Термінал і пільги щодо РРО

РРО і термінал: немає зв’язку

До появи постанови № 894* обов’язок приймання платіжних засобів (назвемо їх платіжні картки) згідно з постановою № 878** був пов’язаний з обов’язковим використанням РРО/ПРРО. Тобто термінали зобов’язані були застосовувати ті, хто використовує РРО/ПРРО.

* Постанова КМУ «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» від 29.07.2022 № 894.

** Постанова КМУ «Про здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів» від 29.09.2010 № 878 (втратила чинність).

На сьогодні (нагадаємо, що постанова № 894 діє вже більше двох років з урахуванням поетапного введення) такої ув’язки немає. Тобто обов’язок використовувати чи не використовувати РРО/ПРРО ніяк не пов’язаний з обов’язком приймати до розрахунку від покупця платіжні картки.

Ба більше, іноді формальне прочитання цієї вимоги може привести до абсурдних питань (див. «Безготівковий опт і термінали» // «Податки & бухоблік», 2025, № 14).

Коли РРО-пільга не зникає

У деяких торговців виникає питання: а чи не злітаємо ми з РРО-пільги, якщо, виконуючи вимоги постанови № 894, надаємо покупцеві можливість розрахуватися платіжною карткою (наприклад, за допомогою POS-термінала)?

Тут усе залежить від характеру пільги. Але в загальному випадку такі дії не вплинуть на можливість користуватися звільненням від РРО/ПРРО. Тобто ви можете приймати платіжні картки від покупця і не пробивати розрахункову операцію через РРО/ПРРО. Причому це стосується і того випадку, коли покупець розрахувався платіжною карткою і коли він розрахувався готівкою.

Наведемо простий приклад. СПД не застосовує РРО на підставі п. 10 ст. 9 Закону про РРО (продаж у кіосках, з лотків і розносок газет, журналів та інших видань, листівок, конвертів, знаків поштової оплати, з дотриманням 50 % питомої ваги такої продукції). У загальному випадку з 01.01.2025 (залежно від чисельності населеного пункту, можливо, і раніше) такий СПД зобов’язаний виконати вимогу постанови № 894 і встановити, наприклад, POS-термінал.

Використання цього POS-термінала ніяк не вплине на РРО-пільгу: СПД може приймати картки до оплати і при цьому не пробивати продаж через РРО.

Аналогічних висновків можна дійти і щодо багатьох інших РРО-пільг:

— продаж ФЛП-спрощенцем на гр. 1 (п. 6 ст. 9 Закону про РРО);

— продаж проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського), авіа- та автотранспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю (п. 4 ст. 9 Закону про РРО);

— продаж води, молока, квасу, олії, живої риби з автоцистерн, цистерн, бочок (п. 11 ст. 9 Закону про РРО);

— продаж страв та безалкогольних напоїв у їдальнях і буфетах загальноосвітніх навчальних закладів і професійно-технічних навчальних закладів під час навчального процесу (п. 11 ст. 9 Закону про РРО).

Коли РРО-пільга зникає

Втім, у Законі про РРО є РРО-пільги, які мають свою специфіку.

Розрахунок з оформленням ПКО. Якщо підприємство прийматиме від покупця платіжні картки, то умови застосування цієї пільги просто не виконуватимуться. Звертаємо увагу: йдеться саме про юросіб, до ФОП ця пільга взагалі не застосовується.

Ідеться про п. 1 ст. 9 Закону про РРО: РРО можна не застосовувати при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім так званих ризикових товарів*) підприємствами, організаціями всіх форм власності, окрім підприємств торгівлі та громадського харчування, при проведенні розрахунків у касах цих підприємств, установ та організацій з оформленням ПКО і ВКО та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.

* Технічно складні побутові товари, що підлягають гарантійному ремонту, лікарські засоби, вироби медичного призначення, ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Як бачимо, одна з умов цієї пільги — оформлення прийнятої готівки ПКО. Якщо таке підприємство встановить POS-термінал і прийматиме до розрахунку за товари від покупця платіжні картки, то цю умову просто неможливо виконати.

Тобто таку розрахункову операцію треба провести через РРО/ПРРО. Тут нагадаємо, що приймання від покупця платіжної картки є розрахунковою операцією (див. визначення терміна «розрахункова операція» в ст. 2 Закону про РРО), тобто вимагає застосування РРО/ПРРО.

Водночас якщо покупець вирішив розрахуватися з таким підприємством за товари готівкою і воно оформляє її приймання ПКО, то за такою операцією РРО-пільга зберігається.

