zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=41938
ВИСНОВОК ДОКУМЕНТА
Якщо резидент України здійснює виплату лізингової / орендної плати нерезиденту за користування нерухомістю, що знаходиться за кордоном, то з таких доходів нерезидента податок на репатріацію не сплачується.
Старий підхід податківців. Тривалий час контролери наполягали на тому, що з виплати орендної плати на користь нерезидента, резидент-орендатор зобов’язаний утримати податок на репатріацію. Причому податківці вимагали утримання незалежно від того, де розташований об’єкт оренди: на території України чи за кордоном (БЗ 102.16, нечинна з 04.09.2024).
Підстави для оподаткування фіскали бачили у п.п. «ґ» п.п. 141.4.1 ПКУ. Цей підпункт вимагає від резидента сплачувати податок на репатріацію за ставкою 15 % при виплаті доходу у вигляді орендної плати, і, мовляв, у ньому не уточнено, що орендоване майно повинно бути саме на території України. А раз немає такого уточнення, то плати податок за будь-яку оренду.
Врятувати від сплати податку на репатріацію при виплаті орендної плати, на думку фіскалів, міг тільки міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування.
Аргументи проти. З таким підходом ми, звичайно, не погоджувалися. Адже якщо проаналізувати положення п.п. 14.1.54 ПКУ, то можна дійти висновку, що не будь-яка орендна плата буде доходом із джерелом її походження з України, що важливо для виникнення об’єкта оподаткування репатріаційним податком.
Таким доходом є тільки плата за оренду майна, яке знаходиться на території України (п.п. «б» п.п. 14.1.54 ПКУ).
А отже,
якщо орендоване майно розташоване за межами України, то на таку операцію не поширюється дія орендного п.п. «ґ» п.п. 141.4.1 ПКУ (який вимагає утримати з доходу нерезидента податок у розмірі 15 %)
У цьому випадку в дію вступають положення п.п. «к» п.п. 141.4.1 ПКУ, який розцінює таку виплату, як звичайну виручку нерезидента, яка не потребує утримання податку з нерезидентських доходів. Детально про це див. у «Оренда приміщення за кордоном: чи сплачувати нерезидентський податок?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 37.
У вищезгаданому матеріалі ми говорили про те, що наш підхід підтримують суди (див. «Орендні платежі нерезиденту і податок на репатріацію» // «Податки & бухоблік», 2019, № 97).
І там ми познайомили вас із першою ластівкою зміни фіскальної позиції податківців, яка була озвучена у відповіді на запитання 1.3.2 інформаційного листа № 5/2024.
Водночас, незважаючи на нову позитивну відповідь від головних податківців, БЗ із протилежним неприємним висновком маячила й досі.
Визнання нашої позиції. І от 5 вересня 2024 нарешті черга дійшла до БЗ! Податківці на заміну роз’яснення із фіскальним підходом надали лояльне, яке зараз коментується.
У цьому новому лояльному роз’ясненні вони прямо заявили: у разі якщо резидент України здійснює виплату лізингової / орендної плати нерезиденту за договорами оперативного лізингу / оренди нерухомого майна, що знаходиться поза межами України, то такі виплати не є доходом нерезидента з джерелом походження з України, що підлягають оподаткуванню податком на прибуток за п.п. 141.4.2 ПКУ (тобто податком на репатріацію).
Оренда закордонного серверу (хостинг). В оновленій консультації, що коментується, податківці чітко заявляють, що податок на репатріацію не платиться при оренді будь-якого нерухомого майна. Але за такою ж логікою не треба платити репатріацію з орендної плати за будь-яке, навіть рухоме майно нерезидента, якщо воно орендується за кордоном.
Було б чудово, якщо б податківці поширили свою лояльну відповідь і на рухоме майно, наприклад у випадку хостингу у вигляді виділеного серверу.
Нагадаємо, що до сьогодні податківці у всіх своїх роз’ясненнях (див. листи ДПСУ від 18.08.2023 № 2561/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 30.06.2023 № 1643/ІПК/99-00-21-02-02-06, від 12.07.2022 № 1027/ІПК/99-00-21-02-02-06 тощо) говорили, що коли резидент орендує у нерезидента сервер, який знаходиться за кордоном, то він має в обов’язковому порядку сплатити податок на репатріацію. Ми з цим підходом фіскалів також ніколи не погоджувалися (див. «Хостинг від нерезидента: чи виникає податок на репатріацію?» // «Податки & бухоблік», 2018, № 87).
Дуже сподіваємось, що позиція фіскалів щодо хостингу зміниться, як мінімум, відносно такого його виду, як колакейшен (коли орендується місце для розміщення сервера, тобто коли мова йде про оренду нерухомості). Тим, хто бажає бути в цьому впевненим на сто відсотків, радимо отримати у контролерів індивідуальне роз’яснення з цього приводу.
