Виплати за договором страхування працівників: відображаємо в додатку 4ДФ

Добровільне медстрахування

Медичне страхування (безперервне страхування здоров’я) в Україні належить до добровільних видів страхування, яке, у свою чергу, здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком (ст. 6 Закону про страхування*).

* Закон України «Про страхування» від 07.03.96 № 85/96-ВР.

Для цілей ПКУ договір добровільного медичного страхування (далі — ДМС) — це договір страхування, який передбачає (п.п. 14.1.521 ПКУ):

1) страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я (а не застрахованій особі) в разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком;

2) мінімальний строк дії — один рік;

3) повернення страхових платежів при достроковому розірванні договору виключно страхувальнику.

До речі, про добровільне медстрахування працівників ви можете більш детально дізнатися зі статей «Медичне страхування працівників — 2022», «Добровільне медстрахування: як оподатковувати», «Додаток 4ДФ: відображаємо виплати за договором медстрахування» // «Оплата праці», 2022, № 21.

Роботодавці часто страхують за договором добровільного медстрахування своїх працівників.

Відповідно до пп. «в» та «г» п.п. 164.2.16 ПКУ не оподатковуємо ПДФО суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачену:

— роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договором ДМС працівника в межах 30 % нарахованої заробітної плати такому працівнику (п.п. «в» п.п. 164.2.16 ПКУ);

— резидентом Дія Сіті за свій рахунок за договором ДМС гіг-спеціаліста в межах 30 % нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту (п.п. «г» п.п. 164.2.16 ПКУ).

При цьому також із суми страхового платежу (страхового внеску, страхової премії), яка не оподатковується ПДФО, не утримуємо й ВЗ (п.п. 1.7 п. 16¹ підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

Якщо сума страхового платежу перевищує неоподатковувану межу, то ПДФО та ВЗ слід сплатити із суми перевищення.

До бази оподаткування ПДФО сума перевищення увійде збільшеною на натуральний коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ПКУ (1,219512). А ось ВЗ сплачуємо із фактичної суми перевищення (без коефіцієнта).

Зауважте, пільгове оподаткування працює для застрахованого працівника, а от якщо застрахованою особою яка є, наприклад, член його сім’ї (не працівник), то уся сума страхових платежів за таким договором буде оподатковуватися ПДФО та ВЗ на загальних підставах (див. лист ДПСУ від 30.06.2022 № 6360/6/99-00-24-03-03-06).

У розділі І додатка 4ДФ страхові платежі (страхові внески, страхові премії), сплачені за договором добровільного медстрахування за свій рахунок:

— роботодавцем-резидентом на користь застрахованої особи — найманого працівника, у межах 30 % нарахованої зарплати такому працівнику (п.п. «в» п.п. 164.2.16 ПКУ) відображається за ознакою доходу «125» (див. роз’яснення 103.25 ЗІР);

— резидентом Дія Сіті на користь платника податку — гіг-спеціаліста в межах 30 % нарахованої винагороди такому гіг-спеціалісту (п.п. «г» п.п. 164.2.16 ПКУ) відображається за ознакою доходу «204» (див. роз’яснення 103.25 ЗІР).

Довгострокове страхування життя працівника

Страхування життя належить до добровільного страхування (ст. 6 Закону про страхування). Страхування життя — це вид особистого страхування, який передбачає обов’язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, доживання застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування тощо. Або, наприклад, страхова виплата від страховика у разі нещасного випадку. Тобто це випадки, які можуть бути передбачені умовами договору страхування життя.

Договір довгострокового страхування життя — договір страхування життя, який відповідає ознакам, переліченим у п.п. 14.1.52 ПКУ.

Строк такого договору становить 5 і більше років. Він передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну дії договору страхування чи події, передбаченої у договорі страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат протягом перших п’яти років його дії (крім винятків, передбачених у цьому ж п.п. 14.1.52 ПКУ).

І що важливо — за цим договором роботодавець не може бути вигодонабувачем.

За договором страхування життя роботодавець (страхувальник) перераховує страховій компанії (страховику) за свого працівника (застраховану особу) страхові платежі (внески, премії). Для працівника в такому разі роботодавець, який сплачує ці внески, є податковим агентом.

Суми цих страхових платежів включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п.п. 164.2.16 ПКУ).

На відміну від добровільного медстрахування, пільг щодо оподаткування тут немає.

Отже, страхові платежі на користь працівників за договорами довгострокового страхування життя оподатковуйте ПДФО за ставкою 18 % та ВЗ за ставкою 1,5 %.

При цьому для працівника такий дохід є негрошовим. Тоді при оподаткуванні ПДФО треба до нього застосувати натуральний коефіцієнт (1,219512).

Такий дохід роботодавець — податковий агент має відобразити в розділі І додатка 4ДФ. При цьому:

— у графах 3а та 3 показуємо страхові платежі (внески, премії), сплачені за договором довгострокового страхування життя, у сумі, збільшеній на натуральний коефіцієнт;

— у графах 4а та 4 — утриманий/сплачений ПДФО з суми з урахуванням коефіцієнта;

— у графах 5а та 5 — утриманий/сплачений ПДФО з фактичної суми страхового платежу;

— у графі 6 (ознака доходу), на наш погляд, зазначаємо ознаку «125».