Запитання № 1. ФОП — платник єдиного податку, який здійснює діяльність у сфері торгівлі, поцікавився у податківців, чи треба застосовувати РРО при наданні покупцеві для оплати IBAN-реквізитів рахунку?
ВИСНОВОК ДОКУМЕНТА
У разі надання продавцем споживачеві для оплати за товар реквізитів свого поточного рахунку в форматі IBAN і самостійного здійснення оплати споживачем з їх використанням застосування РРО/ПРРО не є обов’язковим
Банківський IBAN — без РРО. Ви скажете: а що тут нового? Дійсно, цей висновок податківців давно заїжджений, наче стара грамофонна платівка. Як і ті варіанти, за умови дотримання яких споживачем касовий апарат продавцеві не знадобиться. Для цього споживач, отримавши від продавця IBAN-реквізити, має здійснити розрахунок будь-яким із таких чотирьох способів:
1) шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку;
2) шляхом унесення коштів через касу банку;
3) через інтернет-банкінг;
4) через платіжний термінал та/або ПТКС, які належать банку.
Підставу для такого звільнення від РРО податківці вбачають у п. 2 ст. 9 Закону про РРО, оскільки оплата відбуватиметься за допомогою різновиду банківських операцій.
Зверніть увагу! Усі перелічені вище способи розрахунку об’єднує якраз те, що вони є банківськими операціями. А на тверде переконання ДПСУ, банківські операції здійснюються виключно банками.
Разом з тим після набрання чинності Законом України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 № 1591-IX, тобто після 01.12.2022 небанківські надавачі платіжних послуг (ННПП) отримали право відкривати своїм клієнтам платіжні рахунки. Тож надалі маємо розрізняти поточні рахунки, що відкриваються та ведуться виключно банками, та платіжні рахунки, що відкриваються ННПП. І хоча при цьому структура номера як банківського (поточного), так і платіжного рахунку користувача формується за одним і тим же стандартом IBAN, податківці побачили в цих змінах неРРОшного законодавства черговий привід для закручування РРО-гайок.
ВИСНОВОК ДОКУМЕНТА
Право не застосовувати РРО/ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків у спосіб, відмінний від зазначених у п. 2 ст. 9 Закону про РРО
Що це за спосіб і скільки їх усього?
Небанківський ПТКС — з РРО. Донедавна фіскали називали лише один такий спосіб — розрахунок через ПТКС, що НЕ належать банку. У такому разі вони змушували продавця фіскалізувати такий розрахунок, хоча жодних законних підстав для цього не було і немає (наші аргументи див. у статті «Товар оплачується в терміналах самообслуговування: чи потрібен РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2023, № 49).
Небанківський IBAN — теж із РРО! На сьогодні свій арсенал вигадок вони поповнили ще однією: буцімто у випадку використання продавцем послуг ННПП для здійснення розрахунків за товари такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання п. 2 ст. 9 Закону про РРО, а тому здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням продавцем РРО/ПРРО.
Саме так ця вигадка сформульована у свіжому листі ДПСУ від 18.04.2025 № 2136/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК, хоча вона неодноразово звучала й раніше (див. листи ДПСУ від 25.10.2024 № 4978/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК, від 06.12.2024 № 5592/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК, від 23.12.2024 № 5800/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК, від 07.01.2025 № 48/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК, від 04.02.2025 № 528/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК тощо). І ми про це вас уже попереджали (див. статтю «Як безперешкодно продавати послуги без РРО/ПРРО» // «Податки & бухоблік», 2025, № 20).
Наша позиція. Вона цілком передбачувана:
звільнення від РРО при оплаті за IBAN-реквізитами не залежить від того, на банківський рахунок чи на платіжний рахунок, відкритий у ННПП, переказуватиме кошти споживач. Адже в будь-якому разі тут немає розрахункових операцій у розумінні Закону про РРО
Чому так? Бо суб’єктом звільнення від РРО/ПРРО при виконанні банківських операцій є банк, а не продавець товару, якому банк перераховує безготівкові кошти від покупця! А продавець за таких умов узагалі не потрапляє до сфери дії Закону про РРО.
Пояснення тут очевидне: РРОшаться лише розрахункові операції, а ними в загальному випадку є (1) приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг) і (2) видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу) (див. визначення зі ст. 2 Закону про РРО). Оскільки отримання продавцем безготівкових коштів через банк — не розрахункова операція, то й РРО продавцеві ні до чого.
Так само слід міркувати й у разі, коли безготівкові кошти перераховуються продавцеві з залученням ННПП. Адже менш безготівковими вони від цього не стають, і жодних ознак розрахункової операції при цьому не з’являється. Тож посилання фіскалів на п. 2 ст. 9 Закону про РРО в цьому контексті абсолютно безпідставне. І поділ безготівкових перерахувань на банківські і небанківські операції також. Всі вони просто випадають із обійм Закону про РРО як нерозрахункові. Тим не менш фіскали продовжують наполегливо просувати свою маячню. Причому з аналізу перелічених вище та інших подібних листів можна дійти висновку щодо необхідності
застосовувати РРО й тоді, коли (1) покупець здійснює оплату зі свого ІВАN-рахунку, відкритого в ННПП, на ІВАN-рахунок продавця, відкритий у банку, й тоді, коли (2) продавець приймає оплату на свій ІВАN-рахунок, відкритий у ННПП, з будь-якого рахунку покупця
Якщо небанківський рахунок у продавця. З цим усе більш-менш зрозуміло: якщо продавець вирішить не сперечатися з фіскалами, то він покірно пробиватиме через РРО всі оплати за товар, що надходитимуть на його ІВАN-рахунок, відкритий у ННПП.
Якщо небанківський рахунок у покупця. Простий вихід для продавців-боягузів СМАЙЛ ВЕСЕЛИЙ є й у цьому випадку: не хочеш сперечатися — бий через РРО все підряд. Але той, хто має хоч крихту сміливості, напевно замислиться: а навіщо? Адже з тисячі оплат, що надійшли від покупців на банківський поточний рахунок продавця, 999 можуть не потребувати фіскалізації, оскільки були проведені за отриманими ІВАN-реквізитами продавця через установи банків одним із чотирьох способів, перерахованих вище. І лише одну оплату, що проведена з ІВАN-рахунку продавця, відкритого в ННПП, на вимогу податківців, слід фіскалізувати. Так навіщо бити зайвих 999 чеків, в яких перевіряючі при бажанні завжди можуть виявити якусь хибу? Звідси логічне запитання:
як зрозуміти продавцеві, що він має справу саме з банківською операцією? Можливо, є затверджений перелік всіх кодів платежів, на які не потрібно видавати фіскальний чек?
Банківські коди рахунків: передісторія. Якщо згадати не таке вже й далеке минуле, то схожі запитання виникали років зо п’ять тому. В ті часи податківці абсолютно всі інтернет-розрахунки, як інтернет-еквайринг (LiqPay, Portmone тощо), так і інтернет-банкінг (Приват24, Ощад24 тощо) вважали розрахунковими операціями і вимагали проводити через РРО. А класичну безготівку (з рахунку на рахунок, через касу банку, через банківські ПТКС), як і зараз, дозволяли не РРОшити.
Продавці, своєю чергою, намагалися за банківськими виписками відрізнити інтернет-розрахунки від класичної безготівки. Для цього доводилося розбиратися в банківських кодуваннях, якими банки позначали свої транзитні рахунки, що використовувалися для зарахування грошей клієнтам (див., наприклад, таблицю в статті «Варіанти без РРО для ФОП» // «Податки & бухоблік», 2020, № 91).
Згодом, коли підхід податківців до застосування РРО/ПРРО при дистанційних розрахунках змінився (див. БЗ 109.02), потреба в цьому відпала. Тож донедавна податківці самі зазначали, що ідентифікація джерела надходжень не має значення для визначення обов’язку щодо застосування РРО/ПРРО. Продавцеві для цілей застосування РРО/ПРРО не важливо, який спосіб для оплати обрав покупець, а важливо те, який спосіб запропонував сам продавець (див., наприклад, листи ДПСУ від 11.04.2023 № 879/ІПК/99-00-07-04-01-06 і від 12.06.2023 № 1391/ІПК/99-00-07-04-01-06).
Банківські коди рахунків: сьогодення. У листі, що коментується, вони заспівали іншої.
ВИСНОВОК ДОКУМЕНТА
Використаний споживачем спосіб оплати встановлюється на підставі виписок про рух коштів на рахунках СГ відповідно до їх нумерації за Планом рахунків бухгалтерського обліку банків України*, що є визначальним в цілях застосування РРО/ПРРО
* Затверджений постановою Правління НБУ від 11.09.2017 № 89.
З чим пов’язана така метаморфоза? Наскільки ми розуміємо, з тим, що не існує іншого способу відрізнити, відбулося надходження коштів від споживача з його банківського поточного рахунку чи з небанківського платіжного рахунку. Адже споживач, отримавши від продавця його ІВАN-реквізити, не зобов’язаний інформувати останнього, яким чином він збирається здійснити оплату. Отже, споживач може як скористатися одним із чотирьох стовідсотково безРРОшних банківських способів оплати (див. вище), так і віддати перевагу послугам ННПП. І якщо він обере саме цей, п’ятий, спосіб, який, на думку фіскалів, слід РРОшити, то ідентифікувати його вони пропонують за банківською випискою.
Як саме? На жаль, у низці роз’яснень (див. листи ДПСУ від 25.10.2024 № 4978/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК, від 18.03.2025 № 1496/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК, від 18.04.2025 № 2136/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК) замість конкретної відповіді вони відбулися тим, що заявили: «Питання ідентифікації джерел надходження коштів належить до виключної компетенції суб’єктів господарювання». А от у листі, що коментується, спробували все ж відповісти, причому чи не вперше на нашій пам’яті. Хоча відповідь виявилася трохи не в тему.
Запитання № 2. Воно звучало так: чи треба аналізувати виписки та в разі виявлення у виписці надходження коштів на поточний рахунок з рахунку «2924», «2920» фіскалізувати таку операцію та в які терміни?
Чому автор запиту навів саме ці банківські рахунки, ми достовірно не знаємо. Бо насправді вони до операцій, що здійснюються ННПП, не мають жодного відношення. Тож відповідь фіскалів можна просто взяти до відома.
ВИСНОВОК ДОКУМЕНТА
Надходження коштів на поточний рахунок продавця:
— з рахунку «2924» пов’язано з фізичним застосуванням POS-термінала та банківської платіжної картки споживача при проведенні розрахунків за товари та повинно одразу фіскалізуватися при їх здійсненні;
— з рахунку «2920» пов’язано з виконанням банківських операцій при проведенні розрахунків за товари та не потребує фіскалізації
Рахунок «2924»? Фіскалізуємо, але... Додатково зауважимо, що наведена вище інформація не має для продавця жодної практичної користі. Адже про те, що він приймає до оплати банківські платіжні картки через POS-термінал у межах договору торгового еквайрингу, йому відомо й так. І те, що ці операції однозначно належать до розрахункових і вимагають застосування РРО, сподіваємося, теж. Тому для фіскалізації таких операцій аналізувати надходження з рахунку «2924» продавцеві точно не потрібно.
Крім того, варто мати на увазі, що подекуди з рахунку «2924» можуть надходити й інші платежі. Їх тип залежить від конкретного банку. Наприклад, у листі ДПСУ від 11.04.2023 № 879/ІПК/99-00-07-04-01-06 згадується про те, що по транзитних рахунках з кодом «2924» проходять оплати через каси банків. Через це орієнтуватися лише на банківські виписки доволі нерозумно. Дороговказом тут має бути визначення розрахункової операції (див. ст. 2 Закону про РРО). І якщо таких операцій ви свідомо не здійснюєте, то й РРОшити вам нічого.
Рахунок «2920»? Фіскалізації не потребує! Надходження з рахунку «2920» свідчать про оплату через ПТКС, які належать банку (див. спосіб 4 вище), тож фіскалізації не підлягають. Якщо продавець надав покупцеві свої банківські ІВАN-реквізити й при цьому торговим еквайрингом та/або інтернет-еквайрингом він не користується, то банківські виписки можна теж не аналізувати. Адже всі оплати, що йому в такому разі надійдуть, фіскалізації апріорі не підлягають.
І лише в тому випадку, якщо продавець вирішив РРОшити оплати, що надійшли від покупця за посередництва ННПП, як того вимагають податківці в листі, що коментується, без аналізу банківських виписок йому не обійтися
Та оскільки податківці не дали своїх рекомендацій щодо цього, дамо їх ми.
Рахунок «2654»? Можна фіскалізувати, але навіщо? Судячи з Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління НБУ від 11.09.2017 № 89, на нашу думку, свідченням того, що оплату було здійснено із залученням ННПП, є зарахування коштів на рахунок продавця з рахунку «2654». Причому наявність такого рахунку у виписці може означати також і те, що товар / послуги були оплачені через небанківський ПТКС. Ці платежі, нагадаємо, податківці теж вимагають фіскалізувати.
Решта інформації з банківських виписок продавцеві ні до чого.
А взагалі-то, за великим рахунком, не варто погоджуватися й на ці примхи фіскалів. Упевнені, що невдовзі ми станемо свідками оскарження в судах тих ІПК, про які ми тут згадували. А якщо фіскали наполягатимуть на правильності свого підходу, то й оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених ними на перевірках продавців, котрі цілком законно отримують оплати через ННПП без застосування РРО.
