Коли закінчиться карантин: «до» чи «по» 31 жовтня?

Кучерова Оксана, юрист
Оплата праці Вересень, 2020/№ 18
В обраному У обране
Друк
У житті виникає безліч ситуацій, які пов’язані з датами. Часто їх використовують кадровики та бухгалтери у своїй роботі. Тому дуже важлива точність та однозначність. Однак у нашій нормативці часто застосовуються різні лінгвістичні конструкції, які можна трактувати по-різному. «Свіжий» приклад — продовження карантину до 31 жовтня. Чи означає це, що останнім днем карантину буде 30 жовтня (переддень зазначеної дати) або сама дата 31 жовтня? Для уникнення непорозумінь часто використовують слово «включно». Утім, що ж робити, якщо цього слова немає? Саме з таким запитанням до нашої редакції звернулася читачка.

Часто в кадровій практиці один день означає набагато більше, ніж можна собі уявити:

• при написанні заяв на відпустку, зокрема при визначенні кінцевої дати «карантинної» відпустки;

• при визначенні кінцевого строку дії строкового трудового договору і, відповідно, дня звільнення працівника;

• при тлумаченні нормативних актів із зазначенням строку тощо.

Оскільки в законодавстві немає чітких правил використання прийменників «до» та «по» при визначенні строків, то, звісно, всі суперечливі ситуації з приводу їх використання лягали на плечі представників Феміди.

Тривалий час суди схилялися до того, що вживання прийменника «до» треба тлумачити так, що зазначена гранична дата не включається до визначеного строку. Тобто він завершується напередодні. Простіше кажучи, якщо зазначено «до 01 грудня», то останнім днем такого строку вважається день, що передує цьому терміну (30 листопада).

Якщо ж використано прийменник «по», то останнім днем строку є саме вказаний день, тобто якщо зазначено «по 01 грудня», то останнім днем буде саме 01 грудня (постанова Вищого господарського суду України від 13.12.2016 р. у справі № 910/21225/15).

Проте останнім часом судова практика перейшла в інше русло. Наразі здебільшого зазначену кінцеву дату з прийменником «до» включають до строку. Наприклад, у деяких постановах ВС (постанови ВС від 13.06.2018 р. у справі № 815/1298/17, від 14.08.2018 р. у справі № 803/1387/17, від 28 серпня 2018 р. у справі № 814/4170/15) зазначалося:

ЦИТАТА

…дата закінчення, поєднана з прийменником «до» — прийменникова конструкція в українській мові, що прямо вказує на зазначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь.

Тож можна було використовувати наведені приклади на свою користь — залежно від конкретної законодавчої норми чи ситуації.

Нарешті Верховний Суд поставив крапку у цьому питанні. Саме про це йде мова у «свіжій» постанові ВС від 09.06.2020 р. № 419/1965/18. Верховний Суд розглядав спір між працівником, який був прийнятий на роботу за контрактом, та роботодавцем щодо правильного визначення дати звільнення. Річ у тім, що термін дії контракту було визначено так: «до 27 червня 2018 року». Роботодавець вирішив, що прийменник «до» означає, що останнім днем строку є переддень зазначеної дати, тому трудові відносини було вирішено розірвати 26 червня 2018 року. Працівник з цим не погодився, тому й звернувся до суду. На його думку, фактично трудові відносини між ним та відповідачем достроково припинено за одну добу до закінчення строку дії контракту.

Що ж вирішив Верховий Суд? Представники Феміди звернули увагу на те, що прийменники «до» і «по» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь, а отже, зазначення у контракті терміну його дії «до 27 червня 2018 року» свідчить, що саме ця дата — 27 червня 2018 року і є останнім днем чинності трудового договору (а не 26). Звісно, така позиція представників Феміди небезпідставна. Свого часу Інститут української мови НАН України у листі від 31.03.2015 р. № 307/209 зазначав:

ЦИТАТА

Прийменники «до» і «по» в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь. У межах цього спільного часового значення розрізняються лише сферами свого використання: «до» вживають в офіційно-діловому стилі, передусім у текстах ділових документів — накази, заяви, розпорядження тощо, «по» закріплений за розмовним стилем. Отже, в офіційному вжитку для визначення кінцевої календарної дати чинності або виконання чого-небудь потрібно використовувати лише прийменник «до»…

Аналогічної позиції зараз дотримується й Міністерство юстиції України у листі від 15.06.2020 р. № 26245/14036-33-20/8.1.2. Як бачите, для роботодавців це корисне рішення, адже знімається одвічне питання: як правильно визначити строк дії строкового трудового договору, щоб, з одного боку, не нарватися на автоматичну пролонгацію договору на невизначений строк, а з іншого — не скривдити працівника і не отримати головний біль у вигляду судової тяганини.

Ба більше, це рішення встановлює правило, яке за аналогією можна застосувати й до кінцевої дати дії карантину в Україні.

Нагадуємо, що постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 22.07.2020 р. № 641 (далі — постанова КМУ № 641) на всій території України було встановлено карантин до 31 серпня 2020 року. Потім строк дії карантину було продовжено постановою КМУ від 26.08.2020 р. № 760 до 31 жовтня 2020 року.

Тож за встановленим Верховним Судом правилом виходить, що кінцева дата карантину буде та, що зазначається після прийменника «до», а не та, що їй передує. А тому можемо зробити висновок, що останньою календарною датою карантину є саме 31.10.2020 р.

Тож якщо працівник написав заяву на «карантинну» відпустку на період карантину, встановленого постановою КМУ № 641, то поки що останнім днем такої відпустки є 31.10.2020 р.

До речі, більш детально про правила оформлення такої відпустки ви можете прочитати у статті «Відпустка за свій рахунок: нова порція «карантинних» запитань» // ОП, 2020, № 17.

Але не карантином єдиним. Правило з прийменником «до» можна також врахувати й при визначенні тривалості відпусток. Так, наприклад, особам, які одружуються, за їх бажанням надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати тривалістю до 10 календарних днів.

Тож якщо трактувати Закон про відпустки у прив’язці до рішення Верховного Суду, то маємо максимальну тривалість відпустки для цих працівників — 10 календарних днів.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно