Гарантії для донорів
Гарантії для осіб, які залучається до донорства крові чи її компонентів, установлені Законом № 931* та КЗпП.
* Закон України «Про безпеку та якість донорської крові та компонентів крові» від 30.09.2020 № 931-ІХ.
Зокрема, роботодавець повинен надати працівникові-донору такі пільги:
— звільнення від роботи зі збереженням середнього заробітку, як у дні медичного обстеження, так і в день донації (ст. 124 КЗпП та абз. 1 ч. 2 ст. 20 Закону № 931). Якщо день медобстеження для залучення до донації і безпосередньо донація припадають на різні дні, то працівника увільнять від роботи в кожний з таких днів. У разі ж коли медобстеження та донація здійснюються одним днем, працівника звільняють від роботи на 1 день;
— додатковий день відпочинку після кожного дня проведення донації зі збереженням середнього заробітку (ст. 124 КЗпП та абз. 2 ч. 2 ст. 20 Закону № 931). При цьому працівник має право самостійно обирати, коли скористатися таким додатковим днем відпочинку: або безпосередньо після дня здавання крові, або приєднати його до щорічної відпустки.
Додатковий день відпочинку
На додатковий день відпочинку працівник-донор має право лише в тому випадку, коли день, що настає за днем донації, є робочим згідно з графіком його роботи. Тому якщо донацію крові (її компонентів) здійснено напередодні вихідного дня, додатковий день відпочинку працівнику не надається (див. лист Мінекономіки від 04.05.2021 № 4712-05/26179-07).
Так, наприклад, працівник здійснив донацію крові у п’ятницю, а субота та неділя згідно з графіком його роботи є вихідними днями. У такому разі додаткового дня відпочинку працівник не матиме, адже наступний після донації день є вихідним.
У разі якщо день донації припадає на вихідний чи святковий день, працівник-донор не може бути увільненим від роботи в цей день, оскільки він уже є неробочим
Гарантія щодо увільнення від роботи діє, тільки якщо донація відбувалася в робочий (за графіком роботи працівника) день. Якщо ж ця процедура проходила у вихідний день працівника, то увільняти його від роботи не треба та, відповідно, і не треба зберігати середній заробіток (див. лист Мінекономіки від 28.12.2021 № 4712-06/61078-09). А ось на додатковий день відпочинку працівник має право. Використати його він може, як уже зазначалось, у наступний день після дня донації або приєднавши до щорічної відпустки.
Тож у ситуації, що розглядається, за працівником зберігається середня зарплата тільки 02.10.2023, як за додатковий день відпочинку, наданий після здавання крові. А ось 01.10.2023, як день донації крові йому не оплачується, оскільки цей день для працівника — вихідний.
Розрахунок середнього заробітку слід проводити згідно з нормами Порядку № 100**. Розрахунковий період у загальному випадку — останні два місяці, що передують дню донації (надання додаткового донорського дня). У нашому випадку розрахунковий період складуть серпень — вересень 2023 року.
** Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою КМУ від 08.02.95 № 100.
А як бути, якщо працівник здавав кров, перебуваючи у простої? Чи оплачувати день донації за середнім заробітком? Як бути із наступним за донацією днем? Незалежно від запровадження простою, за середнім заробітком слід оплачувати як день донації крові, так і день відпочинку. При цьому час простою в ці дні не оплачується. Детальніше про це читайте у статті «Донорство під час простою: як оплачувати?» // «Оплата праці», 2023, № 12.
Висновки
- У дні медобстеження та донації крові працівник увільняється від роботи зі збереженням за ним середнього заробітку.
- Якщо працівник здавав кров у свій вихідний день, то увільняти його від роботи не потрібно. Відповідно середній заробіток за ним у цей день також не зберігається.
