Виходячи з припущення, що ви — неплатник пального акцизу, відповідь на перше запитання така: жодних обмежень щодо форми розрахунку за генераторне пальне для вас не встановлено.
Відповідь на друге запитання: 2000 л — це граничний обсяг пального, що зберігається на об’єкті, забезпеченому електрогенераторною установкою, в кожний момент часу. При цьому ви маєте право придбати пального і значно більше, але з урахуванням законодавчо встановленого обмеження на річний обсяг у розмірі 1 млн л.
Далі, аби у вас не виникало додаткових запитань, розкладемо все по поличках.
1. Форма розрахунку. Генераторне послаблення щодо безліцензійного зберігання пального запрацювало з 03.01.2023. Механізм його запровадження виглядав так: Законом № 2836*, про який ви згадуєте у своєму запитанні, були внесені відповідні зміни до ст. 18 Закону № 481**.
Суть послаблення зводилася до того, що на період воєнного стану (ВС) та протягом 30 днів з дня його припинення суб’єктам господарювання було дозволено зберігати пальне для заправлення електрогенераторної установки (генератора):
— в обсязі до 2000 л на кожному об’єкті, що забезпечений генератором, без ліцензії на право зберігання пального;
— в обсязі понад 2000 л на кожному такому об’єкті на підставі декларації про провадження господарської діяльності зі зберігання пального з моменту подання зазначеної декларації органу ДПС
При цьому ні Закон № 2836, ні Закон № 481 не містив жодної згадки про обов’язковість виключно безготівкових розрахунків за пальне для заправки електрогенератора. Решту подробиць знайдете в статті «Генератори в законі: без імпортного ПДВ, екоподатку й пальної ліцензії» // «Податки & бухоблік», 2022, № 99 (ср. ).
Йдемо далі. З 27.07.2024 генераторне послаблення в його первісному вигляді працювати перестало. Пов’язано це з тим, що із зазначеної дати більшість норм Закону № 481, у тому числі ст. 18 втратили чинність. Натомість у генераторно-пальних питаннях тепер маємо керуватися приписами п. 24 розд. ХІІІ нового Закону № 3817*, який прийшов на заміну Закону № 481.
Однак суть послаблення від цього не змінилася. До того ж
Закон № 3817, як і його попередник, теж не містить жодних обмежень щодо форми розрахунку за пальне для заправки генератора
Звідки ж тоді взялися побоювання щодо можливих порушень? На нашу думку, винний у цьому Закон № 3878* (докладно про нього читайте в статті «Підвищення акцизів на пальне з 1 вересня та інші акцизні зміни» // «Податки & бухоблік», 2024, № 70). Ним, зокрема, було викладено в новій редакції «пально-генераторний» п. 47 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ (далі — п. 47).
Норма, що нас цікавить, запрацювала з 01.09.2024. Вона, зокрема, передбачає, що на період дії ВС плюс ще місяць у доповнення (!) до критеріїв, визначених п.п. 14.1.6 ПКУ, не вважатиметься акцизним складом приміщення або територія, в тому числі платника акцизного податку з реалізації пального (!), в кожному (на кожній) з яких загальна місткість розташованих ємностей для зберігання пального, що використовується виключно для заправлення генераторів, не перевищує 2000 л (див. абзац другий п. 47).
Це саме було прописано й у попередній редакції п. 47, що з 03.01.2023 з’явився в ПКУ завдяки Закону № 2836. А от чого там не було, так це того, що положення абзацу другого п. 47 щодо можливості нереєстрації акцизного складу застосовуються за умови
«забезпечення суб’єктом господарювання використання зазначених обсягів пального виключно для заправлення електрогенераторних установок та ведення окремого обліку пального, яке отримано та використано для їх заправлення;
здійснення розрахунків за придбане для таких потреб пальне виключно у безготівковій формі»
Ця додаткова умова, як було сказано вище, запрацювала з 01.09.2024. Однак ще за попередньої редакції п. 47 ми зазначали (див. статтю «Пальне для генераторів: нові ліцензійні й акцизні цікавинки» // «Податки & бухоблік», 2023, № 4), що він призначений в першу чергу саме для зареєстрованих платників пального акцизу, щоб не було потреби реєструвати додаткові акцизні склади й обладнувати ємності для генераторного пального лічильниками.
А для неплатників пального акцизу згідно з одним із двох загальних критеріїв, визначених п.п. 14.1.6 ПКУ, обсяг ємностей для зберігання пального не має перевищувати в окремому приміщенні / території 200 куб. м! І навіть якщо ємності неплатника для зберігання пального для генераторів перевищать 2000 л, тобто 2 куб. м, але загальний обсяг усіх ємностей в такому окремому приміщенні / території не перевищить 200 куб. м, то акцизного складу в неплатника все одно не виникне. А значить, не виникне й потреба реєструватись платником пального акцизу. Адже якщо особа зберігає лише власне пальне для власного використання, то, щоб бути платником, зберігання має відбуватися саме на акцизному складі в розумінні п.п. 14.1.6 ПКУ.
Отже,
як попередня, так і чинна редакція п. 47, в якій тепер міститься додаткова вимога щодо здійснення розрахунків за генераторне пальне виключно в безготівковій формі, неплатників пального акцизу не стосується
І допоки вони не порушать один із двох основних критеріїв (200 куб. м та/або 1 млн л на рік) для визнання акцизного складу та не стануть зобов’язаними зареєструвати такий акцизний склад, після чого зареєструватися платниками пального акцизу, п. 47 до них не застосовний. Вони мусять дотримуватися лише ліцензійних, точніше, безліцензійних норм п. 24 розд. ХІІІ Закону № 3817 (див. вище). А в ньому, повторимо ще раз, про обов’язковість лише безготівкового розрахунку за генераторне пальне не йдеться. Єдине зауваження: якщо пальне для генератора буде придбане не за безготівковим розрахунком, то такі обсяги мають враховуватись при обчисленні 1 млн л. Хоч і малоймовірно, але ця крапля в якомусь виключному випадку може переповнити чашу для реєстрації акцизного складу як для платника, так і для неплатника пального акцизу.
Таким чином, навіть не вдаючись до пояснень про те, що розрахунки платіжною карткою є безготівковими, доходимо висновку: ваші побоювання абсолютно безпідставні, хоч і з поправкою на висловлене вище зауваження. Тобто ви
маєте повне право придбавати пальне для генератора на АЗС через підзвітну особу (зокрема, директора), сплачуючи за таке пальне як готівкою (якщо до 1 млн л за рік дуже далеко), так і платіжною карткою, причому як за рахунок коштів, виданих під звіт, так і за рахунок власних коштів підзвітної особи
Причому цей висновок справедливий протягом усього часу дії генераторно-пального послаблення, тобто починаючи з 03.01.2023.
2. 2000 л — це за місяць? Ні, генераторно-пальне послаблення жодним чином не прив’язане до того чи іншого відтинку часу. В ньому йдеться не про певний часовий проміжок, як вам здається, і не про граничний обсяг ємностей, як у «пально-акцизних» нормах ПКУ, а про граничний обсяг пального, що у цих ємностях зберігається.
Тож якщо ви, скажімо, в п’ятикубовій ємності зберігаєте пальне для генераторів, обсяг якого не перевищує 2000 л, тобто 2 куб. м, то ні ліцензія, ні декларація вам не потрібна. При цьому ви маєте слідкувати лише за тим, щоб протягом календарного року обсяги придбаного пального не перевищили 1000 куб. м (1 млн л).
