* Про основні соціально-економічні реформи 2015 року див. в «ОП», 2015, № 1, с. 4.
Основний закон, що визначає порядок і правила справляння ЄСВ, — Закон № 2464. Саме цим Законом керуємося при визначенні платників ЄСВ, бази нарахування, розмірів ставок тощо.
Наприкінці 2014 року депутати ухвалили Закон № 77, яким профільний Закон № 2464 було підкориговано.
Що ж змінилося для роботодавців і з чим доведеться працювати на ЄСВ-полі з 1 січня 2015 року? Давайте відкриємо карту законодавчих ЄСВ-новацій і попутно повідомимо про норми, яких вони не торкнулися.
База нарахування
Перш за все зазначимо, що об’єкти справляння ЄСВ** не змінилися. Як і раніше, до бази справляння ЄСВ роботодавці включають:
— зарплату за видами виплат, які визначають відповідно до Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР (детальну розшифровку таких виплат наведено в Інструкції № 5);
— винагороду фізособам-непідприємцям за виконані роботи (надані послуги) за ЦПД;
— лікарняні (оплату перших п’яти днів хвороби за рахунок коштів роботодавця і допомогу по тимчасовій непрацездатності за рахунок Фонду соцстраху);
— допомогу по вагітності та пологах.
** Детальніше з базою (об’єктами) справляння ЄСВ і його ставками можна ознайомитися в «ОП», 2014, № 18, с. 31.
Не змінився і розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ. Як і раніше, він дорівнює 17 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ПМПО), установленого законом***. Це означає, що в разі нарахування застрахованій особі доходу, що перевищує 17 ПМПО, із суми перевищення ЄСВ не справляють.
*** Див. також «ОП», 2015, № 1, с. 4.
На 2015 рік ПМПО встановлено в січні — листопаді у розмірі 1218 грн. у грудні — 1378 грн. (ст. 7 Закону про Держбюджет-2015).
А отже, поріг для нарахування ЄСВ у 2015 році дорівнюватиме:
— січень — листопад — 20706 грн.;
— грудень — 23426 грн.
Які з’явилися нововведення? Закон № 2464 доповнили визначенням основного місця роботи. Це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де перебуває (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464). Таке визначення буде важливим для застосування ЄСВ-новинок. Про це читайте далі.
ЄСВ із зарплати нижче «мінімалки» по-новому!
Кардинально змінився підхід до визначення бази нарахування ЄСВ. Для зарплати та винагороди за ЦПД її визначають окремо за кожною застрахованою особою (абзаци перший і другий п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464). Раніше ЄСВ нараховували на загальну суму зарплати в межах максимальної бази нарахування ЄСВ, а утримували ЄСВ окремо за кожною застрахованою особою. Тепер за кожною застрахованою особою хочуть бачити і нарахований, і утриманий ЄСВ. Найімовірніше, будуть унесені зміни й до ЄСВ-звітності.
Крім цього, для працівників усіх підприємств, організацій, установ незалежно від форми власності, у тому числі і для бюджетників, працевлаштованих за основним місцем роботи, в яких база нарахування ЄСВ (за вирахуванням винагороди за ЦПД) менше мінімальної зарплати, установленої законом на місяць, за який нараховується зарплата (дохід) (далі — МЗП), Законом № 77 установлено спеціальне правило. Для них ЄСВ у частині нарахування розраховують як добуток МЗП і встановленої ставки ЄСВ (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).
Нагадаємо: у січні — листопаді 2015 року місячний розмір МЗП становить 1218 грн., у грудні 2015 року — 1378 грн. (ст. 8 Закону про Держбюджет-2015).
Важливо! Нововведення щодо розрахунку ЄСВ, виходячи з МЗП, стосується тільки нарахованого ЄСВ, утриманого — ні.
Тобто для працівників з нарахованою зарплатою менше мінімальної, нараховують ЄСВ на суму МЗП, а утримують з фактично нарахованого доходу.
Зверніть увагу! Положення абз. 10 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 не застосовуються до зарплати (лікарняні, декретні) працівників-інвалідів (8,41 %), працюючих інвалідів підприємств і організацій громадських організацій інвалідів (5,5 %), працівників УТОГ і УТОС (5,3 %).
Кого із працівників торкнеться нова норма ч. 5 ст. 8 Закону № 2464? Перш за все тих працівників, в яких нарахована зарплата нижче мінімуму внаслідок установлення неповного робочого часу або ж перебування у відпустці без збереження заробітної плати.
Урахуйте: зовнішніх сумісників зазначене нововведення не торкнулося. Їх дохід порівнювати з МЗП не потрібно. Тобто незалежно від розміру нарахованого доходу базою нарахування ЄСВ буде його фактично нарахована сума.
Для внутрішніх сумісників із МЗП порівнюємо загальну базу нарахування ЄСВ, нараховану його роботодавцем (див. роз’яснення фахівця ДФСУ на с. 5 цього номера).
Як працюватиме на практиці це нововведення, розглянемо на прикладах.
Приклад 1. Працівник працевлаштований у бюджетній установі за основним місцем роботи. Йому встановлено неповний робочий час. Згідно зі штатним розписом посадовий оклад працівника становить 1218 грн. Доплат і надбавок не отримує. У січні 2015 року йому було нараховано зарплату за відпрацьований час у сумі 609 грн. Ставка ЄСВ у частині нарахування становить 36,3 %, у частині утримання — 3,6 %.
Сума зарплати за січень 2015 року не перевищує МЗП, установленої законом на січень 2015 року (609 грн. < 1218 грн.). Тому для такого працівника застосовуємо нове правило, установлене ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 — суму ЄСВ у частині нарахувань розраховуватимемо виходячи з МЗП.
Визначимо суму нарахованого ЄСВ:
1218,00 х 36,3 % = 442,13 грн.
Утримуємо ЄСВ з фактично нарахованої зарплати. Сума утриманого ЄСВ становитиме:
609,00 х 3,6 % = 21,92 грн.
Приклад 2. Працівнику бюджетної організації в січні 2015 року нараховано зарплату за відпрацьований час у сумі 1000,00 грн. і лікарняні за дні непрацездатності в січні 2015 року в сумі 305,90 грн.
База нарахування ЄСВ становить 1305,90 грн. (1000,00 + 305,90), що вище МЗП (1305,90 грн. > 1218,00 грн.). Тому відповідні ставки ЄСВ необхідно застосовувати до фактично нарахованих сум (до зарплати в сумі 1000,00 грн. і до лікарняних у сумі 305,90 грн.).
Визначимо суму нарахованого ЄСВ:
1000,00 х 36,3 % + 305,90 х 33,2 % = 464,56 грн.,
де 36,3 % і 33,2 % — ставки нарахування ЄСВ на зарплату для бюджетних організацій і на лікарняні відповідно.
Сума утриманого ЄСВ становитиме:
1000,00 х 3,6 % + 305,90 х 2 % = 42,12 грн.,
де 3,6 % і 2 % — ставки утримання ЄСВ із зарплати і з суми лікарняних відповідно.
Приклад 3. Працівник бюджетної організації — зовнішній сумісник, працює на 0,5 ставки. Посадовий оклад становить 1500 грн. За січень 2015 року сума нарахованої зарплати для такого працівника склала 750,00 грн.
Для зовнішніх сумісників нове правило щодо нарахування ЄСВ на зарплату менше МЗП не застосовують. Тому ЄСВ у частині нарахування визначають виходячи з фактично нарахованої зарплати сумісника.
Визначимо суму нарахованого ЄСВ:
750,00 х 36,3 % = 272,25 грн.,
де 36,3 % — ставка нарахування ЄСВ на зарплату для бюджетних організацій.
Сума утриманого ЄСВ становитиме:
750,00 х 3,6 % = 27,00 грн.,
де 3,6 % — ставка утримання ЄСВ із зарплати.
На нашу думку, при порівнянні бази нарахування ЄСВ з МЗП перехідні виплати (відпускні, лікарняні, допомога по вагітності та пологах) слід відносити до тих місяців, за які їх нараховано. Якщо частину місяця не відпрацьовано у зв’язку з прийняттям на роботу або звільненням із роботи, при цьому нарахована зарплата виявилася менше МЗП, — норму абз. 10 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 не застосовуємо. Підтверджують наші висновки і фіскали (див. с. 5 цього номера).ср.
Але залишається відкритим питання нарахування ЄСВ для осіб, які перебувають весь місяць у відпустці без збереження заробітної плати на законних підставах* (немає бази нарахування ЄСВ). Чи застосовуватимуть для них нове правило, установлене ч. 5 ст. 8 Закону № 2464, — покаже час.
* Згідно зі ст. 25 і 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.96 р. № 504/96-ВР і п. 9 розд. III Прикінцевих і перехідних положень Закону № 76.
Коефіцієнт для пониження ставки ЄСВ
Ви вже знаєте, що основна мета реформи ЄСВ — легалізація зарплати. Для цього Законом № 77 передбачили застосування понижуючого коефіцієнта для ставок нарахування ЄСВ на зарплату звичайних працівників і винагороду за ЦПД. Причому тільки за основним місцем роботи. Не за основним місцем роботи до нарахованої зарплати (доходу) ставки нарахування ЄСВ застосовують без коефіцієнта бази нарахування (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464).
«Цікава» деталь: профільним Законом № 2464 понижуючий коефіцієнт для ставок нарахування ЄСВ не передбачено. Адже саме цим Законом визначають порядок нарахування, обчислення та сплати ЄСВ. Прописали понижуючий коефіцієнт тільки в ч. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77. Швидше за все, таку помилку законодавці допустили через поспіх при прийнятті в останні дні 2014 року цього та низки інших законів. Сподіватимемося, що необхідні зміни внесуть і до самого Закону № 2464. Тим паче що Кабміну дали тримісячний строк для підготовки і подання на розгляд ВРУ пропозицій щодо приведення законів України у відповідність із Законом № 77.
Отже, з 1 січня 2015 року при нарахуванні зарплати за основним місцем роботи і винагороди за ЦПД застосовують коефіцієнт, що знижує ставки нарахування ЄСВ.
Проте не все так просто, як здається на перший погляд. Із застосуванням такого коефіцієнта пов’язано чимало обмежень. Понизити ставку ЄСВ зможуть тільки ті підприємства, які з 1 січня 2015 року виконають низку тяжких умов. Про це по порядку.
Хто застосовує. Понижуючий коефіцієнт можуть застосувати роботодавці, перелічені в абзацах другому і третьому п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464. До них належать юрособи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі їх філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, що мають окремий баланс і самостійно проводять розрахунки із застрахованими особами, і фізособи-підприємці, які використовують працю звичайних фізосіб на умовах трудового договору (контракту) і за ЦПД.
З цього випливає, що на понижуючий коефіцієнт можуть розраховувати і бюджетні організації, але практично він їм не «світить» (про це — далі).
До якої бази нарахування застосовують. Понижуючий коефіцієнт застосовують тільки до ставок ЄСВ у частині нарахувань, установлених ч. 5 ст. 8 Закону № 2464 для:
— зарплати (ставка ЄСВ залежно від класу профризику або у фіксованому розмірі для бюджетників, суднобудівників, підприємств, які використовують працю працівників з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації та бортоператорів, які виконують спецроботи в польотах);
— винагороди за ЦПД (ставка ЄСВ — 34,7 %).
Важливо! Понижуючі коефіцієнти до ставки нарахування ЄСВ не можна застосовувати до зарплати працівників-інвалідів (8,41 %), до зарплати працюючих інвалідів підприємств і організацій громадських організацій інвалідів (5,5 %), до зарплати працівників УТОГ і УТОС (5,3 %), до лікарняних і декретних (33,2 %, 8,41 %, 5,5 %, 5,3 %).
Умови застосування зниженої ставки. У 2015 році застосувати понижені ставки збору зможуть тільки ті роботодавці, які одночасно виконають чотири умови, перелічені в ч. 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 77. Озвучимо їх.
Перша умова — загальна база нарахування ЄСВ за місяць має перевищувати загальну середньомісячну базу нарахування для цього платника у 2014 році.
Друга умова — середня зарплата по підприємству повинна збільшитися як мінімум на 30 % порівняно з середньою зарплатою 2014 року. Як розраховувати цей показник, на жаль, Закон № 77 не уточнив. Ураховуючи, що в ЄСВ-звіті передбачено такий показник, як середньооблікова кількість штатних працівників, вважаємо, що розраховувати середню зарплату слід з урахуванням п.п. 4.1.1 Інструкції № 5.
Третя умова — середня зарплата по підприємству в місяці, за який нараховується зарплата та винагорода за ЦПД, становить не менше 3 МЗП (у січні — листопаді — не менше 3654 грн., у грудні — не менше 4134 грн.).
Четверта умова — середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта має бути не менше 700 грн.*
* В інтернет-ресурсах з’явилася інформація про те, що на сьогодні вже розроблено чергові зміни: норми за середньою зарплатою не менше 3 МЗП і середнім платежем не менше 700 грн. планують виключити з умов.
Розмір понижуючого коефіцієнта. Якщо платник ЄСВ виконав одночасно всі 4 умови, то він має право зменшити ставку нарахованого ЄСВ. А ось розмір коефіцієнта, що знижує ставку нарахування ЄСВ, залежатиме ще від додаткової умови виконання зазначеної вище першої умови. Наведемо його у вигляді алгоритму нижче.
Таким чином, скористатися коефіцієнтом у розмірі 0,4 при нарахуванні ЄСВ можна, тільки якщо у 2015 році в місяці нарахування зарплати виконується умова перевищення бази нарахування ЄСВ у 2,5 і більше разів порівняно із загальною середньомісячною базою нарахування ЄСВ у 2014 році.
Якщо умова не виконається, то для визначення розміру коефіцієнта слід здійснити додаткові розрахунки. Для цього необхідно загальну середньомісячну базу нарахування ЄСВ у 2014 році поділити на базу нарахування ЄСВ за місяць, за який нараховують зарплату і винагороди за ЦПД.
Зверніть увагу! Понижуючий коефіцієнт, отриманий розрахунковим шляхом, не може бути у 2015 році менше 0,4.
У 2016 році понижуючий коефіцієнт планують підвищити до 0,6.
Розглянемо далі на прикладі, як розрахувати понижуючий коефіцієнт.
Приклад 4. У 2014 році середня зарплата на підприємстві дорівнювала 2900 грн. У січні 2015 року зарплату підвищили. З урахуванням підвищення середня зарплата склала 3770 грн.
Загальна база нарахування ЄСВ за січень 2015 року 113100 грн. Загальна середньомісячна база нарахування ЄСВ за 2014 рік — 87000 грн. На підприємстві працює 30 співробітників. Ставка нарахування ЄСВ — 36,8 %.
Перша умова виконана: загальна база нарахування ЄСВ у січні 2015 року перевищила загальну середньомісячну базу нарахування у 2014 році (113100 грн. > 87000 грн.).
Друга умова виконана: середня зарплата в установі збільшилася на 30 % порівняно із середньою зарплатою 2014 року (2900 грн. х 1,3 = 3770 грн.).
Третя умова виконана: середня зарплата перевищує 3 МЗП (3770 грн. > 3654 грн.).
Про виконання четвертої умови буде відомо після того, як розрахуємо понижуючий коефіцієнт. Визначимо його.
Загальна база нарахування ЄСВ у січні 2015 року (113100 грн.) перевищує загальну середню базу нарахування ЄСВ у 2014 році (87000 грн.), але менше ніж у 2,5 раза. Тому необхідно визначити понижуючий коефіцієнт розрахунковим шляхом. Він дорівнює 0,8 (87000 грн. : 113100 грн.).
З урахуванням цього понижуючого коефіцієнта ставка нарахування ЄСВ становитиме:
— для січневої зарплати звичайних працівників — 29,44 % (36,8 % х 0,8);
— для винагороди за ЦПД (якщо така була), нарахованої за дні роботи в січні 2015 року, — 27,76 % (34,7 % х 0,8).
Четверта умова виконана: середній платіж на одну застраховану особу після застосування коефіцієнта склав 1245,61 грн., що вище за необхідний платіж на одну застраховану особу в сумі 700 грн. ((113100 х 29,44 % + 113100 х 3,6 %) : 30).
У наведеному прикладі підприємство виконало всі чотири умови і може застосовувати до діючої ставки нарахування ЄСВ понижуючий коефіцієнт 0,8.
Якщо ж роботодавець розрахує понижуючий коефіцієнт, але після його застосування платіж на одну застраховану особу буде менше 700 грн., доведеться нараховувати ЄСВ за звичайною ставкою без урахування понижуючого коефіцієнта.
Як бачите, роботи бухгалтерам помітно додалося. Хоча з такими кабальними умовами можливість застосувати понижуючий коефіцієнт буде в одиничних роботодавців. А для бюджетних організацій з урахуванням жорсткої економії бюджетних коштів реалізувати одночасно всі чотири умови — завдання не здійсненне на практиці.
За фактом, швидше за все, змальоване веселковими барвами зниження податкового навантаження на роботодавця для багатьох так і залишиться в чорно-білих тонах.
ПОсилили штрафні санкції
З 1 січня 2015 року відбулися зміни і в накладенні штрафних санкцій (ч. 11 ст. 25 Закону № 2464). Нагадаємо їх:
— підвищили удвічі штрафи за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) ЄСВ (20 % замість 10 % своєчасно не сплачених сум), а також за донарахування своєчасно не нарахованого ЄСВ (10 % замість 5 % донарахованої суми);
— запровадили штрафи за неподання ЄСВ-звітності: за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності — штраф у розмірі 170 грн. (10 нмдг). Ті самі дії протягом року тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. (60 нмдг).
Детальніше дізнатися про діючі фінансові та адміністративні санкції за порушення законодавства про ЄСВ можна на с. 30 цього номера.
Висновки:
— Розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ у 2015 році дорівнює в січні — листопаді — 20706 грн., у грудні — 23426 грн.
— Якщо база нарахування ЄСВ (крім винагороди за ЦПД) за працівником, працевлаштованим за основним місцем роботи, менше МЗП, сума ЄСВ дорівнює добутку розміру МЗП і ставки ЄСВ. До працівників-сумісників таке обмеження не застосовується.
— У разі одночасного виконання низки тяжких умов роботодавець може застосувати коефіцієнт, що знижує ставку нарахування ЄСВ. У 2015 році розмір такого коефіцієнта не може бути менше 0,4.
Використані документи і скорочення
Закон № 76 — Закон України «Про внесення змін і визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 р. № 76-VIII.
Закон № 77 — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 р. № 77-VIII.
Закон № 2464 — Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI.
Закон про Держбюджет-2015 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28.12.2014 р. № 80-VIII.
Інструкція № 5 — Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. № 5.
ЄСВ — єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
ЦПД — цивільно-правовий договір.
