Оскаржуємо не ППР, а ІПК

Стандартна поведінка платника податків

Ні для кого не секрет, що податкове законодавство дуже заплутане і неоднозначне. Одна і та сама норма ПКУ може розумітися по-різному. А буває ще гірше: досить зрозуміла і прозора норма ПКУ тлумачиться податківцями абсолютно не так, як у ній написано.

Другий випадок привертає особливу увагу. І річ тут не лише в тому, що іноді податківці безапеляційно на біле говорять чорне. До цього багато хто вже звик. Питання в тому, що робити платникові податків: чи то на догоду податківцям штучно переплачувати податок (а часто такі вимоги податківці придумують саме для того, щоб общипати платника податків), чи то платити податок так, як це передбачає ПКУ, але при цьому бути впевненим, що при першій же перевірці податківці донарахують податок, випишуть ППР, та ще і зі штрафом. І що залишиться робити платникові податків? Тільки оскаржувати це рішення податківців. Якщо фіскальна позиція податківців усталена, то оскарження в адміністративному порядку навряд чи принесе бажаний результат. Тому більшою мірою доведеться орієнтуватися на судові тяжби.

Не забуватимемо, що спір ітиме щодо досить великих сум (стосовно дрібних переживати ніхто не буде, їх легше заплатити). А чи впевнені ми на 100 % у справедливому рішенні суду? На жаль, бувають випадки, коли щодо однакових спорів суди виносять протилежні рішення. Це означає, що