Працівник з інвалідністю: чи обмежується відпускна компенсація?

Тривалість відпустки

У загальному випадку щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні (далі — к. дн.) за відпрацьований робочий рік. Точкою відліку для робочого року є день укладення трудового договору (ч. 1 ст. 6 Закону про відпустки).

* Закон України «Про відпустки» від 15.11.96 № 504/96-ВР.

У свою чергу, для працівників з інвалідністю встановлено збільшену тривалість щорічної основної відпустки залежно від групи інвалідності. Так, особи з інвалідністю I чи II групи мають право на щорічну основну відпустку тривалістю 30 к. дн., а особи з інвалідністю III групи — 26 к. дн. (ч. 7 ст. 6 Закону про відпустки).

Обмеження у період воєнного стану

Трудові відносини у період дії воєнного стану регулює Закон № 2136*. Так, у цей період надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 к. дн. за поточний робочий рік (абз. 1 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136).

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-ІХ.

Зверніть увагу на два важливі моменти. Перший — застосовувати обмеження чи ні — вирішувати роботодавцю. Другий — обмеження стосується відпустки за поточний робочий рік. Якщо ж роботодавець таки застосував обмеження в 24 к. дн., то невикористаний залишок не згорить. Працівник зможе використати його після припинення/скасування воєнного стану.

Також у воєнний час роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки за минулі роки (абз. 1 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136). Але, знову ж таки, це право роботодавця, а не його обов’язок (детальніше про це читайте у статті «Невикористані відпустки під час війни: топ-5 запитань» // «Оплата праці», 2023, № 7).

Водночас у разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до ст. 24 Закону про відпустки. Про це чітко зазначено у абз. 4 ч. 1 ст. 12 Закону № 2136. Виходить, що наразі немає винятків, коли при звільненні працівника не потрібно виплачувати компенсацію за невикористану відпустку.

Так само немає й обмежень у кількості днів невикористаної щорічної відпустки, які потрібно компенсувати працівнику у разі припинення трудових відносин.

При цьому обчислення днів невикористаної відпустки, за які виплачуємо компенсацію, проводимо виходячи зі встановленої йому тривалості щорічної основної відпустки (26 або 30 к. дн.) та залежно від відпускного стажу. При підрахунку останнього керуємось ст. 9 Закону про відпустки.

У ситуації, що розглядається, працівнику при звільненні потрібно нарахувати відпускну компенсацію за 30 к. дн. Адже робочий рік з 03.05.2022 по 02.05.2023 відпрацьований ним повністю, і за цей час він не використав відпустку. А за робочий рік, який почав свій відлік з 03.05.2023, працівник ще не встиг заробити жодного дня щорічної основної відпустки.

А як визначити кількість днів відпустки за робочий рік, у якому працівнику установили інвалідність, якщо до дня її встановлення та після цієї дати він має право на щорічну основну відпустку різної тривалості? У цьому випадку для кожного періоду потрібно окремо визначити зароблену кількість днів відпустки. Детальніше про це читайте у статті «Працівник з інвалідністю і щорічна відпустка» // «Оплата праці», 2023, № 3.