Відрядження дистанційника чи надомника. З 02.05.2025 набрали чинності зміни, внесені Законом України від 27.03.2025 № 4339-IX до ст. 601, 602 та ст. 121 КЗпП. Ними було врегульовано питання направлення у відрядження працівників, з якими укладено трудові договори про дистанційну чи надомну роботу.
Зафіксовано, що особливості направлення у відрядження працівників, які виконують надомну або дистанційну роботу, мають бути встановлені трудовим договором про надомну / дистанційну роботу.
У випадку коли у відрядження направляється дистанційник, у тому числі при його відрядженні до місцезнаходженням роботодавця:
1) такий працівник повідомляє роботодавця про своє місцезнаходження будь-яким зручним способом;
2) пункт відправлення працівника у відрядження та пункт, до якого працівник повертається з відрядження, встановлюються роботодавцем за погодженням із працівником під час узгодження маршруту поїздки та зазначаються у наказі (розпорядженні) про відрядження.
Єдиний реєстр кваліфікацій. Законом України від 15.04.2025 № 4353-IX (далі — Закон № 4353), який набрав чинності 02.05.2025, запроваджено Єдиний реєстр кваліфікацій — Класифікатор професій (див. ст. 41 КЗпП).
Мета цих змін — впорядкувати систему кваліфікації та створити Єдиний реєстр кваліфікацій — Класифікатор професій шляхом об’єднання Національного класифікатора професій, Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, Реєстру кваліфікацій, їх диджиталізації та синхронізації з іншими базами даних.
Форма № 3-ПН. Законом № 4353
скасовано обов’язок подання до центру зайнятості інформації про попит на робочу силу (вакансії)
З 02.05.2025 вона подається за бажанням роботодавця (див. п. 11 ч. 4 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI).
Зауважимо, що й раніше (до 02.05.2025), незважаючи на обов’язковий статус такої форми, штрафів за її неподання передбачено не було. Тож якщо роботодавець ігнорував форму № 3-ПН, то ніяких негативних наслідків від такого рішення не отримував.