Погодинний простій у розрахунку відпускних

Оплата простою

Відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче 2/3 окладу (тарифної ставки). У галузевих нормативних документах та колективних договорах може встановлюватися і більший розмір оплати за час простою. Та більшість роботодавців при оплаті простою дотримуються саме нижнього його розміру.

Виділимо декілька ключових моментів, які слід враховувати при оплаті простою:

1) якщо нараховуємо 2/3 окладу (тарифної ставки), до розрахунку беремо оклад (тарифну ставку) без урахування доплат і надбавок;

2) якщо працівникові встановлено неповний робочий день, то оплату за час простою обчислюємо виходячи з окладу з урахуванням його зайнятості;

3) час простою оплачуємо без проведення доплати до рівня МЗП.

А як оплатити простій працівнику-окладнику, якщо час простою вимірюється в годинах? Тобто як бути у ситуації, коли працівник «простоював» не весь робочий день, а кілька годин?

У зазначеному випадку для того, щоб обчислити розмір «простійної» виплати, потрібно оклад працівника поділити на кількість робочих годин за графіком роботи в місяці, в якому відбувся простій, і результат помножити на 2/3 та кількість годин простою. Детальніше про це читайте у статті «Відключили електроенергію: чи вводити простій?» // «Оплата праці», 2022, № 21.

Обчислення відпускних

При розрахунку середнього заробітку для визначення суми відпускних (компенсації за невикористану відпустку) слід керуватися Порядком № 100*. Розрахунковий період, за який обчислюють середньоденну відпускну зарплату, — це останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки.

* Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.

При цьому час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключаємо з розрахункового періоду (абз. 6 п. 2 Порядку № 100). Відповідно виключати з розрахунку потрібно і заробіток, нарахований за такий час.

А як бути, якщо через відключення електроенергії запроваджено простій, який тривав не увесь робочий день, а лише декілька робочих годин? Чи враховувати такі «простійні» години під час обчислення відпускної середньої?

Оскільки розрахунок оплати днів відпустки здійснюється в календарних днях, то й виключати з розрахункового періоду слід не години, а дні, на які припали години простою, оплачені частково. Інакше кажучи, із розрахунку слід виключати робочі дні з годинами простою, якщо вони у цей день оплачувалися в розмірі 2/3 окладу (див. лист Мінекономіки від 04.03.2023 № 4706-05/9373-07). Покажемо, як застосовувати зазначене на практиці.

Для цього розглянемо приклад.

Кількість календарних днів у розрахунковому періоді становить:

365 - 2 = 363 (к. дн.),

де 365 — загальна кількість календарних днів у розрахунковому періоді;

2 — кількість днів, на які припали години простою, оплачені частково (05.12.2022 та 06.12.2022).

Сума зарплати, що бере участь у розрахунку відпускних, дорівнює:

144562,42 - (284,10 + 113,64 + 340,92 + 75,76) = 143748 (грн).

Середньоденна зарплата становить:

143748 : 363 = 396 (грн).

Сума відпускних дорівнює:

396 х 24 = 9504 (грн).

Також зауважимо: у випадку, коли період простою оплачений за середньою зарплатою, то і сума оплати, і дні простою беруть участь у розрахунку відпускних.

Крім того, слід ураховувати, що період простою не з вини працівника зараховується до стажу, що дає право на щорічну основну відпустку (п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону про відпустку*). При цьому не важливо, тривав простій увесь день чи декілька робочих годин. Детальніше про те, які періоди включаються у відпускний стаж, ви можете дізнатися з нашої статті «Відпускний стаж VS розрахунковий період для середньої» // «Оплата праці», 2023, № 2.

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.