Виправляємо помилку в бухобліку
У запитанні йдеться про те, що юрособа випадково склала акт виконаних робіт на роботи, які не виконувала. Тому, ймовірніше, були тільки помилкові проводки, пов’язані з доходом (Дт 361 — Кт 703 і Дт 703 — Кт 641/ПДВ — на суму ПДВ). А ось списання собівартості (Дт 903 — Кт 23) навряд чи було, оскільки роботи фактично не виконувалися.
Тому далі виходитимемо з того, що у 2021 році в бухобліку підприємство визнало тільки доходи від реалізації та нарахувало ПДВ-зобов’язання.
Усі ці операції підприємство відобразило на рахунках бухобліку помилково. Тому тепер їх слід виправити, тим більше, що в бухобліку немає строку давності для виправлення помилок.
У нашому випадку маємо справу
з помилками, які належать до минулих років і які вплинули на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку)
Для виправлення таких помилок минулих років слід відкоригувати сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року (п. 4 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»). Причому якщо замість нерозподіленого прибутку у фінзвітності фігурує непокритий збиток, доведеться відкоригувати його (див. листи Мінфіну від 23.02.2010 № 31-34000-20-10/3939, від 30.12.2009 № 31-34000-10-10/36311, від 17.07.2013 № 31-08410-07-29/21303).
Тобто у 2025 році підприємству, яке помилково ще у 2021 році провело акт виконання робіт, для виправлення помилки слід скласти два коригуючих записи:
1) Дт 441 — Кт 361 — на суму дебіторської заборгованості, яку помилково було визнано за актом про виконання робіт;
2) Дт 641/ПДВ — Кт 441 — на суму нарахованого податкового зобов’язання з ПДВ.
Формувати такі проводки слід на основі бухгалтерської довідки. Далі дані з неї відображають у відповідному регістрі бухгалтерського обліку в місяці складання такої бухдовідки (лист Мінфіну від 23.02.2010 № 31-34000-20-10/3939).
Після цього лишається тільки скласти нову фінансову звітність за помилковий період — так, ніби помилки не було (п. 5 НП(С)БО 6), і розкрити інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах, у примітках до фінансових звітів (п. 20 НП(С)БО 6). Переподавати виправлену фінзвітність у вашому випадку не потрібно. Адже органам статистики перескладена минулорічна фінзвітність не потрібна, а податківцям платники ЄП фінзвітність не подають.
Виправлення помилки у єдиноподатника
Помилкове відображення в бухобліку в минулих звітних періодах доходу від виконання робіт на оподатковуваний ЄП-дохід не вплинуло. Адже оподатковуваний дохід у платника ЄП виникає за касовим методом, тобто на дату надходження коштів платнику ЄП у грошовій (готівковій або безготівковій) формі (п. 292.6 ПКУ).
Якщо підприємство помилково в бухобліку провело акт виконаних робіт, то утворена при цьому дебіторська заборгованість фігурувала тільки в бухобліку платника ЄП. Про неї контрагент міг і не знати, адже фактично жодних робіт від платника ЄП не було отримано, а отже, і жодних оплат у рахунок погашення цієї помилкової заборгованості надійти не могло.
Ураховуючи це, вважаємо, що
виявлення помилково проведеного в бухобліку акта про виконання робіт не вимагає внесення якихось коректив у ЄП-звітність
Коригування ПДВ-обліку
Коригування ПН. Якщо фактично операції з виконання робіт не було (акт був складений помилково), то виходить, що підприємство склало помилкову податкову накладну (ПН), яка не підтверджує здійснення господарської операції.
Таку ПН (якщо б вона була не застаріла) можна анулювати за допомогою зменшуючого РК з типом причини «103» («Повернення товару або авансових платежів»).
Цей РК складають на дату виявлення помилки. Тобто в полі «Дата складання» РК зазначають поточну дату 2025 року.
До заголовної частини цього РК переносять дані про продавця і покупця з помилкової ПН. При цьому в табличній частині РК мінусують обсяги операцій із кодом причини коригування «103» (зокрема, заповнюють: гр. 7 з «-» і гр. 8 — «Коригування кількості», а графи 9 і 10 не заповнюють, див. БЗ 101.15).
За загальними правилами такий зменшуючий РК повинен реєструвати покупець — платник ПДВ, на якого була помилково складена ПН (чи сам продавець — якщо ПН була складена на неплатника ПДВ).
Проблеми РК до старих ПН. Конкретно в нашому випадку скористатися РК для обнулення помилкової ПН 2021 року не вдасться. Уся річ у тім, що
максимальний строк для реєстрації РК до таких ПН закінчився
Хоч граничні строки для виправлення помилок у ПН безпосередньо в ПКУ не встановлені, але скласти і зареєструвати РК до будь-якої помилкової ПН платник має право тільки в межах 1095 календарних днів. Про це прямо говорить п. 192.1 ПКУ: РК до ПН не може бути зареєстрований пізніше 1095 календарних днів з дати складання ПН, до якої складений такий РК. А у вашому випадку відведений 1095-денний строк уже сплив.
Але навіть якщо була така можливість зареєструвати РК, платнику все одно не повернути ліміт. Адже якщо помилкова ПН виявлена з часом (і виправляється через РК з типом причини «103», який складається в іншому періоді), то навіть після виправлення помилки й анулювання помилкової ПН ліміт у продавця не відновиться, оскільки виникне ΣПеревищ. Детальніше про ліміт див. статтю «Помилкові податкові накладні і ліміт постачальника» // «Податки & бухоблік», 2023, № 35.
Тому великою мірою в такій ситуації намагатися зареєструвати РК не має сенсу, це не принесе платнику жодної користі. А ось виправляти декларацію 2021 року можна і без РК.
Річ у тім, що в декларації з ПДВ платник податку зазначає тільки дані, зазначені в складеній ПН на підставі первинних документів. Тому якщо обсяги постачання товарів / послуг та сума ПДВ, зазначені в помилковій ПН і РК до неї, не підтверджені первинним документом (складені без факту здійснення господарської операції), то вони не підлягають відображенню в ПДВ-декларації. Це підтверджують і податківці (БЗ 101.24).
Оскільки зареєстрованого зменшуючого РК у платника не буде, то лишається тільки викинути з декларації з ПДВ за листопад 2021 року дані про помилкову ПН.
Виправляємо ПДВ-декларацію. Здається, що з цим проблем, на відміну від реєстрації зменшуючого РК, бути не повинно. Адже строк для подання уточнюючого розрахунку (УР) до декларації з ПДВ через карантинну і воєнну призупинку перебігу строку ще не минув.
Судіть самі. За загальними правилами помилки можуть бути самостійно виправлені платником протягом 1095 днів, що настають за граничним строком подання декларації (п. 102.1 ПКУ). При цьому варто врахувати, що перебіг цього строку призупинявся на період з 18.03.2020 (початок карантину) по 31.07.2023 (включно).
Оскільки йдеться про 2021 рік, то строк давності у 1095 днів щодо всіх звітних періодів, що припадають на цей період, тільки почав свій відлік з 01.08.2023. Із цієї дати у 2025 році минула тільки половина строку давності. Тому здається, що уточнити помилки, допущені у ПДВ-декларації за листопад 2021 року, ще можна. Граничний строк уточнення спливає аж 31.07.2026.
Водночас тут є інша проблема. І пов’язана вона
із забороною на ПДВ-уточнення довоєнних періодів (тобто звітних періодів до лютого 2022 року), якщо помилка призвела до зменшення податкових зобов’язань та/або декларування бюджетного відшкодування (п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ)
Тобто зменшувати показник рядка 18 довоєнних декларацій не можна. Деталі у статті «Заборона на виправлення завищення ПДВ: орієнтир — ряд. 18» // «Податки & бухоблік» 2022, № 75.
У нас саме цей випадок. Адже через те, що ПН від листопада 2021 року була складена на неіснуючу операцію (на помилково проведений акт), то виходить, що через УР слід саме зменшити раніше задекларовану суму до сплати, тобто рядок 18.
Тому, допоки не скінчиться ВС, зробити таке уточнення не вдасться. Якщо ж ВС завершиться і при цьому не спливе строк давності у 1095 днів для уточнення минулих періодів, то підприємству вдасться уточнитися і зняти помилкову суму податкових зобов’язань. Після цього сформується переплата з ПДВ, яку можна, наприклад, повернути на ПДВ-рахунок і погасити нею задекларовані податкові зобов’язання майбутніх періодів. Про використання переплати з ПДВ читайте у статті «Як використовувати переплату з ПДВ» // «Податки & бухоблік» 2024, № 100.
Утім, тут ми виходили з того, що у платника в листопаді 2021 року було позитивне значення (заповнено ряд. 18). Але якщо було відʼємне значення, то проблем із коригуванням декларації за листопад 2021 року бути не повинно (див. статтю «Заборона на виправлення завищення ПДВ: орієнтир — ряд. 18» // «Податки & бухоблік», 2022, № 75).
Висновки
- У бухобліку, коли виявлено ПН минулих років, яка сформована на помилково проведений акт виконання робіт, слід виправити помилку шляхом коригування нерозподіленого прибутку.
- ЄП-дохід через виявлення помилково проведеного акта виконаних робіт не змінився. Адже такий акт не був оплачений. Тому коригувати ЄП не доведеться.
- Обнулити помилкову ПН шляхом складання зменшуючого РК не вдасться (та і не треба). Скінчився 1095-денний строк, відведений на коригування даних ПН. Тому не вдасться відновити реєстраційний ліміт.
- Якщо в помилковому періоді був податок для сплати (ряд. 18), то не вдасться уточнити ПДВ-декларацію і виключити з неї помилкову ПН. Адже протягом ВС діє заборона на зменшення нарахованого податкового зобов’язання з ПДВ довоєнних періодів.
