Мінсоцполітики нагадало про гарантії для військовослужбовців
Фахівці Мінсоцполітики в листі від 21.09.2018 р. № 18210/0/2-18/52 розглянули випадки, коли за працівником зберігаються місце роботи та посада згідно з ч. 3 та 4 ст. 119 КЗпП. Цією нормою встановлений обов’язок роботодавця за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації зберігати місце роботи, посаду та середній заробіток на підприємстві, фермерському господарстві, у сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності й у фізичних осіб — підприємців, у який вони працювали на час призову.
Мінсоцполітики доповнює цю норму важливими уточненнями. Зокрема, у багатьох роботодавців виникло питання збереження середнього заробітку та місця роботи щодо працівників, які пішли служити за контрактом добровільно.
Відомство говорить про те, що дотримуватися зазначеної гарантії (збереження місця роботи (посади) та середнього заробітку) за працівниками необхідно, у тому числі в разі їх добровільного вступу на військову службу за контрактом.
З норми так само випливає, що дотримуватися гарантії ми повинні до фактичної демобілізації працівника. І тут запитань не виникає. А ось що із закінченням особливого періоду? Чи діє він зараз?
У своїх «найсвіжіших» листах ВСУ (від 13.07.2018 р. № 60-1543/0/2-18) і Мінсоцполітики (від 16.08.2018 р. № 1431/0/101-18) упевнено стверджують, що так, діє.
Таким чином, оскільки наразі в Україні продовжує діяти особливий період, то роботодавці продовжують зберігати за «своїми» не демобілізованими військовими: і місце (посаду), і середню зарплату. Стосовно працівників, направлених на альтернативну (невійськову) службу, зазначені гарантії не діють.
Середній заробіток «працівника-солдата» «дотягувати» до МЗП не потрібно
Про це нам ще раз нагадують фахівці Мінсоцполітики в листі від 18.06.2018 р. № 1056/0/101-18.
За працівниками, які вступили на військову службу, роботодавці зберігають місце роботи, посаду і середній заробіток згідно зі ст. 119 КЗпП. При цьому середньоденну зарплату розраховують згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують початку військової служби. Тобто робочі дні, пропущені на роботі у зв’язку з військовою службою «працівника-солдата», оплачують виходячи із суми середньоденної зарплати.
Якщо сума такого середнього заробітку за місяць виявиться нижчою «мінімалки» (3723,00 грн.), то розраховувати і «дотягувати» до МЗП її не потрібно!
Річ у тому, що зарплату в розмірі не нижче «мінімалки» нараховують працівникам, що виконали місячну норму праці. Якщо ж працівник не виконав місячну (годинну) норму праці, його фактичну зарплату порівнюють із мінімальною, розрахованою пропорційно виконаній нормі праці. Нагадаємо, що раніше фахівці Мінсоцполітики вже говорили про те, що сума середнього заробітку, розрахована згідно з Порядком № 100, не включається до зарплати для забезпечення її мінімального розміру (див. лист від 13.02.2017 р. № 322/0/101-17/282 // «ББ», 2017, № 8, с. 17, лист від 18.06.2018 р. № 1056/0/101-18 // «ОП», 2018, № 13, с. 7).
Інформація про страховий стаж у лікарняному листі: як можна заповнити
Мова йде про заповнення розділу зворотного боку листка непрацездатності «Страховий стаж на день настання непрацездатності: до 5 років, від 5 до 8, від 8 і більше років (потрібне підкреслити)». У ньому кадровик (інша уповноважена особа) повинен зазначити страховий стаж працівника, який приніс цей лікарняний лист. Здавалося б, нічого складного.
Але страхове законодавство весь час змінюється, а форма листка непрацездатності – чомусь ні. Інструкції, що визначають порядок його заповнення, так само не йдуть у ногу з часом.
Тому доводиться задовольнятися роз’ясненнями ФСС. Отже, запитання: чи можна на зворотному боці лікарняного листа, заповнюючи графу про стаж, не лише його підкреслити, а відразу писати в місяцях?
Запитання слушне. І як ви розумієте, викликане воно появою нової форми Заяви-розрахунку. Тепер дані про страховий стаж до її граф (гр. 21 і 22) потрібно заносити в місяцях. Ну а оскільки цією інформацією володіють кадровики, а заповнюють її в Заяві-розрахунку бухгалтери, то і ті, й інші дійшли висновку: передавати «кадрову» інформацію про стаж у місяцях до бухгалтерії буде краще через бланк лікарняного листа. Тим більше, відділ кадрів і так це робить, але тільки через підкреслення періоду стажу. Погодьтеся, ідея чудова! А найголовніше – це зручно. Запитання-пропозицію адресували ФСС.
Відповідь була надана на офіційному сайті Фонду (http://www.fssu.gov.ua) 01.11.2018 р.
ФСС вважає за можливе внесення інформації щодо стажу в місяцях у відповідній частині бланка листка непрацездатності.
Тобто, крім загальних даних про стаж (підкреслення відповідного періоду), відділ кадрів (уповноважений) у цій частині бланка може записати додатково інформацію про стаж застрахованої особи в місяцях.
