Фермерське господарство зберігає пальне: ліцензії та акциз

Ліцензія на зберігання

Загальні вимоги. Зберігання пального — це надання послуг та/або діяльність, пов’язана із здійсненням операцій приймання, навантаження, розвантаження, розміщення та/або видавання пального (власного чи отриманого від інших осіб) (п. 32 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817*).

* Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 № 3817-IX.

Здійснювати операції із зберігання пального суб’єкти господарювання можуть тільки за наявності ліцензії (ч. 1 ст. 28 Закону № 3817):

1) на право зберігання пального (повна ліцензія);

2) на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки (спрощена ліцензія);

Причому такі ліцензії отримують на кожне місце зберігання пального.

Без отримання таких ліцензій можна обійтися тільки:

1) на місця, де пальне зберігається «виключно у споживчій тарі, тарі споживача та поворотній тарі (газові балони) кожна об’ємом до 60 літрів», адже такі місця не є «місцями зберігання пального» (див. п. 48 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817 та «Спрощена ліцензія на зберігання пального: залежність від виду тари» // «Податки & бухоблік», 2025, № 31;

2) на місця зберігання пального, що використовуються:

— підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

— підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

— суб’єктами господарювання для зберігання пального для власних виробничо-технологічних потреб, яке використовується виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і не реалізується в місцях оптової або роздрібної торгівлі.

Причому ці суб’єкти можуть зберігати без ліцензії пальне тільки для власних потреб, а якщо б вони зберігали чуже пальне, їм була б потрібна повноцінна ліцензія.

Отже, з цього випливає,

А щоб визначити, який саме вид ліцензії на зберігання повинно мати ФГ, потрібно чітко розуміти, для яких цілей потрібне пальне. Якщо пальне зберігається виключно для власного споживання — достатньо спрощеної ліцензії, а якщо ж не виключно, наприклад зберігається чуже пальне, то слід отримувати саме повну ліцензію.

Ліцензія для зберігання чужого пального. У запитанні читач вказав, що він має ліцензію на право зберігання пального виключно для потреб власного споживання та/або промислової переробки (спрощена ліцензія), а має намір зберігати не тільки власне пальне, а й пальне інших суб’єктів (надавати послуги із зберігання).

На підставі наявної у нього спрощеної ліцензії він може зберігати пальне тільки для власного споживання. Для зберігання пального інших суб’єктів такої ліцензії недостатньо.

Отже, у нашому випадку, якщо ФГ хоче зберігати пальне інших суб’єктів господарювання, то йому однозначно варто отримати повну ліцензію на зберігання пального. Правила отримання такої ліцензії містяться у ст. 43 Закону № 3817. Відповідно до них для отримання такої ліцензії ФГ:

1) сплачує річну плату за отримання ліцензії в сумі 0,15 розміру мінзарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому здійснюється платіж (у 2025 році це сума у 1200 грн);

2) подає податківцям у паперовій або електронній формі:

— заяву про отримання повної ліцензії. Перелік реквізитів, які має містити така заява, містяться у ч. 3 ст. 43 Закону № 3817;

— документи, перелічені у ч. 5 ст. 43 Закону № 3817. Щоб їх підготувати, суб’єкту господарювання доведеться добре попітніти.

Далі лишається лише чекати до 20 робочих днів, поки податкова прийме рішення про надання чи відмову в наданні такої ліцензії.

Якщо ФГ проігнорує отримання повної ліцензії, а буде займатися зберіганням пального інших осіб на підставі спрощеної ліцензії, то за такі дії йому світить штраф згідно з п.п. 15 ст. 2 ст. 73 Закону № 3817, це великі гроші — 85 розмірів мінзарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. У 2025 році за таке зберігання доведеться заплатити штраф у сумі 680000 грн. Тому з ліцензіями на зберігання краще не жартувати.

Акцизний податок

ФГ, яке планує зберігати пальне інших осіб, має зареєструватися платником пального акцизу. Адже при зберігання пального інших осіб відбувається операція з реалізації пального для цілей акцизного податку.

Судіть самі. Відповідно до п.п. 14.1.212 ПКУ реалізація пального — це будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:

— до акцизного складу;

— до акцизного складу пересувного;

— для власного споживання чи промислової переробки;

— будь-яким іншим особам.

З цього визначення випливає, що у ФГ відбуватиметься реалізація пального, якщо він передасть пальне з акцизного складу іншим особам.

Щоб у ФГ місце, де зберігається пальне, не вважалося акцизним складом, воно повинно відповідати вимогам абзацу шостого п.п. 14.1.6 ПКУ.

Нагадаємо, що згідно з цим підпунктом не є акцизним складом:

1) для всіх госпсуб’єктів (крім платника сільгоспЄП) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 куб. метрів, а власник або користувач такого приміщення чи території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищує 1000 куб. метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії) та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

2) для платників сільгоспЄП приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, а власником або користувачем яких отримано протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 куб. метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використано пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснюється операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.

Отже, з цього випливає, що

Коли ж суб’єкт господарювання починає зберігати пальне (у будь-якій кількості і будь-яких ємностях), що належить іншим (як у нашому випадку), то його місце зберігання пального не вписується у вимоги абзацу шостого п.п. 14.1.6 ПКУ і стає акцизним складом. У цьому випадку місце зберігання такого пального вважаються акцизним складом уже в момент отримання пального на зберігання. А отже, уже з цього моменту, щоб робити будь-які операції з пальним, таке ФГ має стати платником пального акцизу і починати виконувати всі вимоги, які покладені на такого платника. Тобто ФГ має не тільки зареєструватися перед початком зберігання пального інших суб’єктів платником пального акцизу та зареєструвати місце зберігання пального, як акцизний склад, а й починати складати на операції з пальним, у тому числі й при передачі його назад поклажодавцю, акцизні накладні.

На цьому акцентують увагу і податківці (див. листи ДПСУ від 26.08.2022 № 1332/ІПК/99-00-09-04-03-06, від 09.09.2022 № 1433/ІПК/99-00-09-04-03-06, від 07.02.2023 № 229/ІПК/99-00-09-04-03-06).

До відома! При отриманні на зберігання пального акцизну накладну має складати поклажодавець! А якщо ним є неплатник акцизу, то він при передачі на зберігання АН не складе. І тут у зберігача виникає необхідність сплати зі своєї кишені пального акцизу. Деталі у «Пальний акциз: будьте обережні з неплатниками» // «Податки & бухоблік», 2020, № 58 та «Зберігання пального неплатника акцизу: наслідки» // «Податки & бухоблік», 2019, № 98).

Якщо ФГ зберігатиме пальне інших суб’єктів господарювання без реєстрації акцизного складу, то йому загрожує штраф згідно з п. 128¹.2 ПКУ у розмірі 1 млн грн, а якщо протягом року ФГ вже отримувало такий штраф, то штраф становитиме вже 2 млн грн.

Крім того, якщо зберігати пальне інших осіб без реєстрації акцизного складу і реєстрації платником пального акцизу, то можуть ще накинути і штраф згідно з п. 117.3 ПКУ. Нагадаємо, що відповідно до нього за здійснення операцій з реалізації пального без реєстрації платником пального акцизу світить штраф у розмірі 100 % вартості реалізованого пального. А реалізація з порушенням тут виникне, навіть коли ФГ, що зберігатиме пальне інших осіб, почне використовувати пальне на власні потреби. Адже навіть ця операція для такого ФГ-порушника стає «реалізацією пального без реєстрації…» і викликає застосування штрафу згідно з п. 117.3 ПКУ.