Спочатку нагадаємо, про що мова, коли ми кажемо про порушення касової дисципліни. Це, зокрема:
— порушення порядку готівкових розрахунків, у тому числі перевищення ліміту на розрахунки готівкою*;
— неоприбуткування готівки;
— порушення строків здавання виторгу до банку;
— перевищення ліміту залишку готівки у касі (у народі — перевищення ліміту каси);
— перевищення підзвітних строків (тобто, наприклад, порушення строків повернення готівки, виданої під звіт);
— використання готівкового виторгу для виплат, пов’язаних з оплатою праці.
* Щодо граничних сум розрахунків готівкою вам стане у пригоді стаття «Проблеми з лімітованими розрахунками: наслідки і вирішення» // «Податки & бухоблік», 2025, № 20.
Загалом, йдеться про порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 № 148.
Зауважимо, що специфічні порушення, пов’язані з РРО/ПРРО, ми розглядаємо в окремих матеріалах (див. статті «Штрафи за РРО-порушення: після строку давності можна не перейматися» // «Податки & бухоблік», 2025, № 20 та «РРО-порушення: як користуватися воєнними послабленнями» // «Податки & бухоблік», 2025, № 20). Наприклад, про непроведення розрахункових (у тому числі готівкових) операцій через РРО/ПРРО.
Яких штрафів точно не боїмося?
Нагадаємо: ще з 23 червня 2019 року санкції, передбачені Указом Президента України від 12.06.95 № 436 (далі — Указ № 436), було скасовано. Зокрема, йдеться про такі розмірі штрафів:
— двократний розмір суми перевищення — за перевищення ліміту залишку готівки в касі;
— п’ятикратний розмір не оприбуткованої суми — за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) готівки*;
— 25 % сум, виданих під звіт, — за перевищення «підзвітних» строків;
— однократний — за виплату готівки без підтверджуючого розрахункового документа;
— у сумі здійснених виплат — за використання готівкового виторгу для виплат, пов’язаних з оплатою праці.
* Більш того, Велика Палата ВС (див. постанову ВС від 20.05.2020 у справі № 1340/3510/18) свого часу дійшла висновку, що не можна застосовувати штрафи з Указу № 436 за неоприбуткування готівки, яке вчинив порушник після набрання чинності Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 № 265/95-ВР.
Тобто цих драконівських сум наразі не боїмося.
У нардепів були намагання відновити ці санкції, прийнявши відповідний закон. Але далі законопроєкту справа так і не пішла. Ще 29.08.2019 його було відкликано (див. законопроєкт № 9451 від 27.12.2018).
Проте зауважимо, що, по-перше, такий закон цілком може з’явитися у майбутньому. Тож слідкуємо за ситуацією. А по-друге, Указ № 436 — не єдиний документ, який установлює відповідальність за касові порушення.
Увага! Адмінштрафи залишаються!
Про які адмінштрафи йдеться? За деякі касові порушення може прилетіти відповідальність відповідно до КУпАП.
Загалом, у цьому Кодексі є такі «касові» адмінштрафи
Адмінштрафи за касові порушення у КУпАП
| Номер статті КУпАП | Порушення | Розмір штрафу |
| Ст. 16315 | Порушення порядку проведення готівкових розрахунків (у тому числі перевищення граничних сум готівкових розрахунків) та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги)* | — від 1700 до 3400 грн або — від 8500 до 17000 грн (при повторному порушенні, тобто якщо особу вже притягували протягом року до адмінвідповідальності за ст. 16315 КУпАП) |
| Ст. 1642 | Зокрема, маємо на увазі несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів | — від 136 до 255 грн або — від 170 до 340 грн (при повторному порушенні, тобто якщо особу вже притягували протягом року до адмінвідповідальності за ст. 1642 КУпАП) |
| Ст. 1644 | Порушення строків здавання виторгу | — від 289 до 1496 грн або — від 731 до 2975 грн (при повторному порушенні, тобто якщо особу вже притягували протягом року до адмінвідповідальності за ст. 1644 КУпАП) |
| * Про відповідальність щодо POS-терміналів можна почитати у статті «Як штрафують за відсутність платіжного термінала?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 14. | ||
А ось ст. 1551 КУпАП (порушення порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг) застосовують у разі порушень, пов’язаних з РРО/ПРРО. Детальніше про цей штраф читайте у статті «Штрафи за РРО-порушення: після строку давності можна не перейматися» // «Податки & бухоблік», 2025, № 20 (ср. ).
За що конкретно можуть оштрафувати? У випадку із переліченими штрафами йтися може про:
— перевищення граничних сум готівкових розрахунків. Повторимо: детальніше про те, які саме суми встановлено і як працюють ці обмеження, можна прочитати у статті «Проблеми з лімітованими розрахунками: наслідки і вирішення» // «Податки & бухоблік», 2025, № 20;
— неоприбуткування готівки. І у випадку з цим порушенням є спірний нюанс щодо того, яку конкретно статтю КУпАП мають застосовувати. Суворо кажучи, жодна зі статей не підходить для покарання за неоприбуткування*. Але податківці застосовують у цьому випадку ст. 16315 КУпАП (зі штрафом від 1700 до 3400 грн та ін.) (див. 109.19 БЗ).
* Про це ми писали ще у «Податки & бухоблік», 2020, № 91.
Більш того, практика показує, що суди погоджуються із цим. Часто порушників рятують або «косяки» у оформленні протоколів та постанов, або ж сплив строків давності. Приклади: постанови Шостого апеляційного адмінсуду від 15.01.2025 у справі № 753/11746/24 та від 17.12.2024 у справі № 753/10583/24, рішення Шевченківського райсуду м. Києва від 14.12.2023 у справі № 761/26005/22;
— порушення строків здавання виторгу (формально він є, хоча, як ми казали вище, навряд його на практиці застосують).
Хто накладає адмінштрафи? За:
— порушення порядку проведення готівкових розрахунків (ст. 16315 КУпАП) — складають протоколи та накладають безпосередньо штрафи податківці (ст. 2342, п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП);
— порушення строків здавання виторгу (ст. 1644 КУпАП) — складають протоколи та притягують до відповідальності органи Нацполіції (ст. 222 КУпАП). Звісно, на практиці поліція таким навряд буде займатися. Тому цей штраф — рідкість. Тож, як ми казали вище, навряд його варто боятися;
— несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів (ст. 1642 КУпАП) — складають протоколи та притягують до відповідальності органи держфінконтролю, тобто Держаудитслужба (ст. 2341 КУпАП). З цим держорганом є нюанси. Зокрема, Держаудитслужба формально не може штрафувати звичайних (тобто недержавних та некомунальних) юросіб та ФОП. Про це ми писали у контексті відповідальності щодо непроведення інвентаризації «Податки & бухоблік», 2024, № 91.
Хоча
на практиці штраф за ст. 1642 КУпАП застосовують податківці. Але у контексті порушення порядку ведення бухгалтерського обліку та/або внесення неправильних даних у фінзвітність тощо
Див., наприклад, постанову Чернівецького райсуду Вінницької обл. від 26.12.2023 у справі № 150/572/23). Проблеми із готівкою у цьому випадку, як правило, не фігурують.
Кого штрафують? Штрафують ФОП або винних посадових осіб юрособи (щодо порушення строків здавання виторгу — особа, відповідальна за здавання виторгу). При цьому зауважте, що у контексті касових порушень можуть притягувати не тільки директорів юросіб, а й головних бухгалтерів (див., наприклад, постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 27.02.2024 у справі № 761/148/23).
Проте зверніть увагу: за перевищення граничних сум для готівкових розрахунків до звичайних фізичних осіб (не ФОП та не посадових осіб) адмінштраф за ст. 16315 КУпАП не застосовується.
Які строки притягнення до відповідальності? Як ми вже з вами з’ясували, штрафи за порушення строків здавання виторгу та несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів малоймовірні. Тому зосередимося на порушенні порядку проведення готівкових розрахунків (у тому числі перевищення граничних сум готівкових розрахунків) (ст. 16315 КУпАП).
Строк давності у цьому випадку складає 2 місяці. Нагадаємо: за загальним правилом він може відлічуватися або з дня вчинення правопорушення (для разових порушень), або з дня його виявлення (для триваючих) (ст. 38 КУпАП).
У нашому ж випадку, вважаємо, що
порушення граничних сум для готівкових розрахунків та неоприбуткування готівки є разовими порушеннями. Тобто 2 місяці строку давності мають відлічуватися з дня здійснення конкретної «неправильної» операції
З цим погоджуються і суди. Див., наприклад, щодо перевищення граничних сум готівкових розрахунків: постанову ВС від 08.06.2021 у справі № 761/25397/16-а або постанови Шостого апеляційного адмінсуду від 24.02.2025 у справі № 761/28286/22 чи від 03.10.2023 у справі № 761/25822/22. Що ж до неоприбуткування див. постанову ВС від 19.05.2020 у справі № 404/1794/16-а(2-а/404/924/16).
За декілька порушень буде декілька штрафів? Припустимо, у порушника виявили декілька операцій з перевищенням граничних сум для готівкових розрахунків або ж неоприбуткування виявили у декількох періодах. Виникає запитання: буде один штраф чи декілька?
Виходячи з судової практики, за кілька порушень буде один штраф. Приклади: постанова ВС від 10.11.2020 у справі № 203/24/17 або постанова Шостого апеляційного адмінсуду від 20.03.2024 у справі № 761/406/23.
При цьому пам’ятайте: повторності у цьому випадку не може бути. Усе через те, що повторність виникає тільки тоді, коли попередньо за порушення вже були накладені штрафи (тобто не просто складений протокол, а винесена постанова про адмінправопорушення). Про це свідчать санкції статей, про які ми говорили вище.
Тож якщо підсумувати, то за касові порушення можна отримати адмінштраф. А ось фінансової відповідальності, яка накладається на госпсуб’єкта в цілому, поки чинне законодавство не передбачає. Проте не плутаємо касові порушення з порушеннями щодо РРО/ПРРО. Бо це вже зовсім інша історія.
Висновки
- Штрафи за Указом № 436 не застосовуються. Зокрема, йдеться про п’ятикратний, двократний, однократний та ін. штрафи за неоприбуткування готівки, перевищення ліміту каси тощо.
- За неоприбуткування готівки усе ще можуть застосувати адмінштраф. На практиці йдеться про ст. 16315 КУпАП (Порушення порядку проведення готівкових розрахунків…). На жаль, суди поки з цим погоджуються.
- Адмінштраф за ст. 16315 КУпАП можуть застосувати за перевищення граничних сум розрахунків готівкою. Його застосовують податківці. Штрафують ФОП та винних посадових осіб юросіб, а звичайних фізосіб — ні.
- Строки давності для застосування штрафу за ст. 16315 КУпАП — 2 місяці з дня вчинення правопорушення (тобто конкретної операції).
- Формально існує адмінштраф за порушення строків здавання виторгу (ст. 1644 КУпАП), але його уповноважені накладати представники Нацполіції. Тому його застосовують рідко.
