Відзначимо, що в загальному випадку підрахунок та оплату надурочних годин здійснюють у кінці облікового періоду. Але для працівника, що звільняється, надурочні години необхідно оплатити при остаточному розрахунку, тобто в останній день роботи. Для оплати надурочних годин потрібні 2 показники: кількість надурочних годин і годинна ставка.
Визначаємо кількість надурочних годин. Кількість надурочних годин визначається так: від фактично відпрацьованих годин згідно з Табелем обліку робочого часу віднімають норму тривалості робочого часу за обліковий період. Стосовно ситуації, в якій працівник звільнився до закінчення облікового періоду, визначити кількість надурочних годин не складно. Хоча тут є особливість.
При звільненні працівника до закінчення облікового періоду норму робочого часу розраховують по день звільнення включно. І тільки після цього визначають наявність надурочних годин. Тобто щоб правильно визначити кількість надурочних годин, треба відкоригувати норму тривалості робочого часу.
Оплачуємо надурочні години. Для оплати надурочних годин працівникові, якому встановлений оклад, потрібно визначити годинну ставку. При цьому якщо обліковий період перевищує місяць і дорівнює кварталу, півріччю, року, годинну ставку розраховують діленням посадового окладу, встановленого в останньому місяці облікового періоду (а для звільненого працівника — використовують оклад на дату звільнення), на середньомісячну кількість годин за обліковий період з урахуванням норми тривалості робочого часу за цей період.
У свою чергу, середньомісячну кількість годин за обліковий період визначають з урахуванням норми тривалості робочого часу за обліковий період, установленій з дотриманням вимог ст. 50 КЗпП (див. листи Мінпраці від 18.05.2007 р. № 380/13/84-07 і Мінсоцполітики від 24.04.2017 р. № 1264/0/101-17/282).
А ось тут і виникло запитання, як саме визначити середньомісячну кількість годин за обліковий період, якщо працівник звільняється до закінчення облікового періоду? Яку норму використати для розрахунку: встановлену для повного облікового періоду (квартал, півріччя, рік) або відкориговану для конкретного працівника по день звільнення? На яку кількість місяців ділити норму?
Ми вже розповідали про таку ситуацію. Тоді фахівці Мінсоцполітики у своїй консультації пропонували при розрахунку середньомісячної кількості годин для визначення годинної ставки використати норму робочого часу і кількість місяців по дату / місяць звільнення працівника (див. «ОП», 2018, № 24, с. 9).
Водночас у тій ситуації працівник був звільнений останнім днем місяця, і розрахувати середньомісячну кількість годин було не важко. Проте працівник може звільнитися у будь-який день місяця. Як вчинити в цьому випадку?
Методрекомендації № 138, на жаль, відповіді на це запитання не містять. Тому ми направили офіційний запит до працеоплатного відомства.
І хоча офіційна відповідь Мінсоцполітики відрізняється від попередньої консультації, вона цілком логічна, і ми з нею повністю згодні.
Отже, фахівці Мінсоцполітики вважають, що у разі звільнення працівника до закінчення облікового періоду коригувати норму робочого часу (по дату звільнення) треба лише для визначення кількості надурочних годин. Обліковий період, установлений на підприємстві, в установі, організації, при цьому не змінюється! Тому середньомісячну кількість годин для оплати «надурочних» розраховуйте діленням кількості годин за нормою тривалості робочого часу у встановленому обліковому періоді на кількість місяців в обліковому періоді.
Тобто незалежно від того, коли працівник звільнився, середньомісячну кількість годин визначайте для «повного» облікового періоду.
Розглянемо умовні числові приклади.
Приклад 1. Працівник звільняється 22 березня 2019 року. Йому встановлений підсумований облік робочого часу. Обліковий період — рік. Норма тривалості робочого часу, визначена за п’ятиденним робочим тижнем з двома вихідними, за обліковий період дорівнює 1993 годинам.
За період з 1 січня і по 22 березня працівник відпрацював 480 годин.
Оклад — 4200 грн.
1. Відкоригуємо норму робочого часу по дату звільнення:
168 + 160 + 119 = 447 (год),
де 168 і 160 — норма тривалості робочого часу в січні і лютому 2019 року;
119 — норма тривалості робочого часу з 1 по 22 березня включно.
2. Визначимо кількість надурочних годин:
480 - 447 = 33 (год).
3. Визначимо середньомісячну кількість годин за обліковий період — рік:
1993 : 12 = 166,08 (год),
де 1993 — норма тривалості робочого часу за обліковий період — рік;
12 — кількість місяців у встановленому обліковому періоді.
4. Годинна тарифна ставка складе:
4200 : 166,08 = 25,29 (грн.).
5. Сума оплати за надурочні години дорівнює:
25,29 грн. х 2 х 33 год = 1669,14 грн.
Приклад 2. Візьмемо за основу приклад 1. Приймемо, що обліковий період дорівнює кварталу.
У цьому випадку середньомісячна кількість годин за обліковий період, рівний кварталу, складе:
(168січень + 160лютий + 159березень) : 3 міс. = 162,33 (год).
Визначимо годинну ставку:
4200 : 162,33 = 25,87 (грн.).
Сума оплати за надурочні години дорівнює:
25,87 грн. х 2 х 33 год = 1707,42 грн.
Висновок
Середньомісячну кількість годин для оплати «надурочних» розраховуйте діленням кількості годин за нормою тривалості робочого часу у встановленому обліковому періоді на число місяців в обліковому періоді.
