Відповідальність. Розмір штрафу за неподання Повідомлення про прийняття працівника на роботу за формою, наведеною в додатку до постанови КМУ від 17.06.2015 р. № 413*, — цікавить кожного роботодавця. Адже на ділі може статися всяке і, як наслідок цього «всякого», про Повідомлення пригадають, коли новий працівник ось уже місяць як працює в установі. Момент для його подання минув… До штрафу в якому розмірі готуватися?
* Далі — постанова № 413. Цей нормативний документ і зразок заповнення Повідомлення ми розміщували в «ОП», 2015, № 13, с. 4. Також читайте статтю «Повідомлення про прийняття працівника на роботу: усуваємо «білі» плями» // «ОП», 2015, № 15, с. 12.
Це запитання спочатку було адресоване ДФСУ (див. категорію 301.09 «ЗІР»). Фіскали відписалися, що уповноважені тільки приймати Повідомлення, і тактовно «перевели стрілки» на Мінсоцполітики і Держпраці — мовляв, до них усі питання з контролю за дотриманням трудового законодавства.
Тепер нам відома позиція трудових відомств із цього приводу. На жаль, вона не потішить роботодавців. Так, на думку Мінсоцполітики (лист від 19.08.2015 р. № 1069/13/84-15) і Держпраці (лист від 03.08.2015 р. № 1364/24/21/01/2298-15), неподання Повідомлення загрожує:
фінансовими санкціями у вигляді штрафу в розмірі 30 МЗП, установлених законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого вчинено порушення ( абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП) + адміністративною відповідальністю (для посадових осіб установи) у вигляді штрафу від 8500 до 17000 грн. ( ч. 3 ст. 41 КУпАП).
Доповнимо: за повторне протягом року порушення, передбачене ч. 3 ст. 41 КУпАП і за яке особу вже було піддано адмінстягненню, адмінштраф становить від 17000 до 34000 грн. ( ч. 4 ст. 41 КУпАП).
Чому саме такий висновок? Адже ці норми присвячено порушенням за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту). Мінсоцполітики свою точку зору навело без жодних пояснень — у роз’ясненні тільки озвучені наведені розміри штрафів. А ось Держпраці пояснило хід своїх міркувань: «Повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу є частиною укладання трудового договору, яке складається із видання наказу та повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальних органів».
Проте, на нашу думку, наведений комплект якщо вже і розглядати, то як оформлення трудових відносин у цілому: уклали трудовий договір (в усній чи письмовій формі), видали наказ (розпорядження) про прийняття на роботу та подали Повідомлення фіскалам. Саме такий підхід напрошується після прочитання ч. 3 ст. 24 КЗпП, в якій якраз і згадується про обов’язковість подання Повідомлення. Більше того, ми проаналізували абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП і ч. 3 ст. 41 КУпАП — у них ідеться про штрафи саме за відсутність оформлення трудового договору, а не за допуск працівника до роботи без оформлення трудових відносин. Також у цих нормах не сказано жодного слова про порушення законодавства в разі неподання Повідомлення.
Погодьтеся, роботодавець міг укласти трудовий договір і видати наказ про прийняття на роботу, але забути подати Повідомлення. Тоді виходить: оскільки установа уклала трудовий договір з працівником, то формально роботодавцю вже не загрожують санкції абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП і ч. 3 ст. 41 КУпАП — адже трудовий договір (наказ про прийняття на роботу, що свідчить про його укладення) на руках. Тобто з аргументами Держпраці можна посперечатися.
До чого ми хилимо? Ми вважаємо, що неподання Повідомлення слід розглядати як порушення інших вимог трудового законодавства. За таке порушення роботодавець несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 1 МЗП ( абз. 5 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Тоді як посадовій особі установи загрожує штраф у розмірі від 510 до 1700 грн. ( ч. 1 ст. 41 КУпАП). Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, за яке особу вже було піддано адмінстягненню, або ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки, одинокого батька/матері (особи, яка їх замінює та виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда), загрожують посадовій особі штрафом у розмірі від 1700 до 5100 грн. ( ч. 2 ст. 41 КУпАП).
Але, як бачимо, Мінсоцполітики і Держпраці взяли курс на жорсткіші штрафи. Чи є передумови, що трудові відомства змінять свою думку? Надія на Уряд, який уповноважили затвердити порядок накладення штрафів згідно зі ст. 265 КЗпП, — останнє слово за ним.
Увага! Роботодавець зобов’язаний подати Повідомлення, нехай і з запізненням. Від фінансових санкцій це його не врятує ( ч. 7 ст. 265 КЗпП), а ось посадова особа зможе уникнути адмінвідповідальності згідно з КУпАП.
Канали подання. Чи можна переслати Повідомлення поштою? ДФСУ (див. категорію 301.01 «ЗІР») і Мінсоцполітики (див. лист від 19.08.2015 р. № 1069/13/84-15) підійшли до відповіді досить формально: постановою № 413 таку можливість не передбачено.
А ось Держпраці (див. лист від 03.08.2015 р. № 1364/24/21/01/2298-15) надала конкретні роз’яснення з цього приводу: оскільки постановою № 413 не визначено способи подання Повідомлення в паперовому вигляді, то не виключена можливість подання інформації поштовим відправленням з повідомленням про вручення. У такому разі датою повідомлення буде дата надсилання листа відповідно до поштової квитанції.
Що ж, така позиція може потішити окремих роботодавців. Проте не поспішайте скористатися такою рекомендацією Держпраці. Усе ж таки приймати Повідомлення — обов’язок фіскалів. Ми рекомендуємо спочатку дізнатися думку вашої податкової інспекції щодо надсилання Повідомлення поштою. Якщо такої можливості немає, то не ризикуйте, — подавайте Повідомлення засобами електронного зв’язку або подайте цю форму особисто.
