Нагадаємо, що правила складання і подання об’єднаного Податкового розрахунку встановлені ПКУ і Порядком № 4* (у редакції наказу Мінфіну від 15.12.2020 р. № 773). Порядок № 4, як і раніше, пропонує два варіанти виправлення помилок в об’єднаному Розрахунку:
* Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків — фізосіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затверджений наказом Мінфіну від 13.01.2015 р. № 4.
• або через «Звітний новий» — якщо помилка виявлена до закінчення граничного строку подання Податкового розрахунку;
• або через «Уточнюючий» — якщо помилку виявили після закінчення строку подання.
При цьому не втомлюємося повторювати мантру — «Звітний новий» і «Уточнюючий» Податковий розрахунок (і його додатки) формуємо та заповнюємо за єдиними правилами. Вони повинні містити інформацію тільки щодо рядків з уточнюваними показниками або сумами ПДФО, ВЗ, ЄСВ.
Рядки з правильною інформацією дублювати не треба. Більше нюансів знайдете в статті «Виправлення помилок у звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ» // «ОП», 2021, № 8.
Які ПДФО/ВЗ/ЄСВ-помилки не штрафонебезпечні?
Якщо помилки або недостовірні відомості в Податковому розрахунку за звітний квартал виявлені і виправлені (через «Звітний новий») до закінчення граничного строку його подання, то зрозуміло, що штрафні санкції не загрожують.
А якщо момент уже упущено? Давайте розбиратися.
Зверніть увагу! За неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності про нарахування ЄСВ у складі об’єднаної звітності з ПДФО (ЄП) накладаються штрафи, передбачені за порушення порядку подання інформації про фізосіб — платників податків у розмірах і порядку, встановлених ст. 119 ПКУ (це норма п. 7 ч. 11 ст. 25 Закону про ЄСВ).
Тому, говорячи про штрафи щодо об’єднаного ПДФО/ВЗ/ЄСВ-звіту, все у нас переважно обертатиметься навколо ст. 119 ПКУ.
У Закон про ЄСВ зазирати більше не будемо.
Так, ґрунтуючись на положеннях абз. 1 п. 119.1 ПКУ, можна дійти висновку, що штрафу (за п. 119.1 ПКУ) НЕ повинно бути, якщо помилки і недостовірні відомості в Податковому розрахунку не призвели до:
• зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку (тут ідеться про зобов’язання з ПДФО і ВЗ);
• зміни платника податку (знову ж таки ПДФО і ВЗ).
Платник податку тут — фізособа — одержувач доходу.
Виходячи із цього, нештрафонебезпечними можна вважати помилки в таких показниках додатка 4ДФ:
• кількість найманих працівників, які працюють за трудовими договорами (контрактами), й осіб, які працювали за цивільно-правовими договорами;
• ознака доходу (графа 6) (за умови, що ПДФО і ВЗ (графи 4 і 4а, 5 і 5а) утримано і відображено правильно);
• дата прийняття або звільнення працівника (графи 7 і 8);
• ознака ПСП (графа 9) (за умови, що ПДФО/ВЗ (графи 4 і 4а, 5 і 5а) утримано і відображено правильно);
• кількість рядків, кількість фізосіб, на яких надана інформація, кількість сторінок додатка 4ДФ.
За зазначені помилки штрафу бути не повинно, навіть якщо їх не виправляти.
Також не повинно бути штрафу за п. 119.1 ПКУ, якщо неправильно зазначена сума нарахованого/виплаченого доходу (графи 3 і 3а), за умови, що сума ПДФО і ВЗ (графи 4 і 4а, 5 і 5а) указана правильно.
Що стосується ЄСВ-інформації в Податковому розрахунку (зокрема, Д1 і Д5), то штраф за п. 119.1 ПКУ за недостовірні ЄСВ-відомості/помилки тут не працює. Як уже було сказано вище, штраф цей працює, якщо помилки і недостовірні відомості в Податковому розрахунку призвели до: зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань платника податку (ПДФО і ВЗ); зміни платника податку (фізособи — платника ПДФО і ВЗ). Цей підхід повинен був змінити (поширити штраф і на ЄСВ) Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб» від 19.09.2019 р. № 116-IX. Але через законодавчу колізію змін так і не відбулося. Тобто штрафу за п. 119.1 ПКУ за ЄСВ-помилки бути не повинно (читайте також розділ «Адмінштрафи» цієї статті).
Штраф за донарахування ЄСВ — можливий. Але це вже інше питання (не питання штрафу безпосередньо за помилки в Податковому розрахунку).
Якщо податковий агент подає уточнюючий Податковий розрахунок з метою уточнити реквізити підприємства, то відповідальності також не буде. Це визнають і податківці в консультації з категорії 103.26 ЗІР.
Що потенційно штрафонебезпечно
Штрафні санкції за порушення при складанні та поданні об’єднаного ПДФО/ВЗ/ЄСВ-звіту загрожують платникам за:
• неподання Податкового розрахунку і додатка 4ДФ зокрема (див. категорію 103.26 ЗІР);
• подання Податкового розрахунку з порушенням строків;
• подання Податкового розрахунку не в повному обсязі;
• подання Податкового розрахунку з недостовірними відомостями або з помилками за умови, що це призвело до зменшення та/або збільшення податкових зобов’язань та/або зміни платника податку (див. вище).
Розмір штрафу за перелічені порушення за п. 119.1 ПКУ становить 1020 грн, а за повторне порушення протягом року — 2040 грн.
Важливо!
Цей штраф застосовують не до кожного порушення окремо, а до загальної кількості порушень, які перелічені в п. 119.1 ПКУ і виявлені податківцями під час однієї перевірки.
Помилка в реєстраційному номері облікової картки платника податків (РНОКПП), по суті, призводить до зміни платника податку, а отже, загрожує штрафом за п. 119.1 ПКУ . Проте тут є важливий нюанс. Штрафу можна уникнути, якщо виправити таку помилку самостійно, у тому числі протягом 30 календарних днів після отримання повідомлення про помилку від контролерів (п. 119.3 ПКУ).
Також «безкоштовно» можна виправити помилку, виявлену при проведенні перерахунку за п. 169.4 ПКУ. Проте виправити помилку потрібно з дотриманням вимог п. 50.1 ПКУ.
Нагадаємо: ПКУ встановлює два види перерахунку ПДФО: обов’язковий і добровільний.
Обов’язковий перерахунок проводять у випадках, обумовлених у п.п. 169.4.2 ПКУ. А добровільний перерахунок сум нарахованих доходів і утриманого ПДФО податковий агент має право проводити за будь-який період і в будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування виплат (п.п. 169.4.3 ПКУ).
Карантинні нюанси
Із 01.03.2020 р. по останній день місяця, в якому завершується дія карантину, діє штрафний мораторій.
Увага!
За порушення податкового законодавства (зокрема, за порушення щодо подання об’єднаного ПДФО/ВЗ/ЄСВ-звіту), вчинені в цей період, штрафні санкції не застосовуються!
Про це ми вже згадували у статті «Карантин продовжено до 30 червня» // «ОП», 2021, № 9. Тому те, про що ми говорили вище, поки фактично не працює. Але є одне «але» — на адмінштрафи цей мораторій не поширюється.
Адмінштрафи
Дійсно, адмінштрафи мораторій обійшов стороною. Тому вони застосовуються в загальному порядку, незважаючи на карантин.
Так, за неподання (несвоєчасне подання) відомостей про виплачені фізособам доходи посадові особи підприємств і ФОП несуть адмінвідповідальність за ст. 1634 КпАП: попередження або штраф у розмірі від 34 до 51 грн (при повторному протягом року притягненні — від 51 до 85 грн).
Може здатися, що це «недорого», але тут є «підводний камінь», пов’язаний із тим, що рішення виносить суд, а отже, доведеться ще й заплатити солідний судовий збір, який включається до складу судових витрат. Їх зобов’язана оплачувати сторона, яка «програла». На сьогодні — це 454 грн.
Порушення ЄСВ-законодавства, зокрема неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою ЄСВ-звітності, подання недостовірних відомостей, які використовуються в Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування, може загрожувати адмінштрафом за ст. 1651 КпАП у розмірі від 510 до 680 грн (при повторному протягом року притягненні — від 680 до 850 грн). При цьому рішення у справі тут уже приймають не суди, а податківці (ст. 2342 КпАП). Ось тут-то якраз теоретично й можна поплатитися за ЄСВ-помилки, які за ст. 119 ПКУ штрафуватися не повинні.
Але варто пам’ятати такі нюанси.
1. «Строк придатності» адмінправопорушення. Це те, що реально може врятувати винну особу від сплати штрафу. За загальним правилом, адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше ніж через 2 місяці з дня вчинення правопорушення. При триваючому правопорушенні накласти стягнення можуть не пізніше ніж через 2 місяці з дня його виявлення. Якщо ж справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), то строк не 2, а 3 місяці.
Як зазначено в листі Мін’юсту від 02.08.2013 р. № 6802-0-4-13/11, триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов’язку.
Так, наприклад, несвоєчасне подання звітності — разове порушення, яке припиняється в момент подання звітності, а ось неподання звітності — це триваюче порушення.
2. Вина суб’єкта. Ще одна «соломинка», яка може врятувати від адмінштрафу. Не можна притягнути особу до адміністративної відповідальності, якщо в її діях (бездіяльності) немає вини. Система приймання звітності, м’яко кажучи, працювала зі збоями. Відповідно, якщо причиною порушення стали саме збої системи (є прямий причинно-наслідковий зв’язок), у вас будуть усі шанси від адмінштрафу відбитися. Та й не факт, що самі перевіряючі лютуватимуть із цими штрафами на тлі своєї ж неготовності до прийняття нової звітності.
