Спрощена назва товару / послуги: справи на сьогодні

Хто може зазначати спрощену назву в чеку

Ще 1 серпня 2023 з подання Закону України від 30.06.2023 № 3219-IX* у п. 2 ст. 3 Закону про РРО з’явилася норма, яка дозволяла в чеку РРО/ПРРО вказувати спрощену назву:

— тільки ФОП — платникам ЄП, які не є платниками ПДВ;

— тільки за товарами / послугами, які не є ризиковими (тобто не є підакцизними, технічно складними побутовими, що підлягають гарантійному ремонту (ТСПП), лікарськими засобами, медвиробами та ювеліркою).

* Детально про нього читайте у «Законопроєкт № 8401 прийнято: що змінили в останню мить» // «Податки & бухоблік», 2023, № 54.

Причому висувається дві вимоги до спрощеної назви товар. Вона має:

1) відображати споживчі ознаки товару (послуги) та

2) ідентифікувати належність такого товару (послуги) до товарної групи товару чи послуги.

На думку податківців (її вони висловили у листі ДПСУ від 22.09.2023 № 3149/ІПК/99-00-07-04-01-06), відображення таким чином назви товару мало спростити користування касовою технікою для певної категорії платників податків. Чи спростило воно життя ФОП на ЄП — неплатникам ПДВ, сказати складно, але головного болю додало однозначно.

Слід пам’ятати, що

Ризикові товари повинні відображатись у будь-яких чеках РРО/ПРРО в загальному вигляді.

Ми сьогодні говоримо про спрощену назву товару. Тому перейдемо саме до її відображення в чеку РРО/ПРРО.

Відколи працює спрощена назва

Як тільки у Законі про РРО з’явилася норма про назву в скороченому вигляді, виникло запитання: з якої дати нею можна користуватися?

Річ у тому, що в Положенні № 13* серед обов’язкових реквізитів чека РРО/ПРРО такого реквізиту, як скорочена назва товару, на той час не було. Була лише згадка про звичайну назву товару. Водночас вже тоді податківці (БЗ 109.10) дозволяли торговцям наводити спрощену назву товару / послуги у чеку РРО/ПРРО. Таку назву слід було наводити у тому реквізиті, який передбачений для відображення звичайної назви товару / послуги.

* Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затверджене наказом Мінфіну від 21.01.2016 № 13.

І от тільки на початку 2025 року (майже через півтора роки) Мінфін наказом від 22.11.2024 № 601 (набрав чинності 11.01.2025) вніс зміни до Положення № 13 (про те, що він змінив, читайте у «Нові реквізити фіскального чека РРО/ПРРО: вже з 1 січня?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 102) і узаконив відображення в чеку РРО/ПРРО спрощеної назви товару.

Так, на сьогодні у п. 2 розд. ІІ Положення № 13 прямо сказано, що у ряд. 11 чека РРО/ПРРО, де раніше вказували всі торговці назву товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ, можна вказати також спрощену назву товару (послуги).

Як вибрати спрощену назву

Загальні вимоги. Після внесення змін до Положення № 13 у ньому також з’явилося трактування терміна «спрощена назва товару / послуги». Під цим терміном Положення № 13 розуміє

* Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010, затверджений наказом Держспоживстандарту від 11.10.2010 № 457.

Скажемо відразу, що це трактування нічого нового у визначення торговцями спрощеної назви товару / послуги не привнесло. Адже податківці (БЗ 109.10) ще у 2023 році заявляли, що при виборі спрощеної назви товару (послуги) слід орієнтуватися на ДКПП. Тобто слід зазначати товар (послугу), який класифікується за назвою «Групи» замість відображення конкретної позиції, наприклад:

— «постільна білизна» замість «наволочка», «простирадло», «ковдра» тощо;

— «випічка» замість «пиріжок з маковою начинкою», «пиріжок з вишнею», «пиріжок з повидлом» тощо;

— «напої» замість «лимонад», «сітро», «дюшес», «тархун» тощо.

У чому проблема. Уже тоді було зрозуміло, що при виборі спрощеної назви товару спиратися на групу ДКПП не дуже коректно (деталі у «Спрощена назва у чеку РРО: бачення ДПСУ» // «Податки & бухоблік», 2023, № 70, ср. ).

Тут виникають ризики у сфері захисту прав споживачів, причому не тільки для самого споживача, а й для продавця теж. Адже їм обом буде важко довести або заперечити один одному, що під назвою «постільна білизна» було продано саме ковдру, а не, скажімо, простирадло, якщо доведеться обмінювати придбаний товар.

Хоча найбільше ризиків у тому, що орієнтуючись на ДКПП для вибору спрощеної назви товару / послуги, продавець не відображає споживчої ознаки товару (послуги).

От візьмемо, наприклад, запропонований варіант податківців стосовно спрощеної назві «напої» замість «лимонад», «сітро», «дюшес», «тархун» тощо. Всі ці товари входять до групи 11.0 «Напої», а конкретно, містяться у підтипі 11.07.19-30.00 «Води з доданням цукру, інших підсолоджувачів чи ароматизовані (зокрема, мінеральні та газовані)».

Водночас до цієї групи товарів у ДКПП належать також такі класи, як 11.01 «Напої алкогольні, дистильовані», 11.02 «Вина виноградні», 11.03 «Сидр та інші плодові вина», 11.04 «Напої, отримані бродінням, недистильовані, інші», 11.05 «Пиво» та 11.06 «Солод».

Тому вказавши як спрощену назву товару / послуги назву групи за ДКПП, можна виконати тільки одну вимогу, яку висуває абзац другий п. 2 ст. 3 Закону про РРО, а саме показати належність товару / послуги до товарної групи чи послуги. Інша ж вимога, а саме визначення споживчих ознак товару (послуги), не виконується. А Закон про РРО вимагає виконання обох цих вимог одночасно.

Вирішення проблеми. На наш погляд,

Водночас, як бачимо, Мінфін, прописавши у Положенні № 13, як саме слід визначати спрощену назву товару, вважає по-іншому.

Щоб було зрозуміліше, як саме Мінфін бажає бачити визначення спрощеної назви товару / послуги у чеках РРО/ПРРО, проілюструємо це на прикладах, які пропонують податківці. Так, при реалізації:

— букетів квітів та квіткових композицій, замість відображення конкретної позиції, можна зазначати: «Букет квітів»; «Композиція квітів»; «Кошик з квітами» і т. д. (лист ДПСУ від 12.09.2023 № 2964/ІПК/99-00-07-04-01-06);

— хімічних одноразових грілок для рук, ніг та тіла, замість назви товару «грілки», «грілки хімічні», «грілки для рук / ніг» та ін., можна використати назву групи товарів «Хімічна продукція різна» (лист ДПСУ від 04.10.2023 № 3378/ІПК/99-00-07-04-01-06);

— тканинних ролет, штор, тюлю, тканин для штор, карнизів, постільної білизни, ковдр, подушок, замість конкретної назви товару «Комплект постільної білизни «Метелики» — евро, бязь голд. Арт.нормBG15-322», «Ролета тканинна «Абстракція» 55*160, арт номер 616в1-55*160» та ін., можна використати назву групи товарів «Білизна постільна», «Ролета тканинна» (лист ДПСУ від 03.10.2023 № 3323/ІПК/99-00-07-04-01-06).

Водночас бувають у фіскалів і роз’яснення, які не пов’язані із групою ДКПП. Так, наприклад, у листі ДПСУ від 22.09.2023 № 3149/ІПК/99-00-07-04-01-06 йшла мова про послуги з виконання доручень кінцевих споживачів з придбання товарів та їх доставки клієнтам. Без посилання на групу ДКПП податківці відповіли ФОПу, що назву в чеку можна спростити до «Послуга повіреного».


Наслідки для торговця

Якщо дотримуватися вимог Положення № 13 та рекомендацій податківців щодо відображення у чеку РРО/ПРРО спрощеної назви товару / послуги, то ФОП не може у повній мірі виконати обидві вимоги п. 2 ст. 3 Закону про РРО, які висуваються до спрощеної назви товару / послуги.

Тому постає питання, якщо дотримуватись рекомендацій цих поважних консультантів:

Після останніх оновлень Положення № 13 відповідальність за таке заповнення не загрожує. Адже там з’явилася ще одна цікава норма. А саме у п. 3 розд. І Положення № 13 говориться, що помилки та/або неточності в назві товару, що зазначена в розрахунковому документі, які не призводять до викривлення інформації про розрахункову операцію, не є підставою для визнання такого документа нерозрахунковим.

Отже, з цього випливає, що якщо спрощена назва товару буде зазначена тільки за групою товару згідно з ДКПП і це даватиме змогу ідентифікувати такий товар, то покарати за це торговця не повинні.

Звертаємо увагу! У п. 3 розд. І Положення № 13 говориться тільки про помилки у назві товару. Про помилки у назві послуг нічого не сказано. Водночас, на наш погляд, це правило має стосуватися і послуг. Лишилося тільки зачекати на роз’яснення фіскалів з цього приводу.