Лікарняний у день звільнення: як оплатити

Нюанси звільнення

Перш ніж говорити про оплату лікарняного листа, звернемо увагу на два моменти у ситуації, що розглядається.

Момент 1. Остаточний розрахунок із працівником проведено раніше дня звільнення.

Однак у цьому немає нічого страшного, адже розрахуватись із працівником можна і раніше дня звільнення. Це не є порушенням. Подробиці — у статті «Звільнення у вихідний: коли розрахуватись із працівником?» // «Оплата праці», 2023, № 18).

Момент 2. Працівника звільнено в період його тимчасової непрацездатності.

Але і тут хвилюватись не варто.

Нагадаємо, що відповідно до вимог ст. 40 КЗпП звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності не допускається.

Виняток зроблено лише для двох випадків:

— повної ліквідації підприємства, установи, організації;

— нез’явлення працівника на роботу протягом більш як 4 місяців підряд унаслідок тимчасової непрацездатності.

Однак у період дії воєнного стану діє «послаблення», передбачене ч. 1 ст. 5 Закону № 2136*. Відповідно до цієї норми допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця у період його тимчасової непрацездатності, із зазначенням дати звільнення, яка є першим робочим днем, наступним за днем закінчення такої тимчасової непрацездатності.

* Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX.

Тому навіть якщо звільнення працівника відбулося під час хвороби за ініціативою роботодавця, то у період дії воєнного стану відповідальність за таке порушення роботодавцю не загрожує.

Водночас звільнити працівника у період хвороби навіть у мирний час без будь-яких наслідків можна:

— за власним бажанням (ст. 38 КЗпП);

— за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП);

— у зв’язку із закінченням строку трудового договору (п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП).

Підстава — вказані норми КЗпП не містять заборони на такі дії.

Тому якщо працівник надав заяву на звільнення за власним бажанням (як у ситуації, що розглядається), то роботодавець має повне право розірвати трудовий договір із таким працівником, навіть якщо він перебуває на лікарняному. І в цих діях з боку підприємства, яке звільнило працівника, жодних порушень не буде.

З цим розібралися. Переходимо до оплати лікарняного листа.

Чи оплачувати лікарняний

Для того, щоб з’ясувати, чи оплачувати лікарняний лист звільненому працівнику, заглянемо у Закон про соцстрахування**.

** Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 № 1105-XIV.

У ч. 1 ст. 12 цього документа вказано, що право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності у застрахованої особи виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Страховий випадок нашого працівника настав як раз в останній день роботи (день звільнення — 30.09.2023), тобто у той час, коли він ще перебував у трудових відносинах із роботодавцем.

Тому роботодавець зобов’язаний оплатити лікарняний лист такого працівника.

Але тут слід урахувати деякі нюанси.

Нагадаємо, що зазвичай дні тимчасової непрацездатності працівника роботодавець оплачує так:

— перші 5 днів — за власні кошти (відповідно до вимог Порядку № 440***);

— починаючи з 6-го дня — за рахунок ПФУ.

*** Порядок оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів роботодавця, затверджений постановою КМУ від 26.06.2015 № 440.

Однак у ситуації, що розглядається, працівник звільнився у перший день хвороби.

Чи призначати в такому випадку допомогу по тимчасовій непрацездатності, чітко прописано у ч. 2 ст. 15 Закону про соцстрахування. У цій нормі зазначено: допомогу по тимчасовій непрацездатності, у загальному випадку, виплачують починаючи з 6-го дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності працівника або до встановлення МСЕК інвалідності незалежно від звільнення.

Тобто роботодавець зобов’язаний нарахувати працівнику лікарняні за всі дні, починаючи з шостого дня хвороби, навіть якщо той вже звільнився (звісно, якщо немає підстав для відмови в оплаті такого лікарняного).

Попереджаємо! Якщо працівник у період тимчасової непрацездатності (що розпочалася на попередньому місці роботи) влаштується на нову роботу, то він має обов’язково повідомити про це свого колишнього роботодавця.

Справа в тому, що застраховані особи, які в період отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності порушили режим, установлений лікарем, втрачають право на таку допомогу з дня допущення такого порушення (ч. 2 ст. 16 Закону про соцстрахування).

Тобто допомога по тимчасовій непрацездатності має бути виплачена такому працівнику лише за дні фактичного перебування на лікарняному.

А як щодо оплати перших 5 днів тимчасової непрацездатності працівника? Тут ситуація трохи інша.

Річ у тім, що у Порядку № 440 (який визначає порядок оплати перших 5 днів хвороби) немає норми, аналогічної до ч. 2 ст. 15 Закону про соцстрахування. Тобто норми, яка б зобов’язувала роботодавця оплатити дні хвороби працівника за рахунок коштів роботодавця незалежно від його звільнення.

Тому ті дні (у рамках перших 5 днів) хвороби, які припали на період після звільнення, роботодавець оплачувати не повинен.

Саме такої позиції дотримувалося Мінсоцполітики у своїх листах від 19.01.2012 № 26/18/99-12 та від 15.12.2020 № 11599/0/290-20/45. В них фахівці цього відомства заявляли, що

А що з цього приводу думає Пенсійний фонд? У своєму листі від 20.04.2023 № 2800-030401-8/21921 фахівці ПФУ зазначили, що надання роз’яснень щодо застосування норм Порядку № 440 не належить до їх компетенції. Тому у цьому питанні орієнтуємося виключно на позицію Мінсоцполітики.

Застосуємо все сказане вище до нашого прикладу.

Припустимо, що е-лікарняний працівнику оформлено з 30 вересня (день звільнення) по 6 жовтня 2023 року.

Оскільки початок хвороби працівника припав на дні перебування у трудових відносинах, роботодавець зобов’язаний оплатити дні його тимчасової непрацездатності таким чином (див. рисунок нижче):

— 30 вересня 2023 року (дні перебування у трудових відносинах у рамках перших 5 днів хвороби) — за рахунок роботодавця;

— 1, 2, 3 та 4 жовтня 2023 року— залишити без оплати;

— 5 та 6 жовтня 2023 року (дні, починаючи з 6-го дня хвороби) — за рахунок ПФУ.

Нюанси нарахування і виплати лікарняних

У ситуації, що розглядається, остаточний розрахунок із працівником проведено раніше дня звільнення — в останній робочий день тижня. На наступний день (у суботу), який є вихідним для працівника, він захворів.

У такому разі проводити коригування сум, нарахованих працівнику при остаточному розрахунку, не доведеться. Але потрібно нарахувати і виплатити суму лікарняних (як за рахунок роботодавця, так і за рахунок ПФУ). І слід урахувати такі особливості.

Електронні лікарняні (на відміну від паперових та е-лікарняних по вагітності та пологах) стають готовими до сплати лише через сім днів після їх закриття (п. 3 розд. II Порядку № 1234****).

**** Порядок видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затверджений наказом МОЗ від 17.06.2021 № 1234.

У нашому випадку е-лікарняний був сформований 30 вересня 2023 року. Дата його закриття — 6 жовтня 2023 року. Відповідно готовим до сплати (виданим) він стане лише з 14 жовтня 2023 року.

Починаючи з цього моменту роботодавець може розпочинати процедуру оплати тимчасової непрацездатності працівника.

А коли тоді виплачувати лікарняні? Оплату перших 5 днів тимчасової непрацездатності, які припали на період трудових відносин, роботодавець виплачує в найближчий після призначення лікарняних строк, установлений для виплати зарплати.

А допомогу по тимчасовій непрацездатності (за рахунок ПФУ) потрібно буде виплатити в найближчий строк, установлений для виплати зарплати, після надходження коштів від ПФУ (п. 1 ч. 2 ст. 24 Закону про соцстрахування).

Зверніть увагу! Той факт, що призначення та виплата страхових виплат відбувається після звільнення працівника (після проведення остаточного розрахунку з ним) не є порушенням з боку роботодавця. Адже в цьому випадку роботодавець чітко дотримується вимог «непрацездатного» законодавства (подробиці — у статті «е-Лікарняний & остаточний розрахунок при звільненні» // «Оплата праці», 2021, № 20).

Особливості оподаткування

ПДФО та ВЗ. Лікарняні, нараховані після звільнення працівника, оподатковуються ПДФО та ВЗ на загальних підставах (п.п. 164.2.20 ПКУ).

Але оскільки такі виплати нараховують уже звільненій особі, до загального оподатковуваного доходу вони потраплять у складі інших оподатковуваних доходів (п.п. 164.2.20 ПКУ). А отже, в додатку 4ДФ Об’єднаної звітності їх слід відобразити з ознакою доходу «127».

ЄСВ. Виплати, нараховані колишнім працівникам після звільнення, можуть потрапити до бази нарахування ЄСВ тільки тоді, коли вони нараховані за відпрацьований час.

Лікарняні не є виплатою за відпрацьований час. Такі суми навіть не входять до фонду оплати праці. Тому й нараховувати ЄСВ на такі виплати не потрібно (лист ДФСУ від 04.07.2017 № 956/6/99-99-13-02-01-15/ІПК, категорія 201.04.01 ЗІР).

Відповідно й у додаток Д1 Об’єднаної звітності ці лікарняні не потраплять.