Теми статей
Обрати теми

Минула позовна давність за комуналкою: наслідки для фізособи

Кравченко Дар’я, експерт з оплати праці
Як говориться: «У житті головне — стабільність». Ось і тарифи на комунальні послуги щороку стабільно зростають. Тому не дивно, що оплата комунальних послуг іноді стає непосильною ношею (особливо в опалювальний сезон). Можуть навіть з’явитися серйозні борги за комуналку. Для їх погашення в підприємств, які постачають житлово-комунальні послуги (ЖК-послуги), є один засіб — звернутися до суду. Але ж боржників може виявитися ду-у-у-уже багато. За всіма не встежиш. Тому можлива ситуація, коли за старими неоплаченими фізособою ЖК-послугами закінчиться строк позовної давності. Що ж, фізособам-боржникам тепер можна «видихнути»? Давайте розберемося, чи настільки все райдужно.

Позовна давність для ЖК-послуг

Позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду (подати позов) з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України, далі — ЦКУ).

Зверніть увагу, що Законом № 2189* не передбачено застосування спеціальної позовної давності до вимог у сфері ЖК-послуг. Тому до комунальних боргів застосовують загальний строк позовної давності, який становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ).

* Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 р. № 2189-VIII (остаточно введено в дію з 01.05.2019 р.).

Увага! Перебіг позовної давності розпочинається з дня, що настає за граничним строком оплати ЖК-послуг (лист Мінрегіону від 11.09.2013 р. № 8/20-251-13). Щоб дізнатися граничний строк оплати кожної конкретної ЖК-послуги, зазирніть у договір про її надання. У загальному випадку це буде 20-те число (включно) місяця, що настає за місяцем, у якому була надана така послуга.

З наступного дня після зазначеної дати й потрібно розпочинати відраховувати 3 роки.

За закінченням строку позовної давності за заборгованістю передусім стежитиме сам постачальник ЖК-послуги. Це важливо як для його податкового, так і для бухгалтерського обліку.

Річ у тому, що заборгованість, за якою минув строк позовної давності, у податковому та бухгалтерському обліку визнається безнадійною. А таку заборгованість не лише можна, але й потрібно списувати з балансу.

Але попереджаємо: фізособі-боржникові навіть у цьому випадку не варто розслаблятися. Річ у тому, що навіть після закінчення строку давності постачальник ЖК-послуги може звернутися до суду з вимогою про стягнення заборгованості. Таке право йому надає ч. 2 ст. 267 ЦКУ.

Відмовити в задоволенні такого позову суд може тільки за однієї умови: якщо одна зі сторін у спорі (тобто боржник) заявить про закінчення строку позовної давності (ч. 4 ст. 267 ЦКУ).

Якщо ж (1) сторона не заявить про закінчення строку позовної давності або (2) позивач доведе поважність причин пропуску такого строку, то суд не зможе відмовити в розгляді справи (ч. 5 ст. 267 ЦКУ). Перше зі сказаного може відбутися, якщо стягувач (тобто постачальник ЖК-послуги) подасть заяву про видання судового наказу (ст. 161 Цивільного процесуального кодексу України). Прийнявши таку заяву, суд уже протягом 3 днів видасть такий документ по суті заявлених вимог. Причому без судового засідання і боржника для заслуховування його пояснень.

Перше і друге — якщо постачальник ЖК-послуги вирішить стягнути борг із фізособи-боржника у звичайному порядку (у порядку позовного судочинства).

А отже, навіть після закінчення строку позовної давності у фізособи-боржника все ж залишається шанс погасити заборгованість.

До речі, і в обліку, списуючи безнадійну заборгованість, постачальник не ставить на ній жирну крапку. Річ у тому, що навіть списану з балансу суму безнадійної дебіторської заборгованості кредитор повинен обліковувати на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» ще не менше 3 років із дати списання для спостереження за можливістю її стягнення в разі зміни (поліпшення) майнового стану боржника.

Не омине списання заборгованості із ЖК-послуг і ПДФО-облік постачальника.

Дії постачальника

Тут на перший план виходить п. п. 164.2.7 ПКУ. Він відносить до оподатковуваних доходів суму заборгованості платника податків за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що дорівнює у 2019 році 960,50 грн.

Також сума, оподатковувана ПДФО, потрапить до бази нарахування ВЗ (пп. 1.2 і 1.7 п.п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Але панікувати постачальникові не варто.

Важливо!

Фізична особа самостійно сплачує ПДФО і ВЗ з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Усе, що потрібно від постачальника-податкового агента, — це відобразити суму списаної заборгованості в Податковому розрахунку, сформованому за той квартал, у якому минув строк позовної давності. Причому в розд. I форми № 1ДФ суму списаної заборгованості, яка:

• перевищує неоподатковувану межу (у 2019 році — 960,50 грн.), відображають з ознакою доходу «107», без заповнення граф 4 і 4а (категорія 103.25 ЗІР);

• не перевищує у 2019 році 960,50 грн., відображають з новою* ознакою доходу «194» як інший неоподатковуваний дохід (п.п. 165.1.49 ПКУ) також без заповнення граф 4 і 4а**.(ср. )

** Про нові ознаки доходів читайте в «ОТ», 2019, № 7, с. 20.

Наслідки для фізособи

Фізособа-боржник повинна самостійно задекларувати дохід у вигляді списаної суми заборгованості зі строком позовної давності, що минув, розрахувати і сплатити з неї ПДФО та ВЗ. Форма річної декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. № 859. Подати її в загальному випадку слід до 1 травня року, що настає за роком, в якому за заборгованістю минув строк позовної давності. Сплатити до бюджету погоджені суми ПДФО і ВЗ потрібно до 1 серпня такого року. І тільки якщо заборгованість, за якою минув строк позовної давності, не перевищує оподатковуваної межі, подавати декларацію про доходи не потрібно, але за умови, що у фізособи немає інших підстав для її подання.

Звісно, часто фізособа не контролює строк закінчення позовної давності своїх комунальних боргів. А постачальник навряд чи інформуватиме її про це. Але якщо ви знаєте, що у вас борги за комуналкою за 2016 рік, то наприкінці 2019 року перевірити свої доходи можна такими способами:

1) звернувшись до самого постачальника ЖК-послуги;

2) подавши до податкової запит (заяву) за формою № 10 ДР;

3) зробивши запит через Електронний кабінет на сайті ДФСУ (cabinet.sfs.gov.ua).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі