Теми статей
Обрати теми

Дії роботодавця при поновленні працівника

Марченко Олена, експерт з кадрових і податкових питань
Суд виніс рішення про поновлення незаконно звільненого працівника на роботі. На практиці така ситуація викликає безліч запитань. Чи треба поновлювати працівника, якщо роботодавець не згоден з рішенням суду? В який строк необхідно поновити працівника? Як оподаткувати середній заробіток за час вимушеного прогулу та відобразити його у звітності? Наша стаття відповість на ці та інші запитання і допоможе провести процедуру поновлення працівника без помилок.

Оформлюємо поновлення

Перш за все треба пам’ятати, що рішення суду про поновлення незаконно звільненого працівника на роботі підлягає негайному виконанню (ч. 7 ст. 235 КЗпП).

Навіть якщо ви як роботодавець не погоджуєтеся з таким рішенням суду і плануєте його надалі оскаржувати, все одно рішення треба виконати, а потім оскаржувати. Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, а з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується якнайшвидший захист прав працівника (див. п. 62 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 р. у справі № 140/2819/19).

Коли рішення суду про поновлення працівника на роботі вважається виконаним? Якщо виконані такі три умови (ч. 2 ст. 65 Закону № 1404*, постанова Верховного Суду від 17.06.2020 р. у справі № 521/1892/18):

* Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII.

1) роботодавцем видано наказ (розпорядження) про поновлення працівника на роботі, з яким ознайомлено працівника під підпис;

2) працівника фактично допущено до роботи для виконання попередніх обов’язків;

3) до трудової книжки працівника внесено відповідний запис.

При виконанні цих умов врахуйте, що поновлення працівника на роботі відбувається не з дати винесення судом рішення про таке поновлення, а з дати звільнення працівника. Це свого часу підкреслювало Мінпраці у листі від 07.08.2007 р. № 205/06/187-07.

Наказ про поновлення працівника на роботі. У наказі зазначаємо про поновлення працівника на посаді, яку він обіймав до звільнення, та виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Безумовно, необхідно ознайомити працівника з наказом під підпис.

Наказом про поновлення на роботі анулюється наказ про звільнення працівника (див. постанову ВС від 14.05.2020 р. у справі № 591/4894/15-а).

Оскільки новий трудовий договір не укладаємо, то у разі поновлення працівника на роботі за рішенням суду повідомлення про прийняття працівника на роботу до органу ДПС не подаємо.

Таку ж думку викладено й у листі Мінсоцполітики від 08.08.2016 р. № 1102/13/84-16.

Трудова книжка. На підставі наказу про поновлення на роботі визнаємо недійсним запис у трудовій книжці про звільнення. Ні, закреслювати запис про незаконне звільнення не потрібно (п. 2.10 Інструкції № 58**).

** Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58.

Діємо так. У графі 3 у вигляді заголовка вписуємо повне найменування підприємства (ФОП). Далі нижче:

у графі 1 — наступний порядковий номер;

у графі 2 — дату внесення запису про поновлення працівника на роботі;

у графі 3 — «Запис за № (зазначаємо номер запису про звільнення, яке суд визнав незаконним) недійсний. Поновлений на попередній роботі»;

у графі 4 — реквізити наказу про поновлення працівника на роботі. На прохання працівника може видаватися дублікат трудової книжки без унесення до неї запису, визнаного недійсним (п. 2.10 Інструкції № 58).

Особова картка. Порядок унесення змін до особової картки при поновленні працівника на роботі законодавством не передбачений.

Тож цілком можливими є два варіанти дій роботодавця.

img 1Закреслюємо запис про звільнення. Поряд зазначаємо: «Запис недійсний. Працівник поновлений на роботі» та вказуємо реквізити відповідного наказу, дату внесення змін і свій підпис.

img 2Оформлюємо нову особову картку та приєднуємо до неї ту картку, яка велася до звільнення.

Табель обліку робочого часу. У разі поновлення працівника слід оформити коригуючий табель обліку робочого часу тільки на цього працівника за відповідні місяці з позначками про вимушений прогул («ІН» або цифровий код 22).

Штатний розпис. У разі необхідності треба внести зміни до штатного розпису. Наприклад, якщо поновленого працівника було звільнено у зв’язку зі скороченням чисельності або штату.

Середній заробіток та його оподаткування

Одночасно з прийняттям рішення про поновлення на роботі суд приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше ніж за один рік.

Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, суд виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП).

Середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу обчислюється відповідно до Порядку № 100.

