинності з 1 грудня 2024 року.
Перелік товарів. Перелік товарів, до операцій з експорту яких запроваджується режим експортного забезпечення, наведено в додатку до постанови. Це всі ті товари, які перелічені в ст. 192 Закону про ЗЕД (див. таблицю).
Перелік окремих видів товарів, до операцій з експорту яких запроваджується режим експортного забезпечення
| Найменування товару | Код згідно з УКТ ЗЕД |
| Мед натуральний | 0409 00 00 00 |
| Горіхи волоські у шкаралупі | 0802 31 00 00 |
| Горіхи волоські без шкаралупи | 0802 32 00 00 |
| Пшениця і суміш пшениці та жита (меслин) | 1001 |
| Жито | 1002 |
| Ячмінь | 1003 |
| Овес | 1004 |
| Кукурудза | 1005 |
| Соєві боби, подрібнені або неподрібнені | 1201 |
| Насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене | 1205 |
| Насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене | 1206 00 |
| Олія соєва та її фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу | 1507 |
| Олії соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу | 1512 |
| Олії ріпакова (із ріпака або кользи) або гірчична та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу | 1514 |
| Макуха та інші тверді відходи і залишки, одержані під час добування рослинних або мікробних жирів і олій, за винятком відходів товарної позиції 2304 або 2305, мелені або немелені, негранульовані або гранульовані | 2306 |
| Примітка Режим експортного забезпечення не застосовується до операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів: що вивозяться як припаси транспортними засобами комерційного призначення відповідно до статті 229 Митного кодексу України; включених до товарних підкатегорій 1001 91 10 00, 1002 10 00 00, 1003 10 00 00, 1004 10 00 00, 1005 10 13 00, 1005 10 15 00, 1005 10 18 00, 1201 10 00 00, 1205 10 10 00, 1206 00 10 00 згідно з УКТ ЗЕД, які здійснюються платниками податку на додану вартість у супроводі фітосанітарного сертифіката, виданого з урахуванням положень пункту 15 розділу IX «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про карантин рослин». | |
Чи є необхідні підзаконні нормативні документи? Як визначено Законом № 3706* (яким, власне, і були запроваджені норми щодо режиму експортного забезпечення ПДВ), щоб почав діяти режим експортного забезпечення, Кабмін не тільки має видати рішення про введення цього режиму, а й повинен підготувати всю необхідну нормативку. У принципі, все необхідне вже затверджено. Так:
1) постановою КМУ від 18.10.2024 № 1187 (набуде чинності 21.11.2024) затверджені зміни до Порядку блокування ПН*. Нагадаємо, Закон № 3607 зобов’язував Кабмін визначити ознаки безумовної реєстрації ПН, яка складена на операції експорту товарів, щодо яких запроваджено режим експортного забезпечення ПДВ. Власне, змінами до Порядку блокування ПН і визначені ці ознаки;
2) постановою КМУ від 25.10.2024 № 1216 (набрала чинності з 01.11.2024) затверджено Порядок розрахунку частки неотриманих грошових коштів за операціями з експорту окремих видів товарів. Нагадаємо, що від того, якою є ця частка, залежить те, чи можна буде скласти ПН на експорт цих товарів одразу за ставкою 0 %, або спочатку потрібно буде складати ПН з «підвищеною» ставкою 20 % (14 %). Щоб платник довідався, яку він має використовувати ставку ПДВ, податківці будуть щомісяця формувати Перелік тих експортерів, у яких частка неповерненої виручки з-за кордону не перевищує 20 %. Такий перелік буде розміщено в інформаційно-комунікаційних системах ДПС;
3) наказом Мінфіну від 19.08.2024 № 404 (набрав чинності з 28.09.2024) внесені зміни до форми Повідомлення про завершення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків платників податків за відповідними операціями з експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення. Нагадаємо, що якщо експортер не має права одразу застосувати ставку ПДВ 0 %, то відкоригувати ставку ПДВ з 20 % (14 %) до ставки 0 % він буде мати право тільки після того, як банк проінформує податкову про завершення розрахунків за операцією;
4) постановою КМУ від 20.08.2024 № 944 (набула чинності 03.09.2024) затверджено Порядок затвердження мінімально допустимих експортних цін на окремі види товарів. Експорт таких товарів дозволений лише за умови, що експортна ціна (ціна, яка зазначена у ЗЕД-контракті) є не нижчою, ніж мінімально допустимі експортні ціни;
5) внесено зміни до форми ПН (нова форма запрацювала з 01.10.2024) та оновлено форму декларації з ПДВ.
