Що рік новий приготував, або Нові соціально-економічні реформи — 2015

2014 рік видався досить складним. Щоб відійти від межі фінансового краху і вистояти в майбутньому, належить не тільки залатати діри, а й проводити серйозні реформи. Уряд зазначає, що простого шляху немає, і доводиться йти на непопулярні рішення. Тому чимало обговорюваних реформ мають бути впроваджені в найкоротші строки.

Найголовніший фінансовий документ, якого ми всі так чекали, — Закон про Держбюджет-2015. Розмову почнемо з нього.

Закон про Держбюджет на 2015 рік впливає на чимало соціальних стандартів. Перш за все, ним визначаються розміри прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць і розмір мінімальної заробітної плати.

Основні «трудозарплатні» показники головного кошторису держави з 1 січня 2015 року в Україні не змінюються. Січневі показники мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму на працездатну особу з Закону про Держбюджет-2015 збігаються з грудневими показниками 2014 року. Це означає, що в січні 2015 року розміри прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та мінімальної зарплати встановлені в розмірі 1218 грн.

Прожитковий мінімум установлено в таких розмірах (ст. 7 Закону про Держбюджет-2015):

Розміри мінімальної зарплати у 2015 році виглядатимуть так (ст. 8 Закону про Держбюджет-2015):

Зазначимо: у Законі про Держбюджет-2015 погодинна мінзарплата на січень — листопад 2015 року встановлена в розмірі 7,29 грн., хоча у 2014 році її розмір був на копійку вище (7,30 грн.). Можливо, це неуважність законотворців, або навпаки, — уточнення від них.

Як ми зазначили, з 1 січня 2015 року розмір прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати не змінюється. Такий розмір був установлений ще у грудні 2013 року і протримається до 1 грудня 2015 року. Тобто Закон про Держбюджет-2015 практично ще на один рік «заморожує» основні показники, від яких залежать розміри зарплат, пенсій, соціальних виплат.

Початок нового року знаменується революційними змінами в податковій системі. Зокрема, скоротили кількість загальнодержавних податків і зборів. Але ПДФО залишився, при цьому правила справляння змінилися.

ПДФО. «Дореформний» ПКУ передбачав застосування двох ставок ПДФО — 15 % і 17 % залежно від розміру отриманого оподатковуваного доходу. Ставка ПДФО становила 15 % до бази оподаткування (п. 167.1 ПКУ). Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищувала десятикратний розмір мінімальної зарплати, установлений на 1 січня звітного податкового року (у 2014 році — 12180 грн.), то до суми перевищення застосовували ставку 17 %.

Законодавці запровадили більш диференційовані ставки ПДФО. Згідно із Законом № 71 з 1 січня 2015 року запровадили таку шкалу ставок ПДФО залежно від бази оподаткування:

— до 10 мінімальних зарплат, тобто у 2015 році до 12180 грн., — 15 %;

— понад 10 мінімальних зарплат, тобто у 2015 ро­ці вище 12180 грн., — 20 % на суму перевищення.

Також податковою реформою передбачено:

— скасування пільгової ставки ПДФО для працівників-шахтарів. Норму щодо оподаткування їх зарплати за ставкою ПДФО 10 %, установлену п. 167.4 ПКУ, виключили. Це означає, що з 1 січня 2015 року до «шахтарських» зарплат застосовують такі самі ставки утримання ПДФО, як до звичайних працівників;

— пониження порога оподаткування пенсій з 10000 грн. на місяць до трьох розмірів мінімальної зарплати (з розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року. Це означає, що у 2015 році пенсії в розмірі 3654 грн. (1218 х 3) обкладатися ПДФО не будуть, а із суми, що перевищує 3654 грн., — ПДФО утримуватимуть за встановленими ставками.

Крім цього, у Верховній Раді України зареєстровано законопроект № 1379, яким ст. 164.6 ПКУ хочуть доповнити нормою щодо бази оподаткування. Процитуємо її: «Нарахована база оподаткування не може бути нижче середньої заробітної плати за видом економічної діяльності та займаною посадою за регіонами, визначеної центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики». Як працюватиме цей механізм у разі ухвалення законопроекту № 1379, залишається загадкою.

