Відрядження: порядок оплати
Оплату праці відрядженого працівника здійснюють відповідно до умов, визначених у трудовому або колективному договорі, але не нижче середнього заробітку* (ч. 4 ст. 121 КЗпП).
* Виняток — держслужбовці. На період відрядження за такими працівниками зберігається звичайна зарплата (ч. 5 ст. 42 Закону України від 10.12.2015 № 889-VІІІ).
Тож для правильного розрахунку оплати днів відрядження:
1) визначають денний заробіток працівника;
2) розраховують його середньоденну зарплату;
3) порівнюють ці два показники і оплачують час відрядження виходячи з найбільшого з них.
Як розрахувати кожен з цих показників, якщо працівнику встановлено суміщення, розкажемо далі.
Денний заробіток
Розрахунок денного заробітку жодним нормативним актом не визначено. Втім на практиці цей показник визначають наступним чином: суми нарахованої працівнику зарплати в місяці відрядження ділять на кількість робочих днів цього ж місяця. При цьому виходять із припущення, що працівник повністю відпрацював весь місяць. Навіть якщо протягом такого місяця працівник фактично хворів, був у відрядженні, відпустці тощо.
До розрахунку денного заробітку включають усі елементи зарплати, які працівник отримає згідно з умовами трудового або колективного договору у місяці перебування у відрядженні. А саме: оклад, доплати, надбавки, премії, які не носять разового характеру, суми індексації тощо (лист Мінсоцполітики від 26.04.2013 № 478/13/84-13).
А ось разові виплати (матдопомога, премії, що мають разовий характер, тощо) та виплати, розраховані виходячи з середнього заробітку (відпускні, лікарняні тощо), до денного заробітку не враховуються.
Доплата за суміщення професій (посад):
— є складовою зарплати працівника (така виплата входить до складу фонду додаткової заробітної плати відповідно до п.п. 2.2.1 Інструкції № 5*);
— встановлюється за умовами колективного або трудового договору.
* Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5.
А отже, доплату за суміщення професій (посад) слід ураховувати при визначенні денного заробітку відрядженого працівника.
Середньоденний заробіток
Середньоденний заробіток розраховують відповідно до вимог Порядку № 100*.
* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.
Для цього використовують формулу:
СЗП = ЗПф : Рф,
де ЗПф — заробіток, фактично нарахований працівнику протягом розрахункового періоду;
Рф — кількість робочих днів (годин), фактично відпрацьованих ним у розрахунковому періоді.
Для цілей, не пов’язаних з відпустками, розрахунковий період для обчислення середньої зарплати — останні 2 календарні місяці роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю, в якому працівник був направлений у відрядження.
При цьому з розрахункового періоду виключають:
— період, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або частково зберігався;
— час, за який відсутні дані про нараховану заробітну плату працівника внаслідок проведення бойових дій під час дії воєнного стану;
— період, коли за працівником зберігався середній заробіток (період виконання державних та громадських обов’язків, у тому числі військової служби, щорічної відпустки та інших видів оплачуваних відпусток, відрядження, оплаченого за середньою зарплатою) (абз. 2 п. 4 Порядку № 100);
— період хвороби та відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами.
Щодо виплат, то в розрахунку середньої зарплати беруть участь всі суми нарахованої зарплати працівника. Це, зокрема, оклад, набавки, доплати (у тому числі доплата за суміщення посад), премії, що не мають разового характеру, тощо.
При цьому з розрахунку середньої доведеться виключити:
— разові виплати, перераховані у п. 4 Порядку № 100. Це переважно виплати, що носять разовий характер, виплати за виконання окремих доручень, компенсаційні виплати на відрядження, зарплата, нарахована за час роботи у виборчих комісіях тощо;
— виплати, які нараховані за середньою, — нараховані за час, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (виплати за час виконання державних та громадських обов’язків, відпускні, лікарняні, декретні, дні відрядження, оплачені за середнім тощо).
Точно визначити, які виплати включаються у розрахунок середньої зарплати, а які — ні, допоможе стаття «Розрахунок середньої зарплати: супертаблиця на всі випадки життя» // «ОП», 2019, № 9.
Після того як обидва показники (денна виплата і середньоденна зарплата) визначені, залишається тільки їх порівняти й вибрати більший для оплатити днів відрядження.
Доплата за суміщення: нюанси розрахунку
Суміщення професій (посад) передбачає, що працівник поряд зі своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, погоджується виконувати додаткову роботу за іншою професією (посадою) в одного і того ж роботодавця протягом установленої законодавством тривалості робочого дня (робочої зміни).
За це працівнику належить доплата (ст. 105 КЗпП). (ср. ) Розмір такої доплати встановлюють у колективному договорі, що діє на підприємстві, або в іншому локальному акті, що регулює питання оплати праці (наприклад, у Положенні про оплату праці) з урахуванням законодавчих вимог, галузевих, міжгалузевих угод тощо.
Якщо на підприємство поширюється дія Генеральної угоди*, то доплата за суміщення професій (посад) одному працівникові не обмежується максимальним розміром і встановлюється в межах економії фонду заробітної плати за тарифною ставкою (окладом) за суміщуваною посадою працівника.
* На сьогодні продовжує діяти Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2019 — 2021 роки. Адже щоб укласти Генеральну угоду на новий строк (зокрема, на 2023 рік), сторони такої угоди повинні завчасно провести відповідні переговори. Оскільки Генеральна угода на 2023 рік досі не укладена, тому дія Генеральної угоди на 2019 — 2021 роки продовжується до того часу, поки не будуть завершені переговори щодо укладення Генеральної угоди на новий строк.
