Золоті правила: застосовуємо ПСП «на дітей»

Щасливчики, або Хто має право на ПСП

Осіб, які мають право на ПСП, можна умовно розбити на тих, хто має право на цю пільгу:

• «на себе» (див. п.п. 169.1.1, пп. «в» — «е» п.п. 169.1.3, пп. «а» — «ґ» п.п. 169.1.4 ПКУ);

• «на дітей» (п.п. 169.1.2, пп. «а», «б» п.п. 169.1.3 ПКУ).

Залежно від категорії, до якої належать працівники з дітьми, така ПСП може бути надана у звичайному або підвищеному розмірі*.

* Розміри ПСП у 2020 році ми наводили в статті «Важливі цифри 2020 року: оподаткування доходів фізичних осіб і соцстрахування» // «ОП», 2020, № 1.

Звичайна ПСП «на дітей» у розмірі 50 % від ПМПО, встановленого на 01.01.2020 р., — 1051 грн. (2102 х 50 %) на кожну дитину — надається працівникові, який утримує двох і більше дітей віком до 18 років (п.п. 169.1.2 ПКУ). Застосувати ПСП «на дітей» на підставі п.п. 169.1.2 ПКУ мають право обоє з батьків незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи ні, за умови їх участі в утриманні дітей.

Підвищена ПСП «на дітей» у розмірі 150 % від ПМПО —1576,50 грн. (2102 х 150 %) з розрахунку на кожну дитину віком до 18 років — надається працівникам, які:

• є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником, що має дитину (дітей) віком до 18 років (п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ);

• утримують дитину (дітей) з інвалідністю віком до 18 років (п.п. «б» п.п. 169.1.3 ПКУ). Якщо працівник утримує двох і більше дітей, одна дитина з яких з інвалідністю, то в цьому випадку ПСП, передбачені п.п. «б» пп.169.1.3 і 169.1.2 ПКУ, підсумовуються. Тобто:

• на дитину з інвалідністю надають ПСП у підвищеному розмірі (1576,50 грн.);

• на інших дітей — у звичайному розмірі (1051 грн. на кожну таку дитину).

Розмір доходу для застосування ПСП

Граничний розмір зарплати для застосування ПСП «на себе» у 2020 році — 2940 грн. Його розраховуємо так: множимо ПМПО на 1,4, а результат округлюємо до найближчих 10 грн.

(2102 грн. x 1,4 = 2942,8 грн. ≈ 2940 грн.).

Враховуючи, що розмір мінімальної зарплати в 2020 році — 4723 грн., претендувати на ПСП «на себе» можуть тільки працівники, які з різних причин не виконали місячну (годинну) норму праці.

А ось претендентів на застосування ПСП «на дітей» буде набагато більше. Адже граничний розмір зарплати (ЗП_гран), який надає право на її застосування (для одного з батьків) визначається кратно кількості дітей:

ЗП_гран = 2940 грн. х К_д,

де К_д — кількість дітей віком до 18 років.

Для іншого з батьків застосовуємо звичайну межу — 2940 грн.

Хто з двох батьків скористається правом на визначення граничного розміру зарплати кратно кількості дітей, батьки дитини (дітей) вирішують самостійно. Той платник податків, який скористається таким правом, повинен буде вказати в заяві про самостійне обрання місця застосування ПСП, що чоловік (дружина) при отриманні ПСП за місцем своєї роботи не користується правом на збільшення граничного розміру доходу, що надає право на ПСП кратно кількості дітей.

Жодних окремих заяв або довідок з місця роботи чоловіка (дружини), які підтверджують, що вони не користуються таким правом, надавати не треба (див. роз’яснення в підкатегорії 103.08.03 ЗІР). У іншого з батьків при цьому в заяві на застосування ПСП «на дітей» достатньо посилання на п.п. 169.1.2 ПКУ і перерахування переліку документів (копій свідоцтв про народження тощо), що подаються. Нижче (див. таблицю) ми навели граничний розмір зарплати і розмір ПСП залежно від кількості дітей.

Тепер зупинимося на золотих правилах застосування ПСП.

ПСП застосовується до доходу у вигляді заробітної плати. Якщо працівникові нараховувалися відпускні або лікарняні, то суми таких виплат (їх частини) відносять до відповідних місяців, за які вони були нараховані (абзац третій п.п. 169.4.1 ПКУ).

Наприклад, якщо працівник хворів з 25 грудня 2019 року по 8 січня 2020 року, сума лікарняних за дні грудня 2019 року має бути віднесена до доходу грудня, а сума лікарняних за січень 2020 року — до доходу січня.

Усі зарплатні виплати, у тому числі й премії, доплати, надбавки, нараховані (донараховані/відсторновані) за попередні місяці, з метою їх оподаткування і застосування ПСП враховуємо в тому місяці, в якому вони були фактично нараховані (донараховані/відсторновані) у бухобліку. Так, наприклад, якщо ви в січні 2020 року донарахували індексацію за попередній період 2019 року, то всю суму такої донарахованої індексації вважаємо зарплатою січня (місяця, в якому вона була фактично нарахована у бухобліку).

Якщо працівник одночасно є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом, то він може застосувати ПСП до зарплати, тільки якщо не отримує доходи у вигляді стипендії, грошового або майнового (речового) забезпечення, які виплачуються з бюджету (п.п. 169.2.3 ПКУ).

ПСП до авансу не застосовуємо. ПСП застосовується до усієї заробітної плати за місяць, а не до її частини (див. статтю «Аванс & ПСП» // «ОП», 2019, № 11).

Дві підстави — одна (найбільша) ПСП. Виняток з наведеного правила — працівники, які утримують двох або більше дітей віком до 18 років, у тому числі дитину з інвалідністю (дітей з інвалідністю).

Як ми вже говорили раніше, у такому разі ПСП підсумовуються (п.п. 169.3.1 ПКУ).

ПСП застосовується тільки за одним місцем роботи. Якщо працівник працює у декількох роботодавців, то тільки в одного з них до зарплати може бути застосована ПСП. При цьому, де її застосовувати, вирішує працівник.

Відпрацьований час працівника на розмір ПСП не впливає. Тобто якщо працівник відпрацював пів місяця, перераховувати суму ПСП пропорційно відпрацьованому місяцю не треба. Важлива тільки сума доходу і підстави для застосування ПСП.

Наприклад, при виконанні інших умов мають право на ПСП в повному розмірі працівники, які:

• працюють на умовах неповного робочого часу (неповного робочого тижня або неповного робочого дня);

• відпрацювали тільки частину місяця (наприклад, у зв’язку з тим, що були прийняті на роботу не з першого робочого дня (звільнені не останнім робочим днем) місяця, перебували у відпустці без збереження зарплати, були відсутні на роботі через прогули і т. п.);

• працюють на повну ставку, але у звітному місяці перебували на лікарняному, який оплачений виходячи з розрахунку 50 (60) % середньої зарплати.

Наприклад, якщо працівникові встановлений посадовий оклад 4800 грн. (премій, доплат немає), але при цьому він займає 0,6 штатної одиниці (неповний робочий час), його зарплатний дохід складе 2880 грн. Це менше межі для застосування ПСП, а отже, такий працівник буде мати право на ПСП «на себе», якщо подасть документи на ПСП.

Для застосування ПСП потрібні документи. Їх актуальність перевіряє бухгалтер. Щорічно подавати заяву про застосування ПСП, якщо підстава для її застосування залишається незмінною, не вимагається. Проте якщо у працівника виникає право на застосування ПСП за іншими підставами (наприклад, протягом звітного року працівникові була встановлена інвалідність), то він повинен подати нову заяву і додати до неї відповідні підтверджуючі документи. Не треба також писати заяву про відмову від ПСП, якщо працівник з якихось причин втратив право на її застосування. Перелік документів, який необхідно подати для застосування ПСП, див. у статті «Які документи необхідно подати для застосування ПСП» // «ОП», 2019, № 3.

Починаємо/закінчуємо застосовувати ПСП. Роботодавець починає застосовувати ПСП до зарплати працівника тільки після отримання від нього заяви про застосування ПСП і підтверджуючих документів (у разі потреби в їх наданні).

У новоприйнятого працівника право на ПСП з’являється вже в місяці прийняття на роботу, незалежно від того, скільки днів цього місяця він відпрацював.

Але будьте уважні до працівника, якого ви прийняли в тому ж місяці, в якому він звільнився з попереднього місця роботи. Річ у тому, що ПСП надається з урахуванням останнього місячного податкового періоду, в якому працівник був звільнений з попереднього місця роботи (п.п. 169.3.4 ПКУ).

Отже, якщо працівник був звільнений і прийнятий в одному місяці, то він міг цього місяця вже скористатися ПСП на колишньому місці роботи. Тому рекомендуємо дізнатися у працівника, чи застосовував його попередній роботодавець до його зарплати ПСП у місяці звільнення.

Тепер про втрату права на ПСП «на дітей». Озвучимо події, за яких таке право втрачається (абзаци перший, другий п.п. 169.3.3 ПКУ):

• працівника — одного з батьків позбавили батьківських прав;

• працівник — один з батьків відмовляється від дитини або передає її на держутримання;

• дитина стала курсантом на умовах повного утримання;

• дитині виповнилося 18 років. Право на ПСП втрачається з року, що йде за роком, в якому дитині виповнилося 18 років;

• дитина померла до досягнення 18 років. Право на ПСП втрачається з року, що йде за роком смерті дитини.