Висновок документа
Податкові зобов’язання згідно з п. 199.1 ПКУ нараховуються в періоді, в якому виникли підстави для включення в податковий кредит сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, необоротних активів, які призначаються для використання одночасно в оподатковуваних і неоподатковуваних ПДВ операціях, тобто в періоді, на який припадає дата реєстрації в ЄРПН відповідної податкової накладної (у т. ч. якщо реєстрація такої податкової накладної була зупинена і надалі вона була зареєстрована відповідно до рішення комісії контролюючого органу)
У цьому листі податківці відповідають на запитання: у якому періоді нараховувати розподільчі ПЗ у разі, коли вхідна ПН була заблокована і розблокована тільки через декілька місяців.
Перш ніж перейти до аналізу відповіді, нагадаємо важливі постулати.
1. Якщо постачальник не зареєстрував ПН, то покупець не нараховує розподільчі ПЗ. Нараховуються вони тільки в тому періоді, в якому в покупця виникають підстави для включення вхідного ПДВ до складу ПК. Причому незалежно від того, включений такий ПДВ до складу ПК чи ні (БЗ 101.14).
2. Розблоковану ПН податківці дозволяють включати до складу ПК:
— у періоді складання ПН (чи в будь-якому наступному періоді в межах 365 календарних днів з дати складання ПН) — при своєчасній реєстрації ПН;
— у періоді реєстрації ПН (але не пізніше 365 календарних днів з дати складання ПН) — при несвоєчасній реєстрації ПН.
При цьому для визначення періоду відображення ПК платник може встановити факт і дату реєстрації такої ПН за інформацією, що міститься в Електронному кабінеті (див. «Коли показувати ПК за розблокованою ПН?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 104).
3. Заблоковані ПН реєструються в ЄРПН не поточною датою їх розблокування, а датою направлення на реєстрацію, зафіксованою у квитанції, тобто заднім числом (БЗ 101.18). Ця дата відображається в Електронному кабінеті.
Якщо розблокована ПН подана на реєстрацію своєчасно і покупець не здійснює розподіл ПДВ, то начебто все просто: один із запропонованих варіантів дає змогу цю ПН включити в ПК того періоду, в якому вона була складена. Якщо період блокування досить тривалий, то збільшити таким чином ПК можна тільки шляхом подання уточнюючого розрахунку (УР) до декларації того періоду, в якому ПН була подана на реєстрацію (жодної помилки в тому періоді не було, але іншого варіанта збільшити ПК минулого періоду не існує).
В принципі, нічого страшного в такому підході немає. Ба більше, в деяких випадках він навіть на руку платникові-покупцеві. Наприклад, якщо в періоді блокування ПН у нього виявилося заниження податку, то він може подати УР до того періоду і ПК, що з’явився, зведе нанівець це заниження.
Але що робити, якщо платник-покупець ще і здійснює неоподатковувані операції? У роз’ясненні, що коментується, податківці стверджують: ПЗ згідно зі ст. 199 ПКУ треба нараховувати в періоді, на який припадає дата реєстрації ПН у ЄРПН, у т. ч. якщо ця ПН була розблокована.
Щось подібне звучало і раніше (БЗ 101.06), з одним уточненням: визначити період збільшення ПЗ згідно з п. 198.5 і ст. 199 ПКУ можна, використовуючи інформацію, що міститься в Електронному кабінеті (дату реєстрації ПН, а також період, у якому покупець має право віднести суми ПДВ у ПК).
Орієнтир саме на період реєстрації ПН не зовсім збігається з тією версією, якої податківці традиційно дотримуються. Адже в загальному випадку якщо розблокована ПН подана на реєстрацію своєчасно, то вони дозволяють ставити ПК уже в періоді складання ПН, а не в періоді її реєстрації. Але, цілком можливо, ця розбіжність — просто непорозуміння або невдало сформульована позиція.
У результаті при нарахуванні розподільчих ПЗ за розблокованою ПН можна дійти до такого алгоритму дій платника.
1. Включаємо розблоковану ПН до складу ПК уже в періоді її складання (у разі своєчасного подання на реєстрацію) або в періоді реєстрації (у разі несвоєчасного подання на реєстрацію). А оскільки цей період минув, то робити це доведеться через УР.
2. «Виправляємо» розподільчу ПН того періоду, в якому вхідна ПН включається в ПК (а якщо така розподільча ПН не складалася, то складаємо її). З консультації податківців (БЗ 101.15, з 01.10.2024 втратила чинність, але суть не повинна змінитися) можна дійти висновку, що в таких випадках вони дозволяють виправляти ПН шляхом складання ще однієї ПН на суму додаткових ПЗ (див. «Помилки в податкових накладних: ситуації» // «Податки & бухоблік», 2024, № 18). На жаль, це може призвести до штрафу за несвоєчасну реєстрацію ПН*.
* Застосування штрафу несправедливе, оскільки помилки в діях платника не було, його вини в тому, що він складає додаткову ПН заднім числом, — немає (детальніше про принцип вини щодо реєстрації ПН/РК див. «Не оскаржили відмову в реєстрації податкової накладної: чи буде штраф?» // «Податки & бухоблік», 2024, № 32, ср. ).
3. Подаємо УР до періоду включення вхідної ПН у ПК. У ньому одночасно збільшуємо ПК (один з ряд. 10.1, 10.2, 10.3) і розподільчі ПЗ (один з ряд. 4.1, 4.2, 4.3).
4. Якщо блокування відбулося в минулому році, а інформація про розблокування отримана покупцем у поточному, то «помилкові» дані пройшли і через минулорічний річний перерахунок. Тому треба подати УР ще і до декларації за грудень минулого року, а також виправити перерозрахунковий РК.
Благо така «помилка» ніяк не впливає на розрахунок коефіцієнта ЧВ. Тому в поточному році нічого правити не потрібно, дані УР у розрахунку ЧВ поточного року не враховуються.
Як бачимо, процедура досить складна. Набагато простіше було б просто включити розблоковану ПН в ПК за декларацією поточного (найближчого) періоду і в цій же декларації нарахувати розподільчі ПЗ з подальшим річним перерахунком. Без усяких УР і виправляючих РК. До того ж включення розблокованої ПН у ПК періоду складання (чи реєстрації при несвоєчасному поданні на реєстрацію) — усього лише один з варіантів, запропонованих самими податківцями. Але податківці про цей варіант нічого не говорять.
