Як єдиннику не порушити граничний обсяг доходу

Зупинка діяльності

Однією з важливих умов при роботі на спрощеній системі є граничний обсяг річного доходу. Ці доходні ліміти визначені п. 291.4 ПКУ для кожної з груп єдиноподатників. Конкретний розмір такого доходу шукайте у статті «Граничний річний дохід на єдиному податку» // «Податки & бухоблік», 2023, № 93.

Хто із спрощенців не утримає свій граничний дохід у визначеній межі, той втрачає право перебувати на ЄП (або в певній групі ЄП) та отримує інші негативні наслідки (див. статті «Якщо спрощенець перевищив дохідний ліміт» // «Податки & бухоблік», 2023, № 93 і «Податківці виявили перевищення дохідного ліміту єдиноподатником» // «Податки & бухоблік», 2023, № 93).

Тому всі намагаються втримати свій дохід у потрібному розмірі. Але може настати час (особливо наприкінці року), коли розмір граничного доходу наближається до небезпечної межі. Якщо так стається, то

Адже з початком наступного року (з 01.01.2025) лічильник підрахунку граничного доходу обнулюється і починає рахуватися нова річна межа.

Причому слід припинити саме отримувати гроші, оскільки для спрощенця дохід рахується за отриманням готівки або безготівкових коштів на рахунок (п. 292.1 ПКУ). Тобто ніяких авансів. Також варто попросити боржників тимчасово не сплачувати кошти до кінця року. Звичайно, боржники будуть цьому тільки раді ☺.

Крім того, потрібно пильно контролювати випадкові помилкові надходження коштів або безоплатне отримання товарів (робіт, послуг). Якщо єдиннику все-таки надійдуть помилкові кошти, то їх слід відразу повернути (деталі див. нижче). Те ж саме слід робити і з натуральними подарунками.

Відвантажувати товари все одно можна

Звичайно добре, якщо спрощенець без проблем може вимушено призупинити реалізацію своєї продукції, і тим самим утримати свій дохід у потрібних межах. Водночас не всім це вдається. Так відбувається в тому випадку, коли спрощенець за умовами укладених раніше договорів має виконувати взяті на себе зобов’язання з приводу відвантаження товарів / надання послуг.

Так от, як було сказано вище, для спрощенців головним при розрахунку оподаткованого і граничного доходу є отримана виручка у готівковій та безготівковій формі. Тому призупиняти відвантаження товарів чи надання послуг не обов’язково. Адже при цьому ні оподатковуваний, ні граничний дохід не зростає.

Помилкові кошти

Виявляємо помилкові кошти. Якщо у платника ЄП от-от граничний дохід перевалить за критичну межу, йому потрібно перевірити всі свої надходження на предмет того, чи не може якась із отриманих сум виявитися «не доходом».

Так, наприклад, інколи спрощенці можуть до доходу зарахувати помилково отримані кошти. Нагадаємо, що

Тобто у спрощенця має бути письмове підтвердження помилковості отриманих грошей, а саме: пояснення від установи банку або суб’єкта господарювання, що здійснив помилковий платіж.

Якщо таке пояснення у спрощенця буде на руках, то щоб не включати таку суму до свого граничного доходу, йому потрібно якнайшвидше після виявлення помилково отриманих коштів повернути їх. Причому, за загальними правилами, якщо саме платник (ініціатор платежу) винен у помилковому перерахуванні коштів (так відбувається найчастіше), то для їх повернення орієнтуватися треба на загальний строк виконання зобов’язання, що міститься в ч. 2 ст. 530 ЦКУ, тобто 7 днів від дня пред’явлення вимоги про їх повернення.

Водночас, щоб не було проблем, радимо повертати помилкові кошти якнайшвидше від тієї дати, коли стало відомо, що певна сума коштів є помилковою.

Наслідки виявлення. На наш погляд, якщо помилковість операції підтверджена документально, то сума такого надходження не включається до ЄП-доходу отримувача незалежно від факту її повернення. А отже, на перший погляд, достатньо просто зменшити дохід спрощенця на помилково отриману суму. Водночас податківці вважають по-іншому.

Податківці наполягають, що коли (БЗ 107.01.03):

— зарахування та повернення помилкових коштів відбуваються в одному звітному періоді, такі кошти не включаються до доходу платника ЄП;

— зарахування та повернення припало на різні звітні періоди, то в періоді помилкового отримання грошових коштів їх суму включають до оподатковуваного ЄП-доходу, а в періоді повернення здійснюють перерахунок. Причому навіть якщо отримання і повернення коштів відбулося у встановлені цивільним законодавством 7 днів, але в різних періодах, то, на думку фіскалів, дохід усе одно виникає.

Крім того, потрібно належним чином відобразити, що у спрощенця були помилкові кошти у податковому обліку. Так, наприклад, якщо:

1) отримання та повернення помилкових коштів припали на один і той самий звітний період, то в ЄП-декларації такі помилкові зарахування та повернення свого відображення не знайдуть. Показати, що такі кошти було отримано / повернуто, слід тільки у регістрі обліку доходів / типовій формі;

2) отримано та повернуто у різних звітних періодах (мова більше про платників ЄП групи 3, які звітують щокварталу), то, на думку фіскалів, ФОП на ЄП достатньо зменшити дохід періоду повернення коштів шляхом відображення від’ємної суми в регістрі обліку доходів / типовій формі. Проводити перерахунок доходу шляхом подання уточнюючої декларації або уточнення у звітній декларації для ФОП на ЄП (на відміну від юросіб на ЄП) у цьому випадку податківці на сьогодні не вимагають*.

* Хоча у випадку із поверненням завдатку ФОПом на ЄП у податківців інша думка. Вони вимагають проводити коригування через уточнення. Див. «Повернення завдатку і ФОП на єдиному податку груп 1 — 3: техніка зменшення доходу» // «Податки & бухоблік», 2024, № 74.

Детально про це читайте у «Помилкові оплати та єдиний податок: як визначати дохід» // «Податки & бухоблік», 2024, № 64.

Кошти фізособи на підприємницький рахунок. Також декілька слів варто сказати і про випадок, коли на підприємницький рахунок ФОП помилково надходять кошти, які призначалися йому як фізособі, а не як підприємницю. Такі суми також не повинні осісти в доході платника ЄП і не повинні вплинути на граничну межу. Але щоб так було, потрібно факт зарахування «непідприємницьких» коштів на підприємницький рахунок чітко підтвердити документально. Тобто платник таких коштів має дати лист про помилковість сплати коштів.

Крім того, вважаємо, щоб не було проблем із цими коштами, їх слід повернути ФОП із підприємницького рахунку не на свій особистий рахунок, як фізособи, а на рахунок платника, від якого надійшли гроші. Причому відображати їх слід у тому самому порядку, що й інші помилкові кошти (див. вище).

Замість оплати поворотна допомога

Також бувають випадки, коли єдинник помилково зараховує до свого доходу отримані кошти, які виявляються не оплатою за товар, а отриманою поворотною фіндопомогою. Нагадаємо, що

Якщо кошти, які спочатку були помилково визнані виручкою, виявляються насправді поворотною фіндопомогою на строк до 12 місяців, то таке «перетворення» має бути ретельно підтверджено документально. Тобто має бути укладений із позикодавцем договір про надання такої фіндопомоги.

Якщо у вас такий договір є, то помилково зарахувати таку суму у дохід могли тому, що позичальник помилково заповнив поле «призначення платежу» у платіжній інструкції. Причому підтвердити помилковість заповнення реквізиту «призначення платежу» можна шляхом направлення листа контрагенту і погодження з ним зміни «Призначення платежу» (листи НБУ від 09.06.2011 № 25-111/1438-7141, від 26.09.2005 № 25-113/1506-9580). Все це відбувається без участі банку чи податківців.

Якщо ж єдинник вирішив перекваліфікувати, наприклад, отриманий аванс у поворотну фіндопомогу, то спочатку йому краще повернути позичальнику кошти, а потім, після укладення договору, отримати ці кошти, але вже в іншому статусі.

Повернення авансів

Ще одним варіантом утримання свого граничного доходу у встановлених рамках є повернення єдинником своєму клієнтові раніше отриманих від нього авансів.

Річ у тому, що відповідно до п.п. 5 п. 292.11 ПКУ до складу доходу платника ЄП не включаються аванс / передоплата, що повертаються таким платником покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Цим варіантом доцільно користуватися у крайньому випадку, а саме коли єдинник виявить факт перевищення граничного обсягу доходу. Адже повернувши такі кошти, вдасться вийти на омріяну суму доходу.

У податковому обліку відображати повернення раніше отриманих авансів слід за тим же принципом, що й повернення помилкових коштів. Деталі шукайте вище.

Посередницькі операції

Коли єдинник бачить, що його дохід вже наближається до межі, він може більш активно використовувати посередницькі види договорів. Причому виступати в цих договорах єдинник може як посередником, так і наймачем на роль посередника стороннього суб’єкта господарювання.

Єдинник — посередник. Згідно з п. 292.4 ПКУ єдинник-посередник включатиме до свого ЄП-доходу лише посередницьку винагороду. Причому датою визнання такого доходу буде дата отримання винагороди на банківський рахунок або готівкою.

У свою чергу, сума транзитних коштів не повинна включатися до доходу, а значить, і до розрахунку ЄП-межі. До того ж

Найпопулярнішим варіантом посередництва є комісія. Детально з тим, які вимоги слід виконати єдиннику, щоб бути комісіонером, читайте у «Що варто знати про комісію єдиноподатникам» // «Податки & бухоблік», 2024, № 71.

Отже, якщо єдинник хоче притримати свій дохід, то перейшовши від самостійної торгівлі до торгівлі цим же товаром за договором комісії, можна гарно утримати свою граничну межу доходу у потрібному розмірі.

Посередник — інша особа. Єдинник, у якого на складі є багато товарів (як власновироблених, так і придбаних для перепродажу), для того щоб утримати свій дохід у граничних межах, може залучити до продажу такого товару посередника.

У цьому випадку саме посередник отримуватиме кошти від реалізації товару (робіт, послуг), а не єдинник. Адже єдиноподатник, незалежно від того, сам від продає свої товари (роботи, послуги) чи через посередника, відображає дохід у загальному порядку (п. 292.1 ПКУ). Тобто при продажу товару дохід у нього виникатиме на дату надходження грошових коштів від посередника на поточний рахунок / у касу (п. 292.6 ПКУ). Відображати дохід у момент отримання грошових коштів безпосередньо комісіонером від покупців товарів, послуг, робіт, що передаються на реалізацію, не треба.

Також варто домовитися з посередником, щоб той перерахував кошти, отримані від проданого товару, тільки з початку нового року. А отже, виконати умову про неперевищення в певному році певного граничного доходу єдиннику буде нескладно. Не буде проблем і у випадку, коли посередник теж є єдинником. Адже, як ми зазначили вище, гроші принципала (комітента тощо), що «лежатимуть» у посередника, не вплинуть на ЄП-дохід цього посередника.

Найчастіше єдинники залучають посередника за договором комісії. Про це читайте у «Що варто знати про комісію єдиноподатникам» // «Податки & бухоблік», 2024, № 71 та «Єдиний податок та договір комісії на продаж» // «Податки & бухоблік», 2024, № 76.