Заповнення ПН на послуги, поставлені нерезиденту, порівняно недавно піддалося невеликим змінам. Але перш ніж перейти до заповнення ПН, пару слів про те, як узагалі оподатковуються послуги, поставлені нерезиденту.
При наданні послуг нерезидентам з місцем постачання на митній території України податкові зобов’язання (ПЗ) визначають у загальному порядку — за правилом першої події (п. 187.1 ПКУ): або на дату зарахування коштів від нерезидента на рахунок платника в банку, які надійшли як оплата послуг, що підлягають постачанню; або на дату оформлення документа, який засвідчує факт постачання послуг нерезиденту.
При цьому договірну вартість послуг в іноземній валюті перераховують у гривні за курсом НБУ на дату першої події — тобто на дату виникнення ПЗ.
У декларації вони відображаються так само, як звичайні внутрішньоукраїнські постачання — або в ряд. 1.1, або в ряд. 1.2.
Складання ПН за послугами, поставленими нерезиденту з місцем постачання на території України, має низку особливостей. У заголовній частині такої ПН (пп. 4, 8, 12 Порядку № 1307*):
* Порядок заповнення податкової накладної, затверджений наказом Мінфіну від 31.12.2015 № 1307.
— у верхній лівій частині в графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» роблять позначку «X» і вказують тип причини «21» — Складена на постачання послуг одержувачеві (покупцю) нерезиденту, місце постачання яких розташоване на митній території України (до 01.04.2023 ПН складали як на звичайного неплатника, з типом причини «02»). Свого часу було питання щодо складання такого роду ПН на міжнародне перевезення: це окремий об’єкт оподаткування, встановлений не п.п. «б» п. 185.1, а п.п. «е» п. 185.1 ПКУ. Проте податківці роз’яснили, що на такі послуги ПН складається з типом причини «21» (див. «Міжнародне перевезення для нерезидента — податкова накладна з типом причини «21» // «Податки & бухоблік», 2023, № 62).
Новий рядок «договір (контракт)» розділу «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» не заповнюється, оскільки ПН складається на постачання послуг, а не товару;
— у реквізитах продавця — наводять свої дані;
— у рядку «Отримувач (покупець)» — зазначають найменування (П. І. Б.) нерезидента і через кому країну, в якій зареєстрований покупець (нерезидент);
— у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляють умовний ІПН «500000000000»;
— рядки «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» і «код» не заповнюють.
Усі інші рядки і графи ПН на одержувача-нерезидента заповнюють у загальному порядку.
Реєструється така ПН у загальні строки (п. 201.10 ПКУ, п. 89 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Також у загальному порядку щодо них застосовується штраф за несвоєчасну реєстрацію (п. 90 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).
Наведемо приклад заповнення такої ПН. Резидент надав послуги нерезиденту з навчання іноземної мови онлайн* вартістю 500 євро. Курс НБУ на дату першої події 40 грн за 1 євро (умовно). Разом вартість послуг — 20 тис. грн, окрім того ПДВ — 4 тис. грн
* «Неелектронні» послуги з навчання (у тому числі дистанційні за допомогою Zoom, Skype тощо), поставлені нерезиденту, на думку податківців, визначають, відштовхуючись від місцезнаходження постачальника. Тому вони будуть об’єктом ПДВ (детальніше див. «Навчання по Інтернету: де місце постачання?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 37).
