Теми статей
Обрати теми

Середній заробіток: розраховуємо після поновлення на роботі

Долга Ірина, експерт з питань оплати праці
Працівник навчального закладу у 2016 році пішов на військову службу за контрактом. 6 грудня 2019 року він був звільнений з основного місця роботи за скороченням штатів. Працівник звернувся з позовом до суду щодо протизаконного звільнення. Своїм рішенням суд поновив працівника на роботі 3 листопада 2020 року і призначив йому виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу (з 07.12.2019 р. по 02.11.2020 р.). Посадовий оклад працівника відповідає 13-му тарифному розряду за ЄТС. Як поновити працівника на роботі і розрахувати йому середній заробіток за рішенням суду?

На працівників-військовослужбовців поширюються норми законів України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII, «Про альтернативну (невійськову) службу» від 12.12.91 р. № 1975-XII, «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.93 р. № 3543-XII.

А відповідно до вимог ч. 2 та 3 ст. 119 КЗпП працівникам, які залучаються до виконання обов’язків, передбачених цими законами, надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

За працівниками, прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації. Тобто звільняти «працівника-солдата» за жодних обставин з ініціативи роботодавця (навіть у разі припинення/реорганізації діяльності закладу) не можна.

Це також зазначили фахівці Держпраці у листі від 26.11.2015 р. № 4979/0/4.1-06/6/ДП-15.

У наведеній ситуації працівника звільнили. Він звернувся до суду, і суд поновив його на роботі.

З виконанням судового рішення роботодавцю не слід «затягувати». Працівника треба поновити на роботі негайно (ч. 7 ст. 235 КЗпП). А також нарахувати належні виплати за період вимушеного прогулу. Як це зробити, розглянемо поетапно.

Кадрові питання

Після отримання судового рішення роботодавцю треба спочатку поновити працівника на роботі. Для цього на підставі рішення суду роботодавець:

1) видає наказ про поновлення працівника на роботі ( у ньому відміняє виданий раніше наказ на звільнення працівника);

2) вносить відповідний запис у трудову книжку та особову картку працівника (визнає недійсним запис про звільнення);

3) складає додатковий табель обліку робочого часу на цього працівника (помісячно) за весь час вимушеного прогулу.

До речі, подавати повідомлення про прийняття до органів ДФС не потрібно, оскільки при скасуванні наказу про звільнення працівник, умовно, продовжує працювати у цього роботодавця. Такої ж думки дотримуються і фахівці Мінсоцполітики в листі від 08.08.2016 р. № 1102/13/84-16.

Також вони зазначили, що час вимушеного прогулу оплачується та зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Отже, при нарахуванні відпускних візьміть це до уваги.

Разом із цим суд зобов’язав роботодавця відшкодувати працівнику середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Частіше за все сума середнього заробітку визначається у рішенні суду. Але в наведеній ситуації вона не зазначена. Таке можливо при відсутності у «представників Феміди» інформації про середній заробіток працівника. І, за рішенням суду, роботодавець повинен розрахувати її самостійно.

«Середня» за час вимушеного прогулу

За час вимушеного прогулу середню заробітну плату нараховують за правилами Порядку № 100. Її обчислюють виходячи із заробітку за 2 місяці, які передують місяцю звільнення працівника з роботи. Якщо в цих двох місяцях заробітку не було, то беруть попередні (перед ними) два місяці.

Поряд з цим згідно з п. 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати (з розрахунку 2 місяців) не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов’язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо).

Отже, виходить, що за 4 місяці, які передують місяцю звільнення, у працівника не було заробітної плати за відпрацьований час. За цей період, перебуваючи на військовій службі, працівник отримував середній заробіток за основним місцем роботи.

У такому випадку розрахунок середньої заробітної плати здійснюється виходячи з установлених йому у трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу (абз. 3 п. 4 Порядку № 100).

У наведеній ситуації посадовий оклад працівника 13-го тарифного розряду за ЄТС станом на день звільнення (06.12.2019 р.) становив 4361,00 грн.

Отже, до розрахунку беремо цей посадовий оклад і кількість робочих днів за останні 2 місяці за графіком роботи підприємства (установи). Припустимо, що установа працює за п’ятиденкою (субота, неділя — вихідні дні). Тоді за нормою тривалості робочого часу на 2019 рік за жовтень 2019 року беремо 22 робочих дні, а за листопад 2019 року — 21 робочий день.

Розрахунок середньої зарплати буде таким:

(4361,00 х 2) : (22 + 21) = 202,84 (грн).

З моменту звільнення і до поновлення працівника на роботі пройшов майже рік.

За цей час посадові оклади працівників, визначені за ЄТС, підвищувалися двічі. А це означає, що середню зарплату потрібно відкоригувати на коефіцієнт підвищення посадових окладів. Тож з’ясуємо, як це зробити.

Коригуємо «середню»

Нагадаємо, що п. 10 Порядку № 100 передбачає коригування заробітку при підвищенні посадових окладів:

• у розрахунковому періоді;

• у періоді, коли за працівником зберігався середній заробіток.

Це стосується не тільки відпускних, а всіх виплат, які розраховуються згідно з Порядком № 100, у тому числі й за час вимушеного прогулу.

Підтвердженням необхідності коригування виплат за час вимушеного прогулу є судова практика.

Так, Верховний Суд у своїй постанові від 22.05.2019 р. у справі № 572/2429/15ц наголошував, що законодавство не передбачає підстав для зменшення середнього заробітку, нарахованого за час вимушеного прогулу. І якщо за цей час відбувалися підвищення посадового окладу працівника згідно з актами законодавства, то при обчисленні розміру середнього заробітку зарплата працівника підлягає коригуванню на коефіцієнт підвищення посадових окладів.

Звернемося до ситуації, що розглядається. Після звільнення працівника-«солдата» підвищення посадового окладу відбувалося двічі: з 1 січня та 1 вересня 2020 року. Тому при розрахунку виплати за час вимушеного прогулу треба застосовувати два коефіцієнти коригування. У цьому випадку ч. 2 п. 10 Порядку № 100 визначає механізм коригування так:

ЦИТАТА

У випадках, коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулось у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток, за цим заробітком здійснюються нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).

Тобто середній заробіток для розрахунку виплат за період:

1) з 1 січня по 31 серпня 2020 року коригуємо на коефіцієнт підвищення окладу з 1 січня 2020 року;

2) з 1 вересня по 2 листопада 2020 року коригуємо на коефіцієнти підвищення окладу з 1 січня 2020 року та з 1 вересня 2020 року.

І для закріплення описаної вище картини наведемо числові значення, розрахуємо та відкоригуємо виплати за час вимушеного прогулу у таблиці.

Розрахунок суми виплат за час вимушеного прогулу за кожен місяць обчислюється множенням середньої заробітної плати на кількість робочих днів у відповідному місяці.

Зауважте, якщо розрахована на місяць сума такої виплати менша за розмір МЗП, «дотягувати» її до мінімалки не треба, оскільки це правило застосовується тільки до виплат за відпрацьований час. А в цьому випадку — це збереження середньої зарплати.

Вихідна допомога не повертається

При звільненні за скороченням чисельності або штату працівнику виплачувалася вихідна допомога. І при поновленні такого працівника на роботі роботодавці бажають повернути цю допомогу.

Але марно…

У статті «Прощальні виплати працівнику: судова практика» // «ОП», 2020, № 21 ми детально розглядали таку ситуацію.

А тут нагадаємо, що вихідна допомога, яка виплачена працівнику при звільненні, поверненню не підлягає. Навіть у разі його поновлення на роботі.

Коригування середнього заробітку при підвищенні посадових окладів

Період 2020 року

Коефіцієнт коригування

Відкоригована середня зарплата за час вимушеного прогулу

1 січня — 31 серпня

1,0942

(4772,00 : 4361,00)*

221,95

(202,84 х 1,0942)

1 вересня — 2 листопада

1,1582

((5051,00 : 4772,00) х (4772,00 : 4361,00))*

234,93

(202,84 х 1,1582)

* Посадовий оклад працівника 13-го тарифного розряду за ЄТС станом на:

6 грудня 2019 року — 4361,00 грн;

1 січня 2020 року — 4772,00 грн;

1 вересня 2020 року — 5051,00 грн.

Нараховану виплату за час вимушеного прогулу, після поновлення працівника за рішенням суду, треба оподаткувати (утримати ПДФО), нарахувати на неї ЄСВ, відобразити у бухобліку та звітності з ЄСВ і Податковому розрахунку за формою № 1ДФ. Детально про це ви можете дізнатися зі статті «Середня за час вимушеного прогулу & звітність» // «ОП», 2020, № 20.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі