Допомога на оздоровлення: чи залежить від стажу роботи?

Відпустка новачку

Щорічну основну відпустку надають за відпрацьований робочий рік. Але це не означає, що піти в неї працівник зможе тільки після закінчення робочого року, за який надається така відпустка. За загальним правилом у перший рік роботи право на щорічну відпустку повної тривалості виникає в працівника після закінчення 6 місяців безперервної роботи.

Водночас ч. 7 ст. 10 Закону про відпустки* містить перелік «пільговиків». Вони можуть піти у відпустку повної тривалості протягом першого півріччя роботи. Зокрема, це: особи віком до 18 років; особи з інвалідністю; чоловіки, дружини яких перебувають у декретній відпустці.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

Із запитання читача зрозуміло, що працівник не належить до пільгової категорії. Тому за домовленістю із керівником музею йому надана щорічна відпустка авансом. Тобто дещо наперед і без жодних пропорційних розрахунків.

Підкреслимо: це не заборонено чинним законодавством. Проте тут слід бути обережним!

Адже якщо працівник звільниться, використавши щорічну відпустку наперед, то роботодавець має право провести відрахування із його зарплати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року. Така умова встановлена у п. 2 ч. 2 ст. 127 КЗпП та ч. 1 ст. 22 Закону про відпустки. Детальніше про це ви можете прочитати у статті ««Перегуляна» відпустка при звільненні» // «Оплата праці», 2020, № 16 (ср. ).

«Оздоровчі» працівникам музеїв

Для працівників державних та комунальних музеїв виплата допомоги на оздоровлення передбачена абз. 8 ч. 2 ст. 28 Закону про музеї* та п. 4 постанови № 82**.

* Закон України «Про музеї та музейну справу» від 29.06.95 № 249/95-ВР.

** Постанова КМУ «Про реалізацію окремих положень частини другої статті 28 Закону України «Про музеї та музейну справу» від 22.01.2005 № 82.

Право на таку допомогу мають працівники музеїв, посади яких розміщено у Переліку, затвердженому постановою № 82. У цьому Переліку зазначено посаду «музейний доглядач». Тому працівник, який займає зазначену посаду, має право на отримання «оздоровчих».

При цьому слід ураховувати, що допомога на оздоровлення виплачується:

— при наданні щорічної відпустки;

— один раз на рік (мається на увазі календарний рік);

— у розмірі посадового окладу (ставки заробітної плати).

А ось обмежень щодо стажу роботи галузева нормативка не містить.

Тож «оздоровчі» надаються один раз на рік незалежно від стажу роботи. Головна умова їх виплати — факт надання щорічної відпустки. І вихід працівника у відпустку раніше шестимісячного строку відпрацювання на одному місці роботи не позбавляє його права на допомогу на оздоровлення (див. лист Мінсоцполітики від 21.07.2015 № 409/13/116-15).

Разом із цим виплата «оздоровчих» на кожного працівника обмежена фондом оплати праці, затвердженим кошторисом на відповідний рік.

Рекомендуємо усі нюанси надання допомоги на оздоровлення працівникам-новачкам прописати в Положенні про виплату матеріальної допомоги. Але в будь-якому разі рішення про виплату «оздоровчих» приймає керівник установи (закладу) за наявністю фонду оплати праці.

Також зазначимо, що на нормативному рівні не встановлено, до якої саме частини відпустки має надаватись допомога на оздоровлення. Тому якщо щорічна відпустка поділена на частини, то працівник має право отримати допомогу на оздоровлення до будь-якої з її частин (із збереженням умови виплати лише один раз на календарний рік). Детальніше про це читайте у статті «Допомога на оздоровлення: надаємо при поділі відпустки» // «Бюджетна бухгалтерія», 2021, № 23-24.