Служба → відпустка → служба: секрети розрахунку «середньої»

Перша «середня»

Так, ситуація заплутана. Тому розбирати її будемо поетапно.

Спершу визначимо, як змінилася середня зарплата працівника за період військової служби за першим контрактом (перша «середня») до моменту його звільнення зі служби.

Припустимо, що (див. рис. 1):

Рис. 1. Зміна посадових окладів у період служби за першим контрактом

1) посадовий оклад працівника:

• на момент укладення першого контракту (у січні 2019 року) — 5000 грн;

• з 01.01.2020 р. — 5500 грн;

• з 01.09.2020 р. — 5700 грн;

• з 01.01.2021 р. — 6000 грн;

2) середньоденна зарплата працівника на момент вступу його на службу за першим контрактом складала 228,57 грн.

Нагадаємо, що за працівниками, які були прийняті на військову службу за контрактом, роботодавець зобов’язаний зберігати місце роботи, посаду і середній заробіток. Це передбачено у ч. 3 ст. 119 КЗпП та ч. 2 ст. 39 Закону № 2232*.

* Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 р. № 2232-XII.

Середній заробіток військовому розраховуємо згідно з вимогами п. 2 Порядку № 100. Але! Враховуючи деякі особливості. Так, середньоденну зарплату розраховують один раз на увесь період служби. Такі розрахунки проводять з прив’язкою до місяця вступу працівника на службу і зберігають отриманий результат до виключення працівника з особового складу військової частини.

Єдиний нюанс, про який не слід забувати: до 12.12.2020 р. діяла спеціальна норма п. 10 Порядку № 100. На той момент згідно з цією нормою роботодавець зобов’язаний був коригувати середній заробіток на коефіцієнт підвищення окладів (якщо в періоді, за який зберігається середній заробіток, підвищувалися тарифні ставки (оклади)).

Відповідно якщо посадовий оклад працівника за час військової служби підвищувався кілька разів, то середній заробіток треба було коригувати з урахуванням кожного такого підвищення.

12 грудня 2020 року постановою від 09.12.2020 р. № 1213 були внесені зміни в Порядок № 100*, якими, зокрема, було скасовано коригування заробітку у разі підвищення посадових окладів (п. 10 виключений з Порядку № 100).

* Подробиці у статті «Порядок № 100: набуття чинності змінами і коригування» // «ОП», 2021, № 1.

Тобто у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) після 12.12.2020 р. (наприклад, з 1 січня 2021 року) середній заробіток не коригується.

Увага! Якщо в колективному договорі підприємства (установи, організації) прописаний обов’язок застосовувати коефіцієнт коригування при обчисленні середньої заробітної плати у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів) у розрахунковому періоді або в періоді збереження середньої зарплати, то виконуємо вимоги колективного договору. Річ у тому, що підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників (ст. 9¹ КЗпП).

За даними нашого прикладу, підвищення окладів за час проходження військової служби відбулося тричі: з 01.01.2020 р., з 01.09.2020 р. і 01.01.2021 р. При цьому в колективному договорі не прописаний обов’язок проводити коригування у зв’язку з підвищенням посадових окладів. Тому середній заробіток слід було коригувати лише двічі: з 01.01.2020 р. і з 01.09.2020 р.

Коригування середнього заробітку покажемо в табл. 1.

Таблиця 1. Коригування середнього заробітку за даними прикладу

Отже, на момент звільнення з військової служби за першим контрактом середьоденна зарплата працівника склала 260,58 грн.

Тепер нам належить розрахувати «середню» для оплати військової служби працівника за другим контрактом. На жаль, з наведеної нашим читачем ситуації не зрозуміло, чи були у працівника відпрацьовані дні перед відпусткою. Тому розглянемо дві можливі ситуації.

Між періодами служби відпустка і відпрацьовані дні

Припустимо, що (див. рис. 2):

Рис. 2. Між періодами військової служби — відпрацьовані дні і відпустка

• працівник вийшов на роботу 22.01.2021 р.;

• за 6 відпрацьованих днів січня 2021 року йому нарахована зарплата у сумі 1894,74 грн;

• йому надана щорічна відпустка з 01.02.2021 р. на 28 календарних днів.

Відпускні нюанси. Період, протягом якого на підприємстві (в установі, організації) зберігалися за працівником робоче місце і середній заробіток відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП, включається в стаж роботи, що дає право на щорічну основну відпустку (п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустки).

Тому навіть коли працівник служить, він поступово заробляє собі відпускний стаж. Після повернення зі служби він має право скористатися невикористаними днями відпустки.

Суму відпускних розраховуємо стандартно, використовуючи норми Порядку № 100 (ср. ). При цьому період військової служби обов’язково враховуємо при розрахунку «середньої» згідно з абз. 4 п. 3 Порядку № 100. Відповідно і середній заробіток за період служби включаємо в розрахунок відпускних. Визначимо суму відпускних для нашого солдата. Оскільки він пішов у відпустку 1 лютого 2021 року, розрахунковим періодом буде лютий 2020 року — січень 2021 року.

З лютого по грудень 2020 року працівник перебував на службі за першим контрактом (йому була нарахована «військова» середня зарплата). А в січні 2021 року частину місяця служив, а частину — працював (нарахована зарплата).

Розрахуємо загальну суму «військової» середньої зарплати, нарахованої працівникові в розрахунковому періоді (див. табл. 2).

Таблиця 2. Сума середньої зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді

Зарплата за відпрацьовані дні січня 2021 року склала:

6000 : 19 х 6 = 1894,74 грн,

де 19 — загальна кількість робочих днів за графіком роботи підприємства в січні 2021 року;

6 — кількість відпрацьованих солдатом робочих днів у січні 2021 року.

Середньоденна зарплата дорівнює:

(62003,34 + 1894,74) : (366 - 11) = 179,99 грн,

де 366 — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

11 — кількість святкових і неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП, що припадають на розрахунковий період.

Сума відпускних складе:

179,99 х 28 к. дн. = 5039,72 грн.

Друга «середня». Відпускаючи працівника на військову службу знову (якщо працівник знову прийняв рішення йти служити за контрактом), роботодавець і цього разу зобов’язаний буде дотримуватися трудових гарантій, передбачених ч. 3 ст. 119 КЗпП (зберігати за таким працівником місце роботи, посаду і середній заробіток).

Середній заробіток солдатові розраховуємо згідно з п. 2 Порядку № 100. Тобто виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці, що передують місяцю, в якому працівник пішов служити за контрактом.

У нашого працівника військова служба за другим контрактом розпочинається з 1 березня 2021 року. Тобто розрахунковим періодом буде січень — лютий 2021 року.

Ось тільки в розрахунок потрапляють лише відпрацьовані дні. А таких днів у січні 2021 року у працівника було всього шість (22, 25 — 29 січня). Дні закінчення військової служби за першим контрактом і дні щорічної відпустки з розрахункового періоду слід виключити.

Відповідно в розрахунку «середньої» братиме участь сума зарплати, нарахована за відпрацьовані дні. А ось сумі відпускних і «військовій» середній зарплаті в ньому місця немає.

Виходить, середньоденна зарплата складе:

1894,74 : 6 = 315,79 грн.

Нагадуємо! При розрахунку середньої заробітної плати працівникам, які були звільнені в запас з військової служби і повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, враховуємо вимоги п. 4 Порядку № 100.

Так, якщо розрахована середньоденна зарплата виявиться нижча за середньоденну зарплату, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку слід брати попередню «середню».

У нашому випадку друга «середня» (315,79 грн) виявилася вища за першу «середню» (260,58 грн), тому для розрахунку середньої зарплати використовуємо другу «середню».

У такому разі середня зарплата за березень 2021 року складе:

315,79 х 22 = 6947,38 грн,

де 22 — кількість робочих днів за графіком роботи підприємства у березні 2021 року.

Між періодами служби — тільки відпустка

Ускладнимо ситуацію (див. рис. 3).

Рис. 3. Між періодами військової служби — тільки відпустка

Припустимо, що:

• працівник після звільнення з військової служби відразу пішов у щорічну відпустку (не виходячи на роботу) — з 1 лютого 2021 року на 28 календарних днів;

• працівникові нараховані і виплачені відпускні — 5013,68 грн.

Як визначити розмір другої середньої зарплати?

Відпускні нюанси. Відразу попередимо: працівник, звільнений після проходження військової служби за контрактом, не входить до переліку осіб, які можуть піти в щорічну відпустку в зручний для них час (перераховані в ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки).

Суму відпускних розраховуємо у звичайному порядку згідно з Порядком № 100, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки.

При цьому в розрахунку «відпускної» середньоденної зарплати візьмуть участь і середній заробіток за період військової служби за першим контрактом, і сам період служби на підставі абз. 4 п. 3 Порядку № 100 (як час виконання державних і громадських обов’язків).

Друга «середня». Якщо працівник прийняв рішення знову йти служити за контрактом, роботодавцеві доведеться знову дотримуватися трудових гарантій, що передбачені ч. 3 ст. 119 КЗпП (тобто зберігати за таким працівником місце роботи, посаду і середній заробіток).

Середній заробіток розраховуємо відповідно до вимог п. 2 Порядку № 100, тобто виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці, що передують місяцю початку військової служби.

У нашого працівника військова служба за другим контрактом розпочинається з 1 березня 2021 року. Тобто розрахунковим періодом знову-таки буде січень — лютий 2021 року.

Ось тільки тепер у ньому немає жодного відпрацьованого робочого дня. Адже в січні працівник перебував на військовій службі за першим контрактом (31 к. дн.), а в лютому — у щорічній відпустці (28 к. дн.).

Тобто формально розрахунковий період у працівника є, але в ньому немає жодного дня, який міг би брати участь у розрахунку.

Як бути? Може, скористатися абз. 4 п. 2 Порядку № 100? Згідно з цією нормою, якщо протягом останніх 2 календарних місяців, що передують початку військової служби, працівник не працював, за розрахунковий період приймають попередні 2 місяці роботи. У нашому випадку — листопад — грудень 2020 року.

Але і в цей період працівник перебував на службі за контрактом (немає заробітку).

У такому разі розрахунок проводимо виходячи зі встановленої працівникові тарифної ставки, посадового окладу (п. 4 Порядку № 100).

Іншими словами, для розрахунку другої «середньої» нам знадобляться:

• посадовий оклад, установлений на місяць початку військової служби працівника за другим контрактом (6000 грн);

• кількість робочих днів за останні 2 місяці за графіком роботи підприємства (установи).

Тобто останні 2 календарні місяці перед початком служби.

Середньоденна зарплата становить:

(6000 + 6000) : 39 = 307,69 грн,

де 39 — кількість робочих днів за графіком роботи підприємства в січні — лютому 2021 року (20 роб. дн. + 19 роб. дн.).

Друга «середня» (307,69 грн) виявилася вищою за першу «середню» (260,58 грн), тому для розрахунку середньої зарплати використовуємо другу «середню».

Середня зарплата за березень 2021 року складе:

307,69 х 22 = 6769,18 грн,

де 22 — кількість робочих днів за графіком роботи підприємства у березні 2021 року.