Розрахунковий період — останні 2 календарних місяці роботи, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Важливо! Сума, яку суд зазначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток, обчислюється без утримання податків і зборів. Тобто є «грязною» сумою. На це звертає увагу ВС у постанові від 18.07.2018 р. у справі № 359/10023/16-ц. А як же оподатковується такий середній заробіток?

ПДФО та ВЗ. Сума середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу входить до фонду додаткової заробітної плати як оплата за невідпрацьований час (п.п. 2.2.12 Інструкції № 5).

Тому вона оподатковується ПДФО за ставкою 18 % та ВЗ за ставкою 1,5 %.

Цікавий момент, що стосується поновлених працівників, які мали право на податкову соціальну пільгу (ПСП). Для цілей порівняння з граничним розміром доходу, що дає право на ПСП, треба розбивати загальну суму середнього заробітку та відносити до місяців, за які він був нарахований (див. абзац третій п.п. 169.4.1 ПКУ).

ЄСВ. Як було вже зазначено вище, середній заробіток за час вимушеного прогулу відносимо до фонду оплати праці. Отже, він включається до бази нарахування ЄСВ (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону про ЄСВ).

Причому якщо він нарахований за період, який перевищує календарний місяць, то до бази нарахування він потрапляє за спецправилом, визначеним у ч. 2 ст. 7 Закону про ЄСВ. Так, загальну суму такого середнього заробітку за час вимушеного прогулу ділимо на кількість календарних місяців, за які він нарахований.

Отримані суми відносимо до місяців їх нарахування та порівнюємо з максимальною базою нарахування ЄСВ та мінзарплатою, що діяли в таких місяцях. За потреби обрізаємо до максимальної бази чи донараховуємо ЄСВ до мінімального страхового внеску.

А тепер розберемо, як відобразити поновлення працівника на роботі та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу у звітності.

Поточна звітність. Середній заробіток, нарахований за рішенням суду за період вимушеного прогулу, засвітиться у двох додатках до Податкового розрахунку, а саме — в Д1 та 4ДФ.

У Д1 відображаємо його у тому місяці звітного кварталу, в якому він був нарахований. Причому показуємо його не загальною сумою, а з розбиттям за місяцями, на які припадає період вимушеного прогулу. Механізм визначення таких сум ми розглянули вище. За кожною сумою вказуємо, серед іншого, у графі 09 — код типу нарахувань «1» та у графі 14 — кількість днів перебування у трудових відносинах.

Окремим рядком зазначаємо зарплату за відпрацьований час у місяці поновлення.

За потреби, якщо за працівником слід виконати вимогу про сплату ЄСВ з мінзарплати, окремими рядками зазначаємо суми різниць між мінімальною базою нарахування ЄСВ та фактичною базою. У графі 09 — код типу нарахувань «2».

Загальні суми з Д1 потраплять до розд. І Податкового розрахунку.

Переходимо до 4ДФ. Середній заробіток, нарахований за рішенням суду за період вимушеного прогулу, відображаємо у розд. I 4ДФ у загальній сумі зарплати звітного місяця (за наявності) з ознакою доходу «101». Окремо його виділяти не потрібно.

Коригування «старої» звітності. Якщо звільнення відбулося не у звітному кварталі, слід подати коригуючий Податковий розрахунок та вилучити дату звільнення працівника, яка була раніше зазначена в 4ДФ та Д5 (форми № 1ДФ та додатка 5 Звіту з ЄСВ, якщо незаконне звільнення відбулося до 01.01.2021 р.).

Діємо так. Формуємо Податковий розрахунок з типом «Уточнюючий». До нього додаємо 4ДФ та Д5 з типами «Уточнюючий». Що стосується поля «номер місяця в кварталі» рядка 02 уточнюючого 4ДФ, то в ньому у разі коригування звітних періодів до 2021 року зазначаєте «3» — останній місяць кварталу. При цьому не має значення, за який місяць треба виправити інформацію.

У розд. I уточнюючого 4ДФ на працівника формуємо два рядки:

• один — на виключення раніше поданої інформації з помилковою датою звільнення, в якому дублюємо усі графи раніше поданої звітності, а в графі 10 зазначаємо ознаку «1»;

• другий — на введення рядка з правильними даними на працівника без дати звільнення, у графі «10» такого рядка вказуємо ознаку «0».

Переходимо до Д5. На відміну від 4ДФ, він подається за квартал. Проте це вас не повинно бентежити, навіть якщо треба виправити дані таблиці 5 Звіту з ЄСВ. Просто вказуєте той квартал, який будете коригувати.

У табличній частині Д5 для того, щоб скасувати дату звільнення працівника та виключити зайвий рядок у поданому Д5 (таблиці 5), повторюємо його і в графі 20 «Ознака 0, 1» проставляємо ознаку «1» — виключення.

Чи повертається вихідна допомога?

При припиненні трудового договору за окремими підставами, що наведені у ст. 44 КЗпП, працівникові виплачується вихідна допомога. Наприклад, якщо працівника звільняють у випадку скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ст. 40 КЗпП), йому виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Незважаючи на те, що після поновлення працівника на роботі підстави для виплати вихідної допомоги відсутні, вона не підлягає поверненню роботодавцеві.

Така правова позиція зазначена у постанові ВСУ від 12.08.2020 р. у справі № 306/1325/18 (ср. ). Річ у тім, що згідно зі ст. 1215 ЦКУ не підлягають поверненню безпідставно набуті, зокрема, заробітна плата і платежі, прирівняні до неї, допомоги тощо, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Оскільки вихідна допомога надавалася працівникові у зв’язку з вимогами законодавства, а не у зв’язку з помилкою, то вимагати її повернення роботодавець не має права.

А те, що працівник у судовому порядку оскаржує наказ про звільнення, не свідчить про його недобросовісність.

Право на відпустку

Час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (ст. 9 Закону про відпустки).

Таким чином, у разі поновлення працівника він має право використати щорічну основну відпустку за весь час вимушеного прогулу. Підкреслюємо, що за період вимушеного прогулу працівник має право лише на щорічну основну відпустку, але не має права на щорічні додаткові відпустки.

А якщо при звільненні працівнику була виплачена компенсація за невикористані дні щорічної відпустки? Тоді, на думку Мінсоцполітики, озвучену в листі від 28.10.2016 р. № 1500/13/84-16, після поновлення працівника на роботі права на використання цих днів відпустки він не має. При цьому тривалість щорічної основної відпустки працівника, якого поновлено на роботі, визначається пропорційно з дати поновлення і до кінця його робочого року.

Проте ВАСУ у постанові від 07.03.2017 р. у справі № 821/500/16 доходить іншого висновку. Він трактує виплату компенсації при звільненні як добровільно виплачену суму. Вона не підлягає поверненню працівником або зарахуванню в рахунок оплати відпустки, що надається за час вимушеного прогулу. Підстава та ж, що й у випадку з вихідною допомогою, — ст. 1215 ЦКУ. При цьому дні відпустки, за які була нарахована компенсація при звільненні, не згорають. Працівник має право їх використати після поновлення на роботі.

Якщо посада зайнята

Якщо на посаді поновлюваного на роботі за рішенням суду працівника вже працює інший працівник, то він підлягає звільненню на підставі п. 6 ст. 40 КЗпП (у зв’язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу). Проте таке звільнення допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу (ч. 2 ст. 40 КЗпП).

Отже, роботодавець зобов’язаний запропонувати працівникові, який підлягає звільненню за п. 6 ст. 40 КЗпП, іншу роботу на тому самому підприємстві. Інакше роботодавець порушить права працівника, що загрожує надалі судовими спорами.

Отримувати згоду профспілки для звільнення працівника на підставі п. 6 ст. 40 КЗпП роботодавцеві не потрібно. Працівнику, який звільняється, виплачується вихідна допомога в розмірі не менше середнього місячного заробітку згідно зі ст. 44 КЗпП.

Поновили? А тепер звільняйте

На практиці трапляється, що підприємство поновлює працівника на роботі згідно з рішенням суду, проте не складає руки, а оскаржує далі таке рішення в апеляційному та касаційному порядку.

Якщо в результаті перегляду рішення судів першої та/або апеляційної інстанцій про поновлення на роботі будуть скасовані або справу передадуть на новий розгляд і під час нового розгляду звільнення буде визнано правомірним, то роботодавець видає наказ про скасування наказу про поновлення працівника на роботі та вносить відповідні записи до трудової книжки працівника (див. рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської обл. від 03.12.2018 р. у справі № 182/3736/18).

При цьому працівник не повертає кошти, що були йому виплачені при поновленні на роботі. Підстава — ст. 445 ЦПКУ.

Відповідальність

Відповідальність за невиконання рішення суду про поновлення працівника на роботі передбачена ст. 75 Закону № 1404. Накладається штраф: на посадових осіб — 3400 грн; на боржника — юридичну особу — 5100 грн та встановлюється новий строк виконання судового рішення. У разі повторного невиконання рішення виконавець накладає штраф у подвійному розмірі та повідомляє про вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, ст. 237 КЗпП передбачає покладення матеріальної відповідальності на службову особу, винну в незаконному звільненні працівника. Детальніше в статті «Незаконне звільнення: помилився кадровик, а відповідати керівнику» // «ОП», 2021, № 5.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі