Як штрафують за відсутність платіжного термінала?

Основними є два види штрафів. Це ті, що передбачені у:

— ст. 163¹⁵ КУпАП (адміністративний штраф);

— п. 12 ч. 1 ст. 23 Закону про захист прав споживачів* (фінансова санкція).

* Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 № 1023-XII.

Одразу зауважимо: йдеться про забезпечення права споживача на розрахунки за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів. Тобто говоримо про відмову у прийнятті безготівкової оплати (чи то банківською карткою, чи то іншим пристроєм) через відсутність POS-термінала* або через небажання його використовувати з різних причин.

Далі розглянемо детальніше кожну із санкцій.

* Зверніть увагу: йдеться не лише про класичний POS-термінал. Це може бути і платіжний термінал у смартфоні. Але у статті будемо для зручності використовувати термін «POS-термінал» або «платіжний термінал».

Адмінштраф

Розмір штрафу. Якщо ФОП або юрособа не встановить платіжний термінал і це виявлять контролюючі органи вперше, то штраф складе від 1700 до 3400 грн (ч. 1 ст. 163¹⁵ КУпАП). Якщо це порушення було вчинено повторно протягом року після застосування штрафу за ч. 1 ст. 163¹⁵ КУпАП, то — від 8500 до 17000 грн (ч. 2 ст. 163¹⁵ КУпАП).

Що таке «повторно»? Йдеться про ситуацію, коли ФОП / посадових осіб юрособи оштрафували за відсутність платіжного термінала за ч. 1 ст. 163¹⁵ КУпАП, але порушники надалі так цей термінал і не встановили. Потім, протягом року після накладення попереднього штрафу, контролери знову виявляють, що POS-термінал все ще не встановлений. Саме порушення, яке виявили знову, у такому випадку і буде повторним.

На кого накладається? Штрафують ФОП та винних посадових осіб юрособи-порушника.

Хоча і цей факт мають встановити податківці під час притягнення до відповідальності (див. постанову Третього апеляційного адмінсуду від 29.02.2024 у справі № 201/9603/23).

Зауважимо: працівник, який стоїть на касі, зазвичай не є посадовою особою. Для того, щоб продавець отримав цей статус, на нього мають покласти організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські функції.

Ну і, звісно, податківці зобов’язані встановити, що продавець дійсно є посадовою особою юрособи (див. ту ж постанову Третього апеляційного адмінсуду від 29.02.2024 у справі № 201/9603/23).

Хто та як накладає? Санкції застосовують податківці. Тобто і протоколи про адміністративне правопорушення, і постанови про притягнення до відповідальності складають саме вони (ст. 234² КУпАП, п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП).

Хоча формально це може бути і планова або позапланова документальна перевірка. Звісно, якщо йдеться, наприклад, про виявлення недостовірних даних у податковій декларації як підставу для позапланової документальної перевірки (п.п. 78.1.4 ПКУ), то копати у бік наявності / відсутності POS-терміналів не мають права. Але цілком може підійти позапланова перевірка за п.п. 78.1.1 ПКУ (податківці мають інформацію про порушення — надсилають запит платнику — якщо платник не відповідає, то проводять перевірку). Проте оскільки методи документальних перевірок щодо POS-терміналів не завжди ефективні на практиці, то частіше за все йдеться про фактичні перевірки.

Нагадаємо: на період воєнного стану є обмеження на проведення податкових перевірок. Їх не так вже й багато, але знати про них варто.

Тож наполегливо радимо почитати щодо цього питання статтю «Податкові перевірки, штрафи і К^о: підсумки 2024, прогнози для 2025» // «Податки & бухоблік», 2024, № 105 (ср. ).

Строки давності. Ми вважаємо, що у податківців є 2 місяці з дня виявлення ними факту відсутності POS-термінала.

Чому так? На нашу думку, відсутність POS-термінала є триваючим правопорушенням (ч. 1 ст. 38 КУпАП). І це ключовий момент у ситуаціях, коли ФОП або юрособа мали встановити платіжний термінал, наприклад, ще у 2023 або 2024 роках, але наразі так цього і не зробили*. Тобто, приміром, до ФОП або юрособи з фактичною перевіркою прийшли 20.02.2025 та виявили, що POS-термінала немає. У такому випадку винести постанову про притягнення до адмінвідповідальності вони можуть до 20.04.2025.

* Нагадаємо: введення обов’язкових POS-терміналів відбувалося поступово: з 01.01.2023, 01.01.2024, наразі з 01.01.2025 тощо. Безумовно, є винятки і свої особливості. Про це читайте у статті «Платіжні термінали — 2025: загальні правила» // «Податки & бухоблік», 2025, № 14.

Хоча нам вдалося знайти кілька судових рішень, де притримуються іншої думки. Зокрема, що відсутність платіжного термінала є разовим правопорушенням. Мотивують судді це тим, що якщо платник відмовляється прийняти банківську картку для розрахунків під час перевірки через відсутність термінала, то таке правопорушення не має триваючого характеру й завершується у момент здійснення розрахунку. Див. постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 09.06.2021 у справі № 756/960/20 та рішення Рівненського міськсуду Рівненської обл. від 18.01.2022 у справі № 569/18484/21.

А достатньо часто саме так податківці і виявляють, що POS-термінал відсутній — роблять контрольну закупку під час фактичної перевірки і отримують відмову у прийнятті банківської картки. Отже, виходячи з цих рішень фіскали мають скласти протокол та винести постанову протягом 2 місяців з дня, коли отримано відмову у розрахунках банківською карткою (ч. 1 ст. 38 КУпАП). І якщо ми говоримо про виявлення факту незастосування платіжного термінала через його відсутність під час фактичної перевірки, то ніби відчутної різниці для ФОП або юрособи майже немає. Бо відмова у розрахунках карткою та момент виявлення правопорушення (у розумінні триваючих порушень) можуть збігатися.

Проте якщо йтиметься про позапланову документальну перевірку, то різниця таки буде більш помітною. Дивіться: припустимо, податківці у цьому випадку давитимуть на те, що порушення вчинено було ще у 2023 році. І якщо озброїтися позицією, що це порушення разове, то строки давності давно вже спливли. Бо ж відраховувати 2 місяці тоді доведеться з того самого 2023 року.

Але ми закликаємо бути обережними з аргументами суддів, які ми навели вище. Як мінімум тому, що це не позиція Верховного Суду. Тобто гарантій жодних поки.

Вважаємо, що в цьому випадку маємо справу з несвоєчасним встановленням POS-термінала. Тобто порушення, яке тривало, було припинено. А це свідчить про разове правопорушення. І у цьому випадку застосувати штраф податківці можуть протягом 2 місяців з дня встановлення платіжного термінала. Саме день встановлення термінала є моментом вчинення правопорушення.

Зауважимо, що строки притягнення до адмінвідповідальності за ст. 38 КУпАП на період воєнного стану не призупинялися.

Чи можуть звільнити від адмінштрафу? Зверніть увагу: оскільки йдеться про адміністративну відповідальність, то право оштрафувати у контролерів з’являється тоді, коли є повний склад порушення. А одним з елементів складу правопорушення є вина (у нашому випадку ФОП або посадової особи юрособи). Тому немає вини — немає і порушення. Щодо невстановлення POS-термінала відсутність вини досить складно довести. А от якщо він є, але через нього не провели розрахунок, наприклад через аварійне вимкнення світла, то це вже інша справа. Про такий випадок ви можете прочитати у статті «Термінал тимчасово не працює: чи буде штраф?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 14.

Звісно, не забуваємо: відсутній обов’язок використовувати платіжний термінал — відсутнє й право застосувати адміністративний штраф. Про те, кому наразі необов’язково використовувати POS-термінал, читайте у статті «Платіжні термінали — 2025: загальні правила» // «Податки & бухоблік», 2025, № 14.

В які строки треба сплатити штраф? У порушника на сплату штрафу 15 днів з дня вручення постанови про накладення санкції (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

Що як не сплатити? На порушника, який не сплатив штраф, чекають два наслідки (ст. 308 КУпАП):

— штраф доведеться сплачувати у подвійному розмірі;

— сума санкції буде стягуватися у примусовому порядку через виконавчу службу. А для винної особи (ФОП / посадової особи юрособи) це загрожує арештом коштів на банківському рахунку або майна та ін.

Штраф за Законом про захист прав споживачів

Розмір штрафу. Сума складає 8500 грн (500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

На кого накладається? Фінансову санкцію застосовують до ФОП та юридичних осіб у цілому. Тобто санкцію не застосовують до керівників, продавців, головбухів та ін.

Хто та як накладає? Штрафувати уповноважені представники Держпродспоживслужби.

За великим рахунком, виявити відсутність платіжного термінала можуть як під час позапланових, так і під час планових перевірок. Причому найбільший ризик у випадку з POS-терміналами — це позапланові перевірки за скаргами споживачів. Зверніть лише увагу:

Такі обмеження встановлені, зокрема, у постанові КМУ від 13.03.2022 № 303 (далі — постанова № 303). Планові перевірки цим документом взагалі заборонені (див. п. 1 постанови № 303). Тобто застосувати штраф під час цих перевірок наразі представники Держпродспоживслужби не можуть.

А от виявити порушення під час позапланових заходів цілком можуть, бо такі заходи дозволені за рішенням центрального органу, який формує державну політику у відповідній сфері — Мінекономіки (п. 2 постанови № 303). Так, можна посперечатися з тим, чи відсутність POS-термінала є загрозою, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров’я людини або забезпечення безпеки держави чи виконання міжнародних зобов’язань України. Хоча, на нашу думку, це заслабкий аргумент, щоб відбитися від штрафу за Законом про захист прав споживачів.

Отже,

Нагадаємо: перелік підстав для позапланових перевірок Держпродспоживслужби щодо захисту прав споживачів слід шукати у ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V. Найбільш імовірною та ризиковою підставою наразі є скарга споживача.

Порядок накладення штрафів передбачено у Порядку накладення стягнень за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженому постановою КМУ від 17.08.2002 № 1177 (далі — Порядок № 1177).

Строки давності. Законодавець не встановив строків давності щодо застосування фінансових санкцій із Закону про захист прав споживачів. Але сама постанова про притягнення до відповідальності має свій «термін придатності» — 1 рік з дня її прийняття. Тобто якщо постанову не було звернено до виконання (а якщо порушник не виконав постанову, то її передають до виконавчої служби) у цей строк, то її виконувати вже не треба (п. 7 Порядку № 1177).

Чи можуть звільнити від штрафу? Скоріше — ні, ніж — так. Усе залежить від конкретної ситуації. Подивимося на варіанти:

1. Відсутність вини. Покладатися на відсутність вини у випадку із відсутністю платіжного термінала — справа досить спірна. Притомні та працюючі аргументи у цьому випадку віднайти буде складно, якщо не сказати — неможливо. Але якщо йдеться про зламані POS-термінали або про випадки аварійного відключення світла, то шанси відбитися є (див. статтю «Термінал тимчасово не працює: чи буде штраф?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 14).

2. Виконання припису Держпродспоживслужби. Пам’ятаємо, що Держпродспоживслужба під час перевірок щодо захисту прав споживачів у цілому та щодо POS-терміналів зокрема має керуватися Законом № 877* (крім випадків, коли йдеться про ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції). Про це зазначено у ч. 2 ст. 2 Закону № 877.

А в ч. 11 ст. 7 Закону № 877 є таке правило: у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час перевірки, фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб’єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

* Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V.

Теоретично, цією нормою можна скористатися. Але на практиці виникають питання до того, чи взагалі можна виконати припис, якщо справа стосується відмови у прийнятті банківської картки через відсутність POS-термінала. Проте велику роль у цьому випадку відіграє текст самого припису. Тож можна спробувати посперечатися.

І повторимо: відсутній обов’язок використовувати платіжний термінал — відсутнє й право у Держпродспоживслужби штрафувати. Про те, кому наразі необов’язково використовувати POS-термінал, читайте у статті «Платіжні термінали — 2025: загальні правила » // «Податки & бухоблік», 2025, № 14.

В які строки треба сплатити штраф? У порушника на сплату штрафу 15 днів з дня отримання постанови (п. 6 Порядку № 1177). Протягом 3 днів після оплати слід повідомити відповідне управління Держпродспоживслужби у письмовому вигляді (у листі слід вказати номер і дату платіжного доручення). Про це так само зазначено у п. 6 Порядку № 1177.

Що як не сплатити? Якщо порушник не сплатить штраф, то представники Держпродспоживслужби чекають 18 днів з дня отримання цим порушником постанови, а потім передають справу до виконавчої служби (ч. 3 ст. 23 Закону про захист прав споживачів). А тут, знову ж таки, ризик арешту коштів на рахунку порушника або ж арешту майна та інші наслідки виконавчого провадження.