Війна і благі діяння: облік і оподаткування

Отримувачами благодійної допомоги підприємство може обрати як юридичних осіб, як-то ЗСУ, Нацгвардія, медичні установи тощо, так і конкретних фізичних осіб, наприклад постраждалих військовослужбовців, членів їх сімей, біженців з території проведення АТО та ін. Розглянемо кожен з варіантів окремо.

Як ми вже почали говорити, основними бенефіціарами* благодійної «військової» допомоги серед юридичних осіб є ЗСУ, СБУ, Нацгвардія, медичні установи тощо. Обмежень щодо надання благодійної допомоги цим організаціям та установам законодавство не висуває. Хоча ще донедавна Законом про ЗСУ та Законом про оборону заборонялося фінансувати потреби національної оборони держави (тобто ЗСУ) за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб (ст. 15 Закону про ЗСУ, ст. 2 Закону про оборону). Та все змінило протистояння на сході нашої країни. Коли державна скарбниця виявилася неспроможною забезпечити потреби армії, на поле позафронтової боротьби допустили особливого бійця — патріота України. Юридичний дозвіл на надання благодійної допомоги українському війську був наданий фізичним та юридичним особам Законом № 1190 (чинний з 18.04.2014 р.). Більш того, до Закону про благодійну діяльність додалася окрема сфера благодійної діяльності — сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану (п. 15 ч. 2 ст. 3 Закону про благодійну діяльність). Тож благодійна допомога для фінансування потреб національної оборони держави є цілком законною і навіть бажаною.

Порядок фінансового забезпечення потреб національної оборони держави (Збройних Сил) за рахунок благодійних пожертв фізичних та юридичних осіб для забезпечення бойової, мобілізаційної готовності, боєздатності і функціонування Збройних Сил КМУ затвердив постановою від 02.07.2014 р. № 222. Важливою для благодійників у цьому документі є інформація про те, що вони мають перераховувати грошову благодійну допомогу на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства. Інформацію про реквізити рахунків для зарахування на них благодійних пожертв можна дізнатися на офіційному веб-сайті Міноборони (http://www.mil.gov.ua/dopomoga-na-materialno-tehnichne-ta-medichne-zabezpechennya-zbrojnih-sil-ukraini.html) або направити письмове звернення до Міноборони або військовим частинам, закладам чи установам з проханням надати їм таку інформацію. До речі, грошові благодійні внески на матеріально-технічне та медичне забезпечення ЗСУ можна внести також і в іноземній валюті*.

Якщо ви вирішили надати благодійну допомогу у вигляді матеріальних цінностей, то, можливо, вам варто звернути увагу на перелік необхідних речей для особового складу ЗСУ, який Міноборони опублікувало на своєму офіційному сайті. Знайти його можна за посиланням, наведеним вище.

Зверніть увагу: якщо ви надали благодійну допомогу на виконання конкретних цільових заходів, Міноборони та/або військові частини, заклади та установи зобов’язані використати її саме на такі заходи відповідно до затверджених в установленому законодавством порядку кошторисів**. Цільову направленість благодійної допомогу варто вказати у договорі з її бенефіціаром. Більше про договір — далі.

Оскільки суб’єкт господарювання — благодійник здійснює правочин з отримувачем благодійної допомоги, який є юридичною особою, вони повинні укласти між собою договір пожертви. Причому бажано це зробити у письмовій формі*** (п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК). Але якщо справа стосується благодійної передачі нерухомості, наявність письмового договору є не просто бажаною, а обов’язковою. До того ж такі договори потрібно ще й посвідчувати нотаріально (ч. 2 ст. 719 ЦК****). Договори про пожертву будь-яких інших цінностей посвідчувати нотаріально не потрібно. Про це, зокрема, свідчить абз. 2 ч. 1 ст. 6 Закону про благодійну діяльність.

Для укладення договору пожертви вам варто звернутися до Центрального управління речового забезпечення ЗСУ, тилу ЗСУ або до командирів (начальників) військових частин та установ, яким ви надаватимете таку пожертву.

Надання грошової допомоги. Як ми вже неодноразово згадували, основними бенефіціарами благодійної допомоги серед юридичних осіб є Мін-оборони, військові частини, заклади та установи, а також медичні заклади та установи. Усі вони об’єднані однією важливою рисою — вони є неприбутковими установами та організаціями відповідно до п. 5.1 Положення № 37 та п.п. «а» п. 157.1 ПК. Це є важливим для цілей прибутково-податкового оподаткування. Пояснимо чому. Річ у тім, що суми коштів, добровільно перераховані протягом звітного року до неприбуткових організацій, дозволено включати до податкових витрат підприємства (п.п. 138.5.3 ПК). І це є винятком із загального підходу до оподаткування благодійної допомоги. Надання благодійної допомоги будь-яким іншим суб’єктам господарювання, окрім неприбуткових організацій, не дає права благодійнику включити суму такої допомоги до своїх податкових витрат, оскільки таке діяння хоча і є благодійним, але з його господарською діяльністю не пов’язане (п.п. 139.1.1 ПК).

Але! Підпунктом «а» п.п. 138.10.6 ПК щодо благодійної допомоги неприбутковим організаціям встановлене обмеження. Так, до складу податкових витрат можна віднести благодійну допомогу лише у сумі, що не перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року. Причому зверніть увагу: це обмеження стосується не одного окремого випадку надання благодійної допомоги, а всієї допомоги (як грошової, так і матеріальної), наданої протягом звітного року. Погодьтеся, таке податково-витратне обмеження може бути перепоною для пожертви суб’єктами господарювання значних сум коштів. Керівництво держави в цьому, звичайно, не зацікавлено. Тому нещодавно світ побачив Закон № 1668. Цей Закон додає до підрозд. 4 розд. ХХ ПК новий пункт 33, згідно з яким тимчасово, на період проведення АТО, до інших витрат звичайної діяльності без будь-яких обмежень (тобто у повній сумі) включаються суми коштів, які добровільно перераховані ЗСУ, Нацгвардії України, СБУ, Службі зовнішньої розвідки України, Держприкордонслужбі України, МВС, Управлінню держохорони України, Держслужбі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення проведення АТО. Цей Закон чинний з 26.09.2014 р. Але поширюється він на правовідносини, які виникли з 21 листопада 2013 року. А це означає, що у разі надання благодійної допомоги особам та на цілі, зазначені в п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ ПК, до 26.09.2014 р., квартальним платникам податку на прибуток у разі перевищення 4-відсоткового ліміту необхідно донарахувати не враховані в минулих періодах звітного податкового року витрати та направити їх до складу інших витрат звичайної діяльності (п. 138.11 ПК). Річним же платникам податку невраховані «благодійні» витрати цього року, як і належить, теж слід віднести до інших витрат звичайної діяльності.

Зазначимо, що наразі відсутній перелік товарів, робіт та послуг, відповідно передача, виконання та надання яких дозволяє стовідсоткове внесення їх вартості до податкових витрат у разі їх пожертвування для потреб забезпечення проведення АТО. Тому до його затвердження при відображенні податкових витрат, боїмося, доведеться все ж таки дотримуватися 4-відсоткового «благодійного» ліміту, про який ми згадували вище. Сподіваємося, такий перелік не примусить себе довго чекати, хоча насправді швидкість наших урядників у затверджені подібних документів не надто вражає…

Як ми розуміємо, наведений у Законі № 1668 перелік бенефіціарів благодійної допомоги, яка може повністю включатися до складу податкових витрат, є вичерпним. Тобто якщо ви, наприклад, захочете надати благодійну допомогу медичній установі, то до податкових витрат ви, певно, маєте право віднести лише ту суму допомоги, що не перевищує 4-відсотковий ліміт, про який ми говорили вище. А все тому, що медичні установи не згадані у переліку «пільгових» бенефіціарів у п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ ПК, там ідеться лише про військові та оборонні структури. Тому якщо у вас є стійке бажання направити значну суму допомоги саме на медичне забезпечення, то зробіть це краще через Міноборони, надіславши кошти на спеціальний реєстраційний рахунок, призначений для збору допомоги на медичне забезпечення (див. офіційний сайт Міноборони). Тоді ні про які ліміти вам хвилюватися не доведеться.

Майте на увазі: 4-відсоткового ліміту доведеться дотримуватися й у випадку перерахунку коштів благодійним організаціям. Підстава та сама, що наведена в попередньому абзаці для пожертв медичним установам.

Зазначимо, що новостворені підприємства та підприємства, які не мали у попередньому звітному році прибутку, не зможуть включити суму «лімітованої» благодійної допомоги до складу податкових витрат, оскільки їм неможливо буде визначити 4-відсотковий ліміт.

Зауважимо, що для визнання витрат неприбутковість бенефіціара має бути підтверджена копією рішення про внесення його до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Наостанок зазначимо, що витрати на надання благодійної допомоги визнаються за датою її фактичного перерахування (п.п. 138.5.3 ПК). У Декларації з податку на прибуток підприємства* пільговані витрати на надання благодійної допомоги необхідно відображати в рядку 06.4 та в рядку 06.4.1 додатка ІВ до неї.

Надання матеріальної допомоги. Якщо ви вирішили здійснити пожертву товарно-матеріальними цінностями, необхідно мати на увазі, що така операція в розумінні ПК вважатиметься продажем (реалізацією) товарів (п.п. 14.1.202 ПК). Та доходу від неї ви не матимете. Нагадаємо: за колишніх часів податківці вважали, що якщо платник податку на прибуток безоплатно надає товари, незалежно від статусу отримувача, дохід від реалізації товарів визначається за звичайною ціною (УПК № 581). Разом із цим платнику можна було включити до витрат собівартість таких товарів. Та наразі такі погляди вже не є актуальними, адже звичайні ціни майже повністю перейшли у площину контрольованих операцій (див. тематичний номер «Податковий кодекс: консультації та коментарі», 2014, № 2 (74)), тому орієнтуватися на них при визначенні доходу від безоплатної передачі товарів не потрібно. Таким чином, дохід від цієї операції буде дорівнювати 0 (за винятком безоплатної передачі об’єкта ОЗ, коли дохід відповідно до п. 146.14 ПК, як і раніше, визначається на рівні не нижче звичайної ціни такого об’єкта**).

Та право на витрати благодійник все одно не втратить (маємо на увазі, якщо благодійна допомога надається неприбутковим організаціям). Підстави ті ж самі, що ми описали для грошової допомоги (див. с. 33 — 34). Так, якщо підприємство передає установам та організаціям, переліченим в п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ ПК (див. с. 34), спеціальні засоби індивідуального захисту (каски, бронежилети, виготовлені відповідно до військових стандартів), технічні засоби спостереження, лікарські засоби та медичні вироби, засоби особистої гігієни, продукти харчування, предмети речового забезпечення чи інші товари за переліком, який має затвердити КМУ, воно має право включити їх вартість до складу інших витрат звичайної діяльності у повному обсязі.

У разі пожертвування будь-яких інших товарів, не включених до переліку, та/або іншим установам та організаціям, ніж зазначені у п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ ПК, підприємство:

— включає до податкових витрат вартість благодійної допомоги у розмірі, що не перевищує 4 % оподатковуваного прибутку попереднього звітного року — якщо установа чи організація — бенефіціар підпадає під визначення неприбуткової організації відповідно до ст. 157 ПК;

— не включає до податкових витрат вартість благодійної допомоги у повному обсязі — якщо отримувач допомоги не належить до неприбуткових установ і організацій.

Надання грошової допомоги. Надання благодійної допомоги у грошовій формі не підпадає під визначення постачання товарів чи постачання послуг (пп. 14.1.185, 14.1.191 ПК), тому будь-яких ПДВ-наслідків така операція не матиме.

Надання матеріальної допомоги. А от з ПДВ-обліком матеріальної благодійної допомоги усе складніше. Давайте розбиратися по порядку.

По-перше, приділимо увагу податковим зобов’язанням. Безоплатна передача товарів відповідно до п.п. 14.1.191 ПК підпадає під визначення поставки товарів. Це означає, що нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією потрібно (п.п. «а» п. 185.1 ПК). Базою оподаткування таких операцій відповідно до абз. 1 п. 188.1 ПК є їх договірна вартість (у разі здійснення контрольованих операцій — не нижче звичайних цін). Оскільки надання благодійної допомоги навряд чи потрапить під визначення контрольованої операції, а договірна вартість при безоплатній передачі дорівнює 0, то й сума податкового зобов’язання з ПДВ буде нульовою.

Застерігаємо: наведений вище порядок діє лише до 01.01.2015 р. З цієї дати до п. 188.1 ПК будуть внесені зміни (Законом № 1621*), згідно з якими нараховувати податкове зобов’язання при безоплатній передачі товарів / необоротних активів таки доведеться. Базою оподаткування у такому випадку буде:

— у разі постачання товарів — ціна їх придбання;

— при постачанні необоротних активів — їх балансова (залишкова) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — їх звичайна ціна).

Виняток становлять товари, ціни на які підлягають державному регулюванню.

Крім того, надання матеріальної благодійної допомоги може потрапити і під «благодійну» пільгу, встановлену п.п. 197.1.15 ПК. Згідно з цим підпунктом від оподаткування звільняються операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства.

По-друге, з’ясуємо питання, що стосуються податкового кредиту. Річ у тім, що у випадку, коли ТМЦ, які передаються як благодійна допомога, були спочатку придбані для їх використання у господарській діяльності підприємства, доведеться відкоригувати податкових кредит, який був нарахований підприємством при такому придбанні. Чому? А тому що безоплатна передача товару не підпадає під визначення господарської діяльності підприємства відповідно до п.п. 14.1.36 ПК. Коригування раніше відображеного податкового кредиту відбувається шляхом нарахування податкових зобов’язань (п. 198.5 ПК). База оподаткування в цьому випадку буде такою (п. 189.1 ПК):

— при передачі товарів — вартість їх придбання;

— у разі передання необоротних активів — їх балансова (залишкова) вартість за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — їх звичайна ціна).

Надання грошової допомоги. Надання підприємством благодійної допомоги викличе у нього появу витрат. Їх потрібно обліковувати на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності». Зауважимо, що, на відміну від податкового обліку, в бухгалтерському обліку у будь-якому разі визнається вся сума «благодійних» витрат. Одночасно зі збільшенням витрат підприємство позбудеться частини грошових коштів, як правило, безготівкових. Тобто це зменшить субрахунок 311 «Поточні рахунки в національній валюті» або субрахунок 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті», залежно від того, в якій валюті надається благодійна допомога.

Надання матеріальної допомоги. У разі надання матеріальної благодійної допомоги витрати від цієї операції, тобто вартість ТМЦ та інші супутні витрати, обліковують так само, як і при наданні грошової допомоги, тобто на субрахунку 949. Разом з тим зменшують залишок рахунків, на яких обліковувалися такі ТМЦ. Залежно від виду ТМЦ це можуть бути рахунки 20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 26 «Готова продукція», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва», 28 «Товари».

Зверніть увагу: у разі здійснення пожертви ОЗ чи іншими необоротними матеріальними активами їх перед цим не потрібно переводити до складу оборотних активів, як це робиться при їх продажу (п. 2 розд. ІІ П(С)БО 27). Їх балансову (залишкову) вартість одразу необхідно списати з відповідного субрахунку рахунка 10 «Основні засоби» чи 11 «Інші необоротні матеріальні активи». Витрати від такого списання відображають на субрахунку 977 «Інші витрати діяльності». Крім того, списати необхідно й суму нарахованого зносу (субрахунки 131 «Знос основних засобів» та 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»), звісно, якщо такі необоротні активи раніше використовувалися в діяльності підприємства та на них нараховувалася амортизація.

Крім того, в дебет субрахунку 949/977 списують суму податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих як компенсація податкового кредиту, відображеного при придбанні таких «благодійних» товарів / необоротних активів.

Трапляється і таке, що суб’єкти господарювання, не довіряючи військовому начальству, або з інших суб’єктивних причин надають благодійну допомогу конкретним фізичним особам. Це можуть бути як військові та родичі поранених чи загиблих військових, так і біженці, які змушені покинути свої домівки, розташовані в зоні проведення АТО. Цей розділ статті саме для таких благодійників.

Почнемо з невтішної інформації: про віднесення до складу витрат благодійної допомоги фізособам годі й мріяти. Це стосується як грошової, так і матеріальної допомоги. Річ у тім, що надання благодійної допомоги не є господарською діяльністю підприємства, а шлях «негосподарським» витратам до складу податкових перекритий п.п. 139.1.1 ПК. І навіть благодійні цілі тут не рятують. А винятки, регламентовані п.п. «а» п.п. 138.10.6 та п. 33 підрозд. 4 розд. ХХ (див. про них на с. 34 — 35), поширюються виключно на коло визначених цими положеннями юридичних осіб. Тож про податкові витрати забуваємо.

Дохід від безоплатної передачі ТМЦ, як і у випадку з бенефіціаром-юрособою, дорівнюватиме 0.

ПДВ-облік буде таким самим, як і при наданні благодійної допомоги юрособі (див. с. 35).

Взагалі, безповоротна фінансова допомога та вартість безоплатно отриманих фізособою товарів розцінюються податковим законодавством як дохід у вигляді додаткового блага (пп. «ґ» та «е» п.п. 164.2.17 ПК). Згідно з п.п. 164.2.17 ПК такий вид доходу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО. Але щодо благодійної допомоги існують винятки. Їх ми можемо побачити у пп. 165.1 та 170.7 ПК. Знайдеться серед них місце й «військовій» благодійній допомозі. Так, нещодавно Законом № 1668 до п. 165.1 ПК був доданий новий «пільговий» підпункт — 165.1.54. Згідно з цим підпунктом суми (вартість) благодійної допомоги, яка надається на користь військових, членів їх сімей та біженців із зони АТО та території АРК (детальний перелік таких осіб наведений в п.п. «а» п.п. 165.1.54 ПК), не включають до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Зауважте, що згідно з п. 1 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 1668 норми цього Закону поширюються на правовідносини, які виникли з 21 листопада 2013 року. Це означає, що якщо із суми (вартості) благодійної допомоги, яка відповідає умовам, визначеним п.п. 165.1.54 ПК, було утримано (сплачено) ПДФО, суми такого податку підлягають поверненню платнику податку з бюджету. Порядок і умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань регламентовані ст. 43 ПК.

Звертаємо вашу увагу на те, що законодавці звільнили від обкладення ПДФО ще й благодійну допомогу, яка була надана на користь учасників масових акцій громадського протесту в Україні, котрі зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я під час участі в цих акціях у період з 21.11.2013 р. по 28.02.2014 р., а також 02.05.2014 р. в м. Одеса, або на користь членів сімей таких учасників, які загинули чи померли або визнані безвісно відсутніми (абз. 3 п.п. «а» п.п. 165.1.54 ПК).

Начебто є чому порадіти. Як би не так. Пільги з ПДФО ніби як і є на папері, та реалізувати їх на практиці може виявитися непросто. Викликають питання документи, які б підтверджували «пільговий» статус отримувачів допомоги. У принципі, перелік документів, які підтверджують статус учасника бойових дій, ми можемо дізнатися з Порядку № 413. Але ж відповідні особи отримають такий статус, а значить і документи, що його підтверджують, лише після завершення виконання ними завдань у зоні АТО. Тобто це означає, що до цього моменту про неоподаткування благодійної допомоги таким особам можна забути? Формально виходить, що так. Та і перспектива вишукувати кожну особу, якій була надана протягом останнього року благодійна допомога на зазначені п.п. 165.1.54 ПК цілі, з метою витребування у них документів, що підтверджують їх «бойовий» статус, — якась не дуже приваблива.

Та це ще півбіди. Як підтвердити статус переселенця з території проведення АТО або учасника масових акцій громадського протесту — взагалі не зрозуміло. Мабуть, не знають цього і самі законодавці, бо з проекту Закону № 1668 вони виключили згадку про те, що порядок визначення таких осіб має бути установлений КМУ. Розбирайтеся самі, —
мабуть, вирішили вони, залишивши тим самим собі лазівку для утримання ПДФО із суми благодійної допомоги, наданої особам, які документально не підтвердили свій «пільговий» статус. Ну а що, подібний досвід з утримання ПДФО з нібито пільгового середнього заробітку мобілізованих працівників у них є (див. с. 18). Звичайно, сподіваємося на виправлення такої несправедливості (надія помирає останньою), але поки маємо те, що маємо… А на майбутнє радимо по можливості все ж таки передавати благодійну допомогу не конкретним фізособам, а Міноборони або військовим частинам, закладам чи установам. Тоді це не лише позбавить вас головного болю з ПДФО, а й дасть шанс на відображення податкових витрат (про це ми говорили на с. 34).

А от статус переселенця з території тимчасово окупованого Криму можна буде підтвердити Довідкою, що підтверджує місцеперебування громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території або переселилися з неї, затвердженою наказом МВС від 26.09.2014 р. № 997. Цим же наказом, зазначимо, визначено і порядок видачі такої Довідки.

Зауважте, що сума (вартість) благодійної допомоги звільняється від оподаткування у такому розмірі (п.п. 170.7.8 ПК):

— повністю — для допомоги, яка надається для закупівлі або у вигляді спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення чи інших товарів за переліком, що визначається КМУ, чи для оплати (компенсації) вартості лікарських засобів, донорських компонентів, виробів медичного призначення, технічних та інших засобів реабілітації, платних послуг з лікування, забезпечення виробами медичного призначення, технічними та іншими засобами реабілітації, послуг медичної реабілітації, санаторно-курортного оздоровлення;

— у сумі, що сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 1 тис. розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року — для допомоги на відновлення втраченого майна та на інші потреби за переліком, який визначається КМУ (на сьогодні не затверджений). Якщо загальна сума отриманої благодійної допомоги протягом звітного (податкового) року перевищує зазначений граничний розмір, сума перевищення над таким розміром оподатковується за «стандартними» ставками, встановленими п. 167.1 ПК. Платник податку у такому випадку зобов’язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням сум благодійної допомоги.

Вирішили надати допомогу через волонтерів? Будь ласка. Утримувати з неї ПДФО також не доведеться. Про це свідчить абз. 1 п.п. «б» п.п. 165.1.54 ПК. Зауважте: ця ж норма вимагає, щоб такі волонтери були включені до Реєстру волонтерів АТО. Обов’язок щодо формування та ведення такого Реєстру покладено на ДФСУ. Однак законодавці були лояльними і до волонтерів, які отримували благодійну допомогу до введення зазначеного Реєстру. Так, благодійна допомога, отримана волонтерами у звітному податковому році, що передує року їх внесення до Реєстру благодійників-волонтерів, теж не повинна обкладатися ПДФО (абз. 1 п.п. «б» п.п. 165.1.54 ПК).

У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ* суми наданої благодійної допомоги необхідно відображати з ознакою доходу «169».

До вашого відома: суми благодійної допомоги, визначеної п.п. 165.1.54 ПК, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу до 31 грудня (включно) року, наступного за роком, в якому буде завершено АТО.

Ніяких особливостей щодо бухгалтерського обліку надання благодійної допомоги фізичним особам немає. Тож пропонуємо вам керуватися правилами обліку, наведеними для благодійної допомоги юрособам на с. 36.

Розглянемо невеличкий приклад.

Сподіваємося, усі поступки законодавців щодо благодійної допомоги, які ми розглянули у цій статті, стимулюють ще більшу кількість благодійників до надання допомоги, а бухгалтерам не складе труднощів її облік і оподаткування. Миру нам усім і благополуччя!

використані документи та скорочення

ПК — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ЦК — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

Закон № 1668 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо деяких питань оподаткування благодійної допомоги» від 02.09.2014 р. № 1668-VII.

Закон про ЗСУ — Закон України «Про Збройні Сили України» від 06.12.91 р. № 1934-ХІІ.

Закон про оборону — Закон України «Про оборону України» від 06.12.91 р. № 1932-ХІІ.

Закон № 1190 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення матеріально-фінансового забезпечення обороноздатності держави» від 08.04.2014 р. № 1190-VII.

Закон про благодійну діяльність — Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.2012 р. № 5073-VI.

Закон № 1621 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» від 31.07.2014 р. № 1621-VII.

Положення № 37 — Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Мінфіну від 24.01.2013 р. № 37.

П(С)БО 27 — Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність», затверджене наказом Мінфіну від 07.11.2003 р. № 617.

Порядок № 413 — Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою КМУ від 20.08.2014 р. № 413.

УПК № 581 — Узагальнююча податкова консультація щодо порядку визначення доходу та витрат за операціями з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), затверджена наказом ДПСУ від 05.07.2012 р. № 581.

АРК — Автономна Республіка Крим.

АТО — антитерористична операція.

ДФСУ — Державна фіскальна служба України.

ЗСУ — Збройні Сили України.

КМУ — Кабінет Міністрів України.

МВС — Міністерство внутрішніх справ.

МЗП — мінімальна заробітна плата.

ОЗ — основні засоби.

ПДВ — податок на додану вартість.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

СБУ — Служба безпеки України.

ТМЦ — товарно-матеріальні цінності.