Новий документ
Ні для кого не секрет, що роботодавці зобов’язані вести облік «потенційних солдатів» та співпрацювати з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (далі — ТЦКСП).
Тривалий час механізм організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних (далі — військовий облік) був визначений у Порядку № 921*.
Проте напередодні Нового року Кабмін ухвалив новий Порядок військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів № 1487. Він набрав чинності 5 січня 2023 року.
Хто з роботодавців зобов’язаний?
Коло осіб, на яких поширюється дія нового документа, чітко прописано. Як і його попередник, він установлює правила військово обліку для державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, в яких призовники, військовозобов’язані та резервісти працюють (навчаються) (п. 14 Порядку № 1487). Те ж саме прописано і в ст.1 Закону № 2232*.
* Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.92 № 2232-XII.
Як бачимо, законодавець, як і раніше, умовчує щодо того, чи потрібно ФОП вести військовий облік. Адже законодавство прямо не вимагає від фізосіб-підприємців вести військовий облік, навіть якщо в них є наймані працівники. Логічно, що вести військовий облік вони не зобов’язані. Проте це не заважає Міноборони віднести їх до підприємств, установ та організацій і вимагати наявності військового обліку (див. лист Міноборони від 13.11.2017 № 321/7065 та лист Генерального штабу ЗСУ від 27.09.2017 № 321/5989).
Тож думаємо, що найближчим часом отримаємо «свіжу» позицію військового міністерства щодо цього питання. Або просто ФОПам пощастило. Триматимемо вас у курсі.
На кого поширюється?
Як і раніше, роботодавцям потрібно вести військовий облік громадян України, які є:
— призовниками — це особи, приписані до призовних дільниць віком від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років. До речі, раніше у Порядку № 921 було прописано, що призовники беруться на військовий облік з 17 років;
— військовозобов’язаними — це особи, які перебувають у запасі. Зауважимо, що граничний вік перебування військовозобов’язаних у запасі визначений у ст. 28 Закону № 2232;
— резервістами — це особи, які проходять службу у військовому резерві.
При цьому військовий облік таких осіб здійснюється на підставі даних паспорта громадянина України та таких військово-облікових документів (п. 20 Порядку № 1487):
— для призовників — посвідчення про приписку до призовної дільниці;
— для військовозобов’язаних — військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного;
— для резервістів — військовий квиток.
Приймати на роботу таких осіб без відповідних документів не можна.
Нагадуємо, що при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати, зокрема, і відповідний військово-обліковий документ (ст. 24 КЗпП). Це його прямий обов’язок.
У свою чергу, прямим обов’язком роботодавця є перевірка у громадян України під час прийняття на роботу (навчання) наявності військово-облікового документа (п. 34 Порядку № 1487). Це може бути як паперовий документ, так і документ в електронній формі (в мобільному додатку Дія). Прийняття на роботу здійснюється лише після взяття таких осіб на військовий облік у ТЦКСП (органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки).
Зверніть увагу! Підприємства мають вести первинний військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які є їх найманими працівниками. При цьому раніше у Порядку № 921 містилися певні особливості ведення цього обліку за працівниками-строковиками. Так, він вимагав здійснювати військовий облік у разі, коли строкові трудові договори укладалися на строк більше 3 місяців.
Новий же Порядок № 1487 жодних обмежень щодо строків не встановлює. Звідси висновок, якщо з працівником укладено трудовий договір (незалежно від його строку), то працівник підлягає військовому обліку.
А якщо укладено цивільно-правовий договір (далі — ЦПД)? Щодо таких осіб військовий облік роботодавець не веде (лист Міноборони від 13.11.2017 № 321/7065).
А якщо працівник — сумісник? Тут питання спірне. З одного боку, в Порядку № 1487 немає ніяких винятків щодо ведення військового обліку для працівників-сумісників. Там просто прописано, що військовий облік здійснюється за місцем роботи працівника. З іншого боку, логічно, що оскільки у працівника може бути декілька місць роботи за сумісництвом, то дані про нього будуть просто задвоюватися. Та й особливого сенсу у цьому немає, адже все одно військовий облік здійснюватиметься за основним місцем роботи працівника. Виходячи з цієї логіки, на практиці раніше військовий облік сумісників не здійснювали.
Проте, думаємо, що ТЦКСП будуть наполягати на його веденні, щоб отримати максимально детальну інформацію про працівника. Тож радимо звернутися до місцевого ТЦКСП за більш детальними роз’ясненнями.
Що змінилося?
Насправді, особливих змін Порядок №1487 не наробив. Усі обов’язки, які мав роботодавець раніше за Порядком № 921, збереглися і в новому документі. Єдине, що додався обов’язок доведення до призовників, військовозобов’язаних та резервістів правил військового обліку під особистий підпис під час прийняття на роботу (навчання).
Проте деякі зміни все ж відбулися.
Особи, відповідальні за ведення військового обліку. Кількість їх залишилася, як і раніше, проте додалися вимоги щодо того, що такі особи мають відповідати кваліфікаційним вимогам, визначеним для інспектора з військового обліку відповідно до Класифікатора професій.
До того ж установлено вимоги щодо підвищення кваліфікації осіб, відповідальних за ведення військового обліку. Воно має провадитися не рідше одного разу на п’ять років. При цьому кожного року до 1 жовтня підприємства мають визначити потребу в підвищенні кваліфікації цих працівників.
На підприємстві також окремо можуть працювати особи з питань мобілізаційної роботи або мобілізаційних підрозділів (за наявності), які безпосередньо організовують роботу з бронювання військовозобов’язаних та контролю за станом ведення військового обліку.
Але, звісно, за організацію військового обліку відповідальним є саме керівник.
Зверніть увагу: підприємства зобов’язані повідомляти ТЦКСП про призначення або звільнення (увільнення) керівника підприємства та інших осіб, відповідальних за організацію та ведення військового обліку. Роблять це шляхом подання форми, наведеної у додатку 1 до Порядку № 1487, у 7-денний строк з дати видання відповідного наказу.
Списки персонального обліку. За правилами Порядку № 1487 персональний військовий облік на підприємствах має здійснюватися не за типовою формою первинного обліку № П-2 «Особова картка працівника», а за списками персонального військового обліку.
При цьому ці списки мають складатися окремо за такими групами:
— перша — щодо осіб офіцерського складу;
— друга — щодо осіб рядового, сержантського та старшинського складу;
— третя — щодо військовозобов’язаних жінок;
— четверта — щодо призовників.
Форму таких списків ви можете знайти в додатку 5 до Порядку № 1487. Там же є і правила його заповнення.
До списків кожної групи формується справа, у якій зберігаються копії військово-облікових документів призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Також інформацію про чисельність призовників, військовозобов’язаних та резервістів вносять у відомість оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (додаток 12 до Порядку № 1487). Зберігається зазначена відомість разом зі списками персонального військового обліку.
Списки та відомість можна вести в електронній та/або паперовій формі.
При цьому, у разі прийняття або звільнення з роботи таких осіб, а також зміни облікових даних інформація про це у 5-денний строк вноситься до цих списків та відомості оперативного обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів (пп. 41 — 42 Порядку № 1487). Поряд із цим про такі зміни потрібно ще повідомити ТЦКСП, а саме про прийняття/звільнення — протягом 7 днів з дня видання відповідного наказу, а про зміну облікових даних — щомісяця до 5-го числа.
При цьому усі ці списки разом із відомістю (станом на 1 січня) щороку до 25 січня підписують керівник підприємства та особа, відповідальна за ведення військового обліку. І далі вони реєструються у службі діловодства підприємства.
Як бачимо, вимоги про те, що ці списки потрібно подавати кудись до 25 січня, немає.
Проте зараз на практиці почастішали випадки, коли ТЦКСП надсилають листи на підприємства, в яких просять надати їм списки військовозобов’язаних, призовників та резервістів. При цьому за п. 34 Порядку № 1487 підприємства мають подавати такі відомості до відповідних ТЦКСП, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на їх вимогу. Тобто якщо вже до вас надійшов лист, доведеться надавати їм таку інформацію.
Військовозобов’язані жінки. Пам’ятаєте епопею з постановкою на військовий облік жінок? Про неї ми писали у статті «Військовий облік жінок: to be continued» // «ОП», 2022, № 18. Так ось, у новому Порядку тепер вже чітко прописані вимоги щодо військового обліку жінок з урахуванням законодавчих змін.
Тож роботодавцям доведеться вести і військовий облік жінок, які придатні до військової служби, здобули медичну або фармацевтичну спеціальність та мають відповідний військово-обліковий документ.
Майте на увазі! Жінки, які здобули освіту за медичною чи фармацевтичною спеціальністю, але ще не стали на військовий облік у ТЦКСП (не отримали військово-обліковий документ), мають можливість працевлаштовуватися як невійськовозобов’язані до кінця 2026 року (п. 51 Порядку № 1487).
Щодо жінок, які мають іншу спеціальність та/або професію, визначену у Переліку № 313*, то вони беруться на військовий облік за їх бажанням.
Вручення повістки. У Порядку №1487 чітко прописали обов’язок роботодавців вручати повістки про явку за викликом до ТЦКСП або органу СБУ.
Тепер йдеться про те, що у разі отримання відповідного розпорядження від ТЦКСП роботодавцям потрібно:
1) видати наказ (розпорядження) про оповіщення, довести його до відома осіб, які в ньому зазначені, та надіслати копію наказу (розпорядження) у триденний строк до відповідного ТЦКСП, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки;
2) вручити повістки про явку за викликом;
3) письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним ТЦКСП, органам СБУ, підрозділам Служби зовнішньої розвідки про осіб з числа призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;
4) забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов’язаних та резервістів.
Раніше правила були дещо схожі, але не було прямої вимоги щодо вручення повістки.
«Військові» штрафи
Враховуючи обсяг обов’язків, які покладаються на роботодавців, не дивно, що більшість з них цікавить розмір штрафів за їх невиконання.
Так, відповідно до ст. 2101 КпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію до посадових осіб застосовується штраф у розмірі від 3400 до 5100 грн (за вчинення порушення вперше).
За повторне порушення, а також вчинення такого порушення в особливий період штраф для посадових осіб — від 5100 до 8500 грн.
Накладають ці штрафи ТЦКСП (ст. 235 КпАП).
Звертаємо вашу увагу на те, що наразі в Україні діє воєнний стан, а отже, діє особливий період, який почався ще з 17 березня 2014 року. Його оголосили ще під час першої хвилі часткової мобілізації через російську агресію. Про це ми писали в статті «Працівник уклав контракт про проходження військової служби на 3 роки: що робити роботодавцеві?» // «ОП», 2018, № 16/1.
Тож, як бачите, сума штрафу за порушення вимог військового законодавства чимала. Радує той факт, що цей штраф не залежить від кількості допущених порушень.
