Йтиметься про Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» від 15.01.2025 № 4219-ІХ (далі — Закон № 4219). Відразу зазначимо, що норми, про які ми сьогодні говоритимемо, вводяться в дію лише з 1 січня 2026 року. Тож часу на їх вивчення у нас достатньо.
Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю
Про те, як зараз визначається «інвалідний» норматив, ми писали у статтях «Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: хто та як штрафує» // «Податки & бухоблік», 2024, № 18 та «Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: готуємось до виконання» // «Податки & бухоблік», 2024, № 47. Однак з 01.01.2026 будуть серйозні зміни в цьому питанні. Що ж на нас чекає?
Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю не скасують. Він установлюватиметься новою ст. 182 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 № 875-ХІІ (далі — Закон № 875). Як і сьогодні, при його розрахунку «танцюємо» від показника середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу (далі — СКШП). Однак при визначенні нормативу до СКШП не включатимемо штатні одиниці, які належать до робіт і професій з важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці, перелік яких визначає КМУ. Це, безумовно, великий плюс для підприємств із такими умовами праці. Адже вони часто стикаються з проблемою невиконання нормативу через неможливість прийняти на роботу з важкими, шкідливими та небезпечними умовами праці осіб з інвалідністю.
Що стосується розміру нормативу, який діятиме з 2026 року, то цю інформацію ви знайдете у табл. 1 нижче.
Таблиця 1. Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю
| № з/п | Роботодавці | Кількість робочих місць для осіб з інвалідністю |
| 1 | Роботодавці (крім зазначених у п. 3 цієї таблиці), у яких СКШП за квартал становить від 8 до 25 осіб | 1 робоче місце* |
| 2 | Роботодавці (крім зазначених у п. 3 цієї таблиці), у яких СКШП за квартал перевищує 25 осіб | 4 % СКШП за квартал* |
| 3 | Заклади охорони здоров’я, реабілітаційні заклади та надавачі соціальних послуг, а також державні, комунальні та недержавні підприємства, установи та організації, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними | 2 % СКШП за квартал* |
| * З розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час зарплати, розмір якої перевищує мінімальну. | ||
Показник нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавець розраховуватиме самостійно.
Цікаво, що до виконання нормативу він зможе зарахувати працівників з інвалідністю першої групи незалежно від причин її встановлення або осіб з інвалідністю другої групи з порушенням зору чи психічними розладами у розрахунку одна працююча особа з інвалідністю за двох штатних працівників (два робочих місця визначеного нормативу). Порядок такого зарахування має встановити КМУ. Не надто вдале формулювання у Законі № 4219, однак, схоже, такі особи з інвалідністю включатимуться до нормативу 1 за 2. Але для остаточного висновку треба дочекатися від КМУ відповідного порядку.
Зверніть увагу! З 2026 року в оновленому Законі № 875 не буде згадки про основне місце роботи для особи з інвалідністю, що включається до нормативу. Проте при розрахунку внеску (про нього див. нижче) враховуватиметься СКШП осіб з інвалідністю. У свою чергу, до показника СКШП сумісники не включаються. Отже, як і зараз, до нормативу можна буде зарахувати лише осіб з інвалідністю за основним місцем роботи.
Крім того,
на виконання нормативу можна буде зарахувати лише осіб з інвалідністю, розмір оплати праці кожної з яких перевищує мінзарплату у розрахунку за повністю відпрацьований календарний місяць
Про працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавець повідомлятиме територіальний орган ПФУ у порядку, визначеному законодавством. Про це йдеться у новій ст. 19 Закону № 875. У якому вигляді буде таке повідомлення, поки що невідомо.
Перевірки роботодавців щодо виконання «інвалідного» нормативу, як і зараз, здійснюватиме Держпраці.
Замість санкцій — внесок
Наразі роботодавці, які не виконали норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю, сплачують адміністративно-господарські санкції (АГС). З 2026 року замість АГС запроваджується внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.
Його платниками будуть роботодавці (юридичні особи та ФОП), у яких СКШП у календарному кварталі становить 8 і більше осіб та які у відповідному кварталі не виконали «інвалідний» норматив (див. вище).
Відповідно не є платниками внеску:
— роботодавці, у яких СКШП у календарному кварталі менше 8 осіб;
— роботодавці із СКШП 8 і більше осіб, які виконали у відповідному кварталі норматив працевлаштування осіб з інвалідністю.
Ще одна категорія, яка не є платниками внеску, — дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав.
Зверніть увагу! Від сплати внеску (на відміну від АГС) не звільнятимуться підприємства, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів.
Про які суми внеску йдеться? Розмір внеску (В) обчислюватимемо за формулою:
В = ЗПсер х 0,4 х К х (Н - Іпр),
де ЗПсер — середньомісячна зарплата (винагорода) у відповідному календарному кварталі у розрахунку на одного працівника. Визначати її будемо у порядку, встановленому КМУ;
К — кількість місяців у кварталі;
Н — норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю;
Іпр — СКШП осіб з інвалідністю за квартал, працевлаштованих роботодавцем з урахуванням вимог щодо розміру їх оплати праці.
Майте на увазі! На період воєнного стану та до останнього числа останнього місяця кварталу, в якому воєнний стан буде скасовано, розмір внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю становитиме 50 % його базового розміру. Це передбачено п. 3 розд. ІІ Закону № 4219 (ср. ).
Внесок будемо обчислювати за звітний квартал.
Передбачається, що в майбутньому адмініструватиме внесок ПФУ. Проте до внесення змін до законодавства про передачу адміністрування ЄСВ органам Пенсійного фонду адміністрування внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю доручається податковим органам.
Зауважимо, що цей внесок не належить до системи оподаткування. Отже, на нього не поширюються правила, встановлені ПКУ. Як же в такому разі сплачуватимемо «інвалідний» внесок і звітуватимемо щодо нього? Про це далі.
Звітність та сплата внеску
Базова версія ст. 182 Закону № 875 передбачає подання звітності щодо внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю територіальним органам Пенсійного фонду за основним місцем обліку. Однак так буде лише після передачі адміністрування ЄСВ Пенсійному фонду (якщо це таки станеться). До цього моменту звітність подаватимемо податковим органам за основним місцем обліку (див. п.п. 1 п. 2 розд. II Закону № 4219).
Звітний період для внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю — календарний квартал
До передачі адміністрування ЄСВ Пенсійному фонду звітність щодо внеску на працевлаштування осіб з інвалідністю складатиметься за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, та подаватиметься протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.
Сплачуватимемо внесок протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звіту.
Штрафні санкції
Не нарахували, не сплатили внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, не відзвітували за ним чи зробили це невчасно? Чекайте на покарання.
Насамперед майте на увазі, що у разі виявлення за результатами перевірки випадків безпідставного зарахування працюючої особи з інвалідністю у виконання нормативу роботодавець зобов’язаний самостійно нарахувати та сплатити внесок за весь період такого зарахування.
Крім того, за порушення порядку нарахування та сплати внеску на працевлаштування осіб з інвалідністю передбачаються штрафні санкції (див. табл. 2).
Таблиця 2. Штрафні санкції за порушення
| Порушення | Розмір штрафу |
| Несплата (неперерахування) або несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) внеску | Штраф у розмірі 7 % своєчасно не сплачених сум |
| Донарахування контролюючим органом або платником несвоєчасно нарахованого внеску | Штраф у розмірі 10 % зазначеної суми за кожний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше 50 % суми донарахованого внеску |
| Неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування внеску | Штраф у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 грн) |
Також на суму недоїмки нараховуватиметься пеня 0,1% від суми недоплати за кожен день прострочення платежу.
Майте на увазі, що до нарахування внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, стягнення сум недоїмки, штрафів та пені строк давності не застосовується!
Гарантії працівникам з інвалідністю
Не всі зміни у питаннях працевлаштування осіб з інвалідністю, які стосуються роботодавців, зводяться до запровадження нового внеску. Тому скажемо декілька слів про інші нововведення, які теж повинні запрацювати з 2026 року.
Нова редакція ст. 17 Закону № 875 вимагатиме, щоб при зверненні особи з інвалідністю з проханням про укладення трудового договору або просування по службі у письмовій чи електронній формі роботодавець у разі відмови повідомляв про її причини у такі самі спосіб і за формою, в яких особа з інвалідністю зверталася до роботодавця.
При цьому, як і раніше, не допускається відмова в укладенні трудового договору або просуванні по службі, звільнення з ініціативи роботодавця, переведення особи з інвалідністю на іншу роботу без її згоди через інвалідність. Виняток — випадки, коли стан здоров’я перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю та безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує здоров’ю особи з інвалідністю та може зумовити його погіршення.
Важлива норма з’явиться з 2026 року у ст. 18 Закону № 875. Так, за загальним правилом
після встановлення інвалідності особа повертається на роботу до роботодавця, у якого вона працювала до цього з урахуванням індивідуальної програми реабілітації, її побажань до умов праці, професійних знань і навичок
Якщо інвалідність настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання, вимоги до роботодавця, у якого це сталося, більш суворі. Так, він повинен забезпечити повернення працівника на роботу та здійснити для цього всі необхідні заходи розумного пристосування протягом 4 місяців з дня повідомлення особи з інвалідністю про готовність розпочати роботу або з дня, коли особа розпочала роботу. При цьому особа з інвалідністю має право повідомити свого роботодавця про готовність розпочати роботу в письмовій чи електронній формі протягом місяця з дня встановлення інвалідності.
Майте на увазі! Невиконання роботодавцем зазначеної вимоги загрожує йому фінансовими втратами. Він буде зобов’язаний виплатити працівникові компенсацію у 3-кратному розмірі середньої зарплати, яку одержують працівники такого роботодавця, за весь період невиконання обов’язку щодо забезпечення повернення на роботу особи з інвалідністю, але не більше ніж за 6 місяців. Така відповідальність застосовується з дня, що настає після закінчення строку для здійснення роботодавцем заходів розумного пристосування.
Роботодавець буде звільнений від виконання згаданих вище вимог, якщо єдиною причиною нещасного випадку на виробництві було порушення працівником з його вини вимог з охорони та безпеки праці, а також якщо нещасний випадок стався з працівником, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння.
Можна очікувати, що з реалізацією цієї норми на практиці виникне багато питань. І відповіді на них роботодавці та їх працівники з інвалідністю, найімовірніше, шукатимуть у судах.
Пільги для роботодавців
Але не лише батіг приготували законодавці для роботодавців. Є й деякі пряники.
У майбутньому планується надання пільг щодо сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) не лише підприємствам та організаціям громадських організацій осіб з інвалідністю. Крім них, на пільги, а також на отримання поворотної та безповоротної фінансової допомоги, позик та дотацій у порядку, встановленому КМУ, зможуть претендувати:
— підприємства та підприємці трудової інтеграції осіб з інвалідністю;
— підприємства захищеного працевлаштування.
Критерії, яким мають відповідати такі роботодавці, встановлені новими ст. 191 та 192 Закону № 875.
Однак які саме пільги будуть їм доступні, ми дізнаємося лише після внесення змін до ПКУ.
Висновки
- Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю діятиме й у 2026 році. Його зобов’язані виконувати роботодавці, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить 8 і більше осіб.
- З 2026 року роботодавці, які не виконали норматив працевлаштування осіб з інвалідністю, замість щорічних адміністративно-господарських санкцій щокварталу сплачуватимуть внесок.
- За внеском на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подаватимуть квартальну звітність.
- Після встановлення інвалідності особа повертається на роботу до роботодавця, у якого вона працювала раніше.