Отже, вимальовується така картина. Підприємство, яке користується РРО-пільгою за п. 1 ст. 9 Закону про РРО, зобов’язане виконати вимоги постанови № 894. А оскільки приймання платіжної картки — це розрахункова операція, то воно зобов’язане встановити РРО/ПРРО. Але через цей РРО/ПРРО необхідно пробивати тільки операції з приймання платіжних карток. Розрахунок готівкою з оформленням ПКО можна, як і раніше, не проводити через РРО/ПРРО*.

* Окремо тут можна виділити тих, хто продає власноруч вирощену або відгодовану продукцію. Для них постанова № 894 дає тимчасове відстрочення в застосуванні терміналів — до 01.01.2026. Втім, із застосуванням цієї пільги не все так просто: не виключено, що юрособам застосувати її не вийде (див. «Платіжні термінали — 2025: загальні правила» // «Податки & бухоблік», 2025, № 14).

Якщо ж ваші покупці ніколи не вимагали розрахунок платіжною карткою, і ви впевнені, що в майбутньому таких вимог не буде, то ви можете просто встановити POS-термінал або придбати програмний «термінал у смартфоні», без установлення РРО/ПРРО. Фактично у вас не буде розрахункових операцій, що вимагають проведення через РРО/ПРРО, а отже, й оштрафувати вас за порушення порядку проведення розрахункових операцій не можуть.

Послуги при дистанційній оплаті. Згідно з п. 14 ст. 9 Закону про РРО РРО/ПРРО можна не застосовувати при здійсненні розрахунків за послуги при проведенні таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування (Приват24, Ощад24/7 тощо) та/або сервісів переказу коштів (LiqPay, Portmone, iPay, WayforPay, Easy Pay тощо) (детальніше див. «Надаєте послуги — можете не використовувати РРО» // «Податки & бухоблік», 2023, № 49; «Дистанційна оплата послуг і звільнення від РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2023, № 98).

Тому якщо ви поставите POS-термінал або програмний «термінал у смартфоні» і прийматимете платіжні картки, то просто злетите із цієї пільги. Причому не лише за тією операцією, оплата за якою пройшла через POS-термінал, але і за всіма іншими пільгованими операціями.

Інша річ, що при таких способах оплати, які перелічені в п. 14 ст. 9 Закону про РРО, швидше за все, у продавця не буде фізичного контакту з покупцем для розрахунків за послугу, а замовлення послуги часто відбувається теж «на відстані». Вважаємо, що податківці (якщо вони послідовні) повинні розповсюдити на таких СПД ту саму логіку, що і для інтернет-магазинів, тобто не вимагати від вас установлювати термінали. Адже надавши покупцеві можливість розрахуватися зазначеними дистанційними варіантами, ви, як сказано в консультації щодо інтернет-магазинів (БЗ 109.02), за своєю суттю виконали вимогу постанови № 894 в частині забезпечення можливості здійснення безготівкових розрахунків (детальніше див. «Термінал для інтернет-магазину» // «Податки & бухоблік», 2025, № 14).

Якщо використовуєте РК і КОРО

Деякі продавці можуть не використовувати РРО/ПРРО, але зобов’язані використовувати РК (розрахункова квитанція) і КОРО (книга обліку розрахункових операцій). Ця пільга встановлена в ст. 10 Закону про РРО, а Перелік окремих форм і умов проведення діяльності — у постанові КМУ від 23.08.2000 № 1336.

У загальному випадку, особливих норм звільнення від терміналізації для тих, хто використовує РК і КОРО, не передбачено. Тобто, в загальному випадку, вони, проводячи свою діяльність, зобов’язані надати можливість покупцеві розрахуватися платіжною карткою.

Інша річ, що поки (до 01.01.2026) можна спробувати скористатися п. 4 ч. 1 постанови № 894. Річ у тому, що деякі види діяльності з Переліку № 1336 підпадають під звільнення від поголовної терміналізації з постанови № 894. Наприклад, у Переліку № 1336 зазначені:

— роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), розташовані за межами стаціонарних приміщень;

— роздрібна торгівля на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).

Ті, хто потрапляє в цей Перелік, цілком можуть уникнути поголовної терміналізації на підставі п. 4 ч. 1 постанови № 894 як торговці, які здійснюють виїзну (виносну) торгівлю.

А ось інший випадок: у Переліку № 1336 є здійснення роздрібної торгівлі сільськогосподарськими товаровиробниками, які використовують продукцію власного виробництва. Такі СПД можуть спробувати влізти в пільгу з постанови № 894, передбачену для продажу власноруч вирощеної або відгодованої продукції. Втім, тут не все так просто (детальніше див. «Платіжні термінали — 2025: загальні правила» // «Податки & бухоблік», 2025, № 14).

У будь-якому разі цими звільненнями можна скористатися тільки до 01.01.2026.