Норматив та відповідальність за його невиконання
Норматив. Обов’язок дотримуватися «інвалідного» нормативу встановлений ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 № 875-ХІІ (далі — Закон № 875). Відповідно до цієї норми для підприємств та підприємців встановлено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
При кількості працюючих від 8 до 25 осіб «інвалідний» норматив встановлюється у кількості одного робочого місця
Якщо працівників менше 8, обов’язку працевлаштовувати осіб з інвалідністю немає.
Роботодавці самостійно розраховують кількість робочих місць, які слід виділити (створити) для працевлаштування осіб з інвалідністю. При цьому такі робочі місця можуть бути навіть із шкідливими та важкими умовами праці або з особливим характером праці, якщо це зумовлено специфікою господарської діяльності роботодавця та відповідає потребам виробництва (див. постанову Восьмого апеляційного адмінсуду від 05.02.2019 у справі № 813/3048/18).
Виконанням нормативу вважається працевлаштування осіб з інвалідністю на основне місце роботи. При цьому група інвалідності та режим роботи (повний чи неповний робочий час) значення не мають.
Зверніть увагу: особи, які отримали інвалідність, перебуваючи у трудових відносинах із роботодавцем, зараховуються у виконання нормативу з дати встановлення їм інвалідності, а особи з інвалідністю, які приймаються на роботу, — з першого дня їх працевлаштування. Про це йшлося у листі Мінсоцполітики від 17.10.2019 № 17976/0/2-19/29.
Відповідальність. За невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю ст. 20 Закону № 875 передбачено адміністративно-господарські санкції (далі — АГС).
Розмір АГС за невиконання «інвалідного» нормативу для роботодавців, у яких працює:
— 26 осіб і більше, дорівнює добутку показників середньої річної зарплати штатного працівника та кількості робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю та не зайнятих ними;
— від 16 до 25 осіб, — сумі середньої річної зарплати штатного працівника;
— від 8 до 15 осіб — половині середньої річної зарплати штатного працівника.
Винятком із загального правила є підприємства, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного чи місцевих бюджетів. Їм АГС не загрожують. Крім того, свого часу Фонд соцзахисту осіб з інвалідністю дійшов висновку, що від сплати АГС звільнено також неприбуткові організації (див. лист від 26.04.2007 № 1/5-375).
Тепер поговоримо про те, як правильно розрахувати середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу за рік, адже від цього показника залежить (1) кількість осіб з інвалідністю, яких необхідно працевлаштувати, та (2) розмір АГС, якщо з таким працевлаштуванням роботодавець не впорався.
Середньооблікова кількість штатних працівників
Середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу розраховують відповідно до п. 3.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286 (далі — Інструкція № 286). Це зазначало Мінсоцполітики в листі від 17.10.2019 № 17976/0/2-19/29. І нехай вас не бентежить, що в Інструкції № 286 необхідний показник називається дещо інакше — середньооблікова кількість штатних працівників (СКШП).
Його визначають:
— за місяць шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожен календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого — по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, та ділення отриманої суми на кількість календарних днів звітного місяця. При цьому кількість штатних працівників за вихідний, святковий та неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день;
— за період (квартал, півріччя, 9 місяців, рік) шляхом ділення суми середньооблікової кількості штатних працівників за місяці, що увійшли до обчислюваного періоду, на кількість місяців у цьому періоді.
Важливо! Для розрахунку СКШП зайнятий працівник враховується лише один раз — за місцем основної роботи як ціла одиниця незалежно від тривалості робочого часу.
Про те, які категорії працівників включають / не включають до розрахунку СКШП, див. у таблиці нижче.
Категорії працівників, що включаються / не включаються до розрахунку СКШП
| Включаються до розрахунку | Не включаються до розрахунку |
| 1. Штатні працівники, які: — фактично з’явилися на роботу, у тому числі ті, які не працювали через простої; — прийняті на роботу зі строком випробування; — прийняті або переведені на неповний робочий день або неповний робочий тиждень; — перебувають у службових відрядженнях, включаючи закордонні; — є надомниками або дистанційниками; — прийняті для заміщення тимчасово відсутніх працівників; — працюють за межами підприємства; — направлені для виконання робіт вахтовим методом; — прийняті на постійну роботу за направленням державної служби зайнятості; — є іноземними громадянами, якщо вони оформлені відповідно до національного законодавства та отримують заробітну плату; — є студентами денних відділень навчальних закладів, аспірантами, а також учнями професійно-технічних навчальних закладів, з якими укладено трудові договори | 1. Працівники, тимчасово відсутні через: — відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами; — відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого законодавством або колективним договором, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку |
| 2. Особи, прийняті на роботу за сумісництвом (зовнішні сумісники)* | |
| 3. Особи (несуб’єкти господарювання), залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (далі — ЦПД)** | |
| 4. Фізичні особи — підприємці, які працюють за ЦПД | |
| 5. Особи, переведені з інших підприємств згідно з договорами між суб’єктами господарювання | |
| 2. Працівники, тимчасово відсутні через: — неявки на роботу у зв’язку з хворобою (протягом усього періоду захворювання до повернення на роботу згідно з листками непрацездатності або до вибуття через інвалідність); — виконання державних або громадських обов’язків; — тимчасове переведення на роботу на інше підприємство на підставі договорів між суб’єктами господарювання; — направлення з відривом від виробництва до навчальних закладів для підвищення кваліфікації чи оволодіння новою професією (спеціальністю), перепідготовки та стажування на інші підприємства чи за кордон; — відпустки у зв’язку з навчанням, вступом до навчальних закладів або через надання особам, які навчаються у навчальних закладах та аспірантурах, додаткових вільних днів; — щорічні основні або додаткові, творчі відпустки, надані відповідно до законодавства, колективного або трудового договору; — відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін та в інших випадках, передбачених законодавством; — вихідний день відповідно до графіка роботи підприємства; — отримання дня відпочинку за роботу у вихідні, святкові та неробочі дні; — участь у страйку; — здійснення прогулу; — відсторонення від виконання повноважень; — перебування під слідством до рішення суду | 6. Учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, які проходять виробниче навчання та виробничу практику на підприємстві відповідно до договорів про надання робочих місць для зазначених цілей |
| 7. Особи, направлені підприємствами для навчання у навчальних закладах з відривом від виробництва, які одержують за рахунок коштів цих підприємств лише стипендію | |
| 8. Особи, які навчаються за рахунок коштів, передбачених у зведених кошторисах будівництва, для роботи на підприємствах, що будуть вводитися в дію | |
| 9. Працівники, які подали заяви про звільнення та припинили роботу до закінчення строку попередження або припинили роботу, не попередивши адміністрацію*** | |
| * Внутрішні сумісники враховуються як одна фізособа тільки за основним місцем роботи. ** Працівник, який уклав зі своїм роботодавцем додатково ЦПД, враховується у СКШП один раз за місцем основної роботи. *** Виключаються з облікового складу працівників з першого дня невиходу на роботу. | |
Більше про визначення СКШП див. у статті «Розрахунок чисельності працівників підприємства» // «Податки & бухоблік», 2020, № 77. А зараз давайте більш детально поговоримо про облік у показнику СКШП проблемних категорій працівників.
Окремі категорії працівників у розрахунку СКШП
Насамперед зупинимося на особах, які захищають нашу країну, — працівниках, прийнятих / призваних на військову службу. Виходячи з положень ст. 119 КЗпП, вони належать до осіб, які виконують державні чи громадські обов’язки. У свою чергу, працівники, які відсутні з цієї причини, включаються до розрахунку СКШП за основним місцем роботи на підставі п.п. 2.5.2 Інструкції № 286.
Також при визначенні СКШП повинні враховуватися основні працівники, які перебувають у відпустках без збереження заробітної плати за згодою сторін, у тому числі на період дії воєнного стану (див. п.п. 2.5.7 Інструкції № 286). Жодних винятків залежно від тривалості такої відпустки Інструкція № 286 не містить.
Тепер про осіб, з якими трудовий договір призупинено. Було б логічним не включати їх до СКШП. Проте Інструкція № 286 не згадує таких працівників серед категорій, які не враховуються під час розрахунку цього показника. Тому при визначенні СКШП безпечніше враховувати всіх, кого Інструкція № 286 прямо не виключає з розрахунку.
Те саме стосується працівників, за якими у табелі обліку використання робочого часу проставлено «НЗ» — неявки з нез’ясованих причин або «І» — інші причини неявок. На жаль, Інструкція № 286 чітко говорить лише про осіб, які здійснили прогул. Їх включають до розрахунку СКШП. Неявки з нез’ясованих причин та інші неявки Інструкція № 286 не згадує. У зв’язку з цим, на наш погляд, основні працівники, які не подавали заяву про звільнення, але не з’явилися на роботу з якихось причин, повинні брати участь у розрахунку СКШП.
Майте на увазі:
якщо на місце тимчасово відсутнього працівника прийнято нового співробітника на основне місце роботи, то враховувати у розрахунку показника СКШП для «інвалідного» нормативу доведеться і відсутнього, і новоприйнятого
Проілюструємо це на прикладі.
Приклад 1. У січні — травні 2024 року СКШП на підприємстві становила 7 осіб. З 3 червня 2024 року один із основних працівників був мобілізований. На його посаду того ж дня за строковим трудовим договором на основне місце роботи прийнято іншого співробітника.
У розрахунку СКШП враховуються і мобілізований, і прийнятий на його місце основний працівник. Тому якщо новий працівник пропрацює до кінця червня і кількість інших основних працівників не зменшуватиметься, СКШП за червень 2024 року становитиме 8 осіб. І якщо до кінця року ситуація не зміниться, то підприємство буде зобов’язане виконувати «інвалідний» норматив. При цьому кількість осіб, які фактично виконують роботу, не змінилася.
А от якби за строковим трудовим договором на місце мобілізованого працівника було прийнято сумісника, то СКШП залишилося б 7 осіб. Адже сумісники до розрахунку цього показника не включаються.
Зверніть увагу! На офіційному сайті Держстату можна знайти роз’яснення щодо заповнення статистичних форм № 1-ПВ (місячна) та № 1-ПВ (квартальна). У ньому наведено рекомендації щодо визначення СКШП, які суперечать приписам Інструкції № 286. Так, Держстат рекомендує при заповненні згаданих форм не включати до показника СКШП:
— призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом;
— працівників, щодо яких призупинено дію трудового договору або місцезнаходження яких тимчасово невідоме;
— працівників, які протягом періоду дії воєнного стану перебувають у відпустках без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.
Однак ці рекомендації Держстату можуть застосовуватися виключно для тих цілей, для яких вони надавалися, тобто для заповнення відповідних статистичних форм, зокрема, № 1-ПВ (місячна) та № 1-ПВ (квартальна). Ба більше, у листі Держстату від 18.05.2023 № 19.1.2-26/У-70-23/66 // «Податки & бухоблік», 2024, № 36 зазначено, що роз’яснення з питань розрахунку нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю не належать до повноважень органів статистики. Тому розрахунок СКШП для «інвалідного» нормативу здійснюємо у точній відповідності до Інструкції № 286!
Округлюємо показник СКШП
Як зазначено в абзаці другому ст. 19 Закону № 875, при розрахунках кількість робочих місць слід округлювати до цілого значення. Але, на жаль, як правильно округляти, Закон не пояснює.
Здавалося б, у чому проблема? Всім відомі загальноприйняті правила округлення: якщо після коми число від 1 до 4, при округленні його відкидаємо, якщо від 5 до 9 — ціле число збільшуємо на 1. Саме так визначали СКШП для «інвалідного» нормативу до 2022 року згідно з п. 9 Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПОI (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю», затвердженої наказом Мінсоцполітики від 27.08.2020 № 591.
Однак наразі розрахунок нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю, перевірка його виконання та визначення суми АГС здійснюються Фондом соцзахисту осіб з інвалідністю на підставі даних Об’єднаних звітів з ЄСВ/ПДФО/ВЗ, поданих роботодавцями за відповідний рік. Форма № 10-ПОІ не подається. Відповідно не працює й Інструкція щодо її заповнення.
У свою чергу, Порядок № 4* правил округлення показника СКШП для Об’єднаного звіту не містить. Тому нічого не залишається, як звернутися до Інструкції № 286.
І тут на нас чекає сюрприз.
Як зазначено у п. 3 додатка до Інструкції № 286, округлення здійснюється за правилом парної цифри
Округлюються цифри поступово справа наліво. При цьому якщо остання цифра:
— менше або дорівнює 4, вона відкидається;
— більше чи дорівнює 6, то найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю;
— дорівнює 5, то найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю, якщо вона непарна, а парна залишається без змін.
Не зупинятимемося на тому, що класичне правило парної цифри виглядає дещо інакше. Зосередимося на проблемах, які можуть виникнути у зв’язку із застосуванням вимог Інструкції № 286 при розрахунку «інвалідного» нормативу.
Припустимо, для виконання нормативу підприємству необхідно працевлаштувати трьох осіб з інвалідністю. При підрахунку СКШП осіб з інвалідністю за рік вийшла цифра 2,5 особи. Якщо округляти до цілих за загальноприйнятими правилами округлення, вийшло б 3, але за правилом парної цифри — 2! Отже, за одне робоче місце, не зайняте особою з інвалідністю, доведеться заплатити АГС.
Але це ще не все. В Об’єднаному звіті показники СКШП усіх працівників та осіб з інвалідністю роботодавці відображають окремо за кожен місяць (див. рядки 101 та 102 Податкового розрахунку). Ці дані ПФУ передає Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю. А Фонд, у свою чергу, для розрахунку «інвалідного» нормативу та суми АГС визначає відповідні показники СКШП за рік в автоматизованому режимі*. І який алгоритм округлення закладено у такому автоматизованому режимі, відомо лише його розробникам.
* Детальніше див. у статті «Норматив працевлаштування осіб з інвалідністю: хто та як штрафує» // «Податки & бухоблік», 2024, № 18.
Тому рекомендуємо виходити із гіршого і намагатися виконати норматив з працевлаштування осіб з інвалідністю із запасом.
Виконуємо норматив
З метою виконання «інвалідного» нормативу приймаються показники СКШП усіх працівників та окремо осіб з інвалідністю за рік. Звідси висновок: якщо підприємству необхідно працевлаштувати одну особу з інвалідністю, бажано це зробити в червні. Причому у його першій половині. Тоді при розрахунку СКШП осіб з інвалідністю (СКШПінв) за звітний рік ви точно отримаєте 1 (за умови, що такий працівник пропрацює у вас до кінця року). Навіть у тому випадку, якщо в алгоритмі округлення Фонду соцзахисту осіб з інвалідністю застосовується правило парної цифри, передбачене Інструкцією № 286.
Приклад 2. Підприємству для виконання «інвалідного» нормативу необхідно працевлаштувати одну особу з інвалідністю. Такий працівник був прийнятий на основне місце роботи з 10 червня 2024 року та пропрацював до кінця року.
У цьому випадку з 10 по 30 червня (21 календарний день) у роботодавця щодня (включаючи вихідні дні) враховуватиметься 1 працівник з інвалідністю. Таким чином, за червень 2024 року СКШПінв становитиме:
1 ос. х 21 к. дн. : 30 к. дн. = 0,7 ос. ≈ 1 ос.
Тепер знайдемо СКШПінв за 2024 рік:
1 ос. х 7 міс. : 12 міс. = 0,58 ос. ≈ 1 ос.
У наведеному випадку немає різниці, як здійснюється округлення — за загальноприйнятими правилами або за правилом парної цифри.
Приклад 3. Використовуючи умови прикладу 2, припустимо, що особа з інвалідністю прийнята на основне місце роботи з 8 липня 2024 року.
За липень 2024 року СКШПінв становитиме:
1 ос. х 24 к. дн. : 31 к. дн. = 0,77 ос. ≈ 1 ос.
Тоді СКШПінв за 2024 рік дорівнює:
1 ос. х 6 міс. : 12 міс. = 0,5 ос.
І тут вирішальне значення у виконанні роботодавцем «інвалідного» нормативу буде відігравати алгоритм округлення, який застосовує Фонд. При округленні 0,5 за загальноприйнятими правилами отримуємо 1, а у разі використання правила парної цифри — 0.
У зв’язку з цим рекомендуємо з працевлаштуванням осіб з інвалідністю не зволікати, інакше є ризик наразитися на АГС.
Звісно, прийняти на роботу осіб з інвалідністю можна й наприкінці року. Але тоді для виконання «інвалідного» нормативу підприємству знадобиться не один, а, наприклад, двоє працівників з інвалідністю. І що ближче до кінця року, то більше осіб з інвалідністю потрібно працевлаштувати для виконання нормативу.
Висновки
- У виконання «інвалідного» нормативу включають лише осіб з інвалідністю, які працюють за основним місцем роботи. При цьому режим роботи (повний або неповний робочий час) не має значення.
- За невиконання нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю передбачено адміністративно-господарські санкції.
- Середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу для нормативу з працевлаштування осіб з інвалідністю розраховують відповідно до Інструкції № 286.
