Підтримка фермерських господарств: отримуємо та обліковуємо

Усі шляхи ведуть у ДАР

Державний аграрний реєстр (ДАР) — це автоматизована електронна система, створена Мінагрополітики з метою ефективного та прозорого залучення та розподілу усіх видів підтримки для українських аграріїв, як за кошти державного бюджету, так і у вигляді пільгових кредитів, міжнародних грантів або технічної допомоги. ДАР доступний для всіх аграріїв України.

При цьому Законом № 3980* (див. ч. 2 ст. 4) передбачено, що

* Закон України «Про інформаційно-комунікаційну систему «Державний аграрний реєстр» від 19.09.2024 № 3980-IX.

Отже, на сьогодні будь-який аграрій, у тому числі фермерське господарство (як ФОП, так і юрособи) може розраховувати на отримання сільгосппідтримки, тільки якщо він зареєстрований у ДАР. Для реєстрації потрібно зайти на сайт ДАР і, використовуючи кваліфікований електронний підпис, пройти процедуру реєстрації: заповнити реєстраційну форму та надати згоду на обробку персональних даних.

Після цього в ДАР створюється персональний електронний кабінет агровиробника, до якого автоматично підвантажуються дані з інших державних реєстрів про його господарську діяльність, земельний банк, поголів’я тварин тощо.

В електронному кабінеті агровиробника в ДАР також міститься актуальна інформація про доступні програми підтримки. Заявки на участь у них подаються онлайн через кабінет. Крім того, система в режимі реального часу інформує агровиробника про нові можливості. Реєстрація та подання заявок на участь у програмах підтримки в ДАР є безкоштовними. Решту відповідей на запитання, що у вас виникають, шукайте на сайті ДАР.

Розглянемо далі окремі види підтримки, які можна отримати на сьогодні.

Бюджетна підтримка

Підтримка для всіх аграріїв, у тому числі й ФГ. Насамперед вас можуть зацікавити такі види підтримки, як:

— бюджетна субсидія на 1 га оброблюваних угідь — у розмірі 4000 грн на 1 га;

— спеціальна бюджетна дотація для утримання ВРХ — у розмірі 7000 грн на одну корову;

— спеціальна бюджетна дотація для утримання маточного поголів’я кіз та/або овець — у розмірі 2000 грн на одну голову кіз та/або овець;

— окрема бюджетна субсидія на 1 га оброблюваних угідь на територіях, на яких завершено ведення бойових дій, та на територіях, тимчасову окупацію яких завершено, — у розмірі 8000 грн на 1 га.

Кошти на фінансування таких дотацій виділяються з держбюджету. Їх надання регламентовано, зокрема, Порядком № 918*. Як випливає з його назви, отримати такі дотації можуть як ФГ, так і інші агровиробники. Детально про це читайте в статтях «Нові види держпідтримки агротоваровиробників» // «Податки & бухоблік», 2024, № 26, «Держпідтримка аграріїв з бойових територій» // «Податки & бухоблік», 2024, № 70 та «Підтримка аграріїв: як отримати та обліковувати» // «Податки & бухоблік», 2024, № 99.

* Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції, затверджений постановою КМУ від 16.08.2022 № 918.

Підтримка тільки для ФГ. Разом з тим Порядком № 106* передбачено державну підтримку розвитку саме фермерських господарств. Вона надається:

— ФГ, яке має чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній рік до 20 млн грн, у власності та/або користуванні якого перебувають землі сільгосппризначення;

— зареєстрованому в поточному році ФГ, у власності та/або користуванні якого перебувають землі сільгосппризначення, незалежно від обсягу чистого доходу (виручки).

* Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання фінансової підтримки розвитку фермерських господарств, затверджений постановою КМУ від 07.02.2018 № 106.

Фінансова підтримка ФГ надається за такими напрямами:

— часткова компенсація витрат ФГ, пов’язаних з наданими сільськогосподарськими дорадчими послугами (крім новостворених), — у розмірі 90 % вартості, але не більше ніж 10000 грн;

— фінансова підтримка новостворених ФГ для отримання сільськогосподарських дорадчих послуг — один раз у розмірі, що не перевищує 36000 грн, за умови попередньо укладеного до кінця поточного бюджетного періоду договору та на підставі акта / актів виконаних робіт;

— бюджетна субсидія новоствореним ФГ на 1 га оброблюваних угідь — один раз на рік у розмірі 5000 грн на 1 га, але не більше 100000 грн протягом перших трьох років після створення ФГ;

— спеціальна бюджетна дотація ФГ за утримання корів усіх напрямів продуктивності — у розмірі 5000 грн, але не більше 250000 грн за кожну наявну станом на 1 липня поточного року корову, якщо у власності ФГ перебуває від п’яти корів.

Загалом облік цих видів підтримки ФГ аналогічний тим, що призначені для всіх аграріїв.

Детальніше про це див. у статті «Підтримка аграріїв: як отримати та обліковувати» // «Податки & бухоблік», 2024, № 99.

Компенсація придбання агротехніки

На цьому виді бюджетної держпідтримки зупинимося детальніше. Фіндопомога за цим напрямом полягає в частковій компенсації вартості придбаної сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва. Її надання регламентовано Порядком № 130*.

* Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затверджений постановою КМУ від 01.03.2017 № 130.

Вимоги до підтвердження статусу агровиробника — претендента на отримання компенсації: не менше 75 % реалізованої ним продукції за останні 12 звітних податкових періодів мають становити саме сільськогосподарські товари або послуги. Для новостворених підприємств ця вимога розраховується окремо по кожному податковому періоду (п. 3 Порядку № 130).

Компенсація надається в розмірі 25 % без урахування ПДВ (п. 13 Порядку № 130) за придбану сільгосптехніку та обладнання, що містить не менше 60 % українських матеріалів та комплектуючих. Причому на сьогодні відсоток часткової компенсації однаковий як для ФГ, так і для решти аграріїв. Тож якщо придбана вами сільгосптехніка коштуватиме, скажімо, 12 млн грн, у тому числі ПДВ 20 % — 2 млн грн, то є шанс компенсувати 2,5 млн грн ((12 - 2) х 25 % : 100 %).

Агровиробники, щоб скористатися цією програмою, мають обрати техніку або обладнання з офіційного переліку на сайті Мінекономіки. Майте на увазі, що

Оплачувати придбання техніки теж слід через уповноважений банк.

Протягом трьох років сільгосптехніку, вартість придбання якої частково компенсовано з бюджету, не можна відчужувати. Інакше аграрію доведеться повернути отримані бюджетні кошти протягом місяця з дати виявлення порушення. Крім того, він втратить право на отримання часткової компенсації протягом трьох наступних років від дати виявлення порушення (п. 25 Порядку № 130).

Бухгалтерський облік. Отримання компенсації вартості сільгосптехніки слід розцінювати як цільове фінансування капітальних інвестицій. А тому в бухобліку за правилами, які прописані в п. 18 НП(С)БО 15 «Дохід»,

Враховуючи це, а також порядок отримання компенсації (спочатку покупець витрачає власні кошти і придбаває техніку, а тільки потім йому перераховують кошти з бюджету), в обліку покупець має відразу після отримання відшкодування (Дт 311 — Кт 482 «Кошти з бюджету та державних цільових фондів») зарахувати цільові кошти до складу доходів майбутніх періодів: Дт 482 — Кт 69. І лише потім у міру нарахування амортизації та пропорційно її розміру відображати дохід: Дт 69 — Кт 745.

Зверніть увагу! Не виключено, що компенсація надійде фермеру з певним запізненням, тобто вже після того, як придбану техніку ввели в експлуатацію і вона навіть устигла декілька місяців попрацювати. Тоді дохід визнають у місяці, коли отримали кошти з бюджету, причому з урахуванням уже нарахованої амортизації за минулі періоди. А далі відображають його щомісяця пропорційно амортизації, нарахованій за місяць.

Податковоприбутковий облік. При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток отримання таких коштів цільового фінансування буде відображатися за бухобліковими правилами. Для такої операції в ПКУ податкових різниць не передбачено.

При цьому у високодохідників, які придбали вітчизняну сільгосптехніку та отримали компенсацію її вартості, податкові амортизаційні різниці виникатимуть у загальному порядку, тобто так, як цього вимагають пп. 138.1 та 138.2 ПКУ.

ПДВ-облік. Тут також без особливостей. Маєте зареєстровану податкову накладну на придбану техніку — є право на податковий кредит. Крім того, покупцеві немає потреби при отриманні компенсації нараховувати податкові зобов’язання. Річ у тому, що згідно з п.п. 196.1.6 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ дотації за рахунок бюджетів (крім тих, що надаються у майновій формі).

Єдиний податок. Платники ЄП групи 3 до складу доходу отриману компенсацію не включають. Аргументи містяться в п.п. 4 п. 292.11 ПКУ, відповідно до якого до складу доходу єдинника не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.

Єдиноподатники групи 4 — юрособи таку компенсацію визнають доходом тільки в бухгалтерському обліку, а от до розрахунку сільгоспчастки не включають. Такі суми вони вказують у ряд. 3.1 «Сума одержаних з державного бюджету коштів фінансової підтримки», дані якого виключаються із загального розміру доходу сільгосптоваровиробника при розрахунку сільгоспчастки. Підтвердження цьому знаходимо в листі ДПСУ від 09.02.2024 № 679/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК, де податківці дійшли такого ж висновку.

Разом з тим звертаємо увагу, що цей лист — єдине роз’яснення з такою абсолютно законною позицією. У решті роз’яснень, які відомі нам на сьогодні, фіскали виступають проти включення у ряд. 3.1 будь-яких інших сум, крім сум дотації, що була скасована ще у 2017 році. Ми з цим категорично не згодні — наші аргументи шукайте в статті «Субсидія на 1 га зменшує розмір сільгоспчастки: фіскальна позиція податківців!» // «Податки & бухоблік», 2025, № 17. Але щоб зараз у вас не було проблем і сварки з фіскалами, отримайте ІПК на свою адресу, де вони дозволяють включати у ряд. 3.1 часткову компенсацію вартості сільгосптехніки.

Як відобразити ці госпоперації в бухгалтерському обліку, покажемо в таблиці.

Обліковуємо часткову компенсацію вартості сільгосптехніки

Міжнародна допомога

Крім державної підтримки аграріїв, існує чимала кількість видів допомог від міжнародних організацій. Скористатися ними можуть усі агровиробники, в тому числі й ФГ. Донедавна найпопулярнішою серед них була допомога за програмою USAID. За цією програмою аграрії могли отримати:

— модульні зерносушарки;

— мінеральні добрива для удобрення певних видів культур;

— засоби тимчасового зберігання зерна — рукави — місткістю 200 тонн кожен;

— грошові кошти на придбання обладнання, тобто основних засобів (ОЗ) тощо.

На сьогодні фінансування програм USAID тимчасово призупинено. І чи відновиться воно заново, поки що сказати важко.

Разом з тим продовжують функціонувати інші міжнародні програми, зокрема від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) щодо розподілу ваучерів на суму 1000 доларів США для закупівлі насіннєвого матеріалу в Одеській області, надання модульних зерносховищ у Чернігівській області, надання фінансової допомоги фермерам Миколаївської області в реабілітації земель тощо. Більше інформації про міжнародну допомогу можна отримати в ДАР.

Бухоблік. Якщо йдеться про надання аграрієві коштів для придбання запасів (міндобрив, насіння, рукавів для зберігання зерна), то в момент, коли стало відомо, що така допомога буде отримана, слід визнати цільове фінансування (Дт 377 — Кт 484) та отримання допомоги (Дт 311 — Кт 377). А в періоді, в якому буде понесено витрати під цю допомогу, слід визнавати доходи: Дт 484 — Кт 718 (п. 17 НП(С)БО 15 «Дохід»).

У разі якщо аграрій отримав кошти для придбання ОЗ (зерносушарок, модульних зерносховищ тощо), то за правилами п. 18 П(С)БО 15 дохід визнають не відразу. Його відображають протягом періоду корисного використання ОЗ пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об’єктів. Для цього цільові кошти спочатку зараховують до складу доходів майбутніх періодів: Дт 484 — Кт 69. Потім у міру нарахування амортизації (пропорційно їй) відображають дохід: Дт 69 — Кт 745.

Матцінності, отримані за програмами міжнародної підтримки від USAID, ФАО тощо, оприбутковують на баланс за правилами оприбуткування безоплатно отриманих активів. Оформляється таке оприбуткування зазвичай шляхом складання акта приймання-передачі чи прибутковим ордером.

Первісною вартістю отриманих активів, за якою отримані ТМЦ зараховуються на баланс, є їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси», — для запасів (п. 12 НП(С)БО 9, п. 2.10 Методрекомендацій № 2*) і перелічених у п. 8 НП(С)БО 7 «Основні засоби», — для ОЗ (п. 10 НП(С)БО 7).

* Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 № 2.

При цьому дохід від отримання безоплатних запасів (Дт 484 — Кт 718) слід визнавати в момент передачі їх у використання (Дт 231 — Кт 208, 22). Для добрив і насіння — це момент унесення їх у землю, для рукавів — засипання зерна у рукав. Адже це цільове фінансування отримано під витрати, які будуть здійснені в майбутньому (п. 17 НП(С)БО 15).

У разі безоплатного отримання ОЗ йдеться про цільове фінансування на капітальні інвестиції. Тож дохід від такого фінансування визнають у тому самому порядку, що й при отриманні грошових коштів на придбання ОЗ (див. вище).

Податок на прибуток. Отримання за програмами міжнародної підтримки запасів і їх використання платники податку на прибуток, як малодохідники, так і високодохідники, відображають за правилами бухобліку. Для таких операцій податкових різниць немає.

Якщо ж за міжнародними програмами було отримано ОЗ або кошти на придбання ОЗ, то тільки у малодохідників, які відмовилися від різниць, все буде за правилами бухобліку. А от у високодохідників і малодохідників-добровольців придбані за отримані кошти ОЗ та безоплатно отримані активи, які є ОЗ, у загальному порядку братимуть участь при розрахунку амортизаційних різниць зі ст. 138 ПКУ.

Звичайний ЄП. Усі платники ЄП, як юрособи, так і ФОП, вартість отриманих за міжнародними програмами активів (і запасів, і ОЗ)

Датою відображення єдиноподаткового доходу є дата підписання акта приймання-передачі безоплатно отриманих активів (п. 292.6 ПКУ). Розмір оподатковуваного доходу дорівнює звичайній ціні такого активу (див. консультацію в БЗ 107.01.03 і дві консультації в БЗ 108.01.02 — цю і цю).

Якщо аграрії отримують міжнародну підтримку грошима, то для юросіб —платників ЄП це звичайний оподатковуваний дохід.

Якщо ж таку фінансову підтримку отримав ФОП, податківці відмовляються вважати її підприємницьким доходом, оскільки ці кошти не є доходом від виробництва (виготовлення) та/або реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг таким підприємцем на користь нерезидента. Тому

Причому якщо виплату міжнародної допомоги здійснює:

— нерезидент через своє представництво в Україні, то воно як резидент України виступає є в цьому разі податковим агентом ФОП (див. лист ДПСУ від 22.04.2024 № 2234/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК);

— нерезидент із-за кордону, то оподатковувати таку допомогу ПДФО і ВЗ як іноземний дохід має фізособа шляхом подання річної декларації про майновий стан (див. лист ДПСУ від 07.03.2024 № 1198/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК).

СільгоспЄП. Вартість як отриманих запасів, так і ОЗ має потрапити тільки до загальної суми доходу аграрія. У сільгоспдохід вона не потрапить. Крім того, аграрій не зможе зменшити обсяг загального доходу на вартість отриманих міндобрив через ряд. 3.1 Розрахунку сільгоспчастки. Адже через цей рядок із загального доходу виключають суми допомоги, одержаної із держбюджету. Отже,

Це підтверджують і податківці (див. листи ДПСУ від 13.04.2023 № 899/ІПК/99-00-04-03-03-06, від 19.05.2023 № 1220/ІПК/99-00-04-03-03-06, від 31.05.2023 № 1342/ІПК/99-00-04-03-03-06).