Договір з нефіксованим робочим часом: оплата праці

Зарплата

Працівникам із нефіксованим робочим часом нараховують і виплачують зарплату у загальному порядку. Тобто оплата праці таким працівникам здійснюється за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом місяця у роботодавця не виникло потреби у залученні працівника до роботи або він відпрацював менше 32 годин на місяць, доведеться врахувати мінімальну гарантію, передбачену ст. 21¹ КЗпП.

Вона звучить так:

Тобто якщо працівник із нефіксованим робочим часом протягом місяця відпрацював, наприклад, 30 годин (замість 32 годин), то йому за цей період слід нарахувати:

— зарплату за фактично відпрацьовані години (30 годин);

— доплату у розмірі оплати за 2 години робочого часу. Тоді якщо працівнику встановлено посадовий оклад (місячну ставку), таку доплату доведеться рахувати відштовхуючись від норми робочого часу такого працівника за певний місяць.

Ну а якщо працівник навпаки відпрацював більше (наприклад, погодився працювати додатково — поза межами базових днів/годин)? Оплата праці такого працівника залежатиме від того, чи перевищив загальний час його роботи нормальну тривалість робочого часу, встановлену законом (40 годин на тиждень) (див. коментар Мінекономіки від 16.0.8.2022*).

* Розміщений на офіційному сайті Мінекономіки у розділі «Головна» / «Діяльність» / «Умови праці» / «Трудовий договір з нефіксованим робочим часом».

Якщо загальний час роботи працівника протягом місяця:

— не перевищив нормальну тривалість робочого часу, встановлену законом, — таку роботу оплачуємо в розмірі, визначеному у трудовому договорі;

— перевищив — різницю оплачуємо відповідно до ст. 106 КЗпП (у подвійному розмірі).

У зв’язку з цим роботодавцю доведеться прискіпливо слідкувати за обліком робочого часу працівників із нефіксованим робочим часом. До речі, за ведення недостовірного обліку робочого часу працівника, який працює за трудовим договором з нефіксованим робочим часом (далі — ТДНЧ), передбачено штраф у розмірі 3 МЗП (у 2023 році — 20100 грн) станом на момент виявлення порушення за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення (абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП).

Однак у період дії воєнного стану діють певні «послаблення». Так:

1) Держпраці можуть провести перевірку лише з питань дотримання вимог воєнно-трудового Закону № 2136**, оформлення трудових відносин та законності припинення трудових договорів;

** Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

2) у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів інспекторів Держпраці, трудові штрафи не застосовуються*** (ч. 3 ст. 16 Закону № 2136).

*** Подробиці — у статті «Перевірки Держпраці повертаються під час війни» // «Оплата праці», 2022, № 17.

Тому наразі роботодавець може уникнути «покарання» у разі порушення вимог абз. 9 ч. 2 ст. 265 КЗпП. Водночас зловживати цим не радимо.

Доплата до МЗП

Виконання роботи на умовах нефіксованого робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Тому:

1) якщо працівник на ТДНЧ виконав місячну (годинну) норму праці, то розмір його зарплати не може бути нижчим за розмір МЗП (п. 3¹ Закону про оплату праці****).

**** Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 № 108/95-ВР.

При цьому якщо працівнику встановлена місячна оплата праці, то місячну зарплату порівнюємо з МЗП у місячному розмірі, якщо погодинна — то з МЗП у погодинному розмірі;

2) якщо працівник не виконав місячну (годинну) норму праці, його зарплата має бути не менше МЗП у пропорційному розмірі*****.

***** Подробиці — у статті «Доплата до МЗП: усе, що потрібно знати» // «Оплата праці», 2022, № 8.

Наприклад, працівнику встановлена місячна оплата праці. У вересні 2023 року його норма часу складає 52 години (26 роб. дн. × 2 год). Однак фактично він відпрацював 46 годин (через хворобу).

У такому разі зарплата працівника за вересень 2023 року не може бути нижче ніж 5926,92 грн (6700 : 52 × 46). Якщо сума нарахованої зарплати працівника менше зазначеного показника — доведеться здійснити доплату;

3) якщо працівник узагалі не був залучений до роботи протягом місяця, виконувати вимогу про зарплату не менше МЗП не потрібно (у працівника немає відпрацьованого часу). Водночас йому потрібно нарахувати зарплату за мінімальні 32 години, як за відпрацьований час.

Оподаткування та звітність

ЄСВ. При нарахуванні зарплати працівникам, які працюють за ТДНЧ, ставка ЄСВ (22 %, 8,41 %, 5,3 % чи 5,5 %) застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (див. роз’яснення з категорії 201.04 ЗІР).

Тобто для таких працівників ЄСВ нараховують на фактичну суму нарахованої зарплати (без «дотягування» до мінімального страхового внеску) (абз. 4 ч. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ******).

****** Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI.

ПДФО та ВЗ. Із зарплати, нарахованої працівникам із нефіксованим робочим часом, утримують ПДФО та ВЗ у загальному порядку. Якщо сума зарплати працівника за місяць не перевищує граничну суму зарплати, яка дає право на ПСП, то такий працівник може скористатися правом на пільгу (але тільки в одного роботодавця).

Об’єднана звітність. Якщо працівник виконує роботу на підставі ТДНЧ, то у додатку Д1 Об’єднаної звітності:

— у гр. 22 слід проставити ознаку неповного робочого часу («1 — так»);

— у гр. 26 — ознаку наявності ТДНЧ («1 — так»).

Інші графи заповнюють у звичайному порядку.