Отже, можна сказати, що, в принципі, вже є все необхідне для запровадження цього режиму. А тому орієнтуємось на те, що з 01.12.2024 режим експортного забезпечення ПДВ буде діяти.
Що важливо для платників? Починаючи з 01.12.2024:
1. При експорті товарів, щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення (див. вище):
— митне оформлення здійснюватиметься з урахуванням правил, визначених п. 935 розд. XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу;
— запрацюють норми п. 97 підрозд. 2 розд. XX ПКУ в частині оподаткування цих операцій ПДВ. Так, експорт таких товарів зможуть здійснювати лише платники ПДВ і за умови, що до дня подання митної декларації (МД) для митного оформлення товару буде складена та зареєстрована ПН з типом причини 22 («Складена на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів»). Без такої зареєстрованої ПН митне оформлення товару не здійснюється (причому і в тому випадку, якщо експортер має право одразу застосовувати ставку ПДВ 0 %). Тобто
митне оформлення експорту цих товарів, починаючи з 01.12.2024 буде можливе тільки за умови наявності попередньо зареєстрованої ПН (до дня подання МД для митного оформлення товару) на цей експорт
За загальними правилами така ПН має бути зареєстрована не раніше ніж за 30 к. дн. до дня митного оформлення товарів. Але слід урахувати, що оскільки експортне забезпечення ПДВ вводиться з 01.12.2024, то вперше зареєструвати ПН з типом причини «22» раніше цієї дати не вдасться (тобто «завчасно» до 01.12.2024 її зареєструвати не вийде). Також варто звернути увагу на те, що на відміну від «звичайних» ПН, реєстрація такої ПН та надсилання квитанції здійснюється протягом трьох операційних днів з дня їх подання для реєстрації (п. 27 Порядку № 1246*). Про особливості складання ПН на експортне забезпечення ми детально говорили в статті «Податкова накладна на експорт окремих видів с/г товарів» // «Податки & бухоблік», 2024, № 79. Така ПН буде реєструватися за своєю окремою електронною формою. Особливість такої ПН в тому, що
вона може складатися тільки на одну товарну позицію (один код УКТ ЗЕД), а одиниця виміру в ній може зазначатися лише в «кг»
Якщо експортується продукція, яка є власною с/г продукцією в розумінні п.п. 14.1.331 ПКУ, то у гр. 3.2.2 проставляється позначка «X»;
— відповідно вперше такі операції можуть відображатися в декларації з ПДВ за грудень. При цьому нагадаємо, що експортна операція має бути відображена не в періоді складання ПН, а в декларації періоду, на який припадає дата оформлення МД, що засвідчує факт перетину митного кордону України (п. 97.5 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).
2. При постачанні на митній території України цих товарів (якщо перша подія припадає на період починаючи з 01.12.2024) потрібно буде в ПН заповнювати одиницю виміру виключно в кілограмах (останній абзац п. 97.2 підрозд. 2 розд. XX ПКУ). А якщо постачається продукція, яка є власною с/г продукцією в розумінні п.п. 14.1.331 ПКУ, то у гр. 3.2.2 проставляється позначка «X». Детально про це див. у статті «Податкова накладна на постачання в Україні окремих видів с/г товарів» // «Податки & бухоблік», 2024, № 79 (ср. ).
Але будемо ще слідкувати за роз’ясненнями контролюючих органів. Можливо, вони ще прояснять окремі деталі. Зокрема, податківці у своїх роз’ясненнях обіцяли після запровадження режиму експортного забезпечення ПДВ надати роз’яснення щодо заповнення відповідних ПН. Також вони ще мають запровадити нові умовні коди причини коригування для режиму експортного забезпечення ПДВ (див., зокрема, статтю «Новий розрахунок коригування: що в ньому нового» // «Податки & бухоблік», 2024, № 83).
