Бюджетна держпідтримка і сільгоспчастка: враховувати чи ні?

Цільове фінансування — дохід. Аграрії — платники сільгоспЄП завжди були отримувачами різних видів допомог. Їх аграріям надавали як із державного бюджету, державних фондів, так і від міжнародних організацій. Це і допомога на розмінування, і на агрострахування, і на поточну діяльність у воєнних зонах та після виходу з цих зон*.

* Див. «Нові види держпідтримки агротоваровиробників» // «Податки & бухоблік», 2024, № 26, «Розмінування сільгоспземель: правила отримання компенсації» // «Податки & бухоблік», 2024, № 38, «Агрострахування: облік та оподаткування» // «Податки & бухоблік», 2024, № 69, «Держпідтримка аграріїв з бойових територій» // «Податки & бухоблік», 2024, № 70.

Отримання допомоги від держави і від міжнародних організацій у бухобліку розцінюється як цільова допомога. Така допомога за правилами бухобліку відображається на рахунку 48 «Цільове фінансування i цільові нaдходження» з подальшим визнанням доходу. Хоча момент визнання доходу для різних видів допомоги різний.

Наприклад, допомогу, отриману:

— на придбання (створення) необоротного активу (на капітальні інвестиції) визнають доходом протягом періоду його корисного використання пропорційно сумі нарахованої амортизації (п. 18 НП(С)БО 15);

— для компенсації витрат, яких уже зазнало підприємство (під минулі витрати) визнають доходом у момент отримання допомоги з одночасним визнанням дебіторської заборгованості (п. 19 НП(С)БО 15);

— для здійснення поточних або майбутніх витрат визнають доходом протягом тих періодів, в яких відбудуться витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування (п. 17 НП(С)БО 15).

Оскільки цільова допомога у бухобліку визнається доходом, а аграрій — платник сільгоспЄП рахує сільгоспчастку шляхом ділення сільгоспдоходу на загальний дохід, спираючись на дані бухобліку, то виникає запитання:

Допомога і сільгоспчастка. Точно зрозуміло, що дохід від отриманої цільової допомоги потрапить до загального доходу аграрія і омине сільгоспдохід, адже отримано дохід від цільового фінансування, а не від здійснення сільгоспдіяльності. Тому може здатися, що дохід від цільового фінансування повинен обов’язково вплинути на розмір сільгоспчастки (зменшити її розмір).

Водночас якщо поглянути на Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (форма, затверджена наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 № 772), то вищеописане стає не таким явним.

Річ у тому, що у цьому Розрахунку є ряд. 3, де відображають різного виду несільгоспдоходи, які виключаються із показника загального доходу аграрія. Перелік таких «зменшуючих» доходів невеликий. Хоча серед них можна знайти і дохід від отримання цільового фінансування.

Такий висновок робимо із ряд. 3.1. З назви цього рядка «Сума одержаних з державного бюджету коштів фінансової підтримки» випливає, що

Спираючись на це, робимо закономірний висновок:

1) якщо цільове фінансування отримано із державного бюджету, то ця сума має випасти із розрахунку загального доходу через ряд. 3.1. Тобто дохід від державної допомоги оминає не тільки сільгоспдохід, а й загальний дохід аграрія, і тому не повинен впливати на розмір сільгоспчастки;

2) якщо цільове фінансування отримано не з держбюджету (наприклад, від міжнародних організацій), то тоді скористатися ряд. 3.1 аграрій не може. А отже, дохід від отримання такої допомоги буде фігурувати тільки у загальному доході і цим самим вплине на розмір сільгоспчастки аграрія (зменшить її).

Думки податківців. Податківці погоджуються з нами тільки стосовно допомоги, отриманої не з держбюджету. Так, вони часто заявляють, що на будь-які допомоги, отримані від міжнародних організацій, при розрахунку сільгоспчастки не можна зменшити розмір загального доходу через ряд. 3.1 (див. листи ДПСУ від 31.05.2023 № 1342/ІПК/99-00-04-03-03-06, від 19.05.2023 № 1220/ІПК/99-00-04-03-03-06, від 13.04.2023 № 902/ІПК/99-00-04-03-03-06, від 13.04.2023 № 901/ІПК/99-00-04-03-03-06, від 13.04.2023 № 899/ІПК/99-00-04-03-03-06).

А от щодо отримання допомоги із державного бюджету у них трішки інший підхід, ніж у нас. На їх думку, через ряд. 3.1 можна зменшити загальний дохід не на будь-який вид допомоги, отриманої із державного бюджету, а тільки на один — підтримку у вигляді суми бюджетної дотації для розвитку сільгосптоваровиробників та стимулювання виробництва сільгосппродукції відповідно до ст. 16¹ розд. V¹ Закону № 1877*. Але ж ця дотація вже років 8 не виплачується!!!

* Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 № 1877-IV.

Пояснюють вони цю позицію тим, що

У поясненні до ряд. 3.1, на їх погляд, ідеться саме про бюджетну дотацію відповідно до ст. 16¹ розд. V¹ Закону № 1877.

Тому податківці і заявляють, що всі інші види фінпідтримки, навіть якщо вони отримані із держбюджету, у цей рядок потрапити не повинні, і тому беруть участь у розрахунку сільгоспчастки (зменшують її).

Так, наприклад, фіскали чітко заявляли, що через ряд. 3.1 не можна зменшити загальний дохід на суму:

— гранта для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, який надається із держбюджету (див. лист ДПСУ від 08.08.2023 № 2335/ІПК/99-00-04-03-03-06, а також «Грант для переробних підприємств: правила обліку та оподаткування» // «Податки & бухоблік», 2024, № 16;

— компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування ВПО внаслідок бойових дій під час воєнного стану в України, які, на думку фіскалів, отримано з резервного фонду державного бюджету від обласного центру зайнятості. Такий фіскальний висновок вони зробили у листі, що коментується.

До відома! Саме такий аргумент вони використовують і у випадку відмови у зменшенні загального доходу на суму допомоги від міжнародних організацій. Хоча це і так зрозуміло із назви ряд. 3.1.

Аргументи проти. На наш погляд, такі висновки фіскалів щодо підтримки, отриманої з бюджету, помилкові. Адже у поясненні до ряд. 3.1 не тільки йде мова про бюджетну дотацію відповідно до ст. 16¹ розд. V¹ Закону № 1877, а й згадуються кредитові обороти за рахунком 48 «Цільове фінансування і цільові надходження». Тому якщо виходити з буквального прочитання пояснення до ряд. 3.1, можна зробити висновок, що:

— до цього рядка можна включити всі види цільового фінансування, а не тільки отримані з бюджету;

— робити це слід вже на дату отримання цільового фінансування, навіть не чекаючи, коли воно стане доходом.

Друге твердження ми б узагалі не брали до уваги. Воно хоч і випливає з пояснення до ряд. 3.1, але є повною нісенітницею. Адже не можна зменшити дохід на суму, яка ним ще не стала. А от спираючись на перше, можна вести з фіскалами діалог.

Хоча враховуючи цілу купу нестикувань у поясненні до ряд. 3.1, ми б воліли орієнтуватися саме на назву цього рядка, а не на безглузді пояснення з цілою низкою некоректних висловів.

Хотілося б звернути увагу на компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування ВПО, про яку ідеться у листі, що коментується. Податківці вважають, що така компенсація має потрапити до загального доходу аграрія і виключити її із цього доходу через ряд. 3.1 не можна.

На наш погляд, підхід до цього виду підтримки буде залежати від того, в якому році її отримано. Так, якщо її отримано:

— у 2023 та 2024 чи в наступних роках, то висновки податківців правомірні. Адже починаючи з 10.01.2023 у Порядку № 331* чітко сказано, що така компенсація надається за рахунок коштів Фонду на випадок безробіття, а не з держбюджету;

— у 2022 році, то тоді висновки фіскалів помилкові. Адже протягом 2022 така компенсація надавалася з держбюджету, а саме за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

* Порядок надання роботодавцю компенсації витрат на оплату праці за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб внаслідок проведення бойових дій під час воєнного стану в Україні, затверджений постановою КМУ від 20.03.2022 № 331.

Той факт, що податківці у листі, який коментується, зробили правильний висновок щодо виплати компенсації за працевлаштування ВПО у 2024 році (адже платник запитав саме про цей рік), на жаль, не говорить, що вони дотримуються нашої позиції. На це вказують їх аргументи. Адже вони:

— по-перше, знову торочать, що у ряд. 3.1 місце тільки бюджетній дотації;

— по-друге, якби вони дотримувалися нашого підходу, то зробили б у листі протилежний (неправильний) висновок. Адже в листі вони прямо говорять, що виплата компенсації за ВПО здійснюється за рахунок резервного фонду державного бюджету (ну, подумаєш, помилково відрили стару редакцію Порядку № 331!), але при цьому роблять протилежний висновок: таким сумам не місце у ряд. 3.1.

Отже, як бачимо, в головах контролерів і досі панує неправильний підхід до заповнення ряд. 3.1.

Чи можна переконати фіскалів? На наш погляд, спробувати їм довести свою позицію можна. Адже на сьогодні трапляються не тільки фіскальні, а й лояльні роз’яснення з цього приводу. Так, наприклад, у листі ДПСУ від 09.02.2024 № 679/ІПК/99-00-04-03-03ІПК (див. «Дохід за програмою «5-7-9» не впливає на розмір сільгоспчастки!» // «Податки & бухоблік», 2024, № 24) податківці зробили висновок, що

Ми сподівалися, що після появи цього роз’яснення контролери більше не будуть фіскалити. Але, як видно з листа, що коментується, наші надії виявилися марними.

Водночас така невизначеність фіскалів у цьому питанні (наявність як фіскальних, так і лояльних роз’яснень) говорить про те, що однозначної думки вони не мають. А отже, як аргументи, можна використовувати презумпцію правомірності: при двоякому трактуванні норм перевага має надаватися позиції платника (п. 56.21 ПКУ).

Тому якщо аграрій одержує держпідтримку з бюджету, радимо спочатку отримати на свою адресу індивідуальну консультацію з приводу впливу такої допомоги до розрахунок сільгоспчастки. Можливо, у контролерів не тільки щодо підтримки за програмою «5-7-9» буде лояльний висновок.

Тим же, хто отримає фіскальне роз’яснення, і виявиться, що саме воно наприкінці року не дає бути і в наступному році на сільгоспЄП, можна спробувати його оскаржити. Аргументів, як добитися лояльного висновку, є чимало.