Ітиметься про Закон України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо удосконалення правового регулювання окремих питань надомної та дистанційної роботи» від 27.03.2025 № 4339-IX (законопроєкт № 10164-1). Його ухвалено ВРУ у другому читанні, але на момент підготовки статті ще не підписано та не опубліковано.
Зміни, що вносяться цим Законом, стосуються двох питань:
1) направлення у відрядження працівників, які працюють вдома або дистанційно;
2) створення належних умов роботи батькам, у яких діти здобувають середню освіту дистанційно.
Почнемо з відряджень.
Відрядження дистанційника або надомника
Детально про організацію роботи надомників ви могли прочитати у статті «Надомна робота» // «Податки & бухоблік», 2023, № 57, а про дистанційну роботу — у статті «Робота дистанційників» // «Податки & бухоблік», 2024, № 63. Тут же коротко нагадаємо, що собою являють ці форми організації праці.
Так, надомна робота — це форма організації праці, за якої робота виконується працівником за місцем його проживання або в інших визначених ним приміщеннях, але поза виробничими чи робочими приміщеннями роботодавця. Зазвичай надомна робота — це фізична, ручна праця з використанням технічних засобів. Наприклад: ремонт техніки, виготовлення швейних або в’язаних виробів, взуття, прикрас, деталей інтер’єру тощо. Особливості організації надомної роботи встановлено ст. 601 КЗпП.
У свою чергу, дистанційна робота — це форма організації праці, за якої роботу виконують поза робочими приміщеннями або територією роботодавця, у будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Зазвичай дистанційну роботу застосовують для працівників інтелектуальної праці, не пов’язаної з фізичною працею: ІТ-спеціалістів, менеджерів різних напрямів, спеціалістів з маркетингу, реклами чи дизайну, економістів, бухгалтерів тощо. Регулює дистанційну роботу ст. 602 КЗпП.
До теперішнього часу питання відрядження надомників і дистанційників врегульовано не було. Статті 601 і 602 КЗпП про відрядження взагалі не згадували. Що ж буде після набуття чинності змінами до цих статей?
Особливості направлення у відрядження працівників, які виконують надомну або дистанційну роботу, встановлюватимуться трудовим договором про надомну / дистанційну роботу
Крім того, дистанційник за необхідності направити його у відрядження буде зобов’язаний повідомити роботодавця про своє місцезнаходження будь-яким зручним способом, у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Така норма з’явиться у ст. 602 КЗпП.
Це необхідно, оскільки, на відміну від трудового договору з надомниками, у трудовому договорі про дистанційну роботу робоче місце дистанційника зазвичай не фіксується. Дистанційник може змінити своє робоче місце в будь-який момент, не погоджуючи це питання з роботодавцем. Водночас для направлення працівника у відрядження важливо знати, з якого населеного пункту він буде виїжджати і куди повертатися.
Цікавий момент! Судячи з тексту змін, що вносяться до ст. 121 КЗпП, законодавець припускає, що пункти відправлення дистанційника у відрядження та повернення з нього можуть бути різними. Зокрема, у новій ч. 3 цієї статті буде зазначено, що пункт відправлення і пункт, до якого працівник повертається з відрядження, встановлюються роботодавцем за домовленістю з працівником під час узгодження маршруту поїздки і зазначаються в наказі (розпорядженні) про відрядження. Таке саме правило діятиме при відрядженнях дистанційників з місця своєї роботи до населеного пункту за місцезнаходженням роботодавця (якщо вони відрізняються).
З огляду на наведене, рекомендуємо вже зараз підготувати зміни до трудових договорів про дистанційну / надомну роботу, а також за необхідності до Положення про службові відрядження. Тоді у день набрання чинності змінами ви оперативно зможете їх підписати / затвердити і працювати далі з урахуванням нових вимог законодавства.
Які ще зміни нас очікують, читайте далі.
Дистанційна / надомна робота для батьків учнів
У багатьох регіонах України у зв’язку зі збройною агресією рф освітні заклади працюють у дистанційному режимі. Для батьків студентів це не є великою проблемою. А ось якщо дитина ще маленька, то малоймовірно, що вона зможе самостійно навчатися вдома, коли батьки знаходяться на роботі.
Депутати спробували вирішити цю проблему на законодавчому рівні. Щоправда, якщо бути відвертим, то ухвалені зміни особливо на ситуацію не вплинуть.
Так, за погодженням з роботодавцем працівник зможе працювати на умовах надомної / дистанційної роботи на період навчання його дитини віком до 14 років у закладі загальної середньої освіти за дистанційною формою відповідно до наказу (розпорядження) керівника такого закладу. Відповідні зміни вносяться до ст. 601 та 602 КЗпП.
Із цих положень можна зробити такі висновки.
По-перше, йдеться лише про навчання в закладах загальної середньої освіти. Типи таких закладів перелічено у ст. 35 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-ІХ. На жаль, про батьків дітей дошкільного віку, які через бойові дії не можуть відвідувати заклади дошкільної освіти, законодавці забули.
По-друге, дистанційна форма здобуття освіти в конкретному закладі освіти має бути встановлена наказом (розпорядженням) керівника цього закладу.
По-третє, встановлено обмеження за віком дитини — до 14 років.
Але найголовніше — робота вдома або дистанційно може встановлюватися виключно за погодженням з роботодавцем. Тож навіть якщо теоретично працівник може виконувати свої трудові обов’язки вдома або дистанційно, не факт, що роботодавець на це погодиться. А самостійно (без погодження з роботодавцем) перейти на надомну або дистанційну роботу працівник не має права.
Зауважимо, що інші положення КЗпП, які регулюють дистанційну та надомну роботу, залишаються без змін. Отже, роботодавець і надалі зможе встановити для працівника дистанційну або надомну форму організації праці, незалежно від того, чи є в такого працівника діти, якого вони віку і в якому закладі навчаються. Звісно, якщо виконання посадових обов’язків дистанційно або вдома у принципі можливе.
Зміни, які ми розглядаємо, наберуть чинності з дня, наступного за днем опублікування прийнятого Закону. Поки він ще не підписаний Президентом і не опублікований.
