Держоргани на території бойових дій: кому та за яких умов підвищуються оклади?

* Постанова КМУ «Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану» від 25.04.2023 № 391.

При розгляді будемо враховувати спільні роз’яснення фахівців Мінреінтеграції, Мінекономіки та НАДС, яке були надані ними у листі від 19.05.2023 № 22/5-4923-23, № 4707-05/23037-03, № 167-р/з (далі — спільний лист).

Визначення території

Визначення розміру коефіцієнта підвищення окладів безпосередньо залежить від типу території, на якій розташований держорган. При цьому у спільному листі фахівці трьох відомств зазначають, що під територіями, на яких ведуться (велися) бойові дії, слід розуміти території, визначені абз. 3 п. 1 постанови № 1364*.

* Постанова КМУ «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 06.12.2022 № 1364.

Але якщо уважно переглянути цю норму, то конкретного переліку територій бойових дій там не знайти. Вона лише містить визначення, що належить до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, це:

— території можливих бойових дій,

— території активних бойових дій;

— території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

І далі в додатку до постанови № 1364 наведено форму Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Тож, по суті, постанова № 1364 є своєрідною інструкцією щодо формування зазначеного Переліку.

А ось вже конкретний перелік з відповідною градацією територій за областями (територіальними громадами) затверджений наказом № 309* (далі — Перелік № 309). Тому саме від цього нормативного документа і слід відштовхуватись при визначенні територій, які дають право на застосування того чи іншого коефіцієнта підвищення окладів.

* Наказ Мінреінтеграції «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 № 309.

Коефіцієнти підвищення

Якщо держорган безпосередньо здійснює свої повноваження на:

— територіях активних бойових дій, які включені до Переліку № 309, для яких не визначена дата завершення бойових дій, то посадові оклади працівників визначаються з урахуванням коефіцієнта 2;

— територіях можливих бойових дій, які включені до Переліку № 309, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, то посадові оклади працівників визначаються з урахуванням коефіцієнта 1,5.

Зверніть увагу, що вищезазначене підвищення встановлюється у фіксованому розмірі (коефіцієнт підвищення окладу має конкретний розмір 1,5 та 2). А тому встановлювати його працівникам у меншому розмірі (тобто зменшувати коефіцієнт) не можна.

Посадові оклади, визначені з урахуванням коефіцієнта, встановлюються у штатних розписах. Для цього у штатний розпис додається відповідна примітка. Вона відповідно до п.п. 2 п. 1 постанови № 391 містить інформацію про те, що підвищення посадових окладів здійснюється з урахуванням фактично відпрацьованого часу протягом місяця.

Із цього випливає, що якщо працівник має право на виплату, яка обчислюється виходячи з окладу (наприклад, надбавка за вислугу років), то таку виплату слід розраховувати виходячи з розміру вже нового (підвищеного) окладу.

Коло отримувачів

Держоргани. У п.п. 1 п. 1 постанови № 391 зазначено, що коефіцієнти підвищення окладів установлюються для працівників державних органів. Але які саме установи належать до держорганів, у тексті зазначеного нормативного акта, на жаль, не уточнено.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1700* державний орган — орган державної влади, в тому числі колегіальний держорган, інший суб’єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.

* Закон України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII.

Держоргани можуть бути класифіковані за різними критеріями:

1) за способом прийняття рішень (одноособові та колегіальні);

2) за територіальними межами діяльності (центральні та місцеві);

3) за змістом, напрямом діяльності (законодавчі, виконавчі та судові).

Тому право на підвищення окладів мають усі категорії працівників держорганів: керівники (та їх заступники), держслужбовці, працівники, які виконують функції з обслуговування, працівники патронатних служб, робітники.

ОМС. Річ у тім, що про працівників ОМС у п. 1 постанови № 391 (де наведені коефіцієнти) взагалі згадки немає. І тому на перший погляд може здатися, що вони не мають право на застосування додаткових коефіцієнтів підвищення окладів. Але це не так!

Адже у п. 3 постанови № 391 ОМС рекомендовано застосовувати положення п. 1 цієї постанови. Тож, ОМС, працівники яких безпосередньо здійснюють свої повноваження на територіях активних чи можливих бойових дій, з огляду на наявність коштів, можуть прийняти рішення про застосування положень постанови № 391. До категорій працівників, яким може бути встановлено підвищення, належать: посадові особи, службовці та робітники.

Перелік працівників

У п.п. 3 п. 1 постанови № 391 встановлено, що для цілей цієї постанови розташування робочого місця працівника визначається керівником держоргану (керівником держслужби) шляхом затвердження відповідного переліку працівників.

Під час воєнного стану працівники можуть виконувати завдання у штатному режимі або за межами робочого приміщення, адміністративної будівлі, тобто дистанційно. При організації дистанційної роботи слід керуватися ст. 60² КЗпП та галузевою нормативкою. Так, зокрема, для держслужбовців НАДС були розроблені Методрекомендації № 215*.

* Методичні рекомендації щодо організації роботи державних службовців за межами адміністративної будівлі державного органу, затверджені наказом НАДС від 13.11.2020 № 215-20.

Про це чітко зазначено у спільному листі. Тому до відповідного переліку включаються працівники, які безпосередньо виконують свої повноваження на територіях можливих чи активних бойових дій. При цьому неважливо, працюють вони на таких територіях у штатному режимі чи дистанційно (вдома). У той же час якщо, наприклад, держорган розташований на території активних (можливих) бойових дій, але працівник переїхав і працює дистанційно на мирній території, то він вже не має права на підвищення окладу.

Період застосування

У п. 4 постанови № 391 зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування і застосовується до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Постанову № 391 опубліковано 28.04.2023. Отже, саме з цієї дати працівники мають право на підвищення посадових окладів. Підстави для встановлення підвищення окладів з початку введення воєнного стану відсутні.

Інші «особливі» виплати

Працівникам держорганів, які безпосередньо здійснюють свої повноваження на територіях можливих чи активних бойових дій та яким підвищуються оклади, інші виплати за роботу з особливими умовами праці, визначені актами КМУ, не встановлюються. Така умова закріплена у п.п. 4 п. 1 постанови № 391.

Що ж це за виплати за роботу з особливими умовами праці?

У спільному листі зазначається, що такою виплатою є надбавка для працівників установ, які фінансуються з бюджету і розміщені в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення. Така надбавка передбачена постановою КМУ від 05.09.2018 № 708 (ср. ).

Але чомусь у спільному листі на згадується про інші «особливі» виплати, зокрема, карантинну доплату, яка може встановлюватися у тому числі й працівникам держорганів та ОМС на підставі постанови КМУ від 29.04.2020 № 375. По суті, така доплата також є виплатою за особливі умови праці. Напевно усі три відомства виходили з того, що постанова № 375 діє лише на час ковідного карантину, встановленого КМУ. А після 30 червня 2023 року карантин, скоріш за все, скасують, принаймні так заявляв Міністр охорони здоров’я. Але у контексті постанови № 391 все ж таки потрібно враховувати і карантинну доплату.

Тож якщо до окладу працівника застосовується підвищуючий коефіцієнт згідно з п.п. 1 п. 1 постанови № 391, то на інші виплати за роботу з особливими умовами праці він не має права. А ось права на стимулюючі виплати, визначені галузевою нормативкою, у працівників залишаються. Адже обмеження стосується лише «особливих» виплат, визначених окремими постановами Кабміну.

Порядок фінансування

Центральним і місцевим органам виконавчої влади разом з іншими держорганами та Мінфіном доручено забезпечити визначення джерел покриття видатків для реалізації постанови № 391. Тобто потрібно додаткове фінансування, щоб забезпечити підвищення окладів на відповідні коефіцієнти.

Водночас у ст. 22 Закону про Держбюджет-2023* установлено, що у 2023 році для всіх категорій працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери, державних органів розмір зарплати (грошового забезпечення) може змінюватися виключно в межах бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у державному бюджеті.

* Закон України «Про Державний бюджет на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX.

До того ж якщо пригадувати, коли та як востаннє підвищувались оклади працівникам, про яких згадується у постанові № 391, то ситуація досить сумна.

Так, що стосується держслужбовців, то підвищення окладів від Кабміну цьогоріч отримали лише провідні та рядові спеціалісти окремих держорганів. Утім і воно носило формальний характер та відбувалось у межах фондів заробітної плати, затверджених у кошторисах (див. статтю «Оклади держслужбовців — 2023: аналізуємо підвищення від Кабміну» // «Оплата праці». 2023, № 2. А посадові особи та службовці ОМС взагалі вже майже 3 роки без підвищення.

Проте все ж таки сподіваємось на краще — кошти на реалізацію постанови № 391 будуть виділятися і працівники отримуватимуть належне підвищення своєчасно.