Позиція податківців. Питання, чи складати податкову накладну (ПН) на помилково отримані від контрагента кошти, не таке вже й просте, як здається на перший погляд. За логікою, якщо кошти є помилковими, то виходить, що вони перераховані не під постачання товарів / послуг. А отже, немає й підстав складати ПН. Але проблема в тому, в яких випадках можна вважати кошти помилковими, а в яких ні.
У консультації з категорії 101.06 БЗ податківці на запитання, чи складати податкову накладну на помилково отримані кошти, відповідають, що «це питання потребує детального вивчення документів (матеріалів), які стосуються зазначеної операції». І тут з ними можна погодитися. Адже іноді, наприклад, умови договору про порядок здійснення оплати покупцем товарів / послуг можуть відіграти ключову роль у цьому питанні.
Але, в цілому, як свідчать листи податківців, позиція фіскалів у питанні складання ПН на помилково отримані кошти є незмінною вже протягом тривалого часу. Так, вони вважають (див., зокрема, листи ДПСУ від 27.01.2025 № 402/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК; від 14.11.2024 № 5260/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК; від 27.08.2024 № 4229/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК; від 08.09.2023 № 2874/ІПК/99-00-21-03-02-06), що:
— якщо з контрагентом немає договірних відносин або договір припинив свою дію, а отже, ми не можемо отриману оплату вважати попередньою оплатою за майбутні постачання (оскільки цих постачань не передбачається), то ПН на помилкові кошти ми не складаємо. При цьому строк повернення цих коштів жодного значення не має;
— якщо
є договірні відносини з особою, яка перерахувала кошти, то «помилкові» кошти вважаємо оплатою в рахунок майбутніх постачань і складаємо на них ПН. А потім у разі, якщо вони на підставі листа контрагента будуть повернені як помилкові, — складаємо датою повернення коштів РК (як на повернення авансу)
Знову ж таки, строк, протягом якого будуть повернені кошти, жодного значення не має (хоч вони будуть повернуті в той же день). Детально про це ми говорили в статті «Помилково отримані кошти: ПДВ-облік» // «Податки & бухоблік», 2025, № 18.
Але в яких випадках за наявності договірних відносин податківців дійсно праві і потрібно складати ПН, а в яких випадках з позицією податківців можна не погодитися?
Тут варто врахувати, які саме кошти вважаються помилково отриманими.
Які кошти вважаються помилковими? З помилковим платежем маємо справу у разі, якщо кошти списанні з рахунку неналежного платника та/або зараховані на рахунок неналежного отримувача в розумінні Закону № 1591*.
* Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX.
У свою чергу, неналежний отримувач — це особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі (п. 43 ст. 1 Закону № 1591). Неналежний платник — особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно) (п. 44 ст. 1 Закону № 1591).
Зрозуміло, що якщо, наприклад, кошти отримані від особи, з якою у нас немає договірних відносин або вони закінчилися (договір закрився), то
вже в момент отримання цих коштів для отримувача цих коштів цілком очевидно, що вони є помилковими. І те, що в цьому випадку платіж є помилковим, ми розуміємо і без листа особи, яка просить повернути помилкові кошти
Тому про складання ПН на отримані кошти в цьому випадку не може бути й мови (та й які товари / послуги ми могли б у ній зазначити, якщо ніяких постачань не передбачається).
Зовсім інший випадок, якщо контрагент, з яким у нас є договірні відносини, у призначенні платежу платіжки зазначив, що це оплата за товари / послуги, і вказав реквізити виставленого вами рахунку чи укладеного договору. А потім просить повернути ці кошти, як помилково отримані. Ось у цьому випадку, якщо ще до отримання листа від контрагента у нас немає явних ознак, що платіж є помилковим, для нас це буде ніщо інше, як аванс. Адже перша подія — факт зарахування коштів — відбулася. Кошти оплачені в рахунок товарів / послуг, ознак, що це помилковий платіж, на момент отримання цих коштів немає. Отже, вважаємо це авансом за товари / послуги. А вже потім, на підставі листа контрагента про помилковість коштів, у день повернення цих коштів складаємо розрахунок коригування (як на повернення авансу).
Але можуть бути випадки, коли за наявності договірних відносин з контрагентом ми розуміємо одразу (як тільки кошти надійшли), що платіж є помилковим.
Ситуації
Приклад 1. Відповідно до умов договору покупець спочатку має надати постачальнику заявку-замовлення на товар, потім на підставі цієї заявки йому виставляється рахунок на оплату, він оплачує його і потім відбувається відвантаження товару.
Припустимо, що контрагент повторно оплатив один і той самий рахунок (заплатив двічі). Але ніяких заявок-замовлень на постачання під ці (повторно сплачені) кошти не надавав (хоча договір є діючим). Від контрагента надійшов лист про повернення помилково перерахованих коштів, і такі кошти йому були повернуті.
Позиція податківців. Податківці, скоріш за все, наполягатимуть на тому, що якщо договір є діючим і під цю оплату ще можливі постачання у майбутньому, то потрібно складати ПН, як під ці майбутні постачання. Тобто вважати це отриманою попередньою оплатою під майбутні постачання.
Чи праві податківці? На наш погляд, тут можна доводити, що це помилкова оплата (а не оплата під майбутні постачання). Аргументи тут такі: (1) умови договору передбачають, що спочатку контрагент має надавати заявку-замовлення на товар. Під «зайву» оплату він ще не надавав ніяких заявок (хоча договір є діючим і такі заявки можливі). Отже, є підстави вважати, що ця оплата не оплата під майбутні постачання, адже контрагент ще не зробив відповідне замовлення. Крім того, в призначенні платежу вказані реквізити вже сплаченого рахунку. В сукупності формулювання призначення платежу та відсутність попередніх заявок-замовлень на товар, які передбачаються договором, дають підстави вважати, що платіж є помилковим (не під майбутні постачання). А отже, не виникає й підстав складати ПН на такі помилкові кошти. Хоча є діючим договір з контрагентом.
З цього приводу є позитивне рішення суду (див. рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03.01.2018 у справі № 817/1805/17 та рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2018 у цій же справі).
Приклад 2. Контрагент перерахував оплату і в призначенні платежу вказав реквізити договору, який вже є закритий. При цьому з таким контрагентом є інші діючі договори, які передбачають майбутні постачання. Контрагент надіслав лист з проханням повернути йому зайво перераховані кошти, і такі кошти були йому повернені.
Позиція податківців. Швидше за все, вони наполягатимуть на тому, що ці кошти можна зарахувати в рахунок майбутніх постачань за діючими договорами з контрагентом. А тому потрібно складати ПН. А в разі повернення коштів — скласти на дату повернення коштів РК.
Чи праві податківці? Оскільки відповідно до призначення платежу оплата відбулася за вже закритим договором (постачання за яким не передбачається) + є лист про помилковість платежу від контрагента, можна вважати ці кошти помилково отриманими і не складати на них ПН. Аргумент — є призначення платежу, визначене контрагентом у платіжній інструкції. І якщо зобов’язання за цим платежем закриті, то одержувач платежу до врегулювання статусу отриманих коштів із контрагентом може не зараховувати ці платежі в рахунок майбутніх постачань за іншими договорами.
Як підсумок, зазначимо, що якщо з контрагентом є діючі договірні відносини, які передбачають або можуть передбачати постачання товарів / послуг під цю оплату у майбутньому, то не складати ПН на «помилкові» кошти можемо, якщо маємо підтвердження, що кошти дійсно є помилковими. Одного листа контрагента про помилковість недостатньо. Потрібні ще якісь докази (наприклад, в призначенні платежу вказані реквізити рахунків, які вже сплачені; закриті заявки-замовлення з покупцем і відповідно не можна визначити, в рахунок яких саме товарів перерахована ця зайва оплата, тощо). Знову ж акцентуємо увагу: строк, в який повернуто кошти, ніяк не впливає на те, чи можна вважати ці кошти помилковими.
Висновки
- Складати чи ні на отримані помилкові кошти податкову накладну, на переконання податківців, залежить від того, чи є у вас з особою, від якої отримано кошти, договірні відносини. Якщо так, то ці кошти слід вважати авансом у рахунок майбутніх постачань.
- Строк повернення коштів ніяк не впливає на те, можна вважати платіж помилковим чи ні.
- На наш погляд, навіть за наявності договірних відносин можна не складати ПН на помилкові кошти, за умови, що вже в момент їх отримання (ще до отримання листа від контрагента про їх помилковість) є ознаки того, що вони є помилковими (наприклад, в призначенні платежу вказані реквізити рахунків, які вже були сплачені раніше; закриті заявки-замовлення з покупцем тощо).