А ось працівникам бюджетної сфери доплата за суміщення встановлюється у розмірі до 50 % посадового окладу (тарифної ставки) (лист Мінпраці від 25.03.2010 № 319/13/84-10).
При визначенні доплати за суміщення слід ураховувати такі особливості:
— доплата розраховується у відсотках від окладу за основною посадою;
— доплата встановлюється незалежно від виплати інших надбавок та доплат. Однак якщо працівник має право на підвищення окладу, наприклад за «шкідливість», то доплата за суміщення обчислюється від його посадового окладу з урахуванням такого підвищення;
— якщо працівник відпрацював неповний місяць, доплата за суміщення професій (посад) нараховується у відсотках до посадового окладу пропорційно до відпрацьованого часу.
А якщо працівник протягом місяця перебував у відрядженні (у місяці відрядження нараховані зарплата і оплата за дні службової поїздки)? Тоді все залежатиме від того, як був оплачений такий період. Якщо дні службової поїздки були оплачені виходячи:
— із денного заробітку (тобто як звичайні робочі дні), то доплату за суміщення посад (професій) розраховують у тому ж порядку, що і у випадку, коли працівник відпрацював повний місяць у звичайному режимі;
— із середньої зарплати (при її розрахунку вже врахована доплата за суміщення — див. вище), то нараховувати ще раз доплату за суміщення за дні такого відрядження не потрібно.
Покажемо, як це працює, на прикладі.
Приклад
З 01.01.2023 на працівника підприємства, який займає посаду «логіст», за його згодою покладено обов’язки за посадою «водій автотранспортного засобу» у порядку суміщення посад. Оклад працівника за посадою «логіст» — 15000 грн. За суміщення працівнику встановлена доплата у розмірі 30 % від окладу за основною посадою.
З 24 по 28 липня 2023 року працівник направлений у відрядження. Як оплатити дні службової поїздки, якщо у розрахунковому періоді (травень — червень 2023 року):
— він перебував у відрядженні з 8 по 23 травня 2023 року. Цей період працівнику оплачений за середньою (нараховано 10883,64 грн);
— нараховано зарплату за травень 2023 року у сумі 9326,08 грн (у тому числі й доплату за суміщення — 2152,17 грн);
— нараховано зарплату за червень 2023 року у сумі 19500 грн (у тому числі доплату за суміщення — 4500 грн.)?
Для оплати відрядження визначимо два показники: денний заробіток працівника та його середньоденну зарплату.
До розрахунку денного заробітку включаємо всі елементи зарплати, які працівник отримає згідно з умовами трудового договору у місяці перебування у відрядженні. При цьому виходимо із припущення, що працівник повністю відпрацював весь такий місяць.
Тобто денний заробіток нашого працівника у липні 2023 року становитиме:
(15000 + 4500) : 21 = 928,57 грн,
де 15000 — посадовий оклад працівника;
4500 — доплата за суміщення посад (15000 х × 30 %);
21 — кількість робочих днів у липні 2023 року за графіком роботи працівника.
Переходимо до визначення середньоденної зарплати. Розрахунковий період нашого працівника: травень — червень 2023 року.
Виключаємо з нього дні відрядження, оплачені за середньою зарплатою (08.05.2023 — 23.05.2023), — це 12 робочих днів. Відповідно й оплата за дні такої службової поїздки не братиме участі у розрахунку.
Середньоденний заробіток працівника дорівнює:
(9326,08 + 19500) : 33 = 873,52 грн,
де 9326,08 — зарплата, нарахована працівнику за травень 2023 року;
19500 — зарплата, нарахована працівнику за червень 2023 року;
33 — кількість робочих днів у розрахунковому періоді (травень — червень 2023 року) (11 + 22).
Денний заробіток (928,57 грн) виявився більшим за середньоденну зарплату (873,52 грн), тому дні відрядження оплачуємо як звичайні робочі дні.
Зарплата, нарахована за липень 2023 року, становить:
15000 + 15000 × 30 % = 19500 грн.
Зверніть увагу! Якщо б дні липневого відрядження були оплачені за середньоденною зарплатою, то доплату за суміщення посад у такому місяці довелося б розраховувати пропорційно часу, відпрацьованому працівником у звичайному режимі.
Тобто доплата за суміщення посад у липні 2023 року дорівнювала б:
(15000 × 30 %) : 21 × 16 = 3428,57 грн,
де 16 — кількість робочих днів у липні 2023 року, фактично відпрацьованих працівником у звичайному режимі.
Висновки
- Для оплати праці відрядженому працівнику потрібно: (1) розрахувати його денний та середньоденний заробіток, (2) порівняти ці два показники та (3) оплатити час відрядження виходячи з найбільшого.
- До розрахунку денного заробітку включають усі елементи зарплати (крім разових), які передбачені трудовим договором, зокрема і доплату за суміщення.
- При обчисленні середньоденного заробітку виключають період, коли за працівником зберігалася середня зарплата, зокрема, період відрядження, оплаченого за середньою.
- Якщо працівник протягом місяця перебував у відрядженні і такий період був оплачений виходячи із середньої зарплати, то нараховувати доплату за суміщення за дні такого відрядження не потрібно.
