Теми статей
Обрати теми

Відмова від вакцинації: кого, як і коли відстороняти

Кучерова Оксана, юрист
Темпи вакцинації від коронавірусу залишають бажати кращого. Для пришвидшення цього процесу запроваджено обов’язкову вакцинацію від COVID-19 для певних категорій працівників*. Ці вимоги запрацювали з 8 листопада. Саме з цієї дати роботодавцям потрібно чітко розуміти, як, коли, кого та на якій підставі можна відсторонювати від роботи. Тож давайте розбиратись.

* Про це ми розповідали у статті «Вакцинація від COVID-19: право чи обов’язок працівників» // «ОП», 2021, № 19.

Новини щодо вакцинації

Обов’язкова вакцинація від COVID-19 наразі передбачена лише для працівників, які зазначені у Переліку № 2153**. Саме про них сьогодні піде мова.

** Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним щепленням, затверджений наказом МОЗ від 04.10.2021 № 2153.

Втім, нагадаю, що для всіх інших — це лише право, а не обов’язок. Тож вакцинуватися чи ні, вони мають вирішувати самостійно.

Стосовно законності Переліку № 2153 й досі не вщухають спори і навіть було подано позов до суду про його скасування. Тож подивимося, що з цього вийде. А поки що Кабмін вирішив не втрачати часу та підтримати ініціативу МОЗ щодо впровадження обов’язкової вакцинації. Він вніс відповідні зміни*** до «карантинної» постанови № 1236****.

*** Постанова КМУ «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236» від 20.10.2021 № 1096.

**** Постанова КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236.

Кабмін зобов’язав керівників держорганів (держслужби) та підприємств, установ, організацій забезпечити:

• контроль за проведенням обов’язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками, які зазначені в Переліку № 2153;

• відсторонення від роботи (виконання робіт) таких працівників, якщо вони відмовляються або ухиляються від проведення обов’язкових профілактичних щеплень проти COVID-19.

Виняток — особи, які мають абсолютні протипоказання до їх проведення та надали відповідний медичний висновок, виданий закладом охорони здоров’я.

До речі, щодо протипоказань до вакцинації також з’явилися нові роз’яснення на сайті МОЗ*****. У таблиці нижче ми навели ці протипоказання — рекомендації МОЗ. До речі, у сам Перелік медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затверджений наказом МОЗ від 16.09.2011 № 595, «ковідні» протипоказання не вносили.

***** Див. на офіційному сайті МОЗ (moz.gov.ua) за посиланням «Головна» «Пресцентр» «Новини».

Протипоказання до вакцинації проти COVID-19

Ситуація

Коментар

Наявність в анамнезі тяжкої алергічної реакції (анафілаксії) на попередню дозу вакцини

Єдине абсолютне постійне протипоказання до щеплення конкретною вакциною. У цьому випадку пацієнтові рекомендовано щепитися від COVID-19 іншою вакциною за умови її наявності

Гостре захворювання з температурою вище 38°C

Тимчасове протипоказання. Вакцинація може бути проведена після одужання та за відсутності ознак гострої хвороби. Довідка видається на термін до 2 тижнів від початку захворювання

Лікування моноклональними антитілами або реконвалесцентною плазмою

Тимчасове протипоказання. Вакцинація може бути проведена через 90 днів після закінчення курсу терапії. Термін дії довідки — 3 місяці

Введення вакцин проти інших інфекційних хвороб

Тимчасове протипоказання. Вакцинація має бути проведена через 14 днів після введення вакцини проти інших інфекційних хвороб (за винятком інактивованої вакцини проти грипу, яку можна вводити одночасно з антиковідною вакциною в різні руки). У проміжку між першою та другою дозою вакцини проти COVID-19 можуть бути введені інші вакцини з дотриманням 14-денного інтервалу. Термін дії довідки — 14 днів

Проба з туберкуліном або аналіз крові на туберкульоз (IGRA)

Тимчасове протипоказання. Вакцинація має бути відкладена до завершення оцінки проби/IGRA

COVID-19 в анамнезі

Тимчасове протипоказання. Вакцинацію може бути відтерміновано на 3 місяці від часу перебігу COVID-19 або здійснено раніше, але не раніше ніж через 28 днів від першого дня появи симптомів або лабораторного підтвердження діагнозу COVID-19

Як бачимо, МОЗ вважає, що вагітність, грудне вигодовування, хронічні захворювання, побутова та сезонна алергія тощо не є протипоказаннями до вакцинації. Проте існують протипоказання до введення окремих вакцин для вагітних, наприклад CoronaVac від Sinovac Biotech.

Щодо таких випадків, як онкологічна хвороба, аутоімунне захворювання та імунодефіцит остаточне рішення щодо щеплення приймається лікарем з урахуванням переваг над ризиками від щеплення.

Усі ці протипоказання мають бути підтверджені документально. Їх встановлює сімейний або лікуючий лікар та має надати відповідний висновок про тимчасове чи постійне протипоказання.

