Законодавчі вимоги про строки виплати зарплати прописані у ст. 115 КЗпП.
Нагадаємо, що зарплата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця не рідше двох раз на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, і не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Ці вимоги поширюються на всіх працівників, у тому числі й новачків. На яку суму авансу може розраховувати працівник-новачок?
У тій же ст. 115 КЗпП визначено, що розмір зарплати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не менше оплати за фактично відпрацьований час із розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.
Це означає, що мінімальний розмір авансу (Аmin) ми повинні визначати так:
Аmin = ПО : КДроб. x КДвідпр.,
де ПО — розмір посадового окладу;
КДроб. — кількість робочих днів у місяці за графіком роботи підприємства, установи, організації;
КДвідпр. — кількість відпрацьованих робочих днів у першій половині місяця.
У листі від 06.09.2019 р. № 1268/0/206-19, що коментується, фахівці Мінсоцполітики ще раз нагадали, що першою половиною місяця вважаються 15 календарних днів з 1 по 15 число, а друга половина — з 16 по 30 (31, 28, 29) число.
Це означає, що працівник-новачок має право отримати суму авансу виходячи з його посадового окладу і кількості відпрацьованих ним робочих днів з 1-го по 15-те число місяця.
Виходить, якщо працівник прийнятий з 16-го числа або пізніше, то немає підстав виплачувати йому зарплату за першу половину місяця. Той факт, що аванс виплачується, наприклад, 22 числа, ролі не відіграє.
У разі якщо працівник прийнятий 15 числа або раніше, то він має повне право на отримання авансу виходячи з кількості відпрацьованих ним робочих днів у першій половині місяця. Не забувайте про це!
Чому треба приділяти велику увагу правильному обчисленню мінімального розміру авансу?
Річ у тім, що помилки в розрахунку суми авансу (якщо аванс виданий у сумі, менше мінімального розміру) коштуватимуть роботодавцеві дуже дорого. Фахівці Держпраці розглядають недоплату авансу як недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці.
Отже, штраф, який загрожує роботодавцеві за таке порушення згідно з наразі чинною редакцією ст. 265 КЗпП, становить 10 МЗП за кожного «постраждалого» працівника (детальніше див. лист Держпраці від 03.04.2018 р. № 2547/4/4.1-ДП-18 // «ОП», 2018, № 8).
До речі, у ст. 265 КЗпП плануються зміни. Так, 12 грудня 2019 року Верховна Рада підтримала в цілому проєкт Закону «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України (щодо усунення норм, які порушують права та законні інтереси роботодавців України) від 02.09.2019 р. № 1233. Поки що цей документ знаходиться на підпису Президента України.
Розмір штрафу за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці планується зменшити з 10 до 2 МЗП з розрахунку на кожного працівника, щодо якого допущено таке порушення.
Але все-таки мінімальні гарантії краще не порушувати!