ПСП. Чинним податковим законодавством передбачено різні пільги, однією з яких є надання платникам податків ПСП. Її розмір безпосередньо залежить від прожиткового мінімуму, установленого законом на 1 січня звітного податкового року для працездатних громадян. Цей показник впливає і на розмір граничного доходу, що дає право на застосування ПСП.

Нагадаємо, що ПКУ передбачено розмір ПСП як 100 % прожиткового мінімуму для працездатної особи (з розрахунку на місяць), установленої законом на 1 січня звітного податкового року. Але до 31 січня 2014 року ця пільга надавалася в розмірі 50 % такого прожиткового мінімуму. Це було передбачено абзацом восьмим п. 1 розд. ХІХ ПКУ.

На жаль, доведеться розчарувати тих, хто користується ПСП і з 1 січня цього року розраховував на її збільшення. Законодавці продовжили на 2015 рік 50 % обмеження стандартної ПСП (Закон № 71).

Наведемо в таблиці розміри ПСП, чинні у 2015 році.

Граничний розмір доходу, що дає право на застосування ПСП, з 1 січня 2015 року такий самий, як і у 2014 році, — 1710 грн.

Нагадаємо, що граничний дохід, який дає право на застосування ПСП на дітей одному з батьків, у 2015 році дорівнює 1710 грн. х кількість дітей.

Військовий збір. У 2014 році казна держави поповнилася ще одним податком — військовим збором. Ураховуючи обстановку, що склалася у країні, його запровадження було необхідним.

Прийняті законодавчі зміни продовжили дію ВЗ до завершення реформи Збройних Сил України та розширили базу обкладення таким збором. Відповідні поправки внесли до п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Ставка утримання військового збору залишається колишньою — 1,5 %.

ЄСВ. Справляння ЄСВ також залежить від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Законом № 2464 встановлено максимальну величину бази нарахування ЄСВ — максимальну суму доходу застрахованої особи, в межах якої справляють ЄСВ. У 2015 році така величина залишилася без змін. Вона дорівнює 17 розмірам прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом. Це означає, що в разі нарахування застрахованій особі доходу, який перевищує 17 прожиткових мінімумів, на суму перевищення доходу ЄСВ не нараховується (не утримується).

У 2015 році максимальна величина доходу, з якого справляється ЄСВ, становитиме:

Що ще нас чекає у 2015 році стосовно ЄСВ? О, новації досить грандіозні! Основне завдання реформи ЄСВ — легалізація зарплати. З цією метою законодавці планують зменшити податкове навантаження на роботодавця: при одночасному виконанні визначених умов до бази нарахування ЄСВ необхідно застосовувати ставку ЄСВ із понижуючим коефіцієнтом 0,4. З 1 січня 2016 року планують застосовувати ставки ЄСВ з понижуючим коефіцієнтом 0,6 (п. 3 розд. ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 77).

Кардинально змінюється підхід до визначення бази нарахування ЄСВ. Для зарплати та винагороди за ЦПД базу нарахування будемо визначати окремо по кожній застрахованій особі. При цьому якщо база нарахування ЄСВ не перевищує мінімальну зарплату (МЗП), то суму внеску розраховуватимуть як добуток розміру МЗП та чинної ставки ЄСВ.

Законом № 77 внесено зміни і в накладенні штрафних санкцій (ч. 11 ст. 25 Закону № 2464):

— підвищили вдвічі штрафи за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ (20 % замість 10 % своєчасно не сплачених сум), а також за донарахування своє­часно не нарахованого ЄСВ (10 % замість 5 % донарахованої суми);

— за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності передбачили штраф у розмірі 170 грн. (10 нмдг). Ті самі дії протягом року тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. (60 нмдг).

Крім реформи ЄСВ, боротися з виплатою зарплати «у конвертах» будуть через посилення адміністративної та кримінальної відповідальності, а також зміни у трудовому законодавстві. А саме, Законом № 77 запроваджено такі новації:

— працівника не може бути допущено до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, а також без повідом­лення ДФСУ про прийняття його на роботу (зміни в ч. 3 ст. 24 КЗпП);

— якщо працівник прийнятий на роботу без укладення трудового договору або працює на умовах неповного робочого часу при фактичному виконанні роботи повний робочий день, орган, що розглядає трудовий спір, приймає рішення про виплату зарплати такому працівнику не нижче середньої зарплати в регіоні за відповідним видом економічної діяльності без урахування фактично виплаченої зарплати, про нарахування та сплату ЄСВ, ПДФО (зміни до ст. 235 КЗпП);

— за порушення трудового законодавства штрафні санкції складуть (зміни до ст. 265 КЗпП):

• за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин або порушення порядку оформлення працівника, порушення порядку виплати зарплати, нарахування та сплати податків і внесків передбачено штраф у розмірі 30 МЗП на момент виявлення порушення;

• за порушення строків виплати зарплати більш ніж 1 місяць, виплата її не в повному розмірі — штраф у трикратному розмірі МЗП;

• недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці — штраф у розмірі 10 МЗП;

• інші порушення вимог трудового законодавства — штраф у розмірі МЗП.

Крім цього, Законом № 77 посилено адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення трудового законодавства (див. таблицю нижче).

Очікуване нововведення, що було в усіх на вустах, — декларування витрат і доходів. Передбачали, що це торкнеться всіх громадян. Суть запланованих змін полягала в наступному: з 01.01.2015 р. до 31.10.2015 р. всім українцям пропонували подати до ДФСУ разову («нульову») декларацію про доходи, тобто сформувати «вхідний» залишок для наступного контролю.

Але одіозні зміни не пройшли. Остаточна редакція Закону № 71 залишилась без впровадження непрямих методів контролю за витратами та доходами платників податку.

Які новини в індексації зарплати нас очікують? Законом про Держбюджет-2015 установлено, що КМУ затверджує особливий порядок проведення індексації грошових доходів населення в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету ПФУ і бюджетів інших соцстрахівських фондів на 2015 рік.

Особливим порядком індексації «погрожували» і у 2014 році. Така сама норма з’явилася в п. 64 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2014 після внесення до нього змін Законом № 1622*. Але у 2014 році Уряд так і не прийняв відповідне рішення, і ми продовжували індексувати доходи (зокрема, зарплату) за старим порядком.

Чи затвердить КМУ особливий порядок індексації у 2015 році? Упевнені, що затвердить! Для цього п. 31 Закону № 76 внесли доповнення в ст. 5 Закону про індексацію: проведення індексації здійснюють в межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету ПФУ і бюджетів інших соцстрахівських фондів. Аналогічну норму прописали і в п. 9 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2015. Але до появи відповідного нормативного документа індексуємо зарплату за старими правилами.

Величини приросту індексів споживчих цін для проведення індексації зарплати за січень 2015 року знайдете на с. 13 цього номера.

Обмеження розміру зарплати. Минулорічні «економрішення» запам’яталися запровадженням максимальних розмірів зарплат для окремих чиновників: керівних працівників органів державної влади та інших державних органів, створених органами державної влади та органами місцевого самоврядування підприємств, установ і організацій (п. 13 Заходів № 65), а також суддів (п. 64 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2014). Для них максимальний розмір зар­плати — 15 мінзарплат. Як зазначено в п. 13 Заходів № 65, при порівнянні суми заробітної плати із зазначеним обмеженням не враховують суму виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності, суму допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, а також оплату періоду щорічної відпустки.

У той же час із серпня 2014 року народні депутати України, члени КМУ та керівники центральних органів виконавчої влади та інших державних органів отримували зарплату у розмірі посадового окладу (ст. 32 Закону про Держбюджет-2014). Ми розглядали цю норму в «ОП», 2014, № 20, с. 4.

Подібні «урізання» діють і в 2015 році, але звучать вони дещо по-іншому. Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону № 76 місячна зарплата народних депутатів, членів КМУ, прокурорів, працівників держорганів та інших бюджетних установ, працівників НБУ, суддівська винагорода обмежується 7 розмірами МЗП. А ось при скороченні чисельності працівників — 10 розмірами МЗП. При порівнянні зарплати з такими обмеженнями, як і минулого року, не враховуйте виплати, наведені у п. 13 Заходів № 65.

Майте на увазі! У 2015 році під урізання зар­плати підпадають усі працівники вищенаведених органів, а не тільки керівні, як це було минулого року.

Також відмітимо, що максимальний розмір місячної зарплати (не більше10 розмірів МЗП) тепер установлений і для працівників суб’єктів господарювання державного сектору економіки. Не поширюється така норма на працівників суб’єктів господарювання держсектору економіки, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (їх перелік затверджує КМУ).

Крім цього, ви повинні пам’ятати, що у 2015 році указані урізання не торкнуться:

— працівників Національного антикорупційного бюро та Національного агентства з питань запобігання корупції;

— місячного грошового забезпечення (зарплати) військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, працівників, які беруть участь в АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об’єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Як Закон № 76 буде узгоджуватися із Заходами № 65? Що ж, це питання відкрите, а ми чекаємо або уточнень до Заходів № 65, або ж окремих роз’яснень.

Скорочення (і не тільки) продовжуються. Нагадаємо, що із серпня 2014 року по центральним органам виконавчої влади, які здійснюють конт­роль та нагляд у відповідних галузях і сферах, та центральним органам виконавчої влади, виконання функцій яких можуть здійснювати відповідні міністерства, прокотилася «хвиля» скорочень. Крім того, керівники цих органів відправляли своїх працівників у відпустки без збереження зарплати (керівник самостійно визначав строки цієї відпустки), установлювали працівникам неповний робочий час (без попередження), скорочували або відміняли стимулюючі виплати, зменшували доплати і надбавки, установлені у граничних розмірах. Про це йшла мова у п. 6⁶ Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2014 («ОП», 2014, № 15, с. 4).

Такі тенденції збережуться і у 2015 році (п. 9 Прикінцевих положень Закону № 76). На жаль, у цьому році вони торкнуться більш широкого спектру працівників — органів виконавчої влади та інших державних органів. Процедури такі ж: скорочення (на 20 %), відправка у відпустку «за свій рахунок» на період, визначений керівником, установлення неповного робочого часу без попередження, а також маніпуляції із вищенаведеними виплатами.

Не торкнуться такі заходи органів, які беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об’єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об’єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Розрахунок пенсій для кожної особи — справа чітко індивідуальна. Проте на державному рівні гарантований мінімальний розмір пенсії за віком. Він дорівнює розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Далі наведемо мінімальний розмір пенсії у 2015 році.

Що стосується допомоги при народженні дитини, то тепер ця виплата не залежить від прожиткового мінімуму на дітей та їх кількості. Річ у тім, що розмір такої допомоги на дітей, народжених після 30 червня 2014 року, зафіксований на рівні 41280 грн.* Саме на такий розмір допомоги можуть розраховувати особи, які стали батьками у 2015 році. Причому одноразово виплачується допомога в розмірі 10320 грн., а потім упродовж наступних 36 місяців по 860 грн.

Окремо зазначимо, що в умовах тотальної економії бюджетних коштів підвищувати таку допомогу для матусь не збираються ☹.

На відміну від бюджетників, госпрозрахункові підприємства можуть установлювати добові на час відрядження в необмеженому розмірі. Але тільки певна сума може потрапити до витрат. Цього вимагає нині чинний абзац четвертий п.п. 140.1.7 ПКУ, яким і висуваються граничні розміри добових. Але Законом № 71 передбачено, що зазначені розміри використовуватимуться саме в цілях необкладення ПДФО.

Оскільки самі величини не змінюються, то нижче наведемо максимальний розмір добових для працівників госпрозрахункових підприємств у 2015 році:

— для відряджень у межах України — не більше 0,2 розміру мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на кожний день такого відрядження — 243,60 грн. (1218 грн. х 0,2);

— для відряджень за кордон — не більше 0,75 розміру мінімальної зарплати, установленої на 1 січня податкового (звітного) року, з розрахунку на кожний день такого відрядження — 913,50 грн. (1218 грн. х 0,75).

У межах реформи ЄСВ реформують фонди соцстрахування. Для цього Фонди соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України реорганізують шляхом злиття в об’єднаний Фонд соціального страхування, який буде їх правонаступником (розд. VII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 77).

Ще один «сюрприз» підготував Закон № 77. Стосується він зміни розміру допомоги по тимчасовій непрацездатності залежно від страхового стажу.

Наведемо внесені зміни для застрахованих осіб (ст. 24 Закону № 77):

Розмір допомоги по вагітності та пологах залишиться тим самим і виплачуватиметься в розмірі 100 % середнього заробітку, незалежно від страхового стажу.

Про прийняття Трудового кодексу говорять давно. Справа навіть дійшла до появи законопроекту в уже далекому 2007 році, але у 2012 році його відкликали… І ось у 2014 році знов у всіх на вустах новий проект Трудового кодексу. І це зрозуміло — хоча нині сущий КЗпП і зазнав зміни після 1971 року (роки його прийняття), проте й зараз його норми не враховують багатьох нюансів, і просто відсилають до нормативки подеколи ще радянських часів. А прогресивні тенденції у трудових відносинах і зовсім йому чужі.

Чи вдасться цього разу спроба прийняти Трудовий кодекс? У цьому практично немає сумнівів. Зараз на сайті Мінсоцполітики можна ознайомитися з новим проектом Трудового кодексу. Його остаточний варіант планують підготувати до лютого 2015 року. Отже, чекаємо останнього зимового місяця, щоб детально поговорити про «чистовий» варіант проекту Трудового кодексу.

Що ще чекає нас у найближчому майбутньому? Двома словами і не пояснити — ініціатив настільки багато, що охопити їх в одній статті неможливо. Ми ж із вами розглянули найбільш значимі та осяжні у сфері оплати праці.

Але насамкінець не можемо умовчати про ще деякі. Наприклад, Уряд планує відмовитися від паперового документообігу і перейти на електронне безконтактне управління, надати електронні підписи громадянам. Передбачають зробити це протягом трьох років.

Крім цього, Законом про Держбюджет-2015 передбачено, що багато норм різних законодавчих актів у 2015 році застосовуються в порядку та розмірах, установлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного та місцевого бюджетів і бюджетів соцстрахівських фондів. В основ­ному це стосується різних соціальних гарантій громадянам України. Детальніше з переліком таких законодавчих актів можна ознайомитися в п. 9 Прикінцевих положень Закону про Держбюджет-2015. Зауважте, подібна «приписка» уже не раз звучала в головних кошторисах країни. Проте у 2015 році, як бачимо, список «кабмінівського» регулювання поповнився і нормами інших Законів, що не звучали в Законі про Держбюджет-2014.

Ось такі не зовсім радісні новорічні «подарунки» від держави. Хотілося б вірити, що вжиті заходи щодо соціально-економічних реформ у майбутньому все ж таки дадуть поштовх до зростання економіки та добробуту громадян.

КЗпП — Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

ККУ — Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III.

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8074-Х.

Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.

Закон про індексацію — Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.91 р. № 1282-ХII.

Закон № 3551 — Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XI.

Закон № 1584 — Закон України «Про жертви нацистських переслідувань» від 23.03.2000 р. № 1584-III.

Закон № 239 — Закон України «Про донорство крові та її компонентів» від 23.06.95 р. № 239/95-ВР.

Закон про Держбюджет-2014 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 16.01.2014 р. № 719-VII.

Закон № 1622 — Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 р. № 1622-VII.

Закон про Держбюджет-2015 — Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VIII.

Закон № 71 — Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-VIII.

Закон № 76 — Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII.

Закон № 77 — Закон України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 р. № 77-VIII.

Законопроект № 1379 — проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо визначення бази оподаткування при нарахуванні заробітної плати» від 10.12.2014 р. № 1379.

Заходи № 65 — Заходи щодо економного і раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади і інших державних органів, створених органами державної влади і органами місцевого самоврядування підприємств, установ та організацій, що використовують кошти державного бюджету, затверджених постановою КМУ від 01.03.2014 р. № 65.

ВЗ — військовий збір.

ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

ПДФО — податок на доходи фізичних осіб.

ПСП — податкова соціальна пільга.

нмдг — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.