Виправляємо помилку в призначенні платежу

Зміст призначення платежу

Реквізит «Призначення платежу» є обов’язковим реквізитом платіжної інструкції (п. 37 Інструкції № 163*). Указівки щодо заповнення реквізитів платіжної інструкції, оформленої в паперовій або електронній формі, наведено в додатку до Інструкції № 163.

* Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затверджена постановою Правління НБУ від 29.07.2022 № 163.

За вимогами з п. 41 Інструкції № 163

Зважаючи на це, у полі «Призначення платежу» платіжної інструкції слід зазначати:

— підставу (мету) платежу (наприклад, «попередня оплата за товари»);

— документи, згідно з якими здійснюється оплата, — номери і дати договорів, додаткових угод, рахунків, квитанцій, протоколів тощо;

— період, за який здійснюється оплата (зазначається за потреби, наприклад, у разі оплати послуг оренди);

— іншу необхідну інформацію (на розсуд платника або за його домовленістю з отримувачем коштів).

Повноту інформації в реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Натомість надавач платіжних послуг платника (зокрема, банк) перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у п. 41 Інструкції № 163, лише за зовнішніми ознаками. Інших вимог до надавача платіжних послуг щодо заповнення платником реквізиту «Призначення платежу» Інструкція № 163 не містить (див. лист НБУ від 02.06.2023 № 11-0008/38602). Тож уся відповідальність за достовірність наведених у цьому полі даних лежить на платникові, який ініціював переказ коштів.

А якщо в призначення платежу закралася помилка? Як переписати призначення платежу?

Контрагентська платіжка в нацвалюті

Помилку виявили до виконання платіжки. До моменту списання коштів із рахунку або до настання дати валютування платник має право відкликати платіжну інструкцію за умови погодження з надавачем платіжних послуг — тим же самим банком (пп. 42 і 45 Інструкції № 163). Порядок відкликання платіжної інструкції визначається договором між платником та надавачем платіжних послуг платника.

Платіжна інструкція може бути відкликана тільки в повній сумі (п. 28 Інструкції № 163). Для відкликання платіжної інструкції до банку подають розпорядження за формою та в порядку, визначених у договорі з надавачем платіжних послуг (п. 28 Інструкції № 163).

Отже, до списання коштів із рахунку платник легко може відкликати неправильну платіжку і замість неї оформити нову (правильну). Але здебільшого помилку в призначенні платежу виявляють уже після виконання банком платіжної операції.

Чи бере участь банк у виправленні? У момент, коли грошові кошти зараховані на рахунок отримувача, платіжна операція набуває статусу завершеної (ч. 1 ст. 49 Закону № 1591*). Тобто після перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов’язок банку з виконання доручення платника здійснити платіж вважається виконаним. І в тому, що в призначення платежу закралася якась помилка / неточність, безумовно, винен сам платник. Адже саме він, заповнюючи платіжну інструкцію, зобов’язаний зазначити повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. А банк, повторимо, перевіряє правильність заповнення реквізиту «Призначення платежу» виключно за зовнішніми ознаками.

* Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX.

Відтак, питання уточнення інформації, зазначеної в реквізиті «Призначення платежу» виконаної банком платіжної інструкції, повинні вирішувати сторони переказу — платник і отримувач коштів. І робити це вони мають у порядку, узгодженому між ними, без участі банку (див. листи НБУ від 09.06.2011 № 25-111/1438-7141 і від 26.09.2005 № 25-113/1506-9580). Тому

Яким чином це зробити?

Процедура виправлення призначення платежу в нацвалюті

Якщо в реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції закралася неточність, платник грошових коштів зазвичай направляє їх отримувачу листа про уточнення (зміну) інформації, вказаної в цьому реквізиті (бажано з повідомленням про вручення й описом вкладення). У такому листі-уточненні ініціатор переказу грошей (1) зазначає, у чому, власне, полягала неточність та яке призначення платежу слід вважати правильним, а також (2) просить отримувача коштів прийняти та врахувати відповідну зміну призначення платежу.

Суди також вважають обмін листами між контрагентами обґрунтованим виходом у вирішенні питання про уточнення призначення платежу після списання коштів із рахунку платника (див. постанови ВС від 01.07.2020 у справі № 824/74/19-а, від 12.03.2019 у справі № 2а-3335/10/2670 і від 19.06.2018 у справі № 809/34/17).

Складають лист-уточнення в довільній формі в діловому стилі. Тобто його формулювання мають бути гранично чіткими і коректними, а зміст досить коротким. Приблизно так:

У відповідь на надісланий лист щодо зміни призначення платежу отримувач грошей має дати письмову згоду на прийняття та врахування таких змін (див. постанову ВС від 15.03.2023 у справі № 380/11576/20). Наприклад, так:

Річ у тім, що одностороння зміна призначення платежу у платіжній інструкції формально не матиме сили. Тому потрібна домовленість сторін про його зміну. Хоча якщо одна сторона (отримувач грошових коштів) не оспорює, то цього повинно бути достатньо. Але

Загалом відсутність заперечень і облік відповідно до нового призначення теж згодяться. Та все ж ліпше дати пряму згоду.

Одержаний лист-уточнення призначення платежу отримувач грошових коштів прикріплює до виписки банку. За таких обставин у перевіряючих не повинно виникати питань щодо документального підтвердження господарської операції.

Контрагентська платіжка в інвалюті

Для здійснення переказу коштів в іноземній валюті платник має подати банку / небанківському надавачу платіжних послуг платіжну інструкцію в іноземній валюті або банківських металах, одним із обов’язкових реквізитів якої є призначення платежу (п.п. 10 п. 14 Положення № 216*). Вимоги до заповнення цього реквізиту визначає п. 15 Положення № 216.

* Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затверджене постановою Правління НБУ від 28.07.2008 № 216.

Так, платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції в інвалюті таким чином, щоб надавати повну інформацію про (1) платіжну операцію та (2) документи, на підставі яких вона здійснюється. Повноту інформації забезпечує платник з урахуванням вимог законодавства України.

При цьому надати повну інформацію про документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів, означає зазначити в платіжній інструкції реквізити як зовнішньоекономічного договору (контракту), так і рахунку-фактури (інвойса), згідно з якими здійснюється оплата (див. додаток до постанови пленуму ВАСУ від 13.03.2017 № 2, ср. ).

Саме ці документи дозволяють ідентифікувати платіжну інструкцію з поставкою імпортного товару і підтвердити його митну вартість. Також замість інвойса в платіжці можна послатися на специфікацію до договору, на підставі якої було поставлено відповідний товар (див. рішення Дніпропетровського окружного адмінсуду від 12.02.2020 у справі № 160/11511/19).

Якщо реквізит «Призначення платежу» заповнено всупереч правилам п. 15 Положення № 216 або якщо операція, яку проводить платник, не відповідає вимогам валютного законодавства, банк має право відмовитися від виконання цієї платіжної інструкції в іноземній валюті та повернути її платнику (п. 26 Положення № 216).

На валютний нагляд банк поставить операцію саме з тими даними, які зазначені в реквізиті «Призначення платежу» виконаної ним платіжної інструкції в інвалюті. Змінити призначення платежу шляхом направлення листа-уточнення контрагенту-нерезиденту тут не вийде. А

Тобто, щоб змінити / уточнити призначення інвалютного платежу, доведеться діяти виключно через банк, якому слід подати заяву (лист) із проханням унести зміни, і додати до неї відповідні підтвердні документи. Лише на підставі такої заяви банк змінить призначення інвалютного платежу і проінформує про це отримувача коштів. До речі, банківська послуга, пов’язана з уточненням призначення інвалютного платежу, платна.

Змінюємо призначення платежу на свою користь

Змінити призначення платежу можна не лише з метою виправлення помилки в цьому реквізиті платіжної інструкції, а й щоб уникнути небажаних податкових наслідків.

Адже за правовою позицією суду саме учасники переказу коштів компетентні визначати суть їхніх операцій — чи це оплата за товар / роботи / послуги, чи це поворотна фінансова допомога, чи інше. Контролюючий орган чи інший державний орган не може всупереч волевиявленню суб’єктів цивільних або господарських правовідносин визначати чи змінювати їх суть (див. постанову ВС від 17.02.2022 у справі № 1.380.2019.003363). Тобто економічний зміст тієї чи іншої господарської операції визначається платниками самостійно та на власний розсуд, а не контролюючим органом (див. постанову ВС від 06.11.2024 у справі № 1740/1947/18). Тож

Ба більше, не визнати внесені до призначення платежу зміни фіскали не мають права.

Ось декілька варіантів зміни призначення платежу, які дозволять зменшити податкове навантаження та уникнути негативних для платника податкових наслідків:

1) передоплату за одним договором змінюємо на погашення боргу за раніше поставлений товар за іншим договором — тоді постачальнику товарів / послуг не доведеться визначати податкові зобов’язання з ПДВ і реєструвати авансову податкову накладну. Адже ПДВ-наслідки вже виникли на дату відвантаження товару покупцю, а надходження коштів у погашення заборгованості — друга подія;

2) аванс за товар перейменовуємо на надану поворотну фінансову допомогу — з точки зору ПДВ-обліку операції з надання / отримання поворотної / безповоротної фіндопомоги не є постачанням товарів / послуг, а отже, не є об’єктом оподаткування ПДВ (див. БЗ 101.04). А для платника єдиного податку отримана поворотна фіндопомога на строк до 12 місяців не стає доходом (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ). Однак для цього з позикодавцем обов’язково має бути укладено договір про надання такої фіндопомоги (див. статтю «Як єдиннику не порушити граничний обсяг доходу» // «Податки & бухоблік», 2024, № 77);

3) ФОП-спрощенцю, який за даними платіжки надав поворотну фіндопомогу, краще змінити призначення платежу на повернення боргу за раніше отриманою фіндопомогою або на попередню оплату за товари, послуги чи оренду. Позаяк податківці розцінюють надання фіндопомоги фінансовим посередництвом. А такий вид діяльності не дає права застосовувати спрощену систему оподаткування (п.п. 6 п.п. 291.5.1 ПКУ). Тому фіскали вимагають від ФОП — платника єдиного податку груп 1 — 3 покинути спрощенку одразу після надання фіндопомоги, у т. ч. безповоротної (див. БЗ 107.01.03). Подробиці читайте у статті «ФОП-спрощенець надав поворотну фіндопомогу: як викрутитися?» // «Податки & бухоблік», 2023, № 70.