До речі, МОЗ уже розробило проєкт наказу, яким буде затверджено форму первинної облікової документації № 028-1/о «Висновок лікаря щодо наявності протипоказань до вакцинації проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2» та інструкцію щодо її заповнення*. Планується, що цей наказ набере чинності з дня його офіційного опублікування. При цьому цей висновок може бути як постійним, так і таким, що має певний термін дії (залежно від того, є протипоказання постійними чи тимчасовими). Сама форма заповнюється і підписується лікарем і має бути завірена печаткою закладу охорони здоров’я, яким вона видається.

* Див. на сайті Федерації профспілок України (spo.fpsu.org.ua) за посиланням «Головна» «На обговоренні в СПО».

У зв’язку з тим, що норми щодо обов’язкової вакцинації певних категорій працівників і, відповідно, обов’язок роботодавців відстороняти від роботи у разі відмови або ухилення, набули чинності з 8 листопада 2021 року, запитань до нашої редакції щодо їх застосування на практиці побільшало. Отже, запитували — відповідаємо.

Вимога для всіх

Вимога щодо обов’язкової вакцинації працівників за Переліком № 2153 стосується всіх працівників зазначених закладів чи тільки тих, які контактують у своїй роботі з іншими особами?

Переліком №2153 не встановлено ніякої конкретної групи працівників, які підлягають обов’язковій вакцинації. Тож робимо висновок, що мова йде про всіх працівників перелічених там закладів. Фактично, мова йде і про працівників бухгалтерії, відділу кадрів, педагогічних працівників, прибиральників тощо.

Єдина категорія працівників, щодо яких НЕ діють зазначені норми, — це особи, які мають абсолютні протипоказання до проведення вакцинації.

Відсторонення дистанційників

Чи стосуються вимоги про обов’язкову вакцинацію працівників, що працюють дистанційно?

Перелік № 2153 знову ж таки не встановлює жодних винятків (крім абсолютних протипоказань) для обов’язкової вакцинації. Тож якщо буквально розуміти ці норми, то виходить, що вони стосуються всіх працівників, зокрема і дистанційників.

Хоча, на нашу думку, це не логічно. Адже Перелік № 2153 створений задля того, щоб попередити поширення коронавірусу тими працівниками, діяльність яких може призвести до їх зараження та (або) поширення ними інфекційних хвороб.

Відповідно відсторонення таких працівників є запобіжним заходом, який має на меті відвернути та/або попередити можливі негативні наслідки.

Про які негативні ризики заразитися чи поширити хворобу можна говорити у разі, якщо особа виконує роботу дистанційно і не контактує з іншими особами, не зрозуміло.

Відсторонення тих, хто не працює

Чи потрібно відстороняти від роботи працівників, що зазначені в Переліку № 2153, але станом на 08.11.2021 фактично не працюють? Наприклад, працівники, що перебувають у відпустці, на лікарняному, на військовій службі тощо.

Всі ці ситуації об’єднує одне: працівник не виконує своїх трудових обов’язків, проте залишається у трудових відносинах із роботодавцем.

У свою чергу, відсторонення полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов’язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов’язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання.

Тож якщо працівник перебуває, наприклад, у відпустці, фактичне його усунення від роботи (тобто відсторонення) неможливе, адже він і так не виконує своїх трудових обов’язків.

У цій ситуації роботодавець може відсторонити такого працівника тільки з дати виходу його з відпустки.

Власні вимоги щодо обов’язкової вакцинації

Чи може роботодавець самостійно встановити на підприємстві вимогу про обов’язкову вакцинацію працівників?

Перелік № 2153 наразі є вичерпним і на свій розсуд роботодавці не можуть його розширити. Отже, для працівників, які не потрапили до переліку, вимога про обов’язкову вакцинацію не встановлена. Тобто вони вирішують це питання на власний розсуд. Більше того, за правилами КЗпП умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними. Деталі — у статті «Вакцинація від COVID-19: право чи обов’язок працівників» // «ОП», 2021, №19.

Проте вже анонсовано майбутні плани МОЗ* щодо розширення переліку установ, для яких вакцинація працівників буде обов’язковою.

* Див. на сайті Федерації профспілок України (spo.fpsu.org.ua) за посиланням «Головна» «На обговоренні в СПО».

Як відстороняти працівників

Чи потрібно видавати наказ про зміну умов допуску до роботи у зв’язку з набранням чинності Переліком № 2153? Що робити, якщо працівник відмовляється вакцинуватися?

На нашу думку, працівників, які підлягають обов’язковій вакцинації, потрібно було заздалегідь письмово попередити, що з 08.11.2021 за відсутності документа, що підтверджує проходження вакцинації, вони не будуть допущені до роботи. Крім того, варто вказати, які документи можуть підтверджувати наявність вакцинації чи протипоказань до неї.

Якщо працівники установ, зазначених у Переліку № 2153, відмовляються від проходження вакцинації, слід видати наказ (розпорядження) про відсторонення їх від роботи з 08.11.2021. У ньому потрібно зазначити працівників, які відстороняються; підставу для відсторонення, дату, з якої вони відстороняються; умови допуску до роботи, а також те, що період відсторонення не оплачується. З таким наказом слід ознайомити відсторонених працівників.

Підкреслимо, що строк відсторонення не можна передбачити заздалегідь. Працівника потрібно відстороняти від роботи до усунення причин, які стали підставою для відсторонення.

На думку Держпраці**, фактом, який зумовлює закінчення строку відсторонення працівника від роботи, може бути:

** Див. коментар Держпраці за посиланням: dsp.gov.ua/faq/na-iakyi-strok-vidstoroniaietsia-pratsivnyk-vid-roboty-u-zv-iazku-z-vidmovoiu-abo-ukhylenniam-vid-vaktsynatsii-proty-covid-19/

• або закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2,

• або отримання працівником обов’язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, або підтвердження протипоказань до вакцинації.

Скоріш за все, останній варіант є більш реальним, тому як тільки працівник надасть роботодавцю один із документів про проходження вакцинації або ж про наявність протипоказань до неї, він має бути допущений до роботи. Тож отримавши цей документ, радимо зафіксувати дату його отримання і, відповідно, видати наказ (розпорядження) про допуск працівника до роботи.

Що стосується Табеля обліку використання робочого часу, то для позначення періоду відсторонення, на нашу думку, можна використовувати буквений код «І» / цифровий код «30» («Інші причини неявок»). Також можна використовувати свої позначення періоду відсторонення.

Документи, що підтверджують вакцинацію

Якими документами можна підтвердити факт вакцинації? І чи враховується лише одна доза вакцини або ж наявність негативного ПЛР-тесту?

Знову ж таки Перелік № 2153 не дає відповіді на це запитання. Більше того, чітко прописано, що відсторонити від роботи потрібно працівників, які відмовляються або ухиляються від проведення вакцинування. На нашу думку, наявність однієї дози вакцинації якраз свідчить про зворотне. У свою чергу, наявність негативного результату ПЛР-тесту тут вже не спрацює.

Подібна логіка простежується і в «карантинній» постанові № 1236. Наприклад, у ній передбачено, що для зняття обмежень на відвідування здобувачами певних закладів освіти, проведення масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних, наукових, освітніх, професійних тематичних та інших) заходів достатньо як документа, що підтверджує отримання повного курсу вакцинації, так і документа, що підтверджує вакцинацію однією дозою вакцини, навіть якщо повний курс вакцинації — дві дози.

Відпустка під час відсторонення

Чи можна в період відсторонення від роботи піти в оплачувану відпустку?

Відсторонення від роботи є тимчасовим увільненням працівника від виконання ним трудових обов’язків, передбачених умовами трудового договору.

Право на відпустку залежить від часу визначених законодавством умов (кількість відпрацьованого в робочому році часу, стаж роботи, соціальний статус, навчання тощо). Факт відсторонення відсутній серед умов, які визначають або обмежують право на відпустку.

Тому, на думку Держпраці*, у разі наявності у працівника права на відпустку відповідно до норм законодавства, йому можуть бути надані за його згодою як оплачувані відпустки, так і відпустки без збереження заробітної плати відповідно до ст. 25 та 26 Закону про відпустки.

* Див. коментар Держпраці за посиланням: dsp.gov.ua/faq/8-chy-mozhna-u-period-vidstoronennia-vid-roboty-pity-v-oplachuvanu-vidpustku/

Відпускний стаж

Чи включається період відсторонення від роботи до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку?

Відповідно до умов ст. 82 КЗпП, ст. 9 Закону про відпустки період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку.

Штраф за порушення карантинних правил

Що буде, якщо не відсторонити осіб, які ухиляються чи відмовляються від вакцинації?

Зазвичай, за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства посадовим особам загрожує адмінштраф від 34 до 170 тис. грн. Ці норми містяться в ст. 443 КпАП. Більш детально про цей штраф ми розповідали у статті «Порушення карантину: кого карають»// «ОП», 2020, № 10/1.

Нагадую, що загалом протоколи за порушення карантину складають здебільшого працівники Нацполіції, але планується, що перевірку виконання саме цієї вимоги буде здійснювати Держпродспоживслужба. Сам адмінштраф накладається судом.

Одразу скажу, що за весь час існування цієї норми до реального штрафу справи доходили не завжди.

Основна причина — це неналежне складання протоколів про адмінправопорушення: то неправильно вказано суть самого порушення, то надано недостатньо доказів тощо. Тож радимо звертати на це увагу.

Більше того, треба пам’ятати і про ще одну рятівну норму: це строки накладення адмінстягнення (ст. 38 КпАП). Якщо з моменту виявлення цього порушення мине 3 місяці, то адмінстягнення вже не може бути накладено.

Проте, звісно, краще не порушувати вимоги законодавства